Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 21 травня підтвердила рішення першої інстанції щодо арешту колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака із альтернативою застави у 140 млн гривень. Його підозрюють у легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом, під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” у селі Козин на Київщині. Йдеться про 460 млн гривень. Серед підозрюваних у цьому провадженні також колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов, чотири підконтрольні йому особи та бізнесмен Тимур Міндіч.

«Вероніка Феншуй Офіс» та «Мультимільйонер з космосу»: деталі підозри Андрія Єрмака

Андрія Єрмака арештували 14 травня, 18 травня він вийшов із СІЗО після внесення за нього всієї суми застави.

Сторони захисту та обвинувачення подали апеляційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду. Перша просила скасувати ухвалу, друга – збільшити розмір застави до 180 млн гривень.

Під час свого виступу в апеляційному суді адвокат Єрмака Ігор Фомін стверджував, що підозра базується виключно на версіях та припущеннях, а не на фактичних доказах. Він заявив, що у матеріалах справи відсутні докази причетності Єрмака до відмивання коштів під час будівництва резиденції «Династія».

Захисник також акцентував увагу на тому, що Єрмак не був членом житлово-будівельного кооперативу «Сонячний берег», через який, за версією слідства, проходили кошти. За словами адвоката, його підзахисний не укладав жодних угод щодо будівництва та не здійснював його фінансування.

На думку Фоміна, слідчий суддя у суді першої інстанції не взяв до уваги аргументи захисту про необґрунтованість підозри та відсутність фактів легалізації майна. Він назвав позицію судді такою, що не може вважатися об’єктивним судовим розглядом.

Адвокат назвав суму застави у 140 мільйонів гривень, яку визначив Вищий антикорупційний суд, непомірною. Він зазначив, що для її внесення кошти довелося збирати «по всіх знайомих», оскільки сам Єрмак міг внести не більше 10 мільйонів, зважаючи на офіційні доходи. Фомін також звернув увагу на те, що із 14 фігурантів справи НАЕК «Енергоатом» восьми особам інкримінують участь у злочинній організації, тоді як Єрмаку – лише легалізацію коштів.

Адвокат просив суд повністю скасувати ухвалу слідчого судді першої інстанції від 14 травня цього року, визнати підозру необґрунтованою та не обирати для Єрмака жодного запобіжного заходу.

Під час судового засідання виявилося, що адвокат Олексій Шевчук виявив бажання взяти на поруки Єрмака, утім, останній сказав, що не знайомий з ним особисто. Єрмак очолює Комітет із питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів і євроінтеграційного правового забезпечення відновлення, створений при Національній асоціації адвокатів України. Тоді як Шевчук є головою Комітету з питань лобіювання та речником Національної асоціації адвокатів.

Єрмак також ще раз заперечив свою причетність до «Династії».

«Все це (кримінальне провадження – W), як сказав мій захисник, базується виключно на припущеннях. Слідство не здобуло жодного доказу щодо будь-якої моєї участі у фінансуванні, будівництві і, відповідно, легалізації якихось коштів. Сам факт існування якоїсь абсолютно невідомої мені резиденції не є фактом злочину…», – сказав у суді Єрмак.

Прокурорка Валентина Гребенюк, своєю чергою, спростувала заяви захисту, що Єрмак не мав відношення до будівництва. Вона стверджувала, що під кодовим ім’ям «R2» у матеріалах справи фігурує саме він. За даними слідства, екскерівник ОП не просто знав про проєкт будівництва, а й виступав фактичним замовником однієї з резиденцій.

Сторона обвинувачення також наголосила на масштабах тіньового фінансування: на будівництво резиденції для Єрмака було витрачено понад 1,9 млн доларів, а загальна сума, виділена на три основні резиденції, становить близько 3 млн доларів. За словами прокурорки, такі суми не співмірні з визначеною слідчим суддею заставою у розмірі 140 млн гривень. Гребенюк просила суд збільшити заставу до 180 млн гривень.

«140 мільйонів гривень застави є недостатнім розміром для запобігання ризикам, враховуючи масштаби легалізованих сум та вже зафіксований тиск на учасників процесу», – зазначила Гребенюк.

Зрештою Апеляційна палата ВАКС залишила без змін ухвалу першої інстанції про застосування запобіжного заходу: тримання під вартою із альтернативою застави в розмірі 140 млн гривень.