Вища рада правосуддя 10 червня звільнила суддю апеляційного суду Полтавської області Валентина Томилка. Національне антикорупційне бюро зафіксувало факт його неналежної поведінки, а саме – розмову про можливість втручання у прийняття рішення щодо адміністративної відповідальності його сина Олександра, а також позапроцесуальне спілкування з адвокатом в іншій справі. 

Детальніше про причини звільнення судді, – у матеріалі Watchers.

«Ми всігда поможем»

У середині листопада 2022 року у кабінеті на той момент голови Полтавського апеляційного суду Сергія Гальонкіна, за даними Національного антикорупційного бюро, відбулася розмова між ним, суддею цього ж суду Валентином Томилком та головою Ленінського райсуду Полтави Наталією Крючко. Розмова стосувалася нібито можливості впливу на суддю Вікторію Москаленко, яка була відряджена до Ленінського районного суду Полтави із Луганської області. До неї потрапила справа щодо притягнення до адміністративної відповідальності сина Томилка – Олександра, йдеться у рішення Вищої ради правосуддя щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності Томилка.

За даними поліції, наприкінці вересня того ж року Олександр Томилко керував автомобілем BMW Х5 у стані алкогольного сп’яніння, що було підтверджено висновком Комунального підприємства «Полтавський обласний центр залежностей Полтавської обласної ради».

Уривок розмови між суддями, де Г. – ймовірно Гальонкін, К. – Крючко, Т. – Томилко, записана НАБУ.

Г. – Дивись, єсть у вас там дєвушка одна з фамілієй ОСОБА9 (ймовірно, йдеться про Москаленко – W).

К. – Ой єсть, ОСОБА19.

Г. – Вона яка? Комунікабельна чи так сєбє?

К. – Та, вот еті такі ж якісь інтєрєсні. Вони то вроді й нічо, ну такі якісь р’яні вони. Ото ж.

Г. – Ну дивись суть заключається в чому. У Петровіча в малого там сто тридцята. Ну сто тридцята (1 слово).

К. – Ну як всігда, да?

Г. – Шось ето самоє, немає там ні стєпєні, ні проміллє.

Т. – І в протоколі ознак нема. І чого зупинили не зрозуміло. Ну казали, що поступив тєлєфонний звонок, що там десь вони, хтось дзвонив…

К. – Tiпa випивав?

Т. – Да.

К. – Ну це як всігда, стукачі.

Т. – Да. І в протоколі не вказано за якими ознаками алкогольного сп’яніння…

К. – (перебиває) Ну я попробую. Я попробую.

Г. – Угу. Ну і поняла, тут же ж в принципі не надо на біле чорне. Воно ж…

К. – А вона його призначила?

Т. – (1 речення)

К. – А вона його призначила?

Т. – Вона його перепризначила на 27 аж грудня.

К. – Ну потому шо дєл багато. Да, харашо. 27 грудня – день рождєнія мого малого. Ну вобщем тоді я їй скажу.

Т. – А в мого зятя тоже 27.

К. – Ну ото ж бачите, ми такі зімні всі. То хорошо. Да, я тоді побалакаю. В мене з нею контакт єсть.

Г. – Ну да…

К. – Нічого как би щось там такого (1 слово) політичного.

Г. – По большому счоту ти ж знаєш ми ж люді нормальниє, ми ж всігда на все підем. Єслі нада помогти, ми всігда поможем.

К. – Да, да. Та нє, я думаю, шо…

Г. – Підтримати. Тєм болєє ти ж понімаєш, це діти, і…

К. – Та ну о чєм ви говоріте. Мені об’яснять вобще не надо.

Г. – ОСОБА18, ну я ж знаю, шо тобі, так сказать, Я ж почему і говорю, шо просто шо…

К. – В любом случає, єслі б там шось і було, то нада помогти, та і всьо, мовчки. Тєм болєє з їхніми протоколами, то це ж там.

Т. – Там протокол і висновок. У висновку алкогольне сп’яніння, проміллє не вказано.

Г. – Ну з хлопцями вдвойом бутилку пива…

К. – Ну конечно.

Г. – …їхали додому, раз і всьо.

К. – І побачили.

Т. – Він же не пив, він в мене не пив. Оце ж уже года два як він не пив. А це ж...

К. – (перебиває) Ну фамілія та ж у сина?

Т. – Да.

К. – Ваша ж фамілія?

Т. – Да. Моя ж. А то ж розвівся, розвівся з…

К. – І началось, да?

Т. – І поїдем, каже, ми пива попили (декілька слів). І, каже, без п’ятнадцяти десять вже було…

К. – (перебиває) Бармени отож дзвонят. Ви поняли, ото ж хтось отам, оце ж забігайловках.

Т. – Каже, я тільки виїхав. Возлє третьой поліклініки були вони там. Каже, я тільки виїхав, тут тобі доганяють і тормозять.

…

Г. – Хорошо, ти тоді со мной свяжешся, да?

К. – Да. Та я думаю, що ми поможем. Ну не переживайте, я <…>».

Наприкінці березня 2023 року суддя Вікторія Москаленко все ж визнала винуватим Олександра Томилка в адміністративному правопорушенні й оштрафувала його на 17 тисяч гривень та забороною права керування автомобілем на один рік. Його адвокатка подала апеляційну скаргу в Полтавський апеляційний суд, усі судді якого заявили самовідвід, оскільки там працював батько скаржника. 

Скаргу в підсумку розглянув Харківський апеляційний суд і скасував рішення першої інстанції, у зв’язку, зокрема, з тим, що матеріали справи не містять відеозапису за нагрудних камер поліцейських під час проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в закладі охорони здоров’я, витягу з журналу обліку заяв і повідомлень про виклик поліції, на підставі якого зупинили автомобіль сина судді, рапорт поліцейських тощо. Матеріали справи повернули для належного оформлення та усунення недоліків до Департаменту Управління патрульної поліції у Полтавській області.

Матеріали справи тричі направлялися до Ленінського райсуду Полтави. І в останній раз суддя Марина Високих закрила провадження у цій справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. У рішення, зокрема, йдеться, що поліція так і не надала відео з нагрудних камер під час огляду сина судді в медичному закладі. Правоохоронці пояснювали це проханням медичного персоналу, щоб камери не зафіксували персональні дані пацієнтів, але суд вирішив, що правоохоронці зобов’язані були проводити відеозапис проведення освідування. Крім того, за словами Олександра Томилка, йому відмовили у заборі крові для аналізу на вміст алкоголю, а також його оглядала медична сестра, що не відноситься до тієї категорії медичних працівників, що можуть проводити освідування. Суд також зарахував це до порушень процедури огляду.

Суддя Томилко пояснював ВРП, що говорив із суддями не як суддя, а як батько своєї дитини, ділився своїми думками щодо поведінки сина і позицією з приводу проходження ним процедури медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння, а також поведінки поліції.

На запитання члена дисциплінарної палати Олега Кандзюби, чи втручався він у діяльність суддів, які розглядали справи щодо його сина, Томилко відповів, що він «ходив і питав про особу, не хотів виглядати, що нібито не може постояти за свого сина». Він також вважав це приватною бесідою, однак було прохання Гальонкіна, допомогти розглянути справу відповідно до закону, щоб ніякі сили не вплинули на це.

Суддя Москаленко, яка ухвалювала рішення в першій інстанції, під час засідання ВРП сказала, що не знайома з жодним із суддів Полтавського апеляційного суду.

«Суддю Томилка я бачу зараз перший раз, і про всі ці обставини я вже узнала від моїх колег, коли мені подзвонили з інших областей, а теж з мережі інтернет, коли було вже все описано«…» Точно так же суддя Крючко не підходила до мене, я не розумію, навіщо їй було підходити, дивитись, вона б не могла отримати від мене цю справу і навіщо, якщо у справі був адвокат і був доступ, могли особи, які є учасники справи, ознайомитись з матеріалами цієї справи… Я не знала, що це син судді Томилка, а як би і знала це, то це на результат справи ніяким чином не могло вплинути», – цитує її ВРП у своєму рішенні.

«Про обставини цієї справи, про те, що вона знаходиться в Ленінському суді, я взагалі не знала на той момент, мені нічого не відомо було взагалі. Тому, ну, ви ж розумієте, про те, що вони послідовно намагалися довести свою мету до кінця. А метою було знайти суддю, якій підійде до ОСОБА9 (ймовірно, йдеться про Москаленко – W), тому нічого іншого у мене просто не було, і одночасно наголошувалося на відсутності матеріалів, відсутності диска. Ну, досвід уже ж значний професійний, тому я прекрасно розуміла, чого від мене добиваються. Я це сказала наперед, я перебивала співрозмовників, намагалась вивести тему взагалі на іншу побутову тему. Вони, скажемо так, на це не реагували, і вони продовжували на мене тиснути таким чином. Знаєте, як дотискати. Та ні, та ми і допоможемо, і тут все буде добре, і ми не забудемо», – пояснила ВРП суддя Крючко.

Вона розповіла, що приїхала на зустріч із суддями апеляційного суду, бо в той період були відключення світла, а вона очолювала суд, тому думала, що йтиметься про робочі питання.

Дисциплінарна палата ВРП щодо цієї ситуації дійшла висновку, що контекст розмов суддів щодо особливостей поведінки та характеру судді Москаленко, можливості знайти спільну мову з нею вказує на їх зацікавленість в ухваленні відповідного рішення у справі щодо сина Томилка. І така, окрема, його поведінка суперечить завданням правосуддя та може становити загрозу для авторитету правосуддя.

600 доларів і «два білети»

У другій частині скарги НАБУ на Томилка йшлося про розслідування кримінальної справи щодо ймовірної передачі хабаря полтавським суддям. За матеріалами слідства, нібито полтавський адвокат Олег Бутирін та його помічник Максим Садошенко отримали гроші від місцевого мешканця Юрія Улітіна (він одночасно був агентом Національного антикорупційного бюро), щодо якого поліцейські склали адмінпротокол за керування авто в стані алкогольного сп’яніння. При цьому адвокат повідомив Улітіну, що зазначені гроші нібито призначаються, зокрема, Сергію Гальонкіну за скасування рішення суду першої інстанції.

Для спілкування з Гальонкіним, за версією слідства, Бутирін залучив іншого адвоката Володимира Костенка.

Гальонкін дійсно скасував рішення першої інстанції через порушення процедури огляду водія в стані алкогольного сп’яніння і закрив провадження. Вища рада правосуддя звільнила Гальонкіна з посади судді.

Частину помічених коштів – 600 доларів – знайшли у судді Томилка. Сам суддя казав, що він віддав детективам НАБУ кошти, які були в його кабінеті під час обшуку у листопаді 2022-го. І це була значно більша сума. За його словами, їх повернув йому адвокат Костенко, що спочатку представляв його сина в адміністративній справі, а потім він відмовився від його послуг.

У матеріалах провадження ВРП щодо Томилка також йдеться про його позапроцесуальне спілкування з адвокатом щодо іншої адміністративної справи, яку він розглядав. Про кого йдеться, невідомо. Між ними нібито відбулася наступна розмова:

Суддя: Ти ж казав на десяте.

Адвокат: Нє, нє, на вісімнадцяте. Два білета мені дали.

«Так, дійсно можливо я і допустив помилку і став співрозмовником з адвокатом ОСОБА1 з питання дати розгляду справи стосовно ОСОБА11, не перевіривши його повноважень у справі ОСОБА11, але знаючи, що у справі стосовно ОСОБА11 приймав участь адвокат ОСОБА3 (як йдеться в рішенні, адвокатом у справі був Артем Безрук – W), який часто співпрацював разом з адвокатом ОСОБА1, я, подумавши про наявність таких повноважень, і відповів йому на запитання, але при цьому моя відповідь вже не мала будь-якого значення, так як дата розгляду справи щодо ОСОБА11 вже була давно визначена», – пояснював Томилко.

Для переконання членів ВРП суддя також додавав, що таки залишив рішення про притягнення водійки до відповідальності в силі. Утім, у підсумку це не змінило їх рішення про його звільнення.