У Деснянському райсуді Чернігова розпочали допит свідків та потерпілих у справі щодо обстрілу черги за хлібом біля супермаркету по вулиці Соборності (у той час – Доценка) у Чернігові. Це сталося зранку 16 березня 2022 року. Того дня і пізніше в лікарнях померли 20 людей, 28 отримали поранення.

Обвинувачених у злочині троє. Це командир 35-ї окремої мотострілецької бригади 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу рф, полковник Олег Куригін, а також двоє його підлеглих – командири 1-ї та 2-ї батальйонних тактичних груп капітана Тімур Сулейманов та майор Раміс Загрєтдінов.

Слухання цієї справи відбувається без участі фігурантів. Куригіну, Сулейманову та Загрєтдінову інкримінують порушення законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством (частина 2 статті 438 Кримінального кодексу), вчиненому групою осіб за попередньою змовою (частина 2 статті 28 КК). Максимальне покарання – довічне ув’язнення. 

Свідчити про обстріл прийшло 15 людей

У великій залі Деснянського райсуду Чернігова зібралося п’ятнадцятеро потерпілих та свідків – переважно люди старшого віку. За чотири роки після трагедії чимало з них пересуваються, спираючись на тростини. Більшість поранених мали, зокрема, травми ніг. 

Прокурор Кирило Михайленко запропонував потерпілим скласти список, аби спочатку допитали тих, хто погано почувається або не може довго бути у суді. Після цього розпочалося слухання.

Допит потерпілих проводив прокурор. Уточнення суддів стосувалися здебільшого характеру поранень та думок потерпілих щодо справедливого покарання обвинуваченим. Усі з допитаних наполягали на довічному ув’язненні. Сторона захисту не мала уточнень. 

Через погане самопочуття багатьох свідків відпускали із зали суду одразу після допиту. 

Хроніка трагедії: спогади потерпілих

Прильотів у мікрорайоні біля магазину було щонайменше два. Перший снаряд влучив у п’ятиповерхівку. Біля під’їзду поранення отримав пенсіонер Петро Нічипоренко. Зараз чоловік погано чує. 

“Була 9:30. Я стояв біля під’їзду один. Дивлюся, снаряд вдаряється в козирок під’їзду, потім і в сам будинок. Мене повалило вибуховою хвилею і накрило уламками”, – пригадує чоловік. 

Він перебував у лікарні два з половиною  місяці. З його тіла дістали 48 уламків зі скла, три – досі залишаються всередині. 

Другий снаряд розірвався біля торця супермаркету, де люди чекали на хліб. У той час там перебував Володимир Шик із дружиною. Каже, в момент обстрілу у черзі за продуктами перебувало понад сто людей.

“О 9:25 моя дружина пішла зайняти чергу на пошту, аби отримати пенсію. Це неподалік. І тут – приліт. Це секунда. Вибуховою хвилею мене підкинуло й відкинуло. Хотів підвестися, але ліва нога не працювала. Потім зрозумів: поранення від осколка”, – розповідає чоловік. 

Він втратив багато крові, у лікарні перебував місяць . За його словами, обстріл вели з боку Товстолісу чи Терехівки – майже за 10 км від Чернігова. Під час минулого засідання прокурор Михайленко говорив, що за даними слідства російські військові вели обстріл із лісосмуги поблизу Терехівки. 

Схожі спогади має пенсіонер Володимир Хохол. Виступаючи в суді, він помітно  хвилюється, коли згадує загиблих сусідів та момент обстрілу. Чоловік прийшов до супермаркету, аби замінити у черзі дружину. 

“Я почув перший вибух, це прилетіло в житлову багатоповерхівку. Усюди дим, курява, сміття… Майже одразу пролунав другий вибух. Я упав”, – розказує Володимир Хохол. 

Він отримав три осколкові поранення, один із уламків досі залишається під коліном. 

“Біля магазину загинули мої сусіди. Досі перед очима ця картина: у місці, де я тільки-но стояв, 14 людей лежить. Покійники”, – ледь стримуючи хвилювання, говорить чоловік. 

Після нього свідчила його сусідка Валентина Кулєш. У тій черзі вона втратила чоловіка та отримала поранення. 

“Ми з чоловіком були в тій черзі, що за хлібом. Аж раптом сильний спалах, тріск, свист. Дивлюся, мій чоловік падає, і я падаю. Одразу зрозуміла, що його вбило, хоча ще кричала і кликала на допомогу”, – пригадує жінка. 

Вона отримала поранення руки, сильний опік, мала у тілі осколки. Один із них досі залишається там. 

За трибуною потерпіла багато говорить про чоловіка, дякує лікарям за свій порятунок. І наприкінці додає, що тривалий час не могла ходити повз те місце, де загинув її чоловік.

Із 48 постраждалих позов про моральну компенсацію подала лише одна людина

Попри майже 50 потерпілих у справі, цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди подала лише одна людина. Жінку звуть Наталя. Вона побажала не називати прізвища та не публікувати її фото.

У черзі загинув її батько. Про його смерть вона дізналася з відео в телеграм-каналі.

“Я в Києві жила, тато сам у Чернігові. Розмовляли з ним телефоном 15 березня. А наступного дня зв’язку не було. Син знайшов відео в телеграм-каналі. Я побачила, що батько лежить на землі убитий. Упізнала його по шапці, куртці та позі тіла: він засинав, згорнувшись калачиком, отак і лежав”, – пригадала трагічну мить Наталя. 

І додала, що через пережите в неї погіршилося здоров’я. Відтак вона просила суд задовольнити її цивільний позов проти трьох обвинувачених: стягнути понад 14 тисяч гривень матеріальної шкоди – це кошти, які вона заплатила за перепоховання, та 100 млн гривень моральної компенсації.

У коментарі Watchers потерпіла розповіла, що має юридичну освіту. Позов складала сама, вивчивши подібний досвід в українських судах.

“Позовну заяву скласти неважко. Шаблонів із посиланнями на закони достатньо в інтернеті, тільки варто перевірити їх актуальність. А ось описати пережите – боляче. Бо як виразити словами крик душі. У тата було понад 20 поранень. Коли робили ексгумацію, його тіло вже почало розкладатися, воно було в чорному мішку… Я посивіла після цього, в мене постійно падає тиск, потрібні стимулятори”, – сказала потерпіла.

Цивільні позови на моральну компенсацію в таких справах подають нечасто, додає жінка. Однак практика є. Потерпіла розраховувала розмір моральної шкоди, виходячи з судової практики та з урахуванням того факту, що обвинувачених – троє. 

“Я розумію, що навряд чи отримаю цю компенсацію. Але ж війна закінчиться колись, то, можливо, мій син зможе її отримати. Він дуже любив діда… Я вважаю, наші громадяни мають користуватися цим правом (на моральну та матеріальну компенсацію під час судів щодо воєнних злочинів – W), аби росіяни розуміли, що залишитися непокараними не вийде”, – сказала Наталя. 

Вона також поділилася спостереженням, що люди не надто розбираються в юридичних тонкощах, а безоплатна правова допомога не завжди спрацьовує належним чином. 

Інші потерпілі сказали Watchers, що не знають, як подавати такі позови. 

Допит потерпілих обірвався на розповіді Вікторії Балогун через початок повітряної тривоги. Спитавши думки учасників процесу, судді вирішили продовжити допити свідків на наступному засіданні.