Святошинський районний суд міста Києва упродовж двох засідань – 4 та 6 березня – у справі щодо екссудді Макарівського райсуду Київської області Олексія Тандира дослідив кілька відеодоказів сторони обвинувачення, зокрема, відеозапис із Берестейського шосе, де сталося ДТП, будівлі суду, де працював обвинувачений, а також слідчого експерименту щодо забору біологічних зразків.
Олексія Тандира обвинувачують у порушенні правил безпеки дорожнього руху в стані алкогольного спʼяніння, що призвело до загибелі військовослужбовця Вадима Бондаренка біля блокпосту на в’їзді у Київ у ніч на 26 травня 2023 року. У серпні наступного року Вища рада правосуддя звільнила Тандира з посади судді. Він перебуває під вартою з моменту затримання після ДТП.
Детальніше про судові засідання читайте у матеріалі Watchers.
Інформація про дату і час засідання, прізвища учасників, зокрема, обвинуваченого, опубліковані у відкритому доступі на сайті суду — у списку призначених до розгляду справ. Крім того, інформація про звільнення обвинуваченого з посади судді із зазначенням його прізвища й окремими деталями провадження була опублікована на офіційному сайті судової влади України.
Знаки на місці ДТП та слідчий експеримент з унітазом
4 березня суд, зокрема, досліджував відео огляду проїзної частини по Берестейському шосе, де сталася дорожньо-транспортна пригода, – від початку знака Київ у напрямку руху до центру міста. При цьому суд заборонив робити фото і відео під час перегляду доказів.
Слідство наполягає на тому, що на цьому відрізку були встановлені всі необхідні дорожні знаки, котрі попереджають водіїв про наближення до контрольно-пропускного пункту та регламентують швидкісний режим або рух транспорту вцілому при наближенні до нього.
Так, на відео видно знаки «Київ», що означає вʼїзд в місто і обмеження швидкості 50, «попереду блокпост», «30», звуження дороги, стоп-контроль й інші, які зобовʼязували водіїв знижувати швидкість та зупинятись перед блокпостом.
Далі суд переглянув відео з процесу вилучення представниками Державного бюро розслідування зразків біологічного середовища, а саме сечі, відібраної в Олексія Тандира у приміщенні Бюро судово-медичної експертизи. На відео видно, як працівниця бюро показує присутнім холодильник, де зберігається сеча, потім забирає її звідти, звіряючи номер експертизи, робить відповідні записи у журналі і в присутності експерта-токсиколога, яка проводила цю експертизу, передає ємність слідчим.

6 березня суд продовжив дослідження двох відео з Бюро судово-медичної експертизи. На першому показали заміри унітазу, на другому – проводили слідчий експеримент щодо фізичної можливості підозрюваного за час відсутності контролю за його діями наповнити ємність для сечі водою, яка була у доступному для нього місці, оскільки було встановлено, що якийсь час підсудний перебував поза фіксацією відеокамер.
Для слідчого експерименту слідчі запросили понятого, який виконував певні дії – взяв зі столу ємність для забору рідини, підійшов до унітазу, набрав звідти воду, закрив її й поставив на стіл. Він повторив це кілька разів. Як на відео було зазначено слідчими, у середньому процес від взяття в руки ємності до того, як він ставить її на стіл, займає близько 8 секунд.
Нагадаємо, 9 грудня 2025 року у суді переглянули відеозапис слідчої дії, що відбулась у першій половині 26 травня 2023-го, під час якої правоохоронці намагались взяти біологічний зразок сечі у Тандира, аби провести дослідження щодо вмісту алкоголю. Під час забору, зокрема, слідчий відволікся на дзвінок. За цей час Тандир здав біологічний зразок. У слідства виникли сумніви щодо того, що в контейнер набрана сеча.
Детальніше читайте:
«Щось дуже не схоже це на сечу»: Суд переглянув відео, як у Тандира брали аналізи на вміст алкоголю після ДТП
Відео з суду
Найпалкіші дискусії викликав перегляд відео від 25 травня 2023 року зі стаціонарної камери, встановленої зовні будівлі Макарівського райсуду Київської області.
Прокурор Олександр Задорожний, зокрема, наголошував, що перегляд цього відео важливий, аби з’ясувати, чи вживав обвинувачений алкоголь того дня на робочому місці, а також потрібно перевірити фотографії (скріншоти цього відеозапису), які є додатками до протоколу у матеріалах справи.
«Ми памʼятаємо суспільний резонанс цієї справи, тому сторона обвинувачення мала перевірити, чи вживав обвинувачений алкоголь того дня на роботі чи не вживав, оскільки від цього залежить авторитет правосуддя. Задля цього було проведено необхідні заходи, аби спростувати цей факт або підтвердити. Тому це більше докази йдуть на їхню користь, ніж на користь обвинувачення», – сказав прокурор, ймовірно, маючи на увазі, що відео підтверджує, що у будівлі суду не розпивали алкогольні напої.
Адвокат Тандира Олег Юрченко одразу відреагував на ці слова сторони обвинувачення.
«Мова йде, ви правильно кажете, про ДТП. І ДТП, яке мало місце на Берестейському проспекті. Яку обставину з обов’язкових до доведення підтверджує це відео? Це перше. Друге, хочу нагадати, раз ви мені вже дали змогу, що ці відео, які зараз досліджуються, слідчий суддя відмовила в обшуці. І у вас є про це ухвала, яку суд досліджував. А отримані вони (відео – W) були якраз в результаті обшуку. То чи не здається стороні обвинувачення, що ці докази, так звані докази (показав в лапках – W), є вочевидь недопустимими?», – сказав адвокат.
Вислухавши позицію обох сторін, суд таки продовжив вивчати це відео, але не повністю, а за часовим відрізкам, з яких були зроблені скріншоти і додані в матеріали справи.

На відео було показано, як екссуддя Тандира приїжджає до приміщення Макарівського суду о 9:10 на автомобілі Lexus чорного кольору та заходить до приміщення суду. Далі суд одразу переглядав епізод, як він разом з трьома чоловіками знову заходить до будівлі після 19 години, один із них несе в руках чорний пакет. Близько 19:57 вони виходять із суду. Тандир сідає на пасажирське крісло у своєму авто, інший чоловік – на водійське місце. Третій – за кермо іншого авто білого кольору.
Інтенсифікація чи затягування
Під час засідання 4 березня Тандир поскаржився на надмірну інтенсифікацію судового процесу – призначення засідань до трьох разів на тиждень.
«У межах даного судового розгляду кримінального провадження спостерігається тенденція до надмірної інтенсифікації призначень судових засідань – аж до 3 разів на тиждень, що супроводжується проведенням судових засідань за відсутності одного з захисників. Така позиція суду очевидно ґрунтується на хибному тлумаченні рішення ЄСПЛ від 22 січня 2026 року “Рідкодубський та інші проти України» (рішення, одним із заявників якого є Тандир, стосується, зокрема, тримання його під вартою понад два з половиною роки без розгляду альтернативних запобіжних заходів, що, на думку ЄСПЛ, суперечить статті 5 Європейської конвенції з прав людини. У рішенні також йдеться, що українські суди, продовжуючи арешт, неодноразово повторювали одні й ті самі аргументи – ризик втечі, тиску на свідків або перешкоджання правосуддю – не наводячи конкретних і переконливих доказів – W).
Суд, ймовірно, сприймає висновки ЄСПЛ як констатацію порушення виключно порушення розумних строків розгляду кримінального провадження, намагаючись компенсувати це пришвидшенням розгляду справи. Проте такий підхід є правовою помилкою», – вважає Тандир.
Він попросив суд узгоджувати графіки засідань, перерва між якими дозволяла би йому, враховуючи травму хребта, відновлюватися, та обом його захисникам брати участь у судових засіданнях.
Його адвокат Олег Юрченко додав, що будь-які дії суду після згаданого рішення ЄСПЛ, яке згадав його клієнт, жодним чином не створять передумов, аби суд міг сказати, що в цьому провадження було дотримано право на захист, розглянуто доцільність тримання під вартою, участі захисту у дослідженні доказів.

Натомість суддя Бандура відхилив ці аргументи, зазначивши, що захисники Тандира приходять по черзі, і що інший захисник знав, що буде засідання, але не повідомив суд про причину неявки.
«Жодного разу засідання по цій справі не відбулося без участі вашого адвоката, тому враховуючи наявність захисника, ми продовжимо розгляд справи», – сказав суддя.
Прокурор Олександр Задорожний підтримав позицію суду, вказавши, що дати засідання були попередньо погоджені, а з боку захисту «зберігається тенденція затягування справи».



