Святошинський районний суд Києва 9 квітня залишив без розгляду клопотання колишнього голови Макарівського райсуду Олексія Тандира щодо зміни запобіжного заходу.
Він просив суд застосувати принцип restitutio in integrum – “відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач або заявник мав до порушення Конвенції (про захист прав людини і основоположних свобод)”, аби відновити його право на свободу. Натомість прокурор заявив, що Тандир трактує рішення Верховної Палати Верховного Суду на свою користь.
До січня 2026 року обвинувачений перебував у СІЗО без права застави. Тоді суд вперше встановив розмір застави – понад 119 мільйонів гривень, а в лютому зменшив її майже до 20 мільйонів гривень.
Екссуддю Макарівського районного суду Олексія Тандира обвинувачують у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного спʼяніння, яка призвела до смерті нацгвардійця – Владислава Бондаренка, 25 травня 2023 року біля блокпосту на вʼїзді у Київ. Судовий розгляд у цій справі триває майже три роки.
Про деталі останнього засідання читайте на Watchers.
Після трьох відкладених засідань у справі Олексія Тандира через неявку його адвокатів, слухання 9 квітня все ж відбулося. Захисниця Ірина Бовнегра доєдналася до засідання у режимі відеоконференцзвʼязку, а інший адвокат – Олег Юрченко був відсутній, у звʼязку з участю в іншому судовому процесі.
До суду прийшов і потерпілий Олександр Бондаренко – брат загиблого Владислава.
Першу частину засідання суд продовжив вивчати докази, надані стороною обвинувачення. Зокрема, учасники засідання дивилися фрагменти відео з бодікамер поліцейських, які були тієї ночі на блокпосту та конвоювали Тандира до медичної установи для проходження експертизи на стан алкогольного спʼяніння, а також аудіозаписи з КНП “Центр екстреної медичної допомоги” з приводу викликів на лінію “103” у ніч, коли сталося ДТП.
На одному з відео було зображено безпосередньо сам момент ДТП, як підсудний виходить з машини, відмовляється “проходити драгер”, говорить, що за кермом був не він. На іншому – події ранку 25 травня у Бюро судово-медичної експертизи. На відео видно, як слідчі Державного бюро розслідувань почали проводити слідчу дію, щоб взяти зразки сечі та крові для експертизи на стан алкогольного спʼяніння. Тандир сказав, що його привезли вже в третій медичний заклад і скаржився, що погано себе почуває, просив води й солі. Далі він встав та пішов до кімнати, де безпосередньо відбирають зразки. Підійшов до унітазу, але в цей момент поліцейський вийшов звідти. Що відбувалося далі, – на відео не було видно.
Близько 14:00 розгляд справи довелося перервати, оскільки адвокатка Бовнегра мала слухання в іншому суді. Головуючий суддя Іван Бандура оголосив технічну перерву на годину, аби дати змогу адвокатам долучитися до засідання і продовжити вивчення доказів.
Після годинної перерви захисниця вже не доєдналася до засідання. Тоді обвинувачений Тандир просив розглянути його клопотання про зміну запобіжного заходу без участі його адвокатів, запевняючи суд, що не вважатиме це порушенням права на захист.
“Мені потрібна ухвала по моєму клопотанню, аби підтвердити невиконання рішення міжнародної судової установи (ймовірно, мається на увазі рішення Європейського суду з прав людини, у якому суд дійшов висновку, що утримання Тандира в СІЗО понад два з половиною роки без розгляду альтернативних запобіжних заходів суперечить статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – W)”, – додав підсудний.
Тандир заявив, що хоче повідомити суду нові обставини, які не розглядалися під час винесення ухвали від 23 березня цього року про продовження терміну запобіжного заходу. За його словами, через два дні, 25 березня, Велика Палата Верховного Суду винесла ухвалу на скаргу за виключними обставинами про перегляд усіх судових рішень про обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яку подав Тандир.
“Велика Палата (Верховного Суду – W) відмовила у відкритті провадження за виключними обставинами, посилаючись на те, що ці судові рішення вже вичерпали свою дію. Разом з тим, Велика Палата навела ряд правових висновків у своїй ухвалі, які обов’язково має врахувати суд першої інстанції при вирішенні питання запобіжного заходу. Так, Велика Палата зазначила, що одним зі способів виконання рішення ЄСПЛ є принцип реституції, а це відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач або заявник мав до порушення про виправлення. І це прямо передбачено нормами Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”. При цьому, за змістом вказаного закону, застосування цього принципу, як індивідуального заходу з виконання рішення ЄСПЛ здійснюється незалежно від наявності прямої вказівки про це у рішенні ЄСПЛ”, – заявив підсудний.
Враховуючи ці обставини, він просив суд застосувати принцип restitutio in integrum як один зі способів виконання рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною.
Прокурор Олександр Задорожний виступив проти задоволення цього клопотання, посилаючись на те, що в рішенні ЄСПЛ немає фрази “щодо надмірності тримання Тандира під вартою”.
“Тут є фраза: надмірна тривалість розгляду судом питання про тримання під вартою. Це стосується безпосередньо ухвал апеляційного суду – що під час апеляційної скарги обвинуваченого апеляційний суд довго розглядав саме питання тримання під вартою. Тому це не стосується того, на що вказує обвинувачений”, – сказав державний обвинувач.
Після виходу з нарадчої кімнати суддя оголосив, що залишив клопотання Тандира без розгляду.
