«Взять “больничку” тогда или типа повышение квалификации?»: Вища рада правосуддя звільнила суддю ОАСК на основі записаних слідством діалогів із Павлом Вовком

За версією слідства, не приходити на кваліфіційне оцінювання суддям надав вказівку на той момент голова ОАСК. 

«Взять “больничку” тогда или типа повышение квалификации?»: Вища рада правосуддя звільнила суддю ОАСК на основі записаних слідством діалогів із Павлом Вовком

Будівля Окружного адміністративного суду Києва. Фото: Радіо Свобода

Вища рада правосуддя наприкінці липня цього року звільнила з посади суддю ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Наталію Шевченко за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Ідеться про уникнення кваліфікаційного оцінювання у 2019 році, яке було узгоджене з на той момент головою суду Павлом Вовком. 

Таким чином весь склад ВРП підтвердив рішення дисциплінарної палати щодо цієї судді, ухвалене у березні цього року.

На засіданні дисциплінарної палати члени ВРП досліджували, зокрема, аудіозаписи із кримінального провадження щодо суддів ОАСК, які є матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій. 

У 2020 році Національне антикорупційне бюро оголосило підозри 12 посадовцями судової гілки влади, адвокатам та суддям у створенні та участі у злочинній організації, спробі захоплення влади та зловживанні впливом. Серед підозрюваних були, зокрема, колишній голова ОАСК Павло Вовк, його заступник Євген Аблов і п’ятеро суддів цього ж суду. Вищий антикорупційний суд розглядає цю справу по суті із червня 2022 року. 

Детальніше про рішення ВРП щодо судді Шевченко — у матеріалі Watchers

Суть скарги

Наталія Шевченко з 2009 року працювала суддею Дніпровського райсуду Києва. У 2017 році була переведена на посаду судді Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). 

У квітні 2019 року Вища кваліфікаційна комісія призначила співбесіди з 44-ма суддями місцевих судів, проте на оцінювання прийшли лише 7, з них — лише 3 суддів ОАСК з 30. Серед тих, хто не прийшов, була і суддя Наталія Шевченко. Причиною для неявки стала тимчасова короткострокова непрацездатність. На підтвердження цьому суддя надала копію листка непрацездатності, в якому зазначалося про догляд за хворою дитиною. 

Комісія знову призначила оцінювання на травень 2019 року, проте Шевченко і тоді не прийшла через перебування на стаціонарному лікуванні. 

Не була на оцінюванні Шевченко ще тричі і врешті прийшла до комісії у вересні 2019 року. 

У рішенні дисциплінарної палати зазначається, що у липні того ж року НАБУ провело обшуки в Окружному адмінсуді та виявило, що неявка суддів на кваліфікаційне оцінювання, ймовірно, була не випадковою, а спланованою. Це підтверджують розмови суддів в кабінеті голови суду Павла Вовка. За версією слідства, не приходити на оцінювання суддям надав вказівку саме він. 

i

У 2019 та 2020 роках НАБУ оприлюднило частину записів, які отримали назву «плівки Вовка», оскільки, за даними слідства, зроблені в кабінеті голови ОАСК Павла Вовка. Згодом у кримінальному провадженні, відкритому за цими матеріалами, оголосили підозри 12 людям, серед них був Вовк, його заступник Євген Аблов, п’ять суддів ОАСК. У грудні 2022 року Верховна Рада ліквідувала ОАСК, у березні 2025-го Вовка звільнили з посади судді. Процедури звільнення інших окремих суддів цього суду наразі тривають.

Справу передали до Вищого антикорупційного суду у червні 2022 року. Стадія підготовчого засідання тривала майже два роки через відводи суддям та неявки обвинувачених. Підготовчі засідання завершилися у квітні 2024 року, після чого суд розпочав розгляд справи по суті.

Розгляд дисциплінарної палати

Скаргу на суддю до ВРП подав Роман Маселко ще до того, як став членом ради, – у травні 2022 року. Розглядала цю скаргу дисциплінарна інспекторка Служби дисциплінарних інспекторів Олена Тегляєва. Запитом до НАБУ інспекторка витребувала матеріали кримінального провадження у справі суддів ОАСК і надала їх членам ВРП.

Скріншот із засідання дисциплінарної палати під час розгляду скарги на суддю Шевченко

Перша Дисциплінарна палата ВРП досліджувала діалоги між суддями. У протоколі огляду від травня 2019 року наводиться розмова про ймовірне уникнення кваліфікаційного оцінювання: 

Павло Вовк: Смотри, то, что они сейчас исполняют, это в принципе, ну, это ихняя уже агония, пытаются нас как-то догнать, и что у них не получается догнать. Есть ли у тебя понимание, что, смотри, я вижу так, оптимально, из 30-ти человек кто-то должен пойти. И я даже никого упрашивать не буду. Обязательно найдется кто-то, кто поверит, верит в свои силы, в справедливость Божескую там, и так далее, и пойдет. Я тут без моего вмешательства, поэтому, я думаю, что из человек 30-ти 10 человек пойдет, 20 не пойдет. Моё видение – не идти, я не пошёл бы. Почему? Потому что я абсолютно уверен в том, что будут общаться на, как минимум, на уровне практического задания.

Наталія Шевченко [у рішенні ВРП не вказується прізвище судді, утім, із контексту зрозуміло, що йдеться саме про Наталію Шевченко]: Угу, ну, я это понимаю прекрасно.

Павло Вовк: Все наши взаимоотношения личные там, обернутся в то, что «ой, нас же попросил ОСОБА4, ой-ой, так надо, нічого не можемо зробити, і таке інше». То есть, исходя из этого принципа, я предполагаю, что результат непредсказуемый. Если результат непредсказуемый, то зачем нам идти?

Наталія Шевченко: Я поэтому и пришла спросить, думаю, уже либо все будем «в тылу». В смысле, как Вы скажите?

Павло Вовк: Нет, смотри.

Наталія Шевченко: Я в принципе согласна.

Павло Вовк: Смотри, я всем.

Наталія Шевченко: На любой вариант.

Павло Вовк: В этот раз ко всем обращаться и говорить, что «не идите» – не буду. Тот, кто меня спросил, мой совет – не идти. Я считаю, что максимум «отгребсти» – это они бы признали наши больничные неуважительной причиной и рекомендовали ВРП на увольнение. Теоретически. Но в ВРП такое решение сейчас не примет. Потому что больничный есть, никто его не отменял. Хочешь? Нравится – не нравится?

Наталія Шевченко: У меня просто ещё как раз повышение квалификации, с 20-го по 24-е. Квалификация повышение – это не причина мне не пойти как-бы. Или это есть? Ну, я не знаю, что, как, каким образом лучше поступить? Я, в принципе понимаю, с моих, конечно, источников – проблем якобы нет, но я прекрасно понимаю, что.

Павло Вовк: Смотри.

Наталія Шевченко: Сегодня их нету, а завтра они будут. Да и всё, и здесь.

Павло Вовк: Вопрос не в этом. Ты же не можешь, просто сейчас нет человека, кто может тебе сказать, что в тебе нет проблемы.

Наталія Шевченко: 100 процентов, конечно.

(…) 

Павло Вовк: Их спроси, они говорят: «Да, иди, конечно, у нас всё по справедливости». Они них*ра не решают. Завтра будет команда: давайте проверяем работы и ставим.

Наталія Шевченко: Ну, я это прекрасно понимаю, что какой бы ты умный не был, они могут «зарубить» на ровном месте, да и всё.

Павло Вовк: Поэтому в такой ситуации, мне кажется, что зачем?

Наталія Шевченко: Тогда как лучше всё-таки? Взять «больничку» тогда или это типа, типа повышение квалификации?

Павло Вовк: Смотри, ну заходил сегодня ОСОБА6, говорит, что у меня же тоже повышение, ну, у него повышение квалификации, уважительная ли это причина?

Наталія Шевченко: Ну, да, я знаю.

Павло Вовк: Смотри, как и больничный – это оценочное понятие. Точно так и прохождение, повышение квалификации – это относительная причина. Вот, как бы, поэтому, сложно сказать.

Наталія Шевченко: Как они?

Павло Вовк: Да, как они, мне кажется, что состояние здоровья – это однозначно железная причина.

(…) 

Павло Вовк: Смотри, решать тебе. Моё видение следующее.

Наталія Шевченко: Я понимаю.

Павло Вовк: Что новая власть их всё равно буде менять. Будут их «перезагружать», менять, точно ВККС они не оставят. Тем более, ВККС уже, они на нас зубы сломали, они полезли, они объявили, что они хотят районные суды «шатать». А это уже продолжение политики ОСОБА5 и ОСОБА3. Новая команда этого не видит там, потому что у них своё виденье на, по персоналиям и по кандидатурам, поэтому они, в любом случае, в других вопросах хотят их «перезагружать». Ну, зачем нам?

(…) 

Наталія Шевченко: Ну, всё, я поняла, спасибо большое.

Павло Вовк: Моё видение такое.

Наталія Шевченко: Угу, да, ну, я поработаю, ну, тогда буду брать больничный, получается, да, лучший вариант всё-таки, чем?

Павло Вовк: Ну, так у тебя будет двойная причина – и больничка, и нахождение на этом.

Наталія Шевченко: Угу, ну да. Ну, я туда ж не пойду, если я на больничном.

Павло Вовк: И третья причина они нас надлежащим образом за 10 дней не уведомили ещё, письма у нас ещё в суде нема, поэтому.

Наталія Шевченко: А-а, тем более, это тоже причина. Хорошо, спасибо большое. До свидания.

Розгляд дисциплінарної справи щодо Шевченко у ВРП призначали чотири рази, проте щоразу переносили через непрацездатність судді та перебування у відпустці. 

Павло Вовк під час засідання Вищого антикорупційного суду. Фото: Watchers

Пояснення судді 

На засіданні дисциплінарної палати 30 березня 2026 року суддя зазначила, що вважає справу безпідставною, оскільки її неявка на кваліфікаційне оцінювання була пов’язана з поважними причинами. 

Що стосується посилання скаржника на аудіозаписи, оприлюднені НАБУ, суддя пояснила, що вони є неналежними та непереконливими, оскільки епізоди з її голосом на записах відсутні. На засіданні Дисциплінарної палати Наталія Шевченко заявила, що наведеної інспекторкою розмови ніколи не було, а її кабінет знаходиться в іншому приміщенні суду, а їхати в кабінет до Вовка заради одного питання «нелогічно». 

Також суддя наголошувала, що аудіозаписи є матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій і можуть використовуватись виключно в кримінальному провадженні. Шевченко також зауважила, що строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності закінчився у лютому 2023 року.

Адвокат судді Антон Мельохін на засіданні палати зазначив, що наведений протокол з розмовами обсягом 929 сторінок був складений детективом НАБУ за 39 годин. Мельохін наголошував, що переслухати 37 годин аудіозаписів і надрукувати такий обсяг тексту без помилок за такий час фізично майже неможливо. Захисник просив викликати детектива під час розгляду справи як свідка.

Інспекторка Тегляєва заперечувала проти задоволення, зазначивши, що не розуміє, які питання захист хоче поставити слідчому, який просто виконував свої службові обов’язки. Шляхом голосування члени палати відмовили у задоволенні клопотання захисту. 

Адвокат також зауважив, що правоохоронці не проводили фоноскопічну експертизу для ідентифікації голосу на записах. 

Дисциплінарна інспекторка, своєю чергою, зазначила, що лікарняні були використані суддею як штучна видимість поважних причин, а така поведінка демонструє негативне ставлення до судової реформи. 

Зрештою члени палати подали суддю на звільнення. У своєму рішенні члени ВРП стверджують, що суддя Шевченко, намагаючись уникнути проходження кваліфікаційного оцінювання, зверталася за порадою до Павла Вовка щодо вибору формального приводу – «взять больничку» чи «повышение квалификации». Репліки судді свідчать про обізнаність щодо узгоджених дій та намагань суддів ОАСК спільно уникнути кваліфікаційного оцінювання.

Члени ВРП також зазначили, що слова Шевченко про те, що на аудіозаписах немає її голосу спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Читати по темі