Подільський райсуд Києва 8 серпня дослідив матеріали, які підтверджують, що підрозділ екскомандира роти харківського «Беркуту» Віктора Шаповалова 18 лютого 2014 року знаходився у Києві, де жорстоко розганяли протестувальників. 

Шаповалова обвинувачують у перевищенні влади та службових повноважень, перешкоджанні мітингам, в організації та виконанні умисних вбивств, замахів на умисні вбивства, нанесенні тілесних ушкоджень різної тяжкості із застосуванням спеціальних засобів на вулицях Інститутській, Садовій, Шовковичній та Кріпосному провулку у Києві 18 лютого 2014 року.

Наразі Шаповалов – у міжнародному розшуку. Його внесли у базу розшуку МВС. Щодо нього діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 

Утік після нової підозри

Віктор Шаповалов перебував під вартою з 2015 року, з 2016-го — справу щодо нього слухає по суті Подільський райсуд Києва. У листопаді 2019-го Київський апеляційний суд пом’якшив запобіжний захід обвинуваченому на нічний домашній арешт без носіння електронного браслета. Підставою став так званий «Закон Савченко», оскільки обвинувачений провів на той час під вартою вже 9 років. Суть закону полягала у тому, що для підсудних кожен день, проведений у СІЗО, рахувався як два дні відбування покарання. 

Харківський окружний адмінсуд 1 грудня 2020 року задовольнив позов Шаповалова, поновивши його на службі в правоохоронних органах. Суд також нарахував йому компенсацію за період вимушеного прогулу — 11 297 гривень. 

Головне управління МВС України у Харківській області повідомляло на запит Watchers, що 4 грудня 2020 року ліквідаційна комісія ГУМВС України у Харківській області поновила Шаповалова на посаді командира оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення. Проте вже 7 грудня комісія звільнила його зі служби в органах внутрішніх справ. 

4 серпня 2021 року прокуратура оголосила Шаповалову про нову підозру — в організації терористичного акту та вбивств мітингувальників 18 лютого 2014 року.

У новій справі прокуратура хотіла просити  про арешт Шаповалова, але він не прийшов на розгляд до Печерського райсуду столиці. Вже 5 серпня Державне бюро розслідувань оголосило його у розшук, а 9 серпня — Подільський суд Києва дав дозвіл на затримання з метою приводу. 16 серпня суд зупинив провадження щодо Шаповалова до його фактичного розшуку. 

«Згідно з інформацією мобільного онлайн-додатку для дзвінків і обміну повідомленнями, який прив’язується до номеру телефона, але не використовує мобільну мережу, абонентом Шаповаловим номер телефону на даний час змінений на номер оператора ПАТ «Мобильные телесистемы» регіону Бєлгородської області рф. Шаповалов може переховуватись на території росії», — зазначала прокурорка Ірина Самборська на засіданні у 2021 році.

У Державній прикордонній служби не було відомостей про те, чи перетинав Шаповалов державний кордон офіційно.

25 лютого 2021 року потерпілий Юрій Шевчук під час допиту в суді пригадував події так: «З боку правоохоронців в нашу сторону полетіли світло-шумові гранати. Далі я помітив, як беркутівці б’ють іншого протестувальника і вирішив одразу допомогти хлопцю — відтягнути його. Але потім підбіг ще один беркутівець і вдарив мене по носі. А другий в цей час вдарив палкою по голові. Далі розірвалась світло-шумова граната, і я втратив свідомість. Трохи згодом мені стало краще. Через годину я бачив, як правоохоронці стріляли з помпових рушниць по активістах». 

«Правоохоронці були тоді дуже озлоблені. Вони всі були зі щитами та екіпіровкою. Тоді як у мене був лише дерев’яний щит», — казав він. 

У справі потерпілими визнано 203 осіб.  

Дослідження письмових доказів  

2 червня 2023 року Подільський райсуд Києва відновив слухання, вирішивши проводити судовий розгляд справи заочно, без участі обвинуваченого. Розгляд поновили, зокрема, через те, що прокуратура завершила слідство у другій справі щодо Шаповалова (у якій йому оголосили підозру у 2021 році), скерувала її на розгляд до суду. Відтак два провадження було обʼєднано в одну справу.  

8 серпня суд дослідив письмові докази прокуратури — інформацію про телефонні зʼєднання Шаповалова та членів його підрозділу. Вони доводять, каже слідство, що підрозділ Шаповалова був у Києві 18 лютого 2014-го в районі, де відбувалися масові акції протесту. Крім того, обвинувачений був командиром підрозділу правоохоронців, який діяв у місці, де сталися вбивства активістів. 

«Підрозділ, де був Шаповалов, перебував у центральній частині Києва, саме в тих локаціях, де були вбиті і тяжко поранені люди», — зазначив прокурор Олексій Парфенюк. 

Суд також дослідив інформацію щодо зброї, яку, за версією слідства, підрозділ Шаповалова отримав для протидії мітингувальникам. 

Це були помпові рушниці, споряджені свинцевою картеччю та гранати. У помпових рушницях виявлено нашарування свинцю, проведено експертизи і встановлено взаємозвʼязок між пострілами і тілесними ушкодженнями конкретним потерпілим, зазначив прокурор. 

Невдовзі суд оголосив перерву до 13 серпня через необхідність однієї із суддів колегії розглядати невідкладне клопотання.