Франківський районний суд Львова 1 квітня продовжив запобіжний захід Михайлу Сцельнікову, якого обвинувачують у вбивстві народного депутата, колишнього спікера Верховної Ради Андрій Парубій. Під час засідання сторона потерпілих обґрунтувала цивільний позов про відшкодування моральної шкоди — 15 мільйонів гривень.

Колишнього голову Верховної Ради, чинного народного депутата від «Європейської Солідарності» Андрія Парубія застрелили 30 серпня 2025 року у Львові на вулиці Академіка Єфремова. Від отриманих вогнепальних поранень він загинув на місці. Нападник був одягнений як кур’єр служби доставки та пересувався на електровелосипеді.

1 вересня того ж року на Хмельниччині затримали підозрюваного — 53-річного львів’янина Михайла Сцельнікова. Йому загрожує довічне ув’язнення. Він визнає провину та пояснює свої дії «особистою помстою українській владі» через загибель сина — Михайла-Віктора Сцельнікова, бійця 93-ї бригади, який загинув у травні 2023 року в Бахмуті.

За його словами, у такий спосіб він прагнув домогтися обміну, щоб поїхати та знайти тіло сина. Понад два роки Михайла-Віктора Сцельнікова вважали зниклим безвісти, адже тіло тривалий час не могли повернути із зони бойових дій. Згодом мати загиблого повідомила, що знайшли фрагменти його тіла, це підтвердила ДНК-експертиза. 

На початку засідання колегія суддів встановила анкетні дані обвинуваченого та повідомила про визначення додаткового судді, що в разі необхідності замінить когось із суддів. Після цього прокурор Тарас Ковальчук подав клопотання про продовження Сцельнікову запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. 

Обвинувачений підтримав клопотання:

— Я в принципі прокурора підтримую. Але враховуючи, що сьогодні 1 квітня, і він каже, що є загроза, що я можу якісь там речові докази десь приховати, проте наші правоохоронні органи напряму їх крадуть з матеріалів кримінальної справи — це бінго! Молодець прокурор. А так — я підтримую.

Врешті судді задовольнили це клопотання й продовжили запобіжний захід Сцельнікову до 30 травня.

Цивільний позов на 15 мільйонів

Сторона потерпілих під час засідання подала цивільний позов щодо виплати 15 мільйонів гривень моральної компенсації, а також клопотала про забезпечення цього позову. Зокрема, просила суд арештувати майнові права обвинуваченого на його право отримати частину одноразової грошової допомоги, у зв’язку із загибеллю сина.

— Обвинувачений Сцельніков, як батько загиблого Сцельнікова, набув право на отримання одноразової грошової допомоги, в зв’язку з загибеллю свого сина у розмірі 50% від тої допомоги. Кабінетом міністрів України визначено, що розмір такої допомоги становить 15 мільйонів гривень. Отже, його частка становить рівно половину — 7,5 мільйонів гривень. Він додав, що ця сума є співмірною позовним вимогам, — пояснив адвокат родини Юрій Зошій.

Він також зазначив, що законодавство передбачає окрему процедуру отримання цієї виплати: людина має подати відповідну заяву та нотаріально завірені документи.

Наразі стороні потерпілих невідомо, чи Сцельніков скористався цим правом. Адвокат наголосив, що обвинувачений може як уже скористатися цим правом, так і зробити це в майбутньому, оскільки закон дозволяє звернутися за виплатою упродовж трьох років.

— Є нелогічним, щоб держава Сцельнікову виплачувала одразу грошову допомогу в той час, як він звинувачується за статтями Кримінального кодексу, які передбачали би конфіскацію всього майна, — сказав Зошій.

Він також зазначив, що арешт може поширюватися як на гроші, так і на право їх отримати. Відтак він звернувся до суду із проханням заборонити Міністерству оборони, командуванню сухопутних військ та 93-й ОМБр Холодний Яр виплачувати 50% одноразової допомоги за смерть сина Сцельнікова. Захисник також попросив накласти арешт на ці гроші, щоб у разі, якщо обвинувачений відмовиться від них, ними не могли скористатися інші.

Суд попросив Сцельнікова прокоментувати клопотання представника потерпілих.

— Я чомусь не здивований. У цих людей в очах тільки гроші, в кожному оці – по долару… По-перше, ви розумієте, я не буду ховатися за дітьми чи жінками. В мене взагалі в мозгах не було за ці гроші. Коли я йшов на це, так, в мене була одразу думка, що я хотів поїхати шукати малого… От що лишилося, то і шукати. І тут справа не в грошах. Я просто дивуюся от людям, от чесно. От дивишся, наскільки це гидко… — сказав обвинувачений.

— Підсумуйте, будь ласка, свої думки щодо можливості призначення справи до розгляду по суті. Ви не заперечуєте? — попросив суддя Олександр Величко.

— А шо я можу зробити? Я вам говорю, я ці гроші не буду ні в кого забирати, розумієте? Мені це не потрібно. Я не буду брати, – відреагував обвинувачений.

— Дайте відповідь на конкретне запитання. Зараз стадія підготовчого провадження. Вирішується питання про можливість призначення розгляду справи по суті. Це першочергове питання, всі решта похідні від нього. Щодо можливості призначення справи до розгляду по суті для того, щоб перейти до дослідження доказів, вивчення питання обґрунтованості обвинувачення , його доказовості, не маєте заперечень? – продовжував наполягати суддя.

— Не маю, – додав Сцельніков.

Суддя:  По цивільному позову потерпілих  і заявленої до вас щодо  відшкодування моральної шкоди — не маєте застережень?  Чи вбачаєте якісь перешкоди, визначені законодавством для прийняття такого цивільного позову, якісь недоліки, які перешкоджають його прийняти?
Обвинувачений:  Ну, може там є речові докази. Чому вони не говорять? Речові докази якраз гроші. Чому за ці гроші не говорять? То шо вкрали там ті гроші ми всі мовчимо…
Суддя: Давайте не сплутувати питання. Ви по своїх грошах заявляли в минулому судовому засіданні.

— Може я не розуміюсь в юридичних термінах, тонкощах, — перебив суддю Сцельніков. —  Мені все рівно. Я сказав свою думку. На гроші я претендувати не буду, позиція принципова.

Під час спілкування з журналістами адвокат пояснив, що сума у 15 мільйонів гривень є співмірною з державною виплатою у разі загибелі військовослужбовця на фронті. Ця сума, на його думку, обґрунтована внеском Андрія Парубія у політичне, духовне та культурне життя України:

— З самого початку Андрій Парубій заснував громадську організацію «Спадщина». Це національно-патріотична організація. В подальшому, як депутат Верховної Ради, відстоював непідписання Україною і Російською Федерацією так званих «харківських угод», які в подальшому призвели до можливості безперешкодного доступу оборонних сил агресора на території Криму. Перебуваючи на посаді голови Верховної Ради, він відстоював національні інтереси України. Зокрема, за його головування були підтримані законодавчо питання про утвердження української мови. Були скасовані так звані закони Колесніченка-Ківалова. Було підтримано звернення про надання українській церкві Томосу для того, щоб ствердилась наша українська держава. 

— Ми вважаємо, що він воював за українську незалежність, саме проти російської федерації, але у свій спосіб, такий, який він здійснював. Тому наша сума є не більша ні менша, ніж передбачила держава у таких випадках, – додав адвокат.

Суд після нарадчої кімнати оголосив про задоволення клопотання щодо цивільного позову та арешту прав обвинуваченого отримати половину компенсації після загибелі сина. 

Перше засідання з розгляду справи по суті заплановане на 27 квітня.