На початку травня цього року Київська міська прокуратура повідомила нову підозру Олексію Тандиру, екссудді Макарівського районного суду Київської області, якого обвинувачують у вчиненні ДТП у стані алкогольного спʼяніння, що призвело до смерті військовослужбовця. Уже три роки він перебуває під вартою.

Нова справа стосується шахрайства з квартирами в Києві та Одесі і в ній фігурує окрім Тандира ще дев’ять людей. 

Слідство стверджує, що Тандир на посаді судді ухвалював неправомірні рішення щодо стягнення коштів з померлих людей. Сам підозрюваний це заперечує.

Watchers ознайомився з підозрою, поговорив з Тандиром та його адвокатом і розповідає деталі нової справи.

Фіктивні боржники 

За даними слідства, у листопаді 2020 року на той момент керівник Державної виконавчої служби Міністерства юстиції та адвокат створили злочинну організацію. 

Вони займалися пошуком інформації про померлих власників нерухомості або тих, хто не зʼявлявся в своєму помешканні тривалий час. Після цього забезпечували внесення відомостей про цю нерухомість до підроблених документів на імʼя учасників злочинної організації — договорів дарування, купівлі-продажу. Наприклад, готували фальшивий договір купівлі-продажу на квартиру, в якому нібито реальний власник продавав чи дарував свою нерухомість одному з учасників злочинної організації. 

Дати, зазначені в договорах, були різними – від 1993 до 2009 року, йдеться в підозрі. Усі ці документи виготовляли на бланках різних серій та, за версією слідства, посвідчували у приватних нотаріусів у Києві та Одесі. Це дозволяло їм стверджувати в суді, що майно належало «боржникам» задовго до виникнення фіктивних боргових зобов’язань.

У підроблених договорах позики також значилися минулі дати. Так, наприклад, щодо однієї з квартир у Києві такі фіктивні договірні зобовʼязання на суму 11 млн 280 тисяч гривень датуються 2017 роком. Ще один — 2019 роком — на 10 млн гривень. 

Далі, аби спростити судовий розгляд, підозрювані імітували передсудове листування: «позикодавець» надсилав лист-претензію з вимогою повернути борг, а «боржник» надавав відповідь, в якій повністю визнавав борг, але заявляв про неможливість його повернення «через скрутне матеріальне становище». Фактично такі дії створювали підстави для звернення до суду. 

«Легалізація» 

Для того, аби позов потрапляв до «потрібного» судді, зазначається в підозрі, у документах вказували неправдиву інформація щодо місця реєстрації так званих «боржників». Так, за інформацією слідства, мова йде про адреси у селі Калинівка Макарівського району, що на Київщині, які є непридатними для проживання.  

До суду позов спочатку подавав «позикодавець» з метою стягнення боргу. Суддя ухвалював відповідне рішення, після чого видавали виконавчий лист. На його основі відкривали виконавче провадження для стягнення «заборгованості». 

Після того, як рішення було винесено, а нерухомість «легалізована», її продавали, йдеться в матеріалах слідства. 

Знаходилися спадкоємці, а договори «підписували померлі»

У кількох таких справах, за матеріалами слідства, представники злочинної групи використовували правонаступництво «боргів» і «позикодавців», аби заплутати сліди. 

В одному з таких випадків вони й припустилися помилки, яка повпливала на розкриття злочину, вважають правоохоронні органи.

У тексті підозри міститься інформація, що один із договорів про переведення боргу нібито підписаний у 2022 році людиною, яка померла ще у 2019-му. 

В іншій справі родичі померлого намагалися вступити у спадок. Так, сестра померлого власника квартири звернулася до нотаріуса для заведення спадкової справи, і відомості про це були внесені до Спадкового реєстру. Це створило юридичну суперечність із діями шахраїв, які намагалися зареєструвати це ж майно на себе через суд. 

Загалом злочинна організація намагалася заволодіти щонайменше шістьма квартирами, процедуру щодо пʼяти з них встигла завершила. 

За даними слідства, збитки від їхніх дій для територіальних громад Києва та Одеси в кожному окремому випадку перевищували 1,2 – 2,2 мільйона гривень, оскільки ця нерухомість мала перейти у власність громад як відумерла спадщина. 

Фігуранти

Окрім керівника Державної виконавчої служби Міністерства юстиції та адвоката, що, за даними слідства, створили цю злочинну організацію, підозрюваними в справі є головний державний виконавець Роздільнянського ДВС в Одеській області, який забезпечував стягнення та передачу квартир в руки підозрюваних, двоє цивільних осіб, одна з яких виконувала функцію фіктивного “позикодавця” за підробленими договорами, а інша – виступала у ролі “нового кредитора” – правонаступника, на якого реєстрували право власності на викрадені квартири. 

Ще троє підозрюваних, за даними слідства, виконували функцію фіктивних “позикодавців” за підробленими договорами позики та “боржників”.

У матеріалах підозри міститься також інформація щодо сестри одного з учасників злочинної організації, яка стала формальною переможницею торгів на “СЕТАМ” (Системи електронних торгів арештованим майном Міністерства юстиції України) для легалізації квартири в Одесі.

Олексія Тандира підозрюють в участі у злочинній організації (частина 2 статті 255 Кримінального кодексу України), заволодінні правом на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно злочинною організацією в особливо великих розмірах (частина 4 статті 28, частина 4 статті 190 КК), закінченому замаху на заволодіння майном шляхом шахрайства, вчинений повторно злочинною організацією в особливо великих розмірах (частина 2 статті 15, частина 4 статті 28, частина 4 статті 190 КК) та шахрайстві в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах, вчинене повторно злочинною організацією (частина 4 статті 28, частина 5 статті 190 КК).

Одне з рішень

В одному з рішень Тандира, номер якого зазначений у підозрі, з якою мав можливість ознайомитися Watchers, йдеться про події 2021 року. 

У квітні того року до Макарівського райсуду Київщини надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за договором позики. В ухвалі зазначається, що позикодавець позичив боржнику грошові кошти у розмірі 10 млн гривень, що зафіксовано відповідним договором від 19 серпня 2018 року. Зазначається, що є акт прийому-передачі цієї суми того ж дня. Також позивач додав до позову його письмову претензію та відповідь, в якій відповідач нібито визнав наявність боргу у повному обсязі, та зазначив, що не може повернути борг, у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем. Судовий розгляд відбувався без участі сторін. 

У листопаді 2021 року до судді Тандира потрапила заява щодо цієї ж справи, але вже від начальника Макарівського відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про «звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку». Рішенням від 3 листопада суддя залишив цю заяву без розгляду. Вже через тиждень, а саме 10 листопада, суддя знову розглянув подання про стягнення боргу і задовольнив його. Рішення набрало чинності у липні 2025 року, бо тривав розгляд апеляційних та касаційних скарг. 

Позиція

Сам Тандир не визнає своєї вини та запевняє, що не перебуває ні з ким з фігурантів у змові. А був знайомий лише з одним фігурантом справи – екскерівником Макарівського відділу Державної виконавчої служби, з яким, за його словами, вони перетиналися з робочих питань. 

«Мене хочуть притягнути до відповідальності за судові рішення. Так, я виносив якісь рішення. Подробиці по ним не памʼятаю, бо це було давно», — сказав він у коментарі Watchers.

На запитання, чи знає він, хто такий «лисий директор», Тандир лише знизав плечима. 

Його адвокат Олег Юрченко заявив, що вважає дії свого клієнта законними.

«Олексій як суддя виносив рішення про стягнення боргу. Далі надійшла заява від керівника ДВС по тому ж питанню, але використати для цього майно та активи. Саме він додає до заяви документи про наявність цієї нерухомості та ставить на них свої печатку та підпис. В який спосіб суддя має перевірити, як кажуть слідчі, «незаконність» цих документів?» — зазначив Юрченко у коментарі Watchers.