Жив був заявник. У 2009 він купив собі авто на вторинному ринку та зареєстрував його вже як власник. Він став шостим власником після того, як в 2003 році авто імпортували в Україну.
Однак, декілька років поспіль виявилось, що в 2010 році Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області звільнив від кримінальної відповідальності колишніх посадових осіб автомобільної інспекції, у зв’язку із закінченням строків давності. А звинувачували їх в незаконній реєстрації ввезених автівок без розмитнення… тобто без сплати митних платежів державі. Серед них була й автівка заявника.
У результаті на підставі телеграми з центрального управління державну реєстрацію автівки заявника скасовано, фактично тому, що відомостей про митне оформлення в режимі вільного використання на території України в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України станом на 03 лютого 2012 року не виявлено.
Суди першої та другої інстанції прийняли сторону заявника. Вони вирішили, що скасування реєстрації було можливим лише в тому випадку, якщо вона була здійснена на підставі підроблених або фіктивних документів, що могло бути встановлено виключно на підставі остаточного кримінального вироку. Такого вироку не було… Сама лише відсутність відповідної інформації в митній базі даних не доводить, що автомобіль заявника був незаконно ввезений або зареєстрований; така відсутність також не була серед вичерпних підстав для скасування, перелічених у статті 40(3). Суди також підкреслили, що транспортний засіб було зареєстровано в Україні шість разів і що кожного разу компетентні органи проводили необхідні перевірки, не висуваючи жодних заперечень.
Однак, Вищий касаційний суд скасував ці рішення із зазначенням, що подання документів, які підтверджують сплату митних зборів, є обов’язковою умовою для реєстрації імпортованого транспортного засобу; відсутність будь-яких даних у митному реєстрі щодо зазначеного автомобіля свідчить про те, що його реєстрація була здійснена без сплати необхідних зборів або на підставі підроблених митних документів, і дійшла висновку, що дорожня поліція була зобов’язана скасувати реєстрацію автомобіля, незалежно від того, хто був власником транспортного засобу – особа, яка придбала та імпортувала його в Україну без сплати митних зборів, чи інша особа, яка згодом набула право власності.
За скаргою заявника Європейський суд з прав людини:
1) Встановив, що хоча заявник формально зберіг право власності на транспортний засіб, скасування його реєстрації та вилучення номерних знаків позбавило його функціональної та економічної користі. Відповідно, втручання підлягає розгляду відповідно до другого абзацу статті 1 Протоколу № 1 – право на захист власності.
2) Щодо законності – немає доказів того, що під час реєстрації автомобіля заявника були використані підроблені або сфальсифіковані документи. Як встановили суди нижчих інстанцій (і що не заперечується ВАС), у рішенні Нікопольського міського суду не згадувалося про автомобіль заявника і не було зроблено жодних висновків з цього приводу. Проте ВАС вважав, що відсутність будь-яких записів про сплату імпортних мит у митній базі даних є достатньою підставою для скасування реєстрації. Однак Суд зазначає, що на той час у правилах реєстрації транспортних засобів не було передбачено таких підстав; оскільки ВАС тлумачив таку відсутність як еквівалент використання підроблених документів, Суд вважає, що таке тлумачення значно виходило за межі формулювання відповідного положення, не могло бути передбачуваним для заявника і навряд чи може бути узгоджене з вимогою юридичної визначеності.
3) Щодо пропорційності – добросовісність заявника не підлягає сумніву і ніколи не ставилася під сумнів на національному рівні – тому зареєструвавши транспортний засіб, органи влади дали заявнику правомірну надію на те, що він зможе і надалі спокійно користуватися своєю власністю. Однак через три роки після придбання транспортного засобу і через дев’ять років після його первинної реєстрації реєстрація заявника була скасована через відсутність у митному реєстрі будь-яких записів про митне оформлення транспортного засобу (така відсутність була розцінена як доказ підробки під час первинної реєстрації).
4) На думку Суду, така послідовність подій ілюструє фундаментальну несправедливість в національній правовій системі, яка накладає абсолютне і автоматичне зобов’язання скасувати реєстрацію в таких обставинах і не дозволяє органам влади враховувати власні помилки або зважувати різні інтереси, що стоять на кону. Така правова база наражає осіб на невизначений ризик втратити своє майно в результаті дій або бездіяльності, за які вони не несуть відповідальності. У даному випадку це призвело до того, що заявник, добросовісність якого є беззаперечною, не міг користуватися своїм автомобілем протягом більше ніж 12 років.
Висновок: Суд вважає, що навіть припускаючи, що втручання було законним, скасування реєстрації автівки заявника становило для нього надмірний тягар, який є несумісним з вимогами статті 1 Протоколу № 1.
_______________________
Тексти рубрики Погляди відображають винятково точки зору авторів. Позиція редакції Watchers може з нею не збігатися.
