Чому гармонізація українського кримінального законодавства з міжнародним правом є необхідною умовою ефективного розслідування міжнародних злочинів і виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань?

Нещодавно правову спільноту сколихнули дві справи Європейського суду з прав людини: «Колесник та Смельницький проти України» та «Дерев’янко та Тарасова проти України».

Конституційний Суд України (КСУ) часто критикують за зволікання з вирішенням суспільно-політичних питань, а подекуди називають «судом з соціальних прав», згадуючи рішення у справах соціального захисту, наприклад щодо пенсійного забезпечення чи пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг.

У нещодавній справі «Баженов та інші проти Росії та України» (20092/18, 30408/18, 42807/18 та інші, від 16 липня 2026 року) Європейський суд з прав людини продовжив логічне застосування стандартів щодо тимчасово окупованого Криму, які були сформовані у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)».

Українські підприємці за останні два десятиліття звикли до того, що держава намагається спрощувати правила гри.

Це питання Європейський суд з прав людини розглянув у справі «Касандяк проти України» (66128/16, від 18 червня 2026 року).

Кожна людина має свободу мирних зібрань та свободу об’єднань на будь-яких рівнях, зокрема у сфері політичної діяльності, професійних спілок та громадянського суспільства, звідки витікає право кожної людини створювати та приєднуватися до професійних спілок для захисту своїх інтересів.

Нещодавні безпрецедентні обстріли Києва з боку Росії стали жорстоким і цілеспрямованим нападом на цивільне населення та міську інфраструктуру, а також черговим прямим проявом злочину агресії РФ проти України.  Нещодавно, 14-15 травня, на засіданні Комітету міністрів Ради Європи, що відбулося в Кишиневі (Молдова), Європейський Союз та 36 країн підписали Розширену часткову угоду (EPA – Enlarged Partial […]

Коли в Україні говорять про корупцію в правосудді, у центрі уваги – судді й прокурори.

Люди, які вижили в російському полоні, питали мене: “Чому це сталося?

Є усталена позиція про те, що якщо особа виходить на публіку, її згода на розповсюдження її фото і відео презюмується.

Оптимізація судів — не просто питання часу, але й необхідності.

Заявник – професор – був звільнений з посади університетом на підставі інформації, наданої Радою з питань вищої освіти, згідно з якою ім’я заявника було серед користувачів ByLock, месенджера, який, за даними влади, використовувався виключно членами терористичної групи (FETÖ/PDY).

«Цивільні полонені», «цивільні заручники», «політв’язні», «бранці», «незаконно затримані», «свавільно затримані» — усі ці, й не лише, терміни сьогодні вживають щодо цивільних людей, яких Росія викрала і утримує або утримувала в неволі.  Часто цивільних утримують поруч чи разом з українськими військовими, в нелюдських умовах, без нормального харчування, катують, не забезпечують лікування і загалом поваги до людської […]

Жив був заявник.

Коли ми говоримо про полонених, часто майже не згадуються цивільні, адже в інформаційному полі, зокрема в Єдиному марафоні, їхні історії з’являються вкрай рідко.

Європейський суд з прав людини 20 січня ухвалив рішення у справі “Бекіров та інші проти Росії” (Bekirov and Others v.

Належне урядування та принцип юридичної визначеності НЕ захистять майно, придбане власником під грифом «я не знав, що так не можна», тоді, коли обставини справи свідчать, що мав би знати.

Якщо ми хочемо створити тривалий мир, ми повинні почати з дітей.