Велика Палата Верховного Суду на початку червня скасувала рішення про звільнення Альони Мазур з посади судді Окружного адміністративного суду Києва. 

Суд обгрунтував це, зокрема, тим, що за однією зі скарг на суддю минув трирічний строк для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Крім того, суд вирішив, що порушено пропорційність щодо дій судді та призначеного їй покарання.

Утім, це не означає автоматичне поновлення судді на посаді. Її справу ВРП має розглянути повторно. 

Watchers аналізує рішення ВС та пояснює, які матиме наслідки.

«Ты будешь болеть», — ймовірно, Вовк до Мазур

Першу скаргу на Мазур Вища рада правосуддя отримала ще в 2022 році від Романа Маселка, який тоді працював адвокатом, а з серпня 2022 року чотири роки був членом ВРП. У скарзі він зазначив, що неявка судді Мазур на кваліфікаційне оцінювання 17 квітня та 21 травня 2019 року зумовлена не хворобою, як вона пояснила, а умислом – щоб уникнути проходження оцінювання. Він посилався на “плівки Вовка”. 

Скарга на Мазур від НАБУ до ВРП надійшла 8 вересня 2023 року. У ній також йдеться про записи розмов між суддями. 

Як приклад, НАБУ надало запис однієї з розмов Вовка та Мазур, де ексголова ОАСКу питає в судді, чи приходила вона на оцінювання у ВККС (йдеться про психологічне тестування — обов’язковий етап оцінювання суддів, який перевіряє когнітивні здібності, емоційну стабільність та доброчесність. Процедура складається з автоматизованого комп’ютерного тестування (на логіку та психологічний профіль) і фінальної співбесіди з психологом). Коли суддя відповіла, що приходила, він сказав: «Почему? Лучше заболей». Мазур погодилася: «Конечно».

Під час цієї розмови Вовк також пояснив, що поспішати з наступними етапами оцінювання та співбесідою не варто, доки не буде впевненості в їхньому успішному проходженні. Він також сказав, що з членами ВККС не вдасться домовитися, оскільки вони можуть погодитися на певні домовленості, але згодом їх не виконати. Мазур із цим погодилася.

Павло Вовк: Психотестов бояться не стоит. Вопрос в другом. Психотесты – это самое сложное организуемый для них процесс. Собрал его, ты руководишь, когда тебя могут поставить… А если ты сходила, то тебя потом через неделю могут поставят. А через две – на оценивание, вот в чём вопрос. Ты уже не управляєш процессом.

Альона Мазур: Ну, да.

Вовк: Ну, ты будешь болеть, и они будут переносить через неделю, понимаешь?

Мазур: Угу, угу.

Вовк: Вот эти процессы, если ты чуть-чуть заболела и помешала и фактически от тебя зависит, когда закончится. А считаю так: торопиться на это оценивание можно тогда, когда будет стопроцентная уверенность, и якобы кто бы мог вкидывать… “Проработавши” со всеми, знаю, что с ними нельзя. Постепенно. Они говорят: “Да”… А потом – “вставляют”.

За матеріалами НАБУ, вдруге Мазур і Вовк заговорили про оцінювання 12 квітня 2019 року. Тоді суддя запитала на той час голову суду, чи варто їй «хворіти» вже з понеділка. Він відповів: «Да, болеем». Суддя сказала, що вже погано почувається.

«Ты реально плохо не выглядишь», — докази НАБУ

На думку НАБУ, інші надані ними розмови ВРП свідчать про можливий вплив Вовка та його заступника Євгенія Аблова на суддю Мазур для ухвалення відповідних судових рішень у справах, які перебували у її провадженні.

Йдеться про справи щодо: 

• законності підвищення цін на природний газ для населення. Позивачем у справі виступала Юлія Тимошенко, а відповідачем — Кабінет Міністрів України. Предметом оскарження стала урядова постанова № 315 від 27 квітня 2016 року, якою встановлювалася єдина ціна на газ для населення, замість «пільгової норми» (коли в опалювальний сезон перші 1200 кубів газу коштували дешевше). Тоді уряд аргументував підвищення цін вимогами Міжнародного валютного фонду щодо ринкового ціноутворення. У 2019 році колегія суддів ОАСКу, серед яких була Мазур, задовольнила позов Тимошенко і скасувала постанову. 
• розгляду позову члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) Станіслава Щотки до Голови Державної судової адміністрації України (ДСА) Зеновія Холоднюка про визнання протиправним та скасування наказу щодо припинення його повноважень, як члена ВККС. Тоді Щотка у суді вимагав визнати протиправним та скасувати наказ Холоднюка, яким той припинив його повноваження через закінчення граничного строку та призначив на його місце Сергія Остапця. На думку позивача, згідно з чинним законодавством та перехідними положеннями, його строк повноважень на той момент не вичерпався, оскільки правові норми щодо статусу членів ВККС змінювалися, і він мав законне право продовжувати роботу. Щотка наголошував, що усунення його з посади в такий спосіб є спробою дестабілізувати роботу ВККС. У 2020 році ОАСК (в особі судді Мазур) повністю відмовив Щотці у задоволенні позову. За рік апеляційний суд скасував це рішення, встановивши, що повноваження Щотки не припинилися і його не можна було звільняти.
• позову Громадської спілки «Українська гільдія активістів» до ОАСК, де вони вимагали визнати протиправними дії (на той момент) голови ВККС Сергія Козьякова щодо формування палат і колегій для проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, а також зобов’язати утриматися від залучення певних членів ВККС до процедур оцінювання. У 2021 році суддя Мазур повністю відмовила в задоволенні позову. Вона дійшла висновку, що голова комісії діяв виключно в межах повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а формування палат і колегій відбувалося за регламентними процедурами.

Як приклад, НАБУ наводить також розмову, яка, на думку слідства, свідчить про те, що судді ОАСК заздалегідь обговорювали, яким буде рішення у справі підвищення цін на природний газ для населення за позовом Тимошенко, та що саме Мазур має написати у своїй окремій думці після публікації рішення, яка нібито має відрізнятися від думки більшості суддів. За даними слідства, її позиція могла бути узгоджена ще до ухвалення судового рішення.

Вовк: Смотри, ты от того, что напишешь окрему думку, ты в своём кругу оправдаешься, и они боятся только этого, не беспокойся, это его забота. Вопрос, окрема думка нам позволит, мне по Майдану… поговорить, попытаться, но отношения (1 сл.)… В этом вопросе. Напишем фактичні дані.

Мазур: Хорошо.

Вовк: …Ну, смотри, я рассуждаю, со своей точки зрения. Ты плохо не выглядишь. Что тебя смущает? Ты реально плохо не выглядишь. Я пытаюсь с одним этим человеком немножко какой-то баланс показах что у нас была борьба, что мы там “то-сё”, мы не могли там, ну, всякое ерунда такая.

Мазур: Угу. Так. А потом, что со мной будет?

Вовк: А что с тобой будет?.. Хуже тебе ни с какой позиции не будет.

Крім того, у скарзі до ВРП НАБУ зазначило, що керівництво ОАСК нібито розповіло Мазур про схему, за якою пов’язані з суддями люди подавали позови до ОАСК, де ставили під сумнів повноваження членів ВККС. НАБУ вважає, що через це виникали конфлікти інтересів, і ВККС не могла швидко завершити оцінювання суддів цього суду.

Мазур, за версією НАБУ, могли «проінформувати», як діяти з такими справами: відкривати провадження, затягувати їх розгляд і, зрештою, ухвалювати рішення не на користь ВККС. 

«Суддя не висловила будь-якого заперечення щодо пропозицій голови суду», — дисциплінарна палата 

Перша дисциплінарна палата ВРП відкрила справу на Мазур 22 січня 2024 року, побачивши в діях судді ознаки серйозного дисциплінарного проступку. Обидві скарги на суддю обʼєднали та взяли до розгляду. 

Утім, засідання у ВРП відкладали щонайменше пʼять разів, серед причин, зокрема, — брак часу на ознайомлення з матеріалами справи, відвід члену ВРП, хвороба Мазур, а також неявка учасників процесу. 

Попри це, члени дисциплінарної палати ВРП все ж побачили у діях Мазур ознаки дисциплінарного порушення. Вони вирішили, що наведені на записах НАБУ розмови доводять, що Мазур заздалегідь обговорювала з керівництвом ОАСК відвідування кваліфікаційного оцінювання. 

«Суддя не висловила будь-якого заперечення щодо пропозицій голови суду, безальтернативно погодилась із ним та фактично прийняла до виконання його вказівки», — йдеться в рішенні палати. 

Хоча сама Мазур у письмовому поясненні дисциплінарній палаті стверджувала, що строк, упродовж якого її можна було притягнути до відповідальності за неявку на оцінювання за скаргою Маселка, вже сплив. Палата ВРП не погодилася з нею. За словами членів, скарга була подана 17 травня 2022 року, тому строк ще не закінчився. Адже закон дає три роки для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, але з цього строку не рахують час відпустки та тимчасової непрацездатності. У випадку Мазур таких днів, за її даними, було 367, тому трирічний строк фактично продовжувався, йдеться в акті ВРП.

Водночас щодо скарги НАБУ, на думку дисциплінарної палати ВРП, ситуація інша. Бюро подало її 8 вересня 2023 року і, зокрема, так само звернуло увагу на неявку Мазур на кваліфікаційне оцінювання 17 квітня та 21 травня 2019 року. Палата встановила, що за цими епізодами строк уже сплив: з урахуванням відпусток і лікарняних він закінчився 12 квітня та 11 травня 2023 року відповідно.

Однак НАБУ у скарзі також стверджувало, що Мазур могла неправомірно діяти під час розгляду низки справ – дисциплінарна палата ВРП знайшла порушення у двох таких справах з чотирьох, про які згадало бюро: перша стосувалася припинення повноважень члена ВККС, а друга — позову громадської спілки до голови ВККС. Водночас ВРП визнала, що у справі про підвищення цін на природний газ строк для притягнення Мазур до відповідальності вже сплив.

Допущення Мазур «поведінки, що порочить звання судді» під час розгляду справ, на думку ВРП, підтверджується тим, що у матеріалах кримінального провадження був запис розмови Мазур із головою ОАСК. Вони обговорювали справи і Мазур запитувала у Вовка, як їх розглядати — у спрощеному чи загальному порядку. У відповідь голова суду нібито сказав: «Спрощене, без виклику, і не торопись». Мазур відповіла: «Хорошо. Все, я тогда я поняла. Пошла я тогда работать».

ВРП розцінила цю розмову як доказ того, що Мазур зверталася до голови суду за вказівками, як саме розглядати справи, а той давав їй відповідні інструкції. На думку палати, таким чином було порушено принцип незалежності судді. Крім того, після цієї розмови Мазур не повідомила ВРП та Генерального прокурора про втручання в її роботу.

ВРП також зазначила, що сама участь судді в такій позапроцесуальній розмові, де обговорювалися конкретні справи та спосіб їх розгляду, підриває авторитет правосуддя і суперечить вимогам суддівської етики.

У результаті дисциплінарна палата ВРП вирішила притягнути суддю Мазур до дисциплінарної відповідальності та подати її на звільнення. 

А вже 20 березня 2025 року ВРП підтримала позицію дисциплінарної палати і внесла подання про звільнення Мазур — як повідомили на запит Watchers у суді, її відрахували зі штату суду та позбавили суддівських виплат 25 березня 2025 року.

Відводи сімом членам ВРП і сплив терміну, — позиція Мазур

Сама Мазур не погодилася з таким рішенням. Ще у письмовому поясненні дисциплінарній палаті зазначала, що не визнає порушення, про які йшлося у скаргах на неї.

За її словами, 16 лютого 2019 року вона успішно пройшла один із етапів кваліфікаційного оцінювання — тестування морально-психологічних якостей та загальних здібностей. За словами судді, це свідчить про те, що вона справді планувала пройти оцінювання. А на іспит 17 квітня 2019 року Мазур не прийшла, оскільки захворів її малолітній син, якого вона виховує сама. Суддя оформила лікарняний для догляду за дитиною. ВККС визнала цю причину поважною і перенесла іспит. 21 травня Мазур знову не з’явилася, цього разу через власну хворобу, що також підтвердила лікарняним. Тому суддя вважає, що її оцінювання не завершилося з причин, які від неї не залежали. 

Крім того, суддя не погодилася з тим, що на її рішення у низці справ (про що йшлося в скарзі НАБУ) впливали треті особи і заперечила наявність «навмисної помилки» під час їх розгляду. 

Окремо суддя заявила, що на неї не тиснули під час розгляду справи про ціну на газ (за позовом Тимошенко). Мазур сказала, що ніхто не впливав на її рішення, і що вона сама сформувала свою правову позицію. На підтвердження цього вона послалася на свою окрему думку від 4 березня 2019 року, в якій не погодилася з рішенням більшості суддів. 

Мазур також поставила під сумнів записи її розмов, на які посилалися скаржники. Вона зазначила, що не була учасницею кримінального провадження, у неї не брали зразки голосу, а до дисциплінарної скарги, на її думку, не додали доказів, які підтверджували би справжність цих записів.

Саме тому після остаточного рішення ВРП не на її користь, суддя подала позов до Верховного Суду про його скасування.

Крім вже озвучених раніше доводів у скарзі до Верховного Суду Мазур переконувала, що підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності слід встановлювати індивідуально, а не колективно. Як йдеться в рішенні, суддя мала на увазі, що її не можна притягнути до відповідальності лише через негативні згадки у ЗМІ стосовно ОАСКу.

Мазур також звернула увагу суду, що закон не дає чіткого визначення, що саме можна вважати «втручанням у діяльність судді», тому вона має сама оцінювати, чи була конкретна ситуація втручанням, і повідомляти про нього лише тоді, коли вважає, що таке втручання справді відбулося. Мазур наполягає, що під час розгляду двох справ (в яких ВРП побачила порушення) ніякого втручання в її роботу не було.

Щодо скарги НАБУ суддя не погодилася з тим, що дисциплінарний проступок був вчинений у дні ухвалення судових рішень. На її думку, якщо втручання в її діяльність як судді справді відбулося 12 квітня 2019 року (дата задокументованих НАБУ розмов), саме з цієї дати потрібно рахувати строк. Вона мала повідомити про це ВРП та Генерального прокурора до 17 квітня 2019 року. Тому з урахуванням періодів її хвороби та відпустки трирічний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності сплив у березні 2023 року — ще до подання скарги НАБУ.

Мазур також зазначила, що з 11 членів ВРП, які брали участь в ухваленні рішення щодо неї, суддя заявила відводи сімом. На її думку, всі ці заяви про відвід розглянули з порушенням закону, оскільки в засіданні брали участь лише 10 членів ВРП, тобто меншість. Суддя вважає, що такий склад не був повноважним для розгляду питань про відвід. 

Окремо суддя заявила відводи ще п’ятьом членам ВРП. Мазур вважає, що їхні дії мали ознаки дискримінації. За її словами, ці п’ять заяв також розглянули за участю меншості членів ВРП. При цьому рада, на її думку, не пояснила, чому для розгляду питань про відвід застосувала саме такий підхід до визначення необхідної кількості членів ВРП.

Щодо трьох членів ради (серед тих, кому вона раніше заявляла відводи) суддя стверджує, що вони могли мати приватний інтерес у результаті розгляду її дисциплінарної справи. На її думку, цей інтерес пов’язаний із можливістю їхнього подальшого кар’єрного просування або призначення їх самих чи близьких їм осіб на посади суддів апеляційних судів. 

Суддя також стверджувала, що Громадська рада доброчесності має безпосередній вплив на рішення ВККС під час конкурсів на посади суддів апеляційних судів. При цьому, за її словами, Маселко, який подав на неї дисциплінарну скаргу, раніше був членом ГРД, на момент розгляду скарг на неї був членом ВРП і підтримує тісні зв’язки з ГРД та окремими членами ВККС.

Крім того, суддя стверджує, що Маселко тривалий час публічно та систематично висловлював негативне, на її думку упереджене, ставлення до суддів ОАСК. На її переконання, ці обставини також ставлять під сумнів його неупередженість у цій дисциплінарній справі.

На заяви Мазур представник ВРП у суді пояснив, що, якщо після заявлення відводу, один із 11 членів Ради не бере участі в голосуванні, рішення можуть ухвалити решта 10 членів, якщо вони становлять більшість від фактичної кількості учасників голосування. Тому Рада вважає, що заяви про відвід були розглянуті законно. У іншому позиція ВРП збігається з обґрунтуванням ухваленого дисциплінарною палатою рішення раніше.

Інший підхід до обчислення строків, — рішення Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення за скаргою Мазур 9 червня. 

На думку ВС, ВРП та її Перша Дисциплінарна палата під час розгляду справи Мазур вирішили, що дисциплінарний проступок судді був триваючим. Тобто, на їхню думку, він не завершився в момент, коли суддя дізналася про втручання в її діяльність, а тривав далі — до моменту, коли вона ухвалила відповідні судові рішення. Тому датами вчинення проступку ВРП визначила 18 лютого 2020 року та 9 лютого 2021 року — дні ухвалення рішень у спірних справах.

«Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з таким підходом дисциплінарного органу до обчислення строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності», — йдеться у рішенні ВС.

Так, на думку Суду, закон покладає на суддю конкретний обов’язок: якщо вона дізналася про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя, вона повинна повідомити про це ВРП та Генпрокурора. При цьому закон встановлює чіткий строк для такого повідомлення — п’ять днів від моменту, коли судді стало відомо про втручання.

Тому, на думку Великої Палати ВС, для визначення моменту вчинення дисциплінарного проступку потрібно дивитися не на те, коли суддя зрештою ухвалила рішення у справах, а на те, коли вона мала виконати обов’язок повідомити про втручання і не зробила цього. Тому Верховний Суд вважає неправильним рахувати цей проступок аж до дат ухвалення судових рішень у 2020 та 2021 роках.

Саме через цю помилку рішення ВРП було визнано необґрунтованим і скасовано. Водночас Суд не став оцінювати інші доводи судді, оскільки після скасування рішення дисциплінарну справу має повторно розглянути ВРП. 

У пресслужбі Ради Watchers повідомили, що наразі справи Мазур ще немає у порядках денних ВРП упродовж найближчих двох тижнів. 

Разом з тим, у відповіді на запит Watchers у ліквідаційній комісії ОАСКу повідомили, що станом на 5 серпня Мазур не поновлена на посаді судді, а суддівська винагорода їй не нараховується та не виплачується.