Святошинський райсуд міста Києва 15 вересня вдруге закрив справу щодо колишнього командира львівського беркуту Ростислава Пацеляка, у звʼязку зі спливом строків давності. Про це повідомив кореспондент Watchers із зали суду.
Цивільні позови, заявлені в межах цього кримінального провадження, суд також залишив без розгляду.
У цій справі Пацеляк обвинувачувався у перевищенні службових повноважень перешкоджанні професійній діяльності журналістів і проведенню мирних зібрань 18 лютого 2014 під час Мирної ходи Кріпосним провулком та вулицею Інститутською під час подій на Майдані, коли внаслідок дій силовиків загинуло 23 мітингувальники.
Справу за цим епізодом щодо Пацеляка прокуратура направила до Святошинського суду Києва у липні 2016 року. Судовий розгляд тривав майже вісім років. Упродовж цього часу допитували свідків та досліджували докази. За даними «Адвокатської дорадчої групи», із 226 призначених засідань фактично відбулося 133.
Проте до дебатів суд так і не перейшов – у 2024 році головуючий суддя Анатолій Ясельський звільнив Пацеляка від кримінальної відповідальності і закрив справу, задовольнивши відповідне клопотання адвокатки обвинуваченого через сплив строків давності – з тих подій на Майдані минуло десять років.
Пізніше Вища рада правосуддя застосувала дисциплінарне стягнення до Ясельського через скарги прокуратури та потерпілих щодо затягування судового розгляду цієї справи. Його відсторонили від здійснення правосуддя на два місяці та доручили Національній школі суддів України забезпечити проходження суддею курсу підвищення кваліфікації.
Сторона обвинувачення оскаржила рішення про закриття провадження щодо Пацеляка в апеляції, і справу повернули на повторний розгляд до Святошинського райсуду Києва, зокрема, через неналежне повідомлення потерпілих про клопотання захисту та надання їм можливості підготувати свою позицію. Після нового розподілу справу перейшла на розгляд до судді Івана Бандури.
Іншого рішення, як зазначив прокурор у цьому провадженні Олександр Супрун у коментарі Watchers, бути вже не могло.
«Так, апеляційний суд скасував рішення першої інстанції й направив на новий розгляд, проте справа вже була з протермінованими строками розгляду. Тому іншого рішення, як би ми не хотіли, бути не могло», – прокоментував прокурор.
Він додав, що є майданівські справи, де набагато більше матеріалів та свідків (загалом у цій справі було 78 свідків, з яких 2 журналістів та 6 депутатів – W), проте вони розглядаються швидше.
Після оголошення судового рішення 15 вересня 2026 року, присутні потерпілі почали вигукувати “ганьба”, “ імітація правосуддя”, “навіщо суд, який нічого не вирішує” на адресу судді.
«Ясельский затягує справу й отримує за це дисциплінарне порушення (мається на увазі – стягнення – W), а другий (мається на увазі суддя Бандура – W) – закриває», – крикнув в сторону судді один із потерпілих.
«Десять років знущання і нульовий результат», – сказав інший потерпілий.
На що суддя Іван Бандура коротко кинув репліку про прострочені терміни притягнення до відповідальності у цій справі і вийшов із залу.
Watchers поспілкувався з одним із потерпілих у цій справі – Василем Пазиняком, що за часів Революції Гідності був народним депутатом від фракції “Батьківщина”. 18 лютого його жорстоко побили працівники беркуту.
«Ви уявіть собі, що ці 10 років нашого життя, ми боремося за те, щоб ці кати українського народу, наші кати, були покарані. Він мав би отримати довічне позбавлення волі за свої злочини, а його справу закривають. Знову», – скаржиться Пазиняк.
За останні десять років учасники організації «Нескорений Майдан 18», куди входить і він, відвідали понад 1100 судових засідань, повʼязаних з подіями 18 лютого 2014 року.
«І знаєте що? 70% справ просто закрили. У нас уже стільки разів опускалися руки, але завжди був хтось, хто піднімав наш дух. Ми продовжимо ходити і боротися за справедливість. Аби нам було не соромно перед тими, хто віддав своє життя тоді і зараз, не дочекавшись справедливості», – зазначив потерпілий.
Закрита справа – одна із чотирьох, в яких обвинуваченим є Пацеляк. Три інші сьогодні слухають у Соломʼянському райсуді міста Києва.
За словами прокурора, дві з них стосуються особливо тяжких злочинів, вчинених 18 лютого 2014 року – організації вчинення злочинів, скоєних на виконання злочинного наказу: перевищенні влади та службових повноважень працівниками правоохоронного органу, незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, умисних убивствах та закінчених замахах на вбивство, заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень і вчиненні терористичного акту. Тут строки давності ще не спливли, оскільки становлять 15 років з моменту вчинення, пояснив прокурор.
Проте в третій справі – про розгін мітингувальників та створення штучної тисняви біля виходу із станції метро «Хрещатик» 18 лютого, сторона захисту також подала клопотання про закриття провадження через сплив строків давності притягнення підсудного до кримінальної відповідальності. Суд його поки не розглянув.
Адвокатка у справах Майдану Оксана Михалевич: «Усього є близько ста вироків, як не сумно, 40 відсотків з них — виправдувальні»
