Після початку повномасштабного російського вторгнення до Кримінального процесуального кодексу України парламент вніс зміни, що дозволили зупиняти розгляд справ у судах, якщо обвинуваченого призвали для проходження військової служби під час мобілізації в період воєнного стану.
У таких випадках строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупиняються. А тому є ризики, що вони закінчаться у певній категорії справ.
У середині травня 2025 року у парламенті зареєстрували законопроєкт для продовження досудового розслідування і судового розгляду окремих категорій справ попри мобілізацію обвинувачених. Проте цей проєкт закону не пройшов розгляд навіть профільного комітету. Натомість Верховна Рада ухвалила зміни, які передбачають зупинення таких проваджень у корупційних справах у випадку, якщо обвинувачений не може брати в них участь навіть по відеозв’язку.
Детальніше – у матеріалі Watchers.
Зупинення розгляду справ
Верховна Рада у квітні 2022 року внесла зміни до статті 335 Кримінального процесуального кодексу, що дали можливість призупиняти розгляд справ щодо обвинувачених у суді через їхню мобілізацію.
«У разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору», – йдеться у доповненій нормі.
Аби дізнатися кількість зупинених проваджень, у зв’язку з мобілізацією обвинувачених, Watchers подав запити до Офісу Генпрокурора та Державного підприємства “Інформаційні судові системи” (вносить дані до реєстру). У відповідь отримали повідомлення, що ОГП такої статистики не веде, а держпідприємство не є її розпорядником.
Watchers вдалося дізнатися від суддів, як категоризують ці справи в реєстрі, і за пошуковими словами (скрін нижче) ми знайшли понад 30 тисяч таких рішень (станом на 6 січня 2026).
Так, Соломʼянський райсуд Києва у 2023 році призупинив розгляд однієї зі справ Майдану за звинуваченням Юрія Спасських. Його обвинувачують у виконанні злочинного наказу, перевищенні службових повноважень, незаконному перешкоджанню проведенню мирних акцій, організації вбивств, нанесенні тяжких тілесних ушкоджень активістам у лютому 2014-го. У справі йдеться про різні епізоди під час подій Майдану у грудні-лютому 2014-го.
У 2023 році Обухівський райсуд Київської області оголосив обвинувальний вирок лише двом експравоохоронцям — Сергію Сулимі та Миколі Кузіву у справі про катування та зґвалтування у Кагарлицькому відділку поліції. Розгляд стосовно ще трьох — Ярослава Левандюка, Сергія Панесенка і Євгена Трохименка — призупинили. Один із них пішов до армії на початку великої війни, а двоє — мобілізувалися за два тижні до оголошення вироку.
Разом з тим, суди відхилили клопотання про мобілізацію колишнього судді Олексія Тандира, обвинуваченого у справі щодо смертельного ДТП, Владислава Мангера, обвинуваченого у справі про смертельний напад на активістку Катерину Гандзюк.
Колишній очільник Державної фіскальної служби Роман Насіров напередодні ухвалення вироку у його справі також хотів вступити до війська. Як і Вʼячеслав Вільцанюк — один з обвинувачених у справі щодо вбивства добровольця у Києві. Утім, суди їм в цьому відмовили.
Мобілізація за знайомством чи зміною цінностей: як арештовували Романа Насірова
Для зупинки розгляду справ через мобілізацію обвинуваченого адвокат або прокурор подає клопотання в суд, який і вирішує задовольнити його чи відхилити.
«Прокурори зазвичай проактивні і подають інформацію стосовно характеру такої служби – чи це не спроба уникнути відповідальності, бо дивно коли людина мобілізується якраз перед оголошенням вироку, а до цього і натяку на це не було. Ця підстава зупинення провадження не є імперативною, на відміну від інших підстав для зупинення судового провадження, при зупиненні у зв`язку із мобілізацією обвинуваченого. Тобто суд може і не задовольнити клопотання», — зазначив у коментарі Watchers керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив, фахівець з питань кримінальної юстиції Євген Крапивін.
Суддя, за його словами, під час оцінки клопотання має враховувати реальну можливість участі обвинуваченого у засіданнях, зокрема, виходячи з роду військ, де проходитиме службу обвинувачений, та його посади, завдань, які виконує відповідний військовий підрозділ, дислокації тощо.
«Судова практика – різнорідна, проте загалом схиляється до того, що, якщо людина – в бойовому підрозділі близько лінії бойового зіткнення, то клопотання задовольняється. Якщо тилові частини чи посади, – то ні. Щодо антикорупційних справ є практика — якщо суд вбачає у цьому мету ухилення від відповідальності шляхом затягування строків, то теж клопотання не задовольняється», — додав Крапивін.
Експерт наголосив, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності у разі задоволення клопотання не зупиняються. Проте, якщо особа потрапить у розшук чи вчинить інший злочин, крім нетяжкого, то перебіг давності переривається.
«Крім того, давність не застосовується до особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі (ч. 4 ст. 49 КК України), а також окремих видів злочинів – проти нацбезпеки, катування, міжнародні злочини тощо», — зауважує він.
Адвокат Костянтин Дорошенко у коментарі Watchers пояснив, що законодавством встановлено винятки, які унеможливлюють комплектування Збройних Сил України певними категоріями людей. Йдеться про обвинувачених або засуджених за злочини проти основ національної безпеки України, умисні вбивства за обтяжуючих обставин, зґвалтування, сексуальне насильство, торгівлю людьми, злочини, вчинені у складі організованих злочинних груп, а також особливо тяжкі корупційні злочини, визначені Кримінальним кодексом.
«Важливо наголосити, що ключовим є саме процесуальний статус особи. Якщо особа вже має статус обвинуваченої або засудженої за такими категоріями злочинів, її мобілізація не допускається. Натомість на стадії повідомлення про підозру формальних законодавчих заборон для мобілізації не існує, що на практиці часто викликає дискусії та неоднозначне сприйняття у суспільстві», — зауважив він.
До того ж, додав Дорошенко, суд має ретельно перевірити обставини щодо кожного окремого випадку, і виключно у разі реальної неможливості обвинуваченого брати подальшу участь у засіданнях провадження може бути зупинено.
Виходячи з аналізу судової практики, зазначив правник, станом на 2025 рік, він не спостерігав стрімкого зростання кількості кримінальних проваджень, зупинених у звʼязку з мобілізацією обвинувачених.
«До прикладу, у Вищому антикорупційному суді зупинення проваджень через мобілізацію не є системним явищем, тенденції 2025 року мало відрізняються від попереднього року. Суди, як правило, ретельно перевіряють реальність проходження військової служби, наявність відповідних документів та відсутність ознак зловживання процесуальними правами. На мій погляд, це свідчить про певний баланс між інтересами правосуддя та необхідністю виконання громадянами свого конституційного обов’язку із захисту держави», — наголосив адвокат.
Адвокатка Олена Сторожук своєю чергою додала, що закон не забороняє мобілізацію лише за факт кримінального провадження, якщо людина відповідає критеріям мобілізації. Крім того, закон дозволяє мобілізацію людей із судимістю, якщо вона погашена або умовна, та тих, хто відбув покарання. Тоді як засуджені за тяжкі злочини, як тероризм, зґвалтування, посягання на життя правоохоронців, пов’язані з наркотиками, не можуть мобілізуватися.
«Якщо обвинуваченого мобілізовано, суд зупиняє провадження щодо нього до звільнення зі служби. Суди часто сприймають це як спосіб уникнути відповідальності або затягнути процес», — пояснила вона Watchers.
Правниця додала, що вважає справедливим, що зупинення провадження у звʼязку з мобілізацією не зупиняє перебіг строку давності, оскільки строк давності переривається лише коли людина свідомо уникає притягнення до відповідальності, переховується та у звʼязку з цим перебуває у розшуку.
«Мобілізація — це виконання обовʼязку по захисту своєї держави, часто за рахунок власного життя та здоровʼя. Я вважаю, що саму можливість закривати справу за спливом строку давності потрібно розглядати в кожному випадку індивідуально. І випадки штучної мобілізації, лише з метою зупинення провадження, можна просити суд оцінити як спробу таким чином уникнути покарання», — вважає вона.
Законодавчі зміни
У Верховній Раді у середині травня 2025-го група нардепів зареєструвала законопроєкт, яким пропонує зупиняти перебіг давності у справах на період військової служби обвинувачених, а після їх звільнення — відновлювати.
Автори законопроєкту пропонували також змінити Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси, щоби визначити можливість продовження досудового розслідування і судового розгляду справ за окремими категоріями злочинів, навіть попри мобілізацію обвинуваченого. Автори проєкту закону вважають, що зміни мають зменшити можливості для зловживання мобілізацією.
«Мобілізовані, які не перебувають в зоні бойових дій, не позбавлені можливості брати участь у судових засіданнях, зокрема завдяки можливості проведення таких засідань у режимі відеоконференції. Зупинення судових проваджень щодо усіх мобілізованих осіб створює передумови використання проходження військової служби за призовом під час мобілізації, як засобу ухилення від судового розгляду, вчиненого особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення та притягнення особи до кримінальної відповідальності у разі доведення її вини», — йдеться у пояснювальній записці проєкту закону.
Так, вважають автори проєкту, зупинення провадження має чітко обмежуватись лише випадками безпосередньої участі обвинуваченого у заходах оборони, підтверджених бойовим наказом чи розпорядженням. Відповідно до даних із сайту парламенту, законопроєкт включений до порядку денного Ради, однак наразі його не розглядав навіть профільний комітет.
У коментарі Watchers один зі співавторів законопроєкту, депутат фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко зазначив, що поки не бачить перспектив ухвалення проєкту закону. Це підтвердила й інша співавторка, депутатка тієї ж фракції Анастасія Радіна.
За її словами, влітку 2025 року парламент ухвалив інший проєкт закону, що зачіпає цю проблематику.
«Судове провадження стосовно обвинуваченого у вчиненні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, який призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятий на військову службу за контрактом, може зупинятися судом за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою виключно у разі встановлення судом обставин, що свідчать про неможливість участі такої особи у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції), у зв’язку із безпосередньою участю такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України», — йдеться в тексті уже ухваленого закону.
Крім того, парламентарі визначили, що такі зупинені провадження можуть бути відновлені за клопотанням сторін, а обвинувачені можуть брати участь по відеозв’язку за можливості.
За словами Радіної, ухвалений закон не врегулює питання автоматичного спливу строків давності у судовому провадженні, зупиненому через мобілізацію обвинуваченого.
«У парламенті на той момент забракло підтримки цієї норми, у фінальний текст законопроекту №13271-1 вона не потрапила», — сказала вона Watchers.
Адвокат Костянтин Дорошенко вважає, що людина, що проходить військову службу і залучена до виконання завдань на лінії бойового зіткнення, фактично не має можливості впливати на перебіг судового розгляду і при цьому не ухиляється від правосуддя, а виконує свій конституційний обовʼязок.
«У даному випадку, я можу говорити не стільки про справедливість, а скоріше про співмірність балансу між процесуальними обов’язками обвинуваченого та конституційним обов’язком громадянина України захищати свою Батьківщину», — додав він.
«Наразі чинне регулювання я сприймаю як компромісне рішення між інтересами держави у забезпеченні оборони та необхідністю зберегти ефективність кримінального судочинства, хоча воно й потребує більш точного та справедливого доопрацювання у майбутньому», — пояснив він.
Євген Крапивін вважає, що природа служби в Силах оборони несумісна з ідеєю зупинення строків давності – перебування особи в розшуку, ухилення від слідства і суду.
«Іншими словами – розширення підстав для зупинення провадження створює хибне уявлення про те, чим є військова служба. Тому радше за все законопроєкт не знайде підтримку серед народних депутатів, натомість як і багато проблем в кримінальному процесі, проблема з зловживанням мобілізацією має вирішуватись шляхом формування якісної судової практики», – коментує проєкт закону він.
«Наразі тенденція така, що суди можуть відрізнити мотиви обвинувачених і відмовити у задоволенні тих клопотань де очевидним є ухилення від відповідальності, що суперечить суспільному інтересу у забезпеченні невідворотності покарання за кримінальні правопорушення. Думаю, що так і має залишатись, необхідно довіряти суду», – підсумовує Крапивін.
