Подільський райсуд Києва 13 серпня під час засідання у справі за обвинуваченням екскомандира роти харківського «Беркуту» Віктора Шаповалова дослідив дані щодо вогнепальних поранень трьох загиблих у Кріпосному провулку столиці – учасників протесту Володимира Кіщука, Сергія Шаповала та Ігоря Сердюка.
Шаповалова обвинувачують у перевищенні влади та службових повноважень, перешкоджанні мітингам, організації та виконанні умисних вбивств, замахів на умисні вбивства, нанесенні тілесних ушкоджень протестувальникам на вулицях Інститутській, Садовій, Шовковичній та Кріпосному провулку у Києві 18 лютого 2014 року. Наразі він – у розшуку.
Троє загиблих
Перший загиблий, щодо якого досліджували матеріали, — Володимир Кіщук. Він народився у Запорізькій області, але невдовзі його родина переїхала до Димера на Київщину. У 2013-му, на початку мирних акцій на Майдані у Києві, Володимир привозив їжу та ліки для протестувальників, брав участь у віче. Вранці 18 лютого 2014 року — поїхав до Києва для участі у мирній ході до Верховної Ради, адже тоді у парламенті мали розглянути законопроєкт про повернення Конституції до редакції 2004 року. Після 14:00 він перестав виходити на звʼязок з рідними, згодом стало відомо, що чоловік отримав смертельне поранення голови.
«Смерть настала від одиночного вогнепального поранення голови. У рановому каналі було виявлено металевий предмет, до складу якого входить свинець», — зазначив прокурор Денис Іванов на засіданні 13 серпня.
Указом президента України від 21 листопада 2014 року Кіщуку було присвоєно звання героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». У нього залишився син та двоє доньок.

Сергій Шаповал — другий загиблий — народився та навчався у Києві, здобув фах юриста. На акції протесту у Києві виходив разом з дружиною з самого початку Революції. Згодом він записався до самооборони Майдану. 18 лютого 2014 року чоловік брав участь у мирній ході до Верховної Ради. Після 14:00 Шаповал перебував у районі Кріпосного провулку, де в нього влучили кілька куль. Внаслідок пострілів він отримав поранення в область грудей, живота і передпліччя. Його доставили до медпункту, який тоді базувався в Будинку офіцерів, проте врятувати чоловіка не вдалося.
«Сліпе вогнепальне поранення грудей, живота та наскрізне поранення передпліччя. Смерть настала від множинних вогнепальних поранень. Постріли [у нього] було здійснено не з близької дистанції. Постріл проведено з гладкоствольної вогнепальної зброї», — зазначив прокурор.
Указом президента у листопаді 2014 року Шаповалу було присвоєно звання героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». У нього залишилося двоє дітей.
Третій загиблий – Ігор Сердюк – народився у Кременчуці на Полтавщині. У 2004 році брав участь у Помаранчевій революції. А після жорстокого розгону студентів у листопаді 2013-го, які сталися на початку акцій протесту, вирішив доєднатися до самооборони Майдану. 18 лютого разом з іншими активістами він взяв участь у мирній ході, а приблизно о 14:00 у Кріпосному провулку отримав вогнепальне поранення в область носа, від якого помер.
«Виявлено рану на спинці носа, що утворилася від дій вогнепального снаряду, до складу якого входили сполуки свинцю», — звернув увагу прокурор в суді.
Ігоря Сердюка також посмертно нагородили орденом «Золота Зірка» та присвоїли звання героя України. У нього залишилась донька.
Нагадаємо, на попередньому засіданні суд дослідив дані щодо зброї, яку, за версією слідства, підрозділ Шаповалова отримав для протидії мітингувальникам. Це були помпові рушниці, споряджені свинцевою картеччю та гранати. У помпових рушницях було виявлено нашарування свинцю.
