У Чернігівському райсуді Чернігівської області винесли вирок генералу зс рф Олександру Лапіну, який у 2022 році командував угрупованням «Центр» у війні проти України. Це угруповання здійснювало наступ на українську територію з північного напрямку. 

Лапіна обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність та недоторканість України (частина 3 статті 110 Кримінального кодексу України), вчинене групою осіб (частина 2 статті 28 ККУ) та в злочині агресії (частина 2 статті 437 ККУ). 27 травня 2026 року російського генерала засудили до довічного ув’язнення.

Хто такий генерал Лапін, у чому його обвинувачують та якими були дебати, – у матеріалі Watchers.

Роль Лапіна у вторгненні в Україну

Олександр Лапін – це російський генерал-полковник. Він народився у 1964 році в Казані. Все життя будував військову кар’єру. У 2017 році був начальником штабу російського угруповання військ у Сирії. На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році – командувачем військами Центрального військового округу рф. Це частина армії, яка об’єднує військові частини та установи, розміщені в Поволжі, Сибіру та на Уралі.

За даними слідства, за його наказом та під його керівництвом 24 лютого 2022 року російське угруповання “Центр” вторглося на територію України, зокрема в Чернігівську, Сумську та Київську області. 

30 червня 2022 року Офіс Генерального прокурора України повідомив Лапіну про підозру. У ній сказано, що в період із 24 лютого до 31 березня 2022 року Лапін перебував на території Чернігівської області. Він керував військами: давав накази, координував дії та стежив за виконанням завдань із наступу і захоплення територій трьох українських областей. Під його командуванням російські підрозділи обстрілювали українські населені пункти, що призвело до загибелі мирного населення та руйнувань інфраструктури. 

Наприкінці березня 2022 року Лапін вручав нагороди російським військовим. Слідство трактує це як спосіб підтримати їхній моральний дух та заохотити до війни. Серед нагороджених був і його син Денис Лапін.

Відтак генерала рф Олександра Лапіна обвинувачують у веденні агресивної війни та посяганні на територіальну цілісність України. Розслідування у справі проводили СБУ та Національна поліція України.

Із відкритих джерел відомо, що Лапін керував угрупованням “Центр” до січня 2023 року. Потім його призначили начальником Головного штабу сухопутних військ. У березні 2024-го він очолив Ленінградський військовий округ і угруповання “Північ”. А у вересні 2025 року звільнився з армії і став помічником глави Татарстану.

Прокурор: дії Лапіна призвели до смертей цивільних та руйнувань 

Справу Лапіна розглядали у Чернігові, оскільки слідство вважає, що під час вторгнення російських військ на північ України у лютому та березні 2022 році він перебував на території області та безпосередньо координував наступ. Судові засідання почалися ще в 2023 році. Прокурор та адвокат, якого призначила держава, брали участь дистанційно через відеозв’язок. 

Лапіна судили заочно. Прокурор Офісу Генпрокурора Денис Демків зауважив, що виклики на судові засідання, повідомлення про підозру публікували на сайті Офісу Генпрокурора, у газеті “Урядовий кур’єр”, як того вимагає законодавство. Крім того, їх надсилали на електронні адреси міноборони рф і командування центрального військового округу. Тому сторона обвинувачення вважає, що Лапіна належно повідомили про підозру через офіційні канали.

Під час дебатів прокурор коротко повторив суть обвинувачення. Він наголосив на руйнівному характері дій російських військових, що призвели до поранень та смертей цивільних, пошкодження та знищення майна. А також – підкреслив факт змови влади та армії рф щодо вчинення злочину агресії та посягання на територіальну цілісність України.

“Після того, як Путін 24 лютого 2022 року оголосив про так звану “спеціальну воєнну операцію”, російські війська почали масштабне вторгнення в Україну з росії, білорусі та тимчасово окупованих територій. Це супроводжувалося ракетними й артилерійськими ударами, а також застосуванням авіації та бронетехніки. Лапіна залучили для наступу на Чернігівську, Київську та Сумську області. Саме під його керівництвом 24 лютого підпорядковані йому підрозділи угруповання “Центр” зс рф розпочали наступ з півночі”, – зауважив прокурор.

Він додав, що у суді дослідили документи, свідчення військових і цивільних, відеозаписи та експертизи. Свідки підтвердили присутність Лапіна на Чернігівщині та його роль у керуванні російськими військами. Також у справі є відео, де він нагороджує російських військових у селі Терехівка, що за 18 км від Чернігова. 

“Він був одним із командирів, які забезпечували проведення повномасштабного вторгнення росії. Угруповання “Центр”, за задумом рф, мало захопити Київ і фактично зламати опір України, щоб держава була змушена капітулювати”, – сказав Демків.

Сторона обвинувачення просила суд визнати Лапіна винним у інкримінованих порушеннях та засудити до довічного позбавлення волі.

Позиція захисту: підозри не вручили належним чином і вини не довели

Адвокат обвинуваченого від держави (кожен має право на професійний захист у суді, тому держава надає безкоштовного адвоката, якщо слухання заочне або обвинувачений не може дозволити собі послуги захисника) Роман Плюта звернув увагу на недоліки слідства та порушення процесуальних прав Лапіна. Він вважає, що його підзахисного не повідомили про підозру належним чином, як того вимагає Кримінальний процесуальний кодекс України. 

“Немає жодних доказів отримання електронних листів обвинуваченим особисто. Матеріали провадження не містять ані квитанції про відкриття, ані будь-якого підтвердження. Крім того, іноземці не мають обов’язку відстежувати публікації в “Урядовому кур’єрі” та на сайті Офісу Генпрокурора. Частина 8 статті 135 КПК встановлює умовне визнання належного повідомлення через вказані ресурси лише щодо повістки, а не підозри”, – наголосив захисник.

Він додав, що застосування такого умовного підходу саме до повідомлення про підозру вважається серйозним порушенням прав обвинуваченого. Це впливає на всю подальшу справу, а докази, зібрані без участі підозрюваного, не можна вважати надійними. Адже Лапін не мав можливості дати свої пояснення як підозрюваний, надати докази на свій захист, подавати клопотання, перевіряти експертизи тощо. Тому адвокат вважає, що всі дії слідства після цього є ненадійними, бо почалися з помилки в процедурі.

Крім того, Плюта зауважив, що зібрані докази не доводять головного – особистої причетності Лапіна до конкретних злочинних наказів. Він стверджує, що відео, свідчення та експертизи або неточні, або показують загальну картину війни, але не доводять особисту роль Лапіна.

“Документи у справі переважно підтверджують, що війна і руйнування справді були, але немає прямих доказів, що ці наслідки – результат саме конкретних наказів Лапіна. А зв’язок між Лапіним і цими подіями доводять лише непрямо, через загальні дані, відео з інтернету і свідчення кількох людей. Цього недостатньо, щоб точно встановити його особисту провину”, – вважає захисник.

Він також сумнівається в тому, як саме свідки впізнали Лапіна. Адвокат каже, що генерал публічно відомий і його фото часто публікують медіа, тож люди могли впізнати його з новин, а не реальних подій. Крім того, у протоколах, за його словами, не пояснено, за якими ознаками його впізнавали і чи були там інші люди для порівняння, як це має бути за процедурою.

Захисник вважає, що зв’язок між доказами і самим Лапіним не доведений належним чином, тому просив ухвалити виправдувальний вирок.

27 травня 2026 року суд визнав Лапіна винним у посяганні на територіальну цілісність та недоторканість України та в злочині агресії. Російського генерала засудили до довічного позбавлення волі, як того просила сторона обвинувачення.