Шевченківський районний суд Львова упродовж трьох засідань минулого тижня у справі щодо вбивства Ірини Фаріон не зміг допитати обвинуваченого Вячеслава Зінченка.

Сторона захисту, як і сам підсудний, подали чимало клопотань. А коли суд відмовив у їх задоволенні, Зінченко знову оголосив голодування. 

Детальніше про перебіг засідань – у матеріалі Watchers.

Фаріон — [не] громадська діячка

На засідання 15 квітня адвокат обвинуваченого Володимир Вороняк вкотре не прийшов через стан здоров’я. Другий захисник Ігор Сулима долучився через відеозв’язок. 

— На даному етапі судового розгляду я хочу, щоб мої захисники були присутні безпосередньо у залі суду. Прошу відкласти судове засідання, – сказав Зінченко.

Прокурор Дмитро Петльований заявив, що підстав для відкладення розгляду немає, адже сторона захисту неодноразово повідомляла про завершення лікарняного адвоката Вороняка, однак він щоразу продовжувався. Петльований також зазначив, що закон не забороняє проводити розгляд справи через відеозв’язок. Крім того, ініціатива долучитися дистанційно була від самого Сулими.

Адвокатка дочки Фаріон Софії Особи Наталія Романик також зазначила, що обстеження адвоката Вороняка не є підставою для перенесення засідання:

— Поважною причиною є стан непрацездатності, що підтверджується лікарняним листом, тобто випискою з закладів системи охорони здоров’я. Такого додатку суду до клопотання надано не було. Аргумент, що адвокат знаходиться на обстеженні… Обстеження — це не хвороба. Обстежуватися можна в інші дні, коли не розглядається особливо важкий злочин і його клієнт не знаходиться під вартою.

Суд вирішив продовжити розгляд, оскільки обвинувачений забезпечений захисником через відеозв’язок й запропонував Зінченку надати покази, однак той відмовився.

Після цього дослідили характеризуючі дані обвинуваченого та перейшли до розгляду клопотань сторони захисту. 

Адвокат Сулима просив долучити до справи копії документів щодо психологічно-лінгвістичного дослідження виступів Фаріон: заяву про проведення експертизи, квитанцію про оплату проведення дослідження.

Сулима пояснив, що сторона захисту прагне спростувати твердження обвинувачення про статус Фаріон як громадської діячки, оскільки немає відповідних доказів:

— В обвинувальному акті сказано, що начебто Зінченко скоїв замах на життя громадського діяча. Ми хочемо спростувати цю обставину. Сторона обвинувачення жодних доказів участі її в громадських організаціях не надала. За таких обставин ми вважаємо, що вона не була громадським діячем. Політичним — цілком вірно, а щодо громадського діяча, то ми заперечуємо. Тому була призначена експертиза за нашою заявою, щоб спростувати твердження сторони обвинувачення, що вона є громадським діячем.

Прокурор, своєю чергою, зазначив, що матеріали відправлені на дослідження не були відкриті сторонам, заява про проведення психологічно-лінгвістичного дослідження не відповідає критеріям доказів, а питання експертизи не стосуються предмета розгляду. І додав, що громадським діячем є особа, яка здійснює будь-яку суспільно-корисну діяльність в інтересах суспільства в цілому або його частини.

Інша прокурорка Олена Данилів зазначила, що психологічно-лінгвістична експертиза не визначає, чи є особа громадським діячем, а досліджує зміст висловлювань, їхній вплив на психіку, а також ознаки дискримінації та маніпуляцій.

Сулима вказав, що сторона обвинувачення суперечить сама собі, заявляючи про суспільно-корисну діяльність Фаріон:

— Ми якраз про це і хочемо зазначити, що ця суспільно корисна діяльність не була на користь суспільства, вона була саме на розпалювання ворожнечі і її вислови й дії, які вона вчиняла, були не на користь суспільства. Саме це ми хочемо довести суду. 

Суд врешті відмовив захисту в долученні заяви, оскільки вона має інформаційний характер, а не є доказом.

Сулима також клопотав про призначення додаткової портретної експертизи в іншому закладі, посилаючись на сумніви щодо первинного висновку. За його словами, в експертизі та рецензії на неї є розбіжності між висновками експерта і рецензента.

Прокурорка Данилів заперечила, зазначивши, що експерта вже допитали в суді, і він підтвердив свій висновок. Вона наголосила, що повторну експертизу призначають лише за наявності обґрунтованих сумнівів у висновку експерта — зокрема через його недостатню обґрунтованість, суперечність матеріалам справи або процесуальні порушення під час проведення.

— Також хочу сказати, що в компетенцію зазначеного фахівця не входить давати оцінку діям державного ліцензованого експерта, — додала Данилів.

Суд відхилив і це клопотання.

Ігор Сулима після цього висловив сумнів щодо одорологічної (запахової) експертизи та подав клопотання про витребування доказів – яких саме, не уточнювали. Він зазначив, що у матеріалах не вказано прізвище кінолога, відсутні дані про атестацію та підготовку собак, а також інформація про умови проведення дослідження. За його словами, отримати ці відомості від установи не вдалося через їхню конфіденційність. Суд також відмовив у задоволенні його клопотання.

Клопотання Зінченка

Під час засідання 16 квітня розглядали клопотання Вячеслава Зінченка. Як повідомляє Суспільне, він клопотав про зміну обсягу дослідження доказів.

Підсудний заявив, що сторона обвинувачення неправильно трактує його інтереси як проросійські чи пронацистські на підставі окремих матеріалів, зокрема фото. Натомість, за його словами, він має проукраїнські, антиросійські та антинацистські погляди, листується українською мовою та підтримує українських військових, зокрема донатами. Зінченко пояснив, що має зацікавлення, пов’язані з різними темами та політиками, однак наголосив, що це не свідчить про його переконання чи спосіб життя. 

Обвинувачений вкотре наголосив на ознаках втручання в його телефон і клопотав про призначення відповідної експертизи. Окрім цього, просив призначити додаткову балістичну експертизу, посилаючись на сумніви щодо об’єктивності первинного дослідження. 

Суд відмовив у його клопотаннях, зазначивши, що ці питання вже досліджували на попередніх засіданнях.

Відвід колегії та нове голодування

17 квітня адвокат Ігор Сулима прийшов на засідання особисто, втім адвоката Володимира Вороняка у залі не було, попри те, що раніше він заявляв про участь цього дня, але вкотре подав клопотання, де вказав, що відсутній через стан здоров’я.

Вранці цього ж дня Сулима через електронний суд подав заяву про відвід складу колегії суддів у цій справі. За його словами, сторона захисту вбачає порушення принципу змагальності: суд систематично і без належної мотивації відмовляє стороні захисту у виклику та допиті свідків, правоохоронців і експертів, які брали безпосередню участь у слідчих діях, а також у витребуванні доказів і призначенні необхідних експертиз. На думку сторони, це створює процесуальну нерівність між сторонами.

Захист вважає, що суд формально розглядає їхні клопотання та відмовляє у їх задоволенні без належного аналізу, мотивації та правової оцінки. Як приклад — відмова у допиті співкамерників Зінченка з ІТТ №4 у Пустомитах, де проводили негласні слідчі дії, а також у доступі до матеріалів щодо підстав їхнього спільного утримання, попри застосовані до Зінченка заходи безпеки. Підставою для відводу суддів адвокат також назвав відмову у призначенні експертиз. За словами Сулими, у справі є суперечності та взаємовиключні докази. Йдеться про балістичну та портретні експертизи, однак суд відмовляє у витребуванні матеріалів і призначенні додаткових чи повторних досліджень для усунення суперечностей.

Адвокат наголосив на систематичному невмотивованому продовженні тримання під вартою та ігнорування прохання захисту не призначати засідання кілька днів поспіль, оскільки обидва адвокати проживають в Івано-Франківську й не можуть реалізувати своє право підготовки до наступного судового засідання.

— Мені видається дуже дивним, що саме перед днем народження Ірини Фаріон шість робочих днів підряд призначаються судові засідання, — додав Зінченко.

Прокурор Дмитро Петльований зазначив, що є  чітко визначані підстави для відводу суддів, зокрема родинні зв’язки або інші обставини, які можуть викликати сумніви в їхній неупередженості. За його словами, сторона захисту має обґрунтувати, у чому саме полягають такі обставини. Після цього він перейшов до аналізу аргументів Ігоря Сулими.

Він заявив, що твердження захисту про порушення принципу змагальності є безпідставними і пояснив, що цей принцип був би порушений, якби суд узагалі не розглядав подані клопотання. Петльований зауважив, що для забезпечення принципу змагальності суд допитав двох свідків сторони захисту, які навіть не були відкриті стороні обвинувачення, а також низку експертів — зокрема з портретної, одорологічної, лінгвістичної та хімічної експертиз.

Петльований зазначив, що відмови у допиті співкамерників Зінченка та призначенні повторних експертиз були пов’язані з необґрунтованістю відповідних клопотань. За його словами, незгода з рішеннями суду не є підставою для відводу.

Щодо призначення засідань кілька днів поспіль прокурор зазначив, що Кримінальний процесуальний кодекс не визначає тривалість перерв між засіданнями, натомість діють принципи безперервності розгляду за винятком часу для відпочинку та розумних строків. Він також зауважив, що сторона захисту ще з грудня 2024 року має всі матеріали справи, тому мала достатньо часу для підготовки. 

— Висновок щодо упередженості суду зводиться до того, що сторона захисту не погоджується з процесуальними рішеннями, які були прийняті судом під час розгляду їхніх клопотань.

Суд відмовив стороні захисту у відводі колегії, це рішення є остаточним і не підлягає оскарженню. 

Після цього головуючий суддя Петро Невойт повідомив про перехід до стадії надання показань обвинуваченого:

— Ми пам’ятаємо про те, що обвинувачений відмовився давати показання, у зв’язку з тим, що захисник був на відеозв’язку. На сьогодні захисник є в судовому засіданні. Суд вкотре роз’яснює право обвинуваченому дати показання в судовому засіданні. Також обвинувачений має право відмовитися давати показання щодо себе. 

Зінченко відмовився давати покази через відсутність адвоката Володимира Вороняка:

— Я маю бажання дати покази, але пізніше і в присутності мого другого захисника.

Після цього Сулима подав два клопотання: про витребування методики запахової експертизи та повторний перегляд відео із таємним свідком, який перетнувся з обвинуваченим у вбивстві Фаріон. Захист поставив під сумнів покази свідка та просив дослідити відео з камер спостереження і слідчого експерименту, щоб перевірити їхню достовірність. Прокурори заперечили обидва клопотання, вказавши на конфіденційність методики та те, що відео вже досліджували. 

Суд знову відмовив у задоволенні клопотань.

Після цього, повідомляє Суспільне, Зінченко клопотав про витребування у сторони обвинувачення всіх письмових матеріалів кримінального провадження:

— Прошу суд витребувати у сторони обвинувачення всі без винятку письмові матеріали кримінального провадження, дослідити їх у судовому засіданні та надати їм правову оцінку щодо доведеності та недоведеності моєї причетності до кримінального правопорушення […] Вибіркове подання доказів позбавляє мене можливості перевірити їх достовірність та порушує принцип рівності сторін і права на ефективний захист.

Прокурори заперечили, зазначивши, що обвинувачення вже надало всі докази, клопотання Зінченка є неконкретним і необґрунтованим. А також наголосили, що не всі матеріали кримінального провадження є доказами.

Суд відмовив у клопотанні.

Після цього Зінченко оголосив голодування:

— Оскільки я вважаю, що мої конституційні права порушені я, використавши всі передбачені процесуальні можливості, заявляю про голодування, вимагаю перерозгляду цього клопотання.

Зінченко вже оголошував про голодування 24 березня. Тоді він заявив, що працівник СІЗО забрав його «шведську стінку». За його словами, у 2025 році люди, які його підтримують, передали у СІЗО «шведську стінку» для занять спортом, щоб він та інші ув’язнені могли тренуватися, але її вкрали. Він також заявив, що його слова може підтвердити співкамерник — обвинувачений у вбивстві Парубія Михайло Сцельніков.