Вища рада правосуддя 11 грудня звільнила суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Сергія Савицького. Рішення ухвалили на підставі подання Першої дисциплінарної палати ВРП.
Савицький фігурує у кримінальному провадженні НАБУ та САП щодо діяльності схеми, пов’язаної з ухваленням судових рішень, які дозволяли військовозобов’язаним чоловікам уникати мобілізації та незаконно перетинати державний кордон.
Схема «Тато на час війни»
Сергій Савицький понад 14 років працював суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області: у лютому 2010 року його призначили на посаду строком на п’ять років, а у 2017 році — безстроково.
На початку 2024 року Національне антикорупційне бюро повідомило про викриття в одному з районних судів Одеської області масштабної схеми, яка дозволяла чоловікам призовного віку уникати мобілізації та виїжджати за межі України.
Згодом цю схему умовно назвали «Тато на час війни». Вона ґрунтувалася на масовому ухваленні судових рішень про нібито самостійне виховання дитини батьком за надуманими обставинами. Такі рішення, за даними слідства, ухвалювали без участі сторін в одному судовому засіданні та за винагороду у $3500. Загалом слідство встановило 1040 таких рішень, які ухвалили з квітня 2022 року.
Злочинна група, за даними слідства, працювала всередині судової системи. Для конспірації її учасники створили «бек-офіс» суду в одному з адвокатських бюро та навіть рекламували свої «послуги» у соціальних мережах, повідомляло НАБУ.
У січні того ж 2024 року слідчі зафіксували передачу $1500 за ухвалення рішення щодо визначення місця проживання дитини з батьком — кошти, за даними слідства, призначалися тодішньому судді та колишньому голові цього суду Олександру Боярському.
У серпні 2024 року правоохоронці повідомили про підозри адвокату Станіславу Клименку, а згодом — іншим ймовірним учасникам організованої групи, зокрема Савицькому, а також голові Білгород-Дністровського міськрайонного суду Валентину Заверюсі.
Детальніше про це читайте:
Справа про сприяння в ухиленні від мобілізації: у чому підозрюють 13 фігурантів, у тому числі трьох суддів Одещини
Через рік після викриття схеми НАБУ звернулося до ВРП з проханням притягнути Савицького до дисциплінарної відповідальності. У зв’язку з цим, суддю відсторонили від здійснення правосуддя, рекомендували звільнити, а також надали дозвіл на притягнення його до кримінальної відповідальності та обрання запобіжного заходу.
25 листопада 2024 року на засіданні Першої дисциплінарної палати ВРП, яке відбулося без участі Сергія Савицького, його адвокатка Катерина Ільченко просила об’єднати дисциплінарні справи, перенести розгляд через стан здоров’я судді та залишити без розгляду заяву НАБУ без розгляду, посилаючись на те, що в ній не наведено дисциплінарних порушень з боку Савицького, а сама скарга, за твердженням адвокатки, не містить посилань на фактичні дані, свідчення чи докази, які б підтверджували відомості щодо нібито умисного незазначення суддею мотивів прийняття або відхилення рішень тощо.
У скарзі НАБУ йшлося про три справи (№ 495/7932/23, 495/3746/24, 495/12719/23), де суддя ухвалював рішення щодо визначення місця проживання дитини з батьком. Справи розглянули у короткі терміни, без участі сторін і висновків органів опіки та піклування, каже слідство. Такі рішення, за оцінкою слідства, створювали підстави для ухилення військовозобов’язаних чоловіків від мобілізації.
Коментуючи скаргу НАБУ, адвокатка заявила, що справи були підсудні Білгород-Дністровському міськрайонному суду. За її словами, матері дітей визнали позов, не заперечували проти розгляду справи без їх участі, а отже «у судді були повноваження прийняти рішення».
— Є розписка щодо отримання органами опіки та піклування про виклик підготовче засідання. Органи опіки та піклування не скористалися своїм правом стосовно прибуття до судового засідання, — сказала Ільченко.
В одній зі справ, як йдеться в рішенні ВРП, Савицький позбавив матір батьківських прав, попри висновок органу опіки, який не вбачав для цього підстав. За матеріалами слідства, справу кілька разів перерозподіляли між суддями, доки вона не потрапила до Савицького. Під час допиту підозрюваний зазначив, що після перерозподілу суддя повідомив йому, що в нього на розгляді перебуває справа його зятя і «все буде добре». Савицький ухвалив рішення про позбавлення матері батьківських прав, попри те, що вона фактично проживала з батьком дитини та спільною малолітньою дитиною однією сім’єю.
— Він зазначає, що фактично ввів суд в оману щодо дійсності мети свого позову, у зв’язку з чим суддею Савицьким було подано до органів поліції та зареєстровано кримінальне провадження, — коментує Ільченко.
Адвокатка також наполягала, що Савицький діяв у межах закону, що справи надходили через автоматизований розподіл, ухвалені рішення не оскаржувалися. Швидкий розгляд справ пояснювала хворобою Савицького й небажанням затягувати строки. А також наголошувала, що це сімейні справи й не стосуються питань обороноздатності держави:
— Не передбачено обов’язку суду здійснювати перевірку осіб чи мали вони статус військовозобов’язаного або обставин виконання ними обов’язків передбачених законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» […] Стосовно питання про обов’язковість рішення органу опіки та піклування наявна з цього питання низка рішень Верховного Суду стосовно того, що всі рішення органу опіки та піклування носять рекомендаційний характер. Вони ніяк не можуть впливати на рішення суду. Будь-якої прерогативи рішення органи опіки піклування немає.
У квітні 2025 року суд арештував Савицького з альтернативою внести заставу у 1,5 млн грн. Одним із аргументів прокурора на користь тримання Сергія Савицького під вартою під час засідання ВРП у березні було те, що суддя не має у власності нерухомості та близьких родичів.
Як повідомляло «Слідство.інфо», згідно з деклараціями, до 2024 року Савицький проживав у квартирі батька, а згодом — у помешканні Олексія Малая. Які саме стосунки пов’язують їх між собою, у деклараціях не зазначено. Водночас у 2021 році Савицький як суддя розглядав цивільну справу про визнання права власності на житловий будинок за Малаєм і ухвалив рішення на його користь.
У декларації за 2024 рік Савицький вказав проживання у квартирі Малая, заробітну плату у розмірі 1,08 мільйонів гривень, пенсію — 174 тисяч 910 гривень, а також 600 тисяч гривень заощаджень готівкою.
Адвокат Савицького у засіданні ВРП зазначив, що суддя важко хворіє з 2020 року і не має коштів для внесення заставу.
Втім, за нього таки внесли кошти, і він вийшов на волю. Його зобов’язали повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не контактувати з іншими підозрюваними та свідками, здати закордонний паспорт і носити електронний браслет, а також заборонили залишати Одеську область без дозволу слідства або суду.
У липні 2025 року САП і НАБУ завершили досудове розслідування у цій справі й повідомили, що наразі у провадженні п’ятеро підозрюваних: троє учасників організованої злочинної групи та двоє осіб, пов’язаних з її діяльністю — йдеться про голову суду (організатора), суддю, адвоката (співорганізатора) та двох помічників суддів. Їх обвинувачують в отриманні та наданні неправомірної вигоди, організації незаконного перетину державного кордону, перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України, а також незаконному втручанні в роботу автоматизованих систем правосуддя. Ще шестеро осіб уклали угоди зі слідством.
Зокрема, на угоду зі слідством пішов колишній суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Олександр Боярський. Йому призначили шість років позбавлення волі з випробувальним терміном у три роки, а також заборонили обіймати посади в органах державної влади й місцевого самоврядування протягом трьох років.
У жовтні 2024 року ВРП відкрила дисциплінарну справу щодо Савицького за скаргою НАБУ та вирішила притягнути його до дисциплінарної відповідальності – звільнити з посади. Зрештою 11 грудня 2025 року Вища рада правосуддя остаточно звільнила його — рішення ухвалили одноголосно 15 членів ради (Роман Маселко участі в голосуванні не брав, заявивши самовідвід через попередній відвід від розгляду скарги Савицького).
