Вищий антикорупційний суд 24 квітня арештував із альтернативою застави у 40 мільйонів гривень Романа Насірова, колишнього очільника Державної фіскальної служби, у справі щодо зловживання службовим становищем.
Прокуратура напередодні вимагала посилити запобіжний захід, вважаючи, що Насіров вирішив служити в Збройних Силах України на етапі судових дебатів у справі, аби уникнути кримінальної відповідальності. Насіров назвав клопотання необґрунтованим і стверджував, що дійсно хотів мобілізуватися.
Під час розгляду клопотання за ініціативою суду допитали двох свідків — військовослужбовців. Один з них виявився товаришем Насірова і підтвердив, що той просив допомогти з пошуком місця служби. Інший — сказав, що прізвища обвинуваченого до розголосу у ЗМІ не знав.
Детальніше про перебіг засідання — у матеріалі Watchers.
Версія Насірова
Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинуватила Насіров у зловживанні посадою, незаконному наданні розстрочки зі сплати ренти у 2015 і 2016 роках компаніям екснардепа Олександра Онищенка, задіяним у «газовій справі». Йому інкримінують зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України).
Спочатку справу слухав Шевченківський райсуд столиці. Тоді на вимогу Насірова прокуратура читала повний текст обвинувачення — понад 700 сторінок. Однак згодом Верховна Рада змінила Кримінальний процесуальний кодекс, визначивши, що прокурор може оголошувати його короткий виклад.
Після створення Вищого антикорупційного суду справу передали для розгляду туди.
«Я став жертвою політично вмотивованого кримінального переслідування. Саме з метою мого подальшого відсторонення відбувалось моє затримання для притягнення до відповідальності», — заявляв у вступній промові Насіров на засіданні 19 листопада 2019-го.
Слухання у цій справі тривали, аж поки 9 квітня цього року не зʼясувалося, що Насіров вирішив мобілізуватися до війська на фінальній стадії розгляду — етапі дебатів. Громадська організація «Автомайдан» повідомила, що Насірова взяли до 101 окремої бригади охорони Генштабу ЗСУ. Це викликало хвилю обурення в суспільстві.
Ми писали, що 17 квітня прокуратура просила змінити запобіжний захід Насірову із застави у 27 мільйонів гривень, що діяла на той час, на тримання під вартою з альтернативою застави у 75 мільйонів гривень.
Таке клопотання було повʼязано з тим, що держобвинувач вважав мобілізацію підсудного спробою уникнути кримінальної відповідальності.
«Мобілізація Насірова призвела до того, що судові засідання не відбулися, у звʼязку з тим, що Насіров був призваний на військову службу. А також до того, що було подано клопотання про зупинення провадження щодо нього. І це би призвело до того, що у справі спливли би строки давності (у квітні 2026 року). Його бажання мобілізуватися було штучним, це не було за повісткою, це була його ініціатива», — казала прокурорка Ольга Малик в суді.
Вже 24 квітня під час виступу в суді Насіров назвав клопотання прокуратури безпідставним та необґрунтованим.
«Я можу завірити суд, що я не збирався використовувати свій призов для чогось іншого, окрім як для тієї мети, з якою проводиться мобілізація. Я не порушував закон і свої обовʼязки», — сказав він.
Він розповів, що 3 квітня його авто зупинила поліція. Інспекторка повідомила, що він — у розшуку по базі Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).
«Всі мої дані було оновлено в «Оберізі» (Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – W). Але я зʼясував, що у мене було кілька облікових записів: один зі старих часів з Чернігова, інший — в Печерському ТЦК, а третій — коли оновлював дані у квітні 2022 року. Я проходив ВЛК. Я пішов до Печерського ТЦК, а там сказали, що цього [розшуку] не повинно було бути. Мене запитали, чи я хочу служити», — додав Насіров.
За його словами, 7 квітня він вже був у центрі рекрутингу і подавав документи.
«Я не знав, який буде процес мобілізації. Для мене було несподівано, що він буде таким швидким», — розповів обвинувачений.
На питання суддів про те, де саме у війську міг би працювати Насіров, враховуючи статус обмежено придатного, він сказав, що його влаштували би посади і солдата, і стрільця, і сапера.
«Я багато років тому познайомився з ним (Артемом Герасименком, до якого Насіров звертався по допомогу з пошуком місця, куди мобілізуватись, його допитав суд 24 квітня – W) в Одесі. 4 квітня цього року я йому зателефонував і запитав, де можна служити. Він був перший з конкретною відповіддю», — розповів Насіров.
Обвинувачений стверджував, що не хотів йти в небойову частину і обирав реальний підрозділ. Насіров переконував, що його також цікавила позиція оператора дрона.
Суддя: Як Ви уявляли нашу роботу [судовий процес після мобілізації]?
Насіров: Я уявляв, що зможу брати участь в засіданнях: або приїжджати або по відеозвʼязку.
Суддя: Але Ваш захисник подав клопотання про зупинення провадження.
Насіров: Я не планував не прибувати кудись і щось порушувати.
«Відповідно до пояснень командира військової частини А0139, до нього зателефонував знайомий та просив взяти на військову службу Насірова. Потім його знайомий та Насіров приїхали до нього та привезли документи. Після того командир повідомив Насірову, що його бригада виконує бойові завдання на межі зіткнення. І тоді Насіров сказав, що буде спілкуватись з міністром оборони для подальшого переведення до іншої частини», — зазначала прокурорка в суді 17 квітня.
Що сказали свідки
На виклик суду для допиту 24 квітня прийшов Артем Герасименко — військовослужбовець, який працює у Міноборони. Він підтвердив, що Насіров подзвонив йому 4 квітня з проханням проконсультуватися щодо мобілізації.
«Ми познайомилися з Романом у 2021 році в Одесі, в одному із розважальних закладів. У нас товариські стосунки. Я запитав у командира, чи є можливість призвати Романа. Про судові справи Насірова знаю зі ЗМІ, але ніколи ми цього не обговорювали», — розповів свідок.
Герасименко сказав, що порадив Насірову частину А0139, оскільки командир частини — друг свідка.
«Мною особисто питання того, де проходитиме Роман службу, не зʼясовувалось», — наголосив він.
Наступним свідчив Сергій Ковальов — начальник відділення персоналу у військовій частині (номер не назвав).
«7 квітня я отримав задачу від командира про те, що прибуде громадянин України для мобілізації. Я не знав прізвища. Я повів його до відділення рекрутингу. Потім його відділ рекрутингу оформив. І даний пан був призваний. Начальник Лебединський Сергій готував наказ. Довідку ВЛК він представив вже після заяви. Там було вказано, в яких відділеннях він може служити. Особа добровільно погодилась на таку посаду [сапера]. Особи з довідкою про обмежену придатність можуть не воювати в окопах, а можуть виконувати завдання в підрозділі забезпечення. Якщо особа пише добровільний рапорт про те, що стан здоровʼя не заважає виконанню певних завдань, бо не вистачає людей, то [можна]», — заявив він.
Він зауважив, що у Насірова того дня на руках були всі документи про ВЛК, навіть більше, ніж необхідно.
«Були всі документи, які надавали право того ж дня його призвати. Насіров не повідомляв, що в нього дві судові справи. Коли 8.04 ситуація стала відома, то я навіть сказав, що мені ніхто не повірить, що я не знаю таку людину», — додав свідок.
Командир частини, вважав свідок, не призвав би Насіров, якби знав про існування його судових справ щодо корупції.
Ввечері 24 квітня, після виходу з нарадчої кімнати, суд взяв Романа Насірова під варту із альтернативою застави у 40 мільйонів гривень.
У разі її внесення на Насірова покладуть обовʼязки: прибувати за першим викликом до суду, не відлучатися з Києва без дозволу суду, носити електронний засіб контролю та здати на зберігання паспорти для виїзду закордон.
Після слухання у коментарі Watchers Насіров сказав, що буде оскаржувати рішення.
«Вважаю рішення суду безпідставним», — підкреслив він.
Прокурорка Ольга Малик наголосила, що спершу вивчить повний текст рішення, а потім — вирішуватиме, чи оскаржувати його.
У коментарі Watchers адвокат Насірова Констянтин Дорошенко сказав, що планує подавати апеляційну скаргу. До її рішення його клієнт перебуватиме під арештом, а далі вирішить, чи вносити заставу.