Шевченківський районний суд Львова 16 грудня продовжив розгляд справи про вбивство громадської діячки та мовознавиці Ірини Фаріон. Під час засідання суд заслухав свідків сторони захисту.

Зокрема, покази дав експерт, який проводив запахову (одорологічну) експертизу. За результатами експертизи, запахові сліди, вилучені з місця події, збігаються із запахом обвинуваченого на 99%. Також суд допитав поняту, яка була присутня під час огляду місця події, та дослідив гільзу, знайдену там після злочину.

Ірину Фаріон застрелили 19 липня 2024 року біля під’їзду будинку у Львові, де вона мешкала. За кілька днів після вбивства правоохоронці затримали 19-річного мешканця Дніпра Вячеслава Зінченка. Слідство вважає, що злочин був скоєний з мотивів національної нетерпимості та пов’язаний із громадською діяльністю Фаріон. Крім того, Зінченку інкримінують незаконне поводження зі зброєю. Від моменту затримання він перебуває під вартою.

Детальніше про чергове засідання у справі – у матеріалі Watchers.

Запах збігається на 99,9%

Старший судовий експерт одорологічної експертизи Віталій Мандрик долучився до засідання через відеозв’язок. Він розповів, що кожна людина має свій індивідуальний запах, який є унікальним, так само як ДНК чи відбитки пальців. 

Запахова (одорологічна) експертиза належить до виду біологічних експертиз і ґрунтується на науці про запахи. За словами експерта, запахові сліди людини досліджують із використанням навчених службових собак у поєднанні з лабораторними методиками. Зразки, вилучені з місця події, спершу перевіряють на придатність, після чого консервують у стерильних скляних ємностях. Коли до експертної установи надходять зразки запаху, відібрані у підозрюваної особи, їх порівнюють між собою.

Експерт пояснив, що дослідження проводять у три етапи. Під час третього етапу зразки розміщують у штативах у спеціальному приміщенні разом зі сторонніми запахами, не пов’язаними з місцем події.

Далі по черзі заводять службових собак, які своєю поведінкою — зокрема сіданням або ляганням — сигналізують про збіг запахів. За словами експерта, після роботи кожної собаки у приміщенні проводять провітрювання та прибирання. Якщо три собаки підтверджують один і той самий запах, це вважається позитивним результатом дослідження. 

Відповідаючи на запитання прокурора Дмитра Петльованого, експерт підтвердив, що всі три службові собаки незалежно зафіксували збіг порівняльних зразків із запаховими слідами, вилученими з місця події. За його словами, рівень співпадіння становить 99,9%.

Експерт також зазначив, що всі залучені до дослідження службові собаки мали відповідну сертифікацію — акт надресированості. Він пояснив, що цей документ не долучений до експертного висновку, однак у разі подання відповідного клопотання його можуть надати суду.

Тоді допитуватися почав адвокат Зінченка Ігор Сулима. Він поцікавився, чи існують інструкції щодо проведення таких експертиз, яких експерт зобов’язаний дотримуватися. У відповідь експерт повідомив, що діють загальні інструкції Міністерства внутрішніх справ.

– Можете пояснити суду, хто має право відбирати одорологічні взірці?

– Інспектори-криміналісти та судові експерти.

Експерт також пояснив, що його безпосередня присутність на місці відбору запахових зразків не є обов’язковою, оскільки він залучається саме для проведення експертизи.

– Чи входить до ваших обов’язків перевіряти умови зберігання взірців до надходження їх на експертизу?

– Коли нам приходять речові докази, ми перевіряємо, чи вони не пошкоджені, чи все згідно з постановою, чи сходяться речові докази. Ми їх фотографуємо.

Він наголосив, що речові докази надійшли на експертизу без порушень та з дотриманням установленої методики.

Відповідаючи на запитання захисту, експерт пояснив, що окремі вимоги до умов зберігання упакованих запахових слідів інструкціями чи методиками не передбачені: зразки можуть зберігатися в будь-якому приміщенні — як за кімнатної, так і за мінусової температури. Мандрик також підтвердив, що під час відбору одорологічних зразків експерт-криміналіст має використовувати стерильні серветки.

Щодо впливу високої температури на збереження запаху, експерт пояснив, що визначальним чинником є стан самої людини: під час вчинення тяжкого злочину особа хвилюється, нервує. Це супроводжується потовиділенням. Також значення має сезонний фактор, оскільки подія сталася влітку. Інші зовнішні чинники, за словами експерта, не впливають.

Терміни передачі запахових зразків і проміжок часу також не мають істотного значення за умови належного пакування. За його словами, запахові сліди можуть зберігатися кілька років у спеціальному пакуванні, а законсервовані в скляних ємностях — до десяти років.

Сулима також поцікавився питанням безперервності зберігання запахових зразків під час їх переміщення. У відповідь експерт пояснив, що в установі ведеться відповідний журнал обліку: зразки надходять до канцелярії, після чого він їх отримує і від моменту отримання безпосередньо з ними працює.

Адвокат Ігор Сулима також ставив запитання щодо службових собак, залучених до експертизи. Експерт повідомив, що вік собак становив у середньому від п’яти до семи років, а працювати вони можуть залежно від фізичного стану — зазвичай до 12–13 років.

— Чи може собака помилятися?

— Не може.

— Чи були помилкові спрацювання цих собак?

— Не було.

Сулима також звернув увагу на те, що ті самі службові собаки брали участь як у перевірці придатності запахових зразків, так і в подальшому одорологічному дослідженні щодо їх ідентифікації. У зв’язку з цим, він поцікавився, чи допускається повторна участь одних і тих самих собак у таких експертних дослідженнях, з огляду на те, що вони вже могли бути знайомі з відповідним запахом.

— Вони можуть приймати участь, бо собака не може запам’ятати запах, — відповів експерт.

Захист також поцікавився, чи має експертна установа інших службових собак і з яких причин для дослідження були залучені саме ці. У відповідь експерт підтвердив, що в установі є й інші собаки, однак зазначив, що на момент проведення експертизи він надав перевагу саме цим.

Експерт також зазначив, що експертизу проводив разом із лаборантом, однак у висновку його не вказували, оскільки лаборант не несе відповідальності за надання неправдивого висновку.

— Ви присутні в приміщенні, коли заходить ваш помічник?

— Ні, я спостерігаю через спеціальне вікно з коридору.

— Повинна бути відеофіксація. Як ми можемо розуміти, що собака сіла саме біля цього взірця?

— Згідно з Кримінальним кодексом, не зазначено, що повинна бути відеофіксація.

— Чи міг впливати ваш помічник на рух собаки й вибір взірця? 

— Не міг.

Відповідаючи на запитання захисту, експерт пояснив, що перед залученням до роботи стан службових собак перевіряють обов’язково — для цього проводять тестовий зв’язок на їхні робочі здібності. Якщо собака не демонструє готовності до роботи, зокрема не заходить у приміщення, її не залучають до дослідження. Експерт також зазначив, що на роботу собаки можуть впливати різні фактори.

Щодо ризику забруднення або змішання запахових слідів під час роботи з ними — зокрема через рукавички чи сторонні предмети — експерт відповів, що така можливість виключається.

— Чи можуть змішуватися запахи? — запитав Сулима.

— Запахи не змішуються, вони утворюють нашарування.

— Чи мали ви інформацію про процесуальний статус особи, запах якої досліджувався, і чи могло це вплинути на неупередженість з вашої сторони? — запитав другий адвокат Володимир Вороняк.

—  Не мав.

Він також поцікавився, чи можна за відсутності відеофіксації перевірити дотримання методики, відсутність стороннього втручання та правильність дій експерта під час проведення дослідження. Мандрик сказав, що впевнений, що на 100% провів експертизу правильно, наголосивши, що жодного впливу на нього не було.

Після цього кілька уточнювальних запитань поставив і головуючий суддя Петро Невойт. Зокрема, він поцікавився тривалістю дослідження із залученням службових собак. Експерт відповів, що на третій, порівняльний етап дослідження припадає приблизно 30-40 хвилин роботи з кожною собакою.

Огляд місця події

Наступною в суді свідчила жінка, яку залучили як поняту під час огляду місця події. Вона повідомила, що окрім неї до огляду залучали ще одного понятого — молодого чоловіка, який раніше вже давав свідчення в суді.

За словами свідки, під час огляду фіксували ділянку з кров’ю, оглядали лавку, стілець, арку будинку та смітники. Також, як вона зазначила, правоохоронці вилучили заколку, волосся та гільзу, знайдену біля переднього лівого колеса білого автомобіля «Пежо», у дворі, де жила Фаріон.

Усі предмети нумерували та пакували у відповідні пакети. Свідка також зазначила, що бачила, як під час огляду на лавку ставили чорний предмет. Вона припустила, що можливо так відбирали зразки запаху, однак деталей цієї процедури не пам’ятає.

Відповідаючи на запитання адвоката Зінченка, свідка повідомила, що слідчі дії тривали тривалий час, тому їй доводилося двічі відлучатися. За її словами, кожного разу вона була відсутня приблизно 15-20 хвилин і попереджала про це слідчого.

Гільза

За клопотанням сторони  захисту, суд дослідив і гільзу, вилучену на місці події. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що вона була об’єктом балістичної експертизи. За його словами, спецпакет не мав пошкоджень: у сейфпакеті містився прозорий поліетиленовий пакет із паперовим згортком, у якому була гільза. Він продемонстрував її стороні захисту.

Адвокат Ігор Сулима оглянув гільзу та звернув увагу суду на те, що вона деформована:

— Ця деформація чомусь не була досліджена, немає жодного питання, чому виникла така деформація, від чого. Також справа в тому, що пістолет “Зоракі”, про який йшла мова, який начебто був перероблений нашим підзахисним, він взагалі немає отвору для виходу гільзи.

Водночас прокурор зазначив, що в матеріалах справи немає даних про те, постріл здійснювався з пістолета «Зоракі» чи іншого пістолета. За його словами, були лише свідчення щодо можливих спроб і консультацій з приводу переробки, без встановлення зв’язку з конкретним пострілом.

На цьому судове засідання завершили. Розгляд справи продовжать 8 січня.