Франківський районний суд Львова 27 квітня розглянув кілька клопотань у справі про вбивство народного депутата Андрія Парубія. 

Зокрема, у межах цивільного позову про відшкодування моральної шкоди до справи залучили колишню дружину обвинуваченого та дружину його загиблого сина як третіх осіб. Крім того, свідок у справі просив повернути вилучений під час обшуків телефон.

Детальніше про засідання – у матеріалі Watchers.

Залучення третьої сторони

На попередньому засіданні сторона потерпілих подала цивільний позов про стягнення 15 мільйонів гривень моральної шкоди та клопотання про його забезпечення. Зокрема, просила накласти арешт на майнові права обвинуваченого Михайла Сцельнікова — його частку одноразової грошової допомоги, у зв’язку із загибеллю сина Михайла-Віктора Сцельнікова. 

За словами адвоката родини Юрія Зошія, обвинувачений як батько загиблого має право на 50% виплати після загибелі сина. Загальний розмір допомоги становить 15 мільйонів гривень, відповідно його частка — 7,5 мільйона гривень, що є співмірним із позовними вимогами. Він зазначив, що арешт може стосуватися як коштів, так і права на їх отримання, і просив заборонити виплату обвинуваченому 50% допомоги та накласти на ці кошти арешт, щоб їх не могли отримати інші люди. 

Колишня дружина обвинуваченого Олена Чернінька та дружина загиблого Марта Головач подали до суду клопотання про залучення їх як третіх осіб у межах цивільного позову про відшкодування моральної шкоди. Їхня представниця Юлія Струтинська зазначила, що з цивільним позовом вони не ознайомлені, а інформацію про його зміст отримали зі ЗМІ. Вона також зазначила, що дружина та мати загиблого військовослужбовця мають право на отримання цієї виплати у рівних частках, тому через ризик порушення їхніх прав у разі арешту коштів просить залучити їх як третіх осіб у цивільному позові. 

Адвокат потерпілої сторони Юрій Зошій заперечив проти клопотання, зазначивши, що Кримінальний процесуальний кодексу не передбачає залучення третіх осіб у такій процедурі, а, отже, правових підстав для цього немає. 

— Слід погодитися на те, що ухвалою суду про забезпечення позову, порушено майнові інтереси і права пані Черніньки і пані Головач. Відтак нормами кримінально-процесуального законодавства в осіб є інший спосіб захистити свої майнові права, — додав він.

Йдеться про можливість подати до суду заяву про скасування або зміну заходів забезпечення позову, а також скористатися правом на апеляційне оскарження, оскільки вони не були присутні на засіданні, коли їхні майнові права зачепили. 

Зошій також наголосив, що цивільний позов стосується виключно обвинуваченого й відшкодування ним особистої майнової шкоди:

— На даний момент пані Чернінька і Головач не є родичами обвинуваченого, не пов’язані з жодними матеріальними правами, а відтак немає зараз можливості стверджувати, що в разі, якщо суд задоволить цивільний позов, сторона потерпілих може претендувати на якесь майно, яке може бути в даних осіб.

Окрім того, Зошій зазначив, що Чернінька була свідком на досудовому етапі й може бути викликана до суду, тому її присутність у залі він вважає недоречною.

— Ми дійсно визнаємо, що зачеплені права й інтереси, зокрема дружини, бо на момент звернення до суду нам не було відомо про наявність такої (дружини загиблого – W). Коли нам стало відомо, ми подали до суду саме клопотання про виправлення, для того, щоб майнові права й інтереси і пані Черніньки як мами, і пані Головач як дружини, не були зачеплені.

Адвокатка Юлія Струтинська зазначила, що Олена Чернінька розуміє свій процесуальний статус і тому уклала договір про надання правової допомоги, щоб не бути на судових засіданнях. Вона також додала, що, за словами дружини загиблого військовослужбовця, її допитували під час досудового розслідування, а представники Територіального центру комплектування та соціальної підтримки  вже повідомили про можливість отримати одноразову допомогу. Водночас, за словами Струтинської, їхні права вже порушені.

— Також [в ТЦК] зазначили про те, що їм відомо про наявну ухвалу, оскільки МОУ спустило до ТЦК для виконання, і вони зазначили, що вже є ухвала про арешт коштів в сумі 50%. Враховуючи те, що в нас є троє осіб, які можуть претендувати на одноразову грошову допомогу, а саме Чернінька Олена, Головач Марта, дружина, і обвинувачений Сцельніков — це виходить по 33% на кожну особу.

Зошій, своєю чергою, зазначив, що прокурор Тарас Ковальчук не звертався до суду з клопотанням про арешт майна. Він також вважає, що це питання доцільно розглядати разом із клопотанням про зміну забезпечення позову, в якому сторона вже обґрунтувала та погодилася з позицією, що зачіплені права третіх осіб.

Другий адвокат потерпілих Андрій Федур поставив лише одне питання:

— Третя особа на чиїй стороні? Позивача чи відповідача?
— Ми не можемо бути третьою стороною на стороні позивача, оскільки це порушує наші права. На стороні відповідача – по суті не є логічно, оскільки йдеться конкретно про Сцельнікова. Ми хотіли бути третьою стороною, яка не заявляє самостійний вимог на жодній сторон. Це виключно реалізація нашого права, — пояснила Струтинська.

Після цього слово надали обвинуваченому. 

— Може я щось не розумію, не маю освіти юридичної, але так на хлопський розум: ці гроші, наскільки я розумію, вони беруться з військової частиною і виплачуються людям (родичам – W) тих, хто загинув. Взагалі дивно, коли військова частина… ці люди, яким донатять, допомагають, хто чим може, — вони виплачують, а наша найбідніша організація, яка називається Верховна Рада не може скинутися навіть 5%, щоб ті гроші щось дати і забирати в жінки гроші — це просто поза якоюсь мораллю. Я за себе не говорю, зі мною розбирайтеся. Ви чого жінок чіпаєте?! — заявив Сцельніков, поступово підвищивши голос.
— Ви в залі судового засідання і поводите себе з неповагою до всіх  учасників, —  зробила зауваження суддя Оксана Баран.

— Я сказав все, більше додавати нічого не буду, – кинув репліку обвинувачений.

Колегія суддів врешті задовольнила клопотання про долучення колишньої дружини обвинуваченого та дружини загиблого військового в якості третіх осіб у межах цивільного позову.

Зміна забезпечення позову

Суд також почав розгляд клопотання представника потерпілих – адвоката Юрія Зошія про зміну способу забезпечення позову. Йдеться про арешт частки одноразової грошової допомоги, у зв’язку із загибеллю сина обвинуваченого. Зошій пояснив, що після подання попереднього клопотання стороні стало відомо про дружину загиблого військовослужбовця. Через це, за його словами, раніше могли просити накласти арешт на кошти, які не повністю належать обвинуваченому.

— Ми особисто усвідомлюємо, що через наше незнання цієї обставини на даний момент ми десь просили суд накласти арешт на кошти, які не належать і не можуть по закону належати Сцельнікову, — пояснив він.

У зв’язку з цим, сторона потерпілих попросила суд змінити спосіб забезпечення позову й заборонити Міністерству оборони, Сухопутним військам ЗСУ та військовій частині здійснювати виплати без визначення конкретної частки.

За словами адвоката, у Державній казначейській службі зберігаються інші належні загиблому виплати: понад 907 тисяч гривень за 2025 рік і ще понад 366 тисяч гривень за 2026-й — загалом понад 1,2 мільйона гривень. Частину цих коштів, орієнтовно третина, також може отримати  обвинувачений. Тому сторона потерпілих просить накласти арешт не лише на частку одноразової допомоги, а й на інші передбачені законом виплати.

Адвокатка Юлія Струтинська попросила відкласти розгляд цього клопотання, щоб із ним могли ознайомитися мати та дружина загиблого. 

Мобільний телефон

До суду також надійшло клопотання від Дениса Книжного, що є свідком у справі, про скасування арешту мобільного телефону, вилученого у нього під час досудового розслідування.

— Я навіть не знаю, хто такий Книжний. Якщо там в нього телефон забрали, я не буду сперечатися. Так, я стріляв, але якщо можна телефон віддати… Які там докази, – я не знаю…, — сказав Сцельніков.

Прокурор і адвокати потерпілих заперечили проти задоволення клопотання, зазначивши, що цей речовий доказ ще не досліджували в суді. Суд відмовив у його задоволенні.