Вища рада правосуддя 16 червня звільнила суддю Подільського районного суду міста Полтави Наталію Крючко. Вона стала останньою з трьох полтавських суддів, яких ВРП притягнула до відповідальності за скаргою Національного антикорупційного бюро щодо спроб вплинути на розгляд справи про притягнення до відповідальності сина судді того ж суду за нетверезе водіння.

Деталі справи — у матеріалі Watchers.

«Ми ж люді нормальниє… Ми всігда поможем»

24 вересня 2022 року поліція склала протокол на сина судді Полтавського апеляційного суду Валентина Томилка. За даними правоохоронців, він керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, що підтвердив медичний огляд.  28 вересня справу передали на розгляд судді Вікторії Москаленко, відрядженої до Подільського районного суду міста Полтави з Луганської області. 

За даними НАБУ, 16 листопада того року в службовому кабінеті тодішнього очільника Полтавського апеляційного суду Сергія Гальонкіна відбулася розмова між ним, суддею Валентином Томилком та головою Подільського районного суду Полтави Наталією Крючко. Вони нібито шукали способи вплинути на суддю Москаленко, у провадженні якої перебувала справа щодо сина Томилка. Цікавилися особистими якостями судді, зокрема тим, наскільки вона є комунікабельною та чи має хтось із них можливість знайти до неї підхід. 

Нижче — уривки з розмови, ймовірно, між суддями, процитованої в рішенні ВРП, яку зафіксували детективи НАБУ Ймовірно, Г. — Гальонкін, К. — Крючко, а Т. — Томилко. 

Г.: Ну вона комунікабельна чи ні?
Т.: Хрєн його знає, я пішов з ОСОБА9 общаться, воно знаєш не удобно вроде би счас, я пішов до ОСОБА10. ОСОБА10 каже: «Вони всі одінакові».
Г.: А Наталка?
Т.: 3 Наталкой я не розмовляв.
Г.: Ну Наталка, я так поняв, вона з ними там шось з ними в контакті, давай…
Г.: Ало, Наташа, добрий день. Ти на роботі чи нє? Угу. В наших краях не будеш? Угу. Ну дивись под’єзжай, бо тут надо тебе койшо спросить. Хороше добро. Угу, давай, угу […] Счас вона приїде. Задамо вопрос. Та я думаю вона з ними должна буть ето, бо Наталка вона ж…

Під час розмови у кабінеті Крючко повідомила, що має контакт із Москаленко, обіцяла «побалакати» з нею, а також переглянути матеріали справи. Томилко переконував колег, що його син випив лише одну пляшку пива на двох із товаришем, а до того не вживав алкоголю близько двох років. Він також звертав увагу на можливі недоліки в матеріалах справи та стверджував, що підстави для зупинки автомобіля належним чином не обґрунтовані. У відповідь Крючко припустила, що інформацію про водія правоохоронцям могли передати «стукачі».

Г.: Ну дивись, суть заключається в чому. У Петровіча в малого там сто тридцята (йдеться про ст. 130 КУпАП за керування транспортними засобами в стані алкогольного,— W.). Ну сто тридцята.
К.: Ну як всігда, да?
Г.: Шось ето самоє, немає там ні стєпєні, ні проміллє.
Т.: І в протоколі ознак нема. І чого зупинили не зрозуміло. Ну казали, що поступив тєлєфонний звонок, що там десь вони, хтось дзвонив…
К.: Tiпa випивав?
Т.: Да.
К.: Ну це як всігда, стукачі.
[…]
Г.: По большому счоту, ти ж знаєш, ми ж люді нормальниє, ми ж всігда на все підем. Єслі нада помогти, ми всігда поможем.
К.: Да, да. Та нє, я думаю, шо…
Г.: Підтримати. Тєм болєє ти ж понімаєш, це діти, і…
К.: Та ну, о чєм ви говоріте. Мені об’яснять вобще не надо.
Г.: Наташ, ну я ж знаю, шо тобі, так сказать, Я ж почему і говорю, шо просто шо…
К.: В любом случає, єслі б там шось і було, то нада помогти, та і всьо, мовчки. Тєм болєє з їхніми протоколами, то це ж там.
Т.: Каже я їхав. Діска нема копії. Єсть протокол. Ну каже, там протокол. Оце висновок, що в стані сп’яніння.
К.: А давайте я гляну.
Г.: Да. Глянеш.
К.: Гляну матеріали. Мені і діска не нада, я гляну даже сам матеріал. Подивлюся.
Г.: Хорошо, ти тоді со мной свяжешся, да?
К.: Да. Та я думаю, що ми поможем. Ну не переживайте.
Попри це, у березні 2023 року суддя Вікторія Москаленко визнала Олександра Томилка винним у нетверезому водінні. Однак після апеляційного перегляду рішення скасували, а в березні 2024 року провадження остаточно закрили через процесуальні порушення під час оформлення матеріалів поліцією. 

Не втручався у справу. Позиція та звільнення Сергія Гальонкіна 

Сергій Гальонкін працював у судовій системі понад 30 років. У 2011 році став заступником голови Полтавського апеляційного суду, а у 2017 році очолив його. 

У 2022 році Гальонкін став фігурантом розслідування НАБУ. Слідство вважало, що Гальонкін підтримував позапроцесуальні контакти з адвокатами та суддями у справах про керування автомобілями у стані алкогольного сп’яніння. 

Один із таких епізодів стосувався справи про нетверезе водіння: адвокат, за даними слідства, отримав гроші від водія та повідомив йому, що вони нібито призначалися судді за скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Саме в межах цього кримінального провадження детективи НАБУ проводили негласні слідчі (розшукові) дії, під час яких і зафіксували розмову між ним, Томилком та Крючко щодо справи сина судді.

Спершу до судді застосували сувору догану. Ні Гальонкін, ні НАБУ не погодились із таким рішенням Третьої дисциплінарної палати ВРП й оскаржили його. Суддя просив скасувати застосоване до нього стягнення, тоді як НАБУ наполягало на більш суворому покаранні. 

Гальонкін стверджував, що матеріали НСРД були отримані з порушеннями, а їхній зміст не підтверджує ні позапроцесуального впливу, ні розголошення службової інформації. Суддя також наполягав, що не давав адвокату жодних обіцянок і не може нести відповідальність за висловлювання інших осіб. 

Щодо епізоду зі справою сина Томилка Гальонкін стверджував, що судді лише обмінювалися думками щодо обставин справи, а сама розмова мала приватний характер і не була образливою, що могло б вплинути на репутацію судді чи судової влади. Суддя також не погоджувався з висновком про спробу отримати інформацію про справу в позапроцесуальний спосіб, вважаючи, що матеріали НСРД цього не підтверджують. Він зауважив:

— Жодна норма не забороняє суддям здійснювати приватне спілкування у сфері їх професійного життя, надавати правничі консультації один одному в особистих справах, висловлювати своє оціночне судження з приводу колег, у тому числі з приводу їх позитивних характеристик, таких як «комунікабельність».

Суддя відкидав твердження про зацікавленість у результаті справи та пошук посередника для контакту із суддею Москаленко, а лише запитав особисту думку щодо характеристик судді. Відтак, на думку Гальонкіна, його дії не свідчили про спробу вплинути на розгляд справи та не містили ознак порушення правил суддівської етики. Зрештою, 12 вересня 2024 року ВРП звільнила Сергія Гальонкіна. 

Діяв як батько. Позиція та звільнення Валентина Томилка

Валентин Томилко — суддя Полтавського апеляційного суду з 2002 року, перед тим очолював Менівський районний суд Чернігівської області. 

За даними НАБУ, Томилко також фігурував в тому ж розслідуванні НАБУ, що й Гальонкін. Слідство стверджувало, що суддя позапроцесуально спілкувався з адвокатом у справі про нетверезе водіння, а під час обшуків у його кабінеті правоохоронці вилучили 600 доларів. У матеріалах ВРП також йдеться про позапроцесуальне спілкування з адвокатом щодо іншої адміністративної справи, яку він розглядав. 

«Не як суддя, а як батько». Вища рада правосуддя звільнила суддю із апеляції Полтавщини через розмову про адмінсправу його сина

Щодо справи сина — Томилко заперечував, що звертався за допомогою. За його словами, 16 листопада 2022 року він перебував у кабінеті голови суду Сергія Гальонкіна з робочих питань, а не для того, щоб обговорювати можливість вплинути на розгляд провадження. За його словами, він говорив не як суддя із суддею, а як батько з батьком і другом, обговорюючи сина, його поведінку та власні сумніви щодо дій працівників поліції.

Визнав, що цікавився суддями, які розглядали провадження щодо його сина: «ходив і питав про особу, не хотів виглядати, що нібито не може постояти за свого сина». Водночас заперечував, що намагався вплинути на розгляд справи й не просив, щоб хтось ознайомлювався з матеріалами справи. 

Спочатку ВРП його тимчасово відсторонювала від здійснення проавосуддя, але 10 червня 2025 року таки звільнила з посади.

Діяла під тиском. Позиція та звільнення Наталії Крючко

Наталію Крючко призначили на посаду судді Подільського районного суду міста Полтави у 2003 році строком на п’ять років, а у 2009-му її обрали безстроково.

У 2020 році ВРП оголосила їй сувору догану за грубу недбалість у виконанні обов’язків. 

Окрім епізоду зі справою сина Томилка, у матеріалах НАБУ фігурувала також історія з маніпуляціями у земельній суперечці. За даними слідства, Крючко поза судовим процесом контактувала з учасниками майнового спору та обговорювала його подальший розгляд. Після цього вона задовольнила подане у справі клопотання. 

Щодо справи Олександра Томилка Крючко наполягала, що діяла під тиском: приїхала на зустріч, вважаючи, що обговорюватимуть службові питання, пов’язані з роботою судів в умовах блекаутів та відключень електроенергії. А допомогти погодилася лише для того, щоб припинити розмову, не маючи наміру реально впливати на суддю, яка розглядала справу.

— Відмовити я не могла, але ж коли я приїхала, і коли я побачила в кабінеті і ОСОБА6 мене це дуже здивувало, я не очікувала такої зустрічі двох чоловіків у кабінеті, і я, ну, я вже розуміла, що розмова буде якась не та […] двері були відчинені в кабінет, я ще запитала, чи може хай будуть відчинені двері […] “ні-ні-ні закривай, нас тут двоє”. Я відповідала, що “я боюсь”, зачинила двері і присіла, — казала Крючко під час засідання ВРП щодо дисциплінарної скарги на Томилка.

Вона стверджувала, що поведінка співрозмовників насторожила її ще на початку зустрічі. За її словами, після кількох реплік на свою адресу вона дійшла висновку, що чоловіки перебували у збудженому стані, можливо, напідпитку. Розмова швидко перейшла до справи сина Томилка:

— Я не погоджувалась одразу […] моя відповідь їх не влаштувала, і вони шляхом вмовлянь, спонукань […] Ну, я зрозуміла, що в мене виходу другого немає, як обіцяти. Але ж я прекрасно розуміла, що вони це самі можуть зробити, але ж чомусь не роблять і зрозуміло, чому. 

Крючко стверджувала, що на момент розмови не знала деталей справи щодо сина Томилка, неодноразово перебивала співрозмовників і намагалася перевести розмову на сторонні теми, однак ті продовжували переконувати її допомогти. Суддя також наголошувала, що не мала жодних домовленостей із Гальонкіним чи Томилком, не була зацікавлена в результаті справи та зрештою не контактувала із суддею Москаленко й не впливала на розгляд провадження. 

ВРП дійшла висновку, що дії Крючко підривають авторитет судової влади в суспільстві. Рішення щодо Наталії Крючко стало останнім у дисциплінарній справі, що стосувалася трьох полтавських суддів.