Велика Палата Верховного суду 11 грудня задовольнила позов судді Господарського суду Києва Інни Отрош і скасувала рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя щодо повторного оцінювання та звільнення її з посади. 

Які аргументи мали сторони, — читайте в матеріалі Watchers. 

Повторне оцінювання 

У 2013 році указом президента Інна Отрош була призначена суддею Господарського суду Луганської області строком на 5 років, того ж року переведена на посаду судді Господарського суду Києва. Перше кваліфікаційне оцінювання вона проходила у 2018 році. Того року закінчувався і п’ятирічний термін її повноважень. Щоб далі працювати на посаді судді, президент мав призначити її безстроково за поданням ВРП – після проходження кваліфікаційного оцінювання.

Під час оцінювання колегія ВККС визнала її такою, що відповідає займаній посаді, ВРП внесла подання президенту щодо безстрокового призначення її суддею Господарського суду Києва. Проте відповідний указ на той момент президент Петро Порошенко не підписав. 

У 2019 році — після зміни влади — Верховна Рада ухвалила закон, яким припинила повноваження того складу ВККС. А в 2023-му Отрош знову проходила кваліфікаційне оцінювання. Уже під час засідання у Верховному Суді щодо її скарги вона зазначала, що не існувало підстав для її повторного оцінювання. 

“Будучи впевненою, що членам ВРП вистачить совісті та розуму для того, щоб відмовити в задоволенні даного подання, я очікувала інше рішення. Водночас ВРП, розуміючи, що в офісі президента знаходиться подання про нове призначення, за відсутності будь-яких юридичних механізмів щодо відкликання цього подання, маючи правомірні очікування на видання указу, замість цього я отримую акти ВРП про звільнення мене з посади”, — зазначила Отрош під час одного з судових засідань у Великій Палаті. 

Також суддя заявила про дискримінацію щодо неї:

“ВККС в новому складі не може ставити під сумнів рішення ВККС в попередньому складі та указу президента щодо мого переведення відповідно. Крім того, наявний конкретний момент дискримінації, оскільки 16 суддів Господарського суду міста Києва в період з 2010 по 2015 рік були переведені в такий же процедурі, як і я, в якій не було конкурсу, оскільки заявили про бажання бути переведеними”.

Представниця ВККС у суді заперечила і зазначила, що оцінювання не було повторним, а лише продовженим з 2018 року. 

“Оскільки комісія дуже тривалий час не працювала, це є загально відомою інформацією, в наш регламент були внесені відповідні зміни, в яких передбачено, що комісія має право досліджувати також іншу інформацію, а також всю наявну інформацію, яка знаходиться в суді”, — зазначила вона. 

Два висновки ГРД

Громадська рада доброчесності, що була створена для участі в процедурі кваліфікаційного оцінювання суддів та доборі кандидатів на посади суддів разом із ВККС, двічі давала свої висновки щодо Отрош.

Перший висновок надійшов у 2019 році. У ньому були викладені факти щодо ймовірного незаконного походження майна судді, використання родинних зв’язків заради кар’єрного зростання та поїздок Отрош у росію після 2014 року. Проте тоді суддя все ж пройшла оцінювання. Під час другого оцінювання ГРД повторно подала висновок щодо невідповідності Отрош критеріям доброчесності та професійної етики. 

Стосовно двох висновків ГРД Отрош зазначила, що Національне агентство з питань запобігання корупції не перевіряло спосіб її життя. 

Під час засідання колегія суддів Верховного суду ставила запитання до представниці ВРП  Інни Белінської щодо того, чим відрізняються ці два висновки ГРД. Представниця зазначила, що висновки ідентичні на 95%. 

“В більшості вони були ідентичні (…) Ми вважаємо, що і перший, і другий висновки ГРД мали бути розглянуті заново новим складом (ВРП ), заново оцінені ті обставини, які там викладалися”, — зазначила Белінська. 

Після того, як колегія суддів Верховного Суду вислухала всіх сторін у справі, у засіданні оголосили перерву на 20 хвилин, проте після закінчення цього часу суд повідомив, що оголосить рішення 13 листопада. 13 листопада Велика Палата почала розгляд справи Отрош спочатку через зміну складу суду та перенесли оголошення ухвали. 

11 грудня Верховний Суд повідомив на своєму сайті, що ухвалив рішення щодо цього позову. Прізвище в новині не зазначається, утім, за обставинами справи очевидно, що йдеться про Отрош.

“Велика Палата чітко наголосила: повторне кваліфікаційне оцінювання судді після того, як ВРП вже прийняла підсумкове рішення та внесла подання Президенту, є неправомірним”, — ідеться в повідомленні.

У поясненні суду також вказується, що Велика Палата зазначила, що рішення ВККС 2019 року про відповідність судді посаді є юридично завершеним етапом кваліфікаційного оцінювання, а законодавство дає право ВРП ухвалювати рішення про внесення подання Президенту навіть без рекомендації від ВККС, якщо колегія Комісії вже визнала суддю такою, що відповідає посаді. 

“Оцінка ВРП у 2021 році є підсумковою в цій процедурі — саме вона завершує кваліфікаційне оцінювання. Повернення до попередньої стадії оцінювання після ухваленого ВРП рішення суперечить закону й нівелює конституційні повноваження ВРП. Суддя мала законне та обґрунтоване очікування, що після внесення ВРП подання Президенту її право на доступ до професії (стаття 8 Конвенції в аспекті приватного життя) не буде додатково обмежене повторними процедурами”, — йдеться в повідомленні.

Член ВРП Роман Маселко написав коментар до цього посту Верховного Суду, де зазначив, що у рішенні не згадано ключової обставини цієї справи — наявності рішення Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом Отрош до ВККС щодо цього ж кваліфоцінювання. 

“Позивачка просила визнати завершеною процедуру кваліфікаційного оцінювання та скасувати пункт рішення колегії ВККС про те, що це рішення набирає чинності за умови його підтвердження пленарним засіданням ВККС. Однак і КАС ВС і ВП ВС відмовили пані Отрош у задоволені позову. Це рішення і лягло в основу рішення ВРП, оскільки ВП ВС чітко встановила, що кваліфоцінювання не завершене і для цього потрібне рішення пленарного засідання ВККС. Тому ніякого “повторного” оцінювання тут не було. Тепер ж у нас є два рішення ВП ВС з одного і того ж питання між тими ж сторонами – у одному вказано, що кваліфоцінювання незавершене, а у іншому я так розумію – завершене. Було б добре, щоб власне це питання роз’яснили”, — зазначив Маселко. 

На коментар Маселка відповів суддя Великої Палати Микола Мазур, який зазначив, що попереднє рішення Верховного Суду не залишилось без уваги Великої Палати. 

“Зверніть увагу, що рішення ВП від 10 лютого 2021 року стосувалося виключно оцінки відповідності рішення ВККС законодавству станом на 2019 рік і не стосувалося подальших законодавчих змін і рішень ВРП. Після названого рішення ВККС був ухвалений Закон N 679-IX, на підставі якого ПІСЛЯ згаданого Вами рішення Великої Палати ВРП ухвалила рішення про звернення до Президента з поданням про призначення позивача на посаду судді, чим завершила кваліфоцінювання (навіть, якщо вважати, що воно не було завершеним до цього)”, — написав Мазур.

Повний текст рішення поки не опублікований у реєстрі судових рішень. Як повідомили Watchers у пресслужбі Вищої ради правосуддя, рішення Верховного Суду без тексту рішення коментувати не можуть, проте зазначили, що Отрош поновлена на посаді судді, утім, немає наразі повноважень здійснювати правосуддя. Призначити її безстроково на цю посаду може президент відповідним указом.