Франківський районний суд Львова 22 травня наклав арешт на 5 мільйонів гривень — частку одноразової грошової допомоги, яку може отримати обвинувачений у вбивстві колишнього голови Верховної Ради, народного депутата Андрія Парубія Михайло Сцельніков після загибелі його сина на війні.

Детальніше про чергове засідання у справі – у матеріалі Watchers.

Раніше сторона потерпілих заявила цивільний позов на 15 мільйонів гривень та просила накласти арешт на 7,5 мільйона гривень із одноразової грошової допомоги за загибель Михайла-Віктора Сцельнікова.

Зачеплені права. Суд у Львові допустив матір і дружину загиблого сина обвинуваченого як третю сторону у справі про вбивство Парубія

Однак згодом з’ясувалося, що виплата належить не лише Михайлові Сцельнікову та його колишній дружині Олені Черніньці, а й дружині загиблого військового Марті Головач. Їх залучили до процесу як третіх осіб у межах цивільного позову про відшкодування моральної шкоди. 

Тож адвокат родини потерпілих Юрій Зошій звернувся до суду з клопотанням про зміну способу забезпечення цивільного позову. Він визнав, що попереднє клопотання зачіпало інтереси матері та дружини загиблого військового, тому попросив арештувати частку одноразової допомоги без визначення конкретної суми.

— Ми маємо розуміння, що можливо ще хтось з’явиться з осіб, які будуть мати право претендувати на такі виплати. Відтак визначення конкретної частки є нелогічним, — сказав Зошій.

Крім того, адвокат заявив, що на рахунку військової частини загиблого залишився понад мільйон гривень. За словами адвоката, обвинувачений також претендує на частку цих коштів, тому він попросив суд накласти арешт і на них.

Сестра загиблого нардрепа Олена Парубій також висловилася за арешт коштів і попросила суд врахувати те, що обвинувачений спілкувався з колишньою дружиною та переказував їй гроші. За її словами, ці обставини сторона потерпілих планує досліджувати під час розгляду справи.

— Це дійсно момент, який насторожує. Відносини, яких не було 28 років, з’явилися фактично останні півтора року, коли Сцельніков почав активно готуватися до вбивства, — сказала Олена Парубій.

Після цього слово взяла адвокатка третьої сторони Юлія Струтинська. Вона заявила, що немає доказів того, що на ці кошти претендуватимуть інші люди, а сторони мали достатньо часу, щоб встановити коло осіб, які можуть отримати одноразову грошову допомогу і кошти з депонованих рахунків. 

— Не зрозуміло нам є і ототожнення спільного проживання, спільного побут, надання коштів. Чинне законодавство чи соціально-моральні зв’язки не забороняють колишнім чоловіку і дружині в певний період часу спілкуватися, надавати фінансову допомогу. 

Струтинська також заявила, що кошти, які зараз перебувають на балансі військової частини, є частиною спадщини, тому наразі ними ніхто не може розпоряджатися. За її словами, Олена Чернінька та Марта Головач вже звернулися до нотаріуса для відкриття спадкової справи, однак отримати гроші вони зможуть лише після завершення шестимісячного строку з моменту реєстрації смерті. 

Адвокатка третьої сторони наголосила: твердження про те, що обвинувачений претендуватиме на ці кошти, наразі має лише потенційний характер, оскільки він не реалізував свого права на спадщину. Відповідно до законодавства, ці гроші мають бути розподілені між матір’ю та дружиною загиблого у рівних частках, й арешт коштів може обмежити їхні спадкові права.

Щодо одноразової грошової допомоги Струтинська заявила, що строк на її отримання завершився 20 травня 2026 року. За її словами, мати та дружина загиблого встигли реалізувати своє право на виплату, тоді як обвинувачений — ні. Тому надалі його частка має бути розподілена між матір’ю та дружиною загиблого. 

Крім цього, за словами Струтинської, частки одноразової грошової допомоги є чітко визначеними. За її словами, кожен із претендентів мав би отримати по 5 мільйонів гривень, а не умовні частки, про які говорить сторона потерпілих. Вона також заявила, що юридично реалізувати такі заходи забезпечення позову неможливо, оскільки закон прямо забороняє стягнення коштів з одноразової грошової допомоги.

Відтак третя сторона просила суд повністю відмовити у клопотанні потерпілих щодо депонованих коштів. Щодо одноразової грошової допомоги адвокатка зазначила, що, якщо суд вирішить накласти арешт, то він має стосуватися конкретної суми — 5 мільйонів гривень, які потенційно можуть належати обвинуваченому, а не умовної частки.

Струтинська також зазначила, що через уже накладений арешт на 50% виплати інші спадкоємиці не можуть отримати кошти у тих частках, на які мають право. За її словами, на цій стадії вони не можуть клопотати про повне скасування арешту, однак можуть просити суд змінити його умови.

Висловитися з цього приводу суд також запропонував обвинуваченому Михайлу Сцельнікову. 

— Я не претендую на гроші. Ці руки можуть вбити, але щоб позаритися на гроші двох жінок — ніколи. Просто ніколи, такого не буде. Дівчина — молода вдова, мама — залишилася без дитини. Ви питаєтеся, чому я гроші передавав? А це нормально, це по-людськи, для вас це незрозуміло? Коли ти бачиш жінку, з якою, так, я не жив 20 років, але, ви розумієте, 20 кілограм тільки ваги вона набрала, сильнєйший ПТСР вона отримала, так, я допомагав грошима. Для вас це дивно? — емоційно сказав Сцельніков. 

Після цього колегія суддів пішла до нарадчої кімнати і вирішила частково задовольнити клопотання адвоката потерпілих Юрія Зошія про зміну способу забезпечення цивільного позову.

Суд заборонив Міністерству оборони, Сухопутним військам та військовій частині 93 ОМБр «Холодний Яр» виплачувати Сцельнікову 5 мільйонів гривень одноразової грошової допомоги, у зв’язку із загибеллю сина, до ухвалення остаточного рішення у кримінальному провадженні та набрання ним законної сили. І наклав арешт на цю частку виплати. В іншій частині клопотання суд відмовив.