На початку червня цього року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області визнав винним та засудив до 12 років ув’язнення Сергія Мисливого — одного з обвинувачених у викраденні та катуванні активістів Революції Гідності Ігоря Луценка та Юрія Вербицького у січні 2014 року. 

При цьому суд змінив кваліфікацію злочину, який інкримінувала сторона обвинувачення, на менш тяжке, посилаючись на недостатність доказів щодо залученості Мисливого до катувань Луценка та Вербицького, які призвели до смерті останнього. 

Початково прокуратура кваліфікувала дії Мисливого за частиною 3 статті 146 Кримінального кодексу України – незаконне позбавлення волі або викрадення людини, що спричинило смерть, а також частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України — катування. 

Прокуратура оскаржила таке рішення суду і просить апеляцію збільшити термін увʼязнення для Мисливого. Його адвокат навпаки – виправдати підсудного. Обвинувачений перебуває в СІЗО.

Чим суд мотивував своє рішення та чи сплив термін давності у справі, – читайте у матеріалі Watchers.

Викрадення активістів та затримання «тітушки»

Йдеться про події січня 2014 року під час активної фази масових акцій протесту «Євромайдану». Як йдеться у вироку, тодішнє керівництво на чолі з президентом-втікачем Віктором Януковичем розробило план залякування протестувальників через насильство та викрадення. Для його реалізації залучили працівників міліції та цивільних осіб – «тітушок», які відстежували та викрадали активістів. 

Обвинувачений Мисливий, який за даними слідства, був наближеним до керівництва тодішнього МВС [міністерство тоді очолював Віталій Захарченко], отримав вказівку від організатора [його прізвище у вироку закрите], справа якого зараз слухається в суді, залучити групу пособників для розгону Майдану. Так, підсудний долучив своїх знайомих з Житомирської області, які прибули до Києва й виконували його подальші вказівки, зазначається у рішенні суду. 

У ніч на 21 січня організатори дізналися, що заступник коменданта табору в Києві під час подій Революції Гідності Ігор Луценко привіз до Олександрівської лікарні пораненого вченого-сейсмолога та програміста зі Львова Юрія Вербицького. Група «тітушок», до якої входив Мисливий, прибула до лікарні на кількох автомобілях та викрала з офтальмологічного відділення двох активістів, попередньо застосувавши до них фізичну силу. 

Спочатку потерпілих привезли до Бортницього лісу, що за 15-20 км від Києва, де їх жорстоко били, вимагаючи від них інформацію щодо фінансування Революції Гідності. Згодом їх перевезли до заздалегідь підготовленого гаража, де продовжили катувати: бити по кінцівках та голові, надягали полімерні пакети, що ускладнювало дихання, погрожували вбивством. 

Того ж дня зловмисники відвезли та залишили їх у різних частинах Бориспільського район. Луценко вижив, хоч і отримав серйозні множинні травми, Вербицький – помер. 

Прокуратура оголосила підозру у скоєнні злочину Мисливому ще у 2014 році, проте особисто вручити її не могла, оскільки він втік та переховувався від слідства під іншим прізвищем, зазначається у вироку. Все ж у березні 2020 року його затримали у Києві. У 2021 році обвинувальний акт щодо нього скерували в суд. 

5-річний судовий процес

Як зазначено у вироку, суд взяв до уваги дані із телефонів обвинуваченого та інших фігурантів, що були причетні до викладення Луценка і Вербицького в ніч на 21 січня 2014 року.

«…суд дійшов висновку, що переміщення усіх вищевказаних осіб відбувалося синхронно, з одночасним постійним контактом між собою, що свідчить про те, що обвинувачений та інші особи діяли з один спільним умислом, направленим на викрадення потерпілих з Олександрівської лікарні позбавлення їх волі, з подальшим переміщенням до визначних місць спочатку до лісу, а в подальшому до гаражного приміщення з метою їх катування. Також суд звертає увагу на ту, обставину, що підсудний 23 січня 2014 року припинив використання свого мобільного номеру, так само, як це зробили й інші з числа перелічених вище осіб», – йдеться у вироку. 

Двоє фігурантів з Житомирщини, яких Мисливий залучив до злочинної організації, дали викривальні покази проти нього, зазначається у рішенні. І суд визнав їхні показання узгодженими.

Пояснення Мисливого суд розцінив як суперечливі, неправдиві та такі, що повністю спростовані технічними даними та показаннями свідків. Так, у вироці йдеться, що наприкінці судового розгляду обвинувачений почав стверджувати, що в момент скоєння злочину перебував у Чернігівській області. Проте підтвердити це сторона захисту не змогла. Окрім цього, ці пояснення суперечать даним мобільного провайдера, які показують, що в той період він пересувався виключно в межах Києва та області, зокрема, в районі лікарні та місця, де відбувалися катування потерпілих. 

Мисливий заперечував, що користувався автомобілем Audi A3, який, за версією слідства, використовували для викрадення активістів, посилаючись на те, що ще в червні 2013 року його продала дружина. 

Ці пояснення були спростовані у суді, оскільки право власності на цей автомобіль було зареєстровано на іншу людину лише 31 січня 2014 року – вже після злочину щодо активістів. І покупець автомобіля опізнав, що саме обвинувачений був його продавцем. 

Крім того, під час ухвалення рішення суд врахував поведінку Мисливого після скоєння злочинів. Зокрема, як йдеться у вироку, він змінив свої анкетні дані, виготовивши документи на інше ім’я – уродженця м.Бендери (Молдова). Це, як стверджує суд, дало йому можливість понад 6 років ухилятись від органів досудового розслідування в Україні та виїхати за кордон. 

“При цьому суд розцінює як неправдиві пояснення підсудного в цій частині, що до зміни анкетних даних він вдався виключно через наявність у нього підстав побоюватись за своє життя та здоров’я”, – йдеться у вироці. 

Перекваліфікація справи 

Під час ухвалення рішення суд змінив кваліфікацію інкриміновану прокуратурою: частину 3 статті 146 Кримінального кодексу (незаконне позбавлення волі або викрадення, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань і спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого) на частину 2 статті 146 КК, яка не передбачає тяжких наслідків.

Так, у вироці йдеться, що Мисливий, беручи участь у викраденні потерпілих, хоча сам особисто не викрадав потерпілих і не доставляв їх до автомобіля, однак у лісі, куди їх відвезли, брав участь у катуванні. 

Водночас суд констатував, що після проведення допиту потерпілих в лісі Мисливий залишив місце злочину та з кимось іншим повернувся до Києва. При цьому, на переконання суду, сторона обвинувачення не надала докази, які б свідчили, що підсудний знав або з ним узгоджувалися дії, повʼязані з катуванням потерпілих. Саме ця обставина стала однією з підстав для перекваліфікації злочину. 

“Більше того, суду не надано доказів, що з ним якимось чином погоджувалося питання про залишення потерпілого Вербицького після спричинення йому тілесних ушкоджень в лісі з метою його вбивства. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що обвинувачений не повинен нести відповідальність за настання тяжких наслідків у вигляді смерті потерпілого”, – йдеться у вироку. 

Відтак, суд визнав винним Мисливого у вчиненні злочинів за частиною 2 статті 127 КК та частиною 2 статті 146 КК і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на 9 і 5 років відповідно. Остаточним суд визначив покарання у 12 років позбавлення волі.

Прокурор Юлія Малашич, що представляє обвинувачення у справах щодо подій Революції Гідності, повідомила Watchers, що оскаржила вирок щодо Мисливого у частині перекваліфікації злочину. За її словами, вона подала апеляційну скаргу про часткове скасування вироку і призначення нового покарання за сукупністю злочинів у 13 років позбавлення волі. 

Захисник Мисливого Леонід Ружанський повідомив Watchers, що також подав апеляційну скаргу на рішення першої інстанції, в якій просить скасувати вирок та виправдати його підзахисного, у звʼязку з відсутністю доказів його провини. 

Пролонгація терміну давності

Термін давності щодо притягнення до відповідальності Мисливого у цій справі досі не сплив.

Раніше Watchers писав, що справи Майдану закривають через сплив строків давності:

“Відлік починається з дня вчинення правопорушення і триває до дня набрання вироком законної сили. Строк зупиняється, якщо особа ухиляється від слідства чи суду, як у випадку щодо Мисливого. Тобто у цій справі термін розгляду пролонгують на шість років – стільки обвинувачений переховувався від слідства”, – пояснила Малашич. 

Окрім цього, за її словами, у цьому ж суді слухається ще одна справа за обвинуваченням Мисливого та Івана Новотного, одного із членів злочинного угрупування, що, за даними слідства, займалося викраденням та катуванням Луценка та Вербицького за іншими епізодами. 

«Мисливому інкримінується участі у злочинній організації та перешкоджанні мирним зібранням, вбивство Юрія Вербицького, використання та підбурювання до підробки паспорта громадянина України (Мисливий змінив паспорт — W). У даному процесі досліджуються докази. Триває судовий розгляд», – повідомила прокурор.