Дніпровський апеляційний суд на початку березня цього року скасував рішення першої інстанції у справі Вікторії Крикунової, мешканки Сватового на Луганщині, яку обвинуватили у роботі в Пенсійному фонді окупаційної влади. Суд першої інстанції визнав її винною і засудив до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати окремі посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на 11 років. Обидві сторони процесу оскаржили це рішення. 

Сторона обвинувачення в апеляційній скарзі наполягала на збільшенні терміну увʼязнення до 7 років, а захисники обвинуваченої переконували колегію, що суд під час винесення рішення не врахував обставини, що пом’якшують її покарання. 

Колегія апеляційного суду змінила вирок першої інстанції, звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробувальний строком на три роки. 

Детальніше про вирок читайте у матеріалі на Watchers.

Суд призначив п’ять років ув’язнення мешканці Сватового, що два місяці працювала у Пенсійному фонді під час окупації. Захист вважає, що в її діях немає злочину

Під час окупації Сватового Вікторія Крикунова, за версією слідства, добровільно зайняла посаду «заступника начальника відділу персоніфікованого обліку, взаємодії з застрахованими особами та обліку платежів страховиків управління пенсійного фонду лнр у Сватівському районі». А тому їй пред’явили обвинувачення у колабораційній діяльності (частина 5 статті 111-1 Кримінального кодексу).

Сама жінка пояснила, що пропрацювала два місяці у вищезазначеній установі, аби допомогти батькам оформити пенсію та заробити кошти для виїзду з тимчасово окупованої території. Окрім того, на її утриманні була неповнолітня дитина, яка має серйозні хронічні захворювання, а також батьки з інвалідністю. У 2022 році вона виїхала з окупації, переїхала з сімʼєю до міста Ірпінь Київської області. У 2023 році до її будинку прийшли представники СБУ з ордером на обшук. Того ж року почався судовий розгляд за її обвинуваченням.

8 вересня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області визнав Крикунову винною і призначив покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років з конфіскацією всього майна: двох земельних ділянок, житлового будинку та автомобіля, а також забороною обіймати посади, “пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги” на 11 років. 

Аргументи прокуратури та захисників

В апеляційній скарзі прокуратура просила скасувати рішення першої інстанції, наголошуючи на тому, що суд під час призначення обвинуваченій покарання недостатньо врахував ступінь суспільної небезпеки інкримінованих дій, яке відносяться до кримінального правопорушення проти основ національної безпеки під час дії воєнного стану. Враховуючи це, просив суд збільшити покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 7 років. 

Сторона захисту ж просила скасувати вирок й ухвалити новий – позбавити волі на 5 років і водночас звільнити її від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

“Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що обвинувачена має на утриманні малолітню дитину, яка страждає на певні захворювання та потребує догляду, батьків пенсійного віку, які є особами з інвалідністю, працює, позитивно характеризується за місцем роботи, має міцні соціальні зв’язки. Суд при призначенні обвинуваченій покарання не врахував обставини, що пом’якшують її покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, постійну допомогу Збройним Силам України й відсутність судимостей”, – йдеться в аргументації адвокатів обвинуваченої у вироці. 

Окрім цього, сторона захисту заявляла про відсутність фактичного виконання Крикуновою організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, що є підставами для призначення їй покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, а зазначена судом обставина, що обтяжує покарання, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, є необгрунтованою та недоведеною, а тому вона підлягає виключенню з вироку.

Умовне покарання

У результаті судового розгляду колегія суддів задовольнила апеляційні скарги обох сторін частково. Так, суд визнав Крикунову винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, й підтвердив покарання у 5 років позбавлення волі, проте звільнив від його відбування з іспитовим строком на 3 роки. Водночас їй заборонено обіймати певні посади упродовж 11 років, а додаткове покарання у виді конфіскації майна було скасовано.

У своєму рішенні суд спирався на те, що з мотивувальної частини вироку необхідно виключити посилання на обставину, яка обтяжує покарання, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. На думку суду, стороною обвинувачення в обвинувальному акті та у вироці суду зазначене формальне посилання на вчинення злочину в умовах воєнного стану, однак не конкретизовано, які саме обставини цих умов були використані обвинуваченою. Суд також зважив на щирість її каяття.

“Обвинувачена добровільно розповіла про обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, не намагалася приховати обставин, визнала свою вину, що свідчить про її негативну оцінку своєї поведінки, активних дій щодо підтримки збройної агресії не здійснювала.

Працювала в незаконному органі влади у м. Сватове лише два місяці, після чого із сім’єю повернулася на підконтрольну територію України, а саме переїхала до м. Ірпінь, де проживає разом із дитиною, яка є особою з інвалідністю, має на утриманні батьків пенсійного віку, тривалий час працює в Ірпінській міській раді, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, що свідчить про наявність щирого каяття з приводу вчиненого злочину, яке виражається в осуді своєї поведінки та бажанні виправити ситуацію, що склалася”, – йдеться у вироці апеляції. 

Окрім того, колегія суддів врахувала, що дії Крикунової не були поєднані із публічними запереченнями збройної агресії проти України, тимчасової окупації частини території України та публічними закликами до підтримки рішень та дій держави агресора та військових рф.