Вища рада правосуддя 11 серпня змінила рішення дисциплінарної палати ВРП щодо судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Олени Здоровиці – замість звільнення суддю відсторонили від здійснення правосуддя на три місяці з позбавленням права отримати доплати до зарплати. Її також зобов’язали пройти навчання у Національній школі суддів і призначили кваліфікаційне оцінювання.

Дисциплінарна палата ВРП подала суддю на звільнення ще у липні 2024 року, оскільки вона не заявила самовідвід у справі, пов’язаній з колишнім очільником Добропілля Андрієм Аксьоновим, з яким понад 15 років перебувала у дружніх взаєминах. 

Суддя оскаржила це рішення у Верховному Суді, що визнав подання палати протиправним. 

Детальніше – у матеріалі Watchers. 

Справа Аксьонова

Андрій Аксьонов став Добропільським міським головою Донецької області у 2015 році, а в 2021-му склав повноваження, бо був обраний народним депутатом України. 

Його обвинувачували у службовому підробленні, використанні підробленого документа і привласненні та розтраті майна. Справа стосувалася подій травня 2017 року, коли Аксьонов, перебуваючи на посаді міського голови, був відсутній на робочому місці через поїздки до окупованого Криму. Щоб приховати це, він підписав фіктивні табелі обліку робочого часу та надав підроблений листок непрацездатності, виданий лікаркою Снігуровою Л.А. (ім’я жінки повністю не зазначається). На основі цих документів йому незаконно виплачували бюджетні кошти. 

У квітні 2018 року було відкрите кримінальне провадження стосовно лікарки Снігурової за фактом підробки лікарняного для Аксьонова. Вже через тиждень прокуратура уклала угоду про визнання винуватості зі Снігуровою, за якою вона зобов’язалася свідчити проти Аксьонова. 

У грудні 2018 року Верховний Суд скасував угоду прокуратури зі Снігуровою, оскільки суд першої інстанції порушував презумпцію невинуватості Аксьонова. Верховний Суд призначив повторний розгляд справи. 

Спершу Аксьонов переховувався від слідства, але в січні 2019-го повернувся в Україну, йому обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Ця справа надійшла на розгляд судді Олені Здоровиці, проте вона заявила самовідвід, мотивуючи це дружніми стосунками з Аксьоновим, що тривали понад 15 років.

Практично у той же час розглядалася справа щодо лікарки Снігурової, в якій суддя Здоровиця не заявила самовідвід, утім, відвід їй заявила прокуратура. Згодом його не задовольнив інший суддя [заяву про відвід судді розглядає інший суддя цього ж суду, який визначається після авторозподілу справи].

Суддя Здоровиця ухвалила виправдувальний вирок стосовно Снігурової, що фактично було частиною обвинувачення Аксьонова щодо використання підробленого документа.

У травні 2024 року суд завершив розгляд справи Аксьонова, визнавши його винним в інкримінованих правопорушеннях. Захист оскаржував вирок в Дніпровському апеляційному суді, та у червні 2025 року він скасував обвинувальний вирок і відправив справу на повторний розгляд у першу інстанцію. 

Рішення палати 

У вересні 2023 року Краматорська окружна прокуратура подала скаргу на дії судді Здоровиці. Скаржник посилався на допущений суддею конфлікт інтересів під час розгляду справи лікарки Снігорової. Прокуратура також стверджувала, що Здоровиця знала про цей конфлікт, оскільки заявила про самовідвід під час слухань справи Аксьонова.

Прокуратура також посилалася на рішення, яким суддю було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією – вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Тоді скаргу на суддю подало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та вироком їй призначили штраф в розмірі 3400 гривень. Це рішення стосувалося справи Аксьонова та лікарки Снігурової. 

Скаргу на суддю розглядала Перша дисциплінарна палата у липні 2024 року. Під час засідання суддя заперечувала свою вину. Вона стверджувала, що Аксьонов не був учасником чи свідком у справі Снігурової, тому він не був «індикатором» для її відводу. 

Здоровиця також вказала, що прокурор раніше вже просив про її відвід у справі Снігурової з тих самих підстав, але інший суддя відмовив у цьому, не побачивши упередженості.

Суддя наполягала, що її виправдувальний вирок стосовно лікарки не міг автоматично допомогти Аксьонову, оскільки в кримінальному процесі факти мають доводитися заново у кожній справі. Вона вважала своє притягнення до адміністративної відповідальності «грубою судовою помилкою» та результатом незаконного втручання НАЗК у діяльність судді.

Здоровиця наголошувала, що за 16 років роботи не мала жодного дисциплінарного стягнення і діяла, згідно з внутрішнім переконанням. 

Дисциплінарна палата відхилила доводи судді та встановила наявність дисциплінарного проступку. Палата зазначила, що справи були пов’язані спільним предметом доказування – тим самим лікарняним, і суддя не могла не розуміти, що дружба з Аксьоновим ставить під сумнів її безсторонність. 

Колегія погодилася з висновками суддів Верховного суду (при скасуванні угоди з лікаркою) та Дружківського міського суду Донецької області (при визнанні винуватості судді Здоровиці в порушенні конфлікту інтересів). Палата зазначила, що дружба судді з Аксьоновим вплинула на об’єктивність прийнятого рішення. Дії судді визнали очевидними та грубими, такими, що негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до всієї судової влади.  

Палата ухвалила рішення притягнути Здоровицю до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї стягнення у виді подання про звільнення з посади. 

Здоровиця оскаржила рішення палати до всього складу Вищої ради правосуддя. У жовтні 2024 року рада підтримала рішення дисциплінарної палати щодо подання на звільнення. Суддя оскаржила це рішення у Великій Палаті Верховного Суду.

Остаточне рішення ради 

Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення ВРП. Суд дійшов висновку, що попередня кваліфікація дій судді одночасно за двома пунктами (порушення правил відводу та вчинення корупційного адмінправопорушення) була надмірною, оскільки обидва порушення стосувалися одного факту – розгляду справи в умовах конфлікту інтересів.

ВС вказав, що ВРП не пояснила, чому для досягнення мети дисциплінарної відповідальності не вистачить менш суворого покарання. На момент вчинення проступку закон передбачав три види стягнень для таких випадків, а не лише звільнення. 

Велика Палата ВС також зазначила, що в матеріалах справи не було доказів умисного порушення норм права або недбалості, що спричинили би тяжкі наслідки для держави.

11 серпня цього року ВРП знову розглянула подання дисциплінарної палати щодо судді Здоровиці після рішення Великої Палати ВС. 

У підсумку ВРП змінила рішення палати та відсторонила суддю від здійснення правосуддя на три місяці з позбавленням права отримати доплату до посадового окладу. ВРП також направила суддю на навчання до Національної школи суддів України для проходження курсу з антикорупційного законодавства і призначила подальше кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя.

У своєму рішенні ВРП застосувала до судді покарання лише на основі винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення. ВРП врахувала позитивну характеристику судді та те, що за 16 років роботи вона не мала жодних інших дисциплінарних стягнень. У рішенні також зазначено, що адмінправопорушення має нижчу суспільну небезпеку, порівняно з кримінальними злочинами. За ухвалення такого рішення проголосувало 8 членів ВРП, ще 3 проголосували проти.