Апеляційний суд змінив увесь склад суду у справі щодо вбивства Гандзюк. Справу можуть почати розглядати заново

Строки давності у справі закінчуються через два роки.

Апеляційний суд змінив увесь склад суду у справі щодо вбивства Гандзюк. Справу можуть почати розглядати заново

Один із обвинувачених – ексголова Херсонської облради Владислав Мангер та його адвокат Олександр Шадрін. Фото: архів Watchers

Київський апеляційний суд почне слухати заново справу за обвинуваченням ексголови Херсонської облради Владислава Мангера та його помічника Олексія Левіна у вбивстві херсонської активістки Катерини Гандзюк. Причиною стала повна зміна складу колегії суддів через відставку головуючої судді.

Строки давності у справі закінчуються через два роки та представниці потерпілої сторони наголошують на тому, що суд може не встигнути завершити розгляд, оскільки суд не призначає дату розгляду, а адвокати обвинувачених використовують стратегію затягування справи. 

Водночас адвокат одного з обвинувачених Олександр Шадрін заперечує затягування з боку захисту. 

Детальніше – у матеріалі Watchers.

Катерина Гандзюк – українська громадська і політична діячка. У липні 2018 року її облили концентрованою сірчаною кислотою біля власного будинку, після чотирьох місяців боротьби за життя вона померла.

Служба безпеки України називала головним мотивом вбивства публічну позицію Гандзюк щодо незаконної вирубки лісу в Олешківському районі Херсонської області. Вона викрила схему, за якою ліс навмисно підпалювали, щоб потім безперешкодно списувати та продавати деревину.

У травні 2023-го Дніпровський райсуд Києва визнав винними у замовленні нападу на Гандзюк колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера, а його помічника Олексія Левіна – у стеженні та організації нападу на активістку. Суд також стягнув з них 15 млн гривень компенсації моральної шкоди на користь родини Гандзюк. 

Сторона захисту оскаржила рішення першої інстанції. До червня 2026 року розгляд справи був на стадії дослідження ключових показань свідків. 

16 червня 2026 року Вища рада правосуддя звільнила у відставку головуючу суддю в колегії Оксану Рудніченко, задовольнивши її заяву. 

На початку липня Київський апеляційний суд змінив склад суду для цієї справи, визначивши наступних суддів – Ірину Горб (головуюча), Романа Ігнатова та Ольгу Жук. 

Згідно із засадами використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду, зміна головуючого судді може бути підставою для повторного авторозподілу справи та зміни всієї колегії. 

Згідно зі статтею 23 Кримінального процесуального кодексу, суд безпосередньо досліджує всі докази у справі, отже, справу за обвинуваченням Владислава Мангера та Олексія Левіна апеляційний суд почне слухати заново.

За словами однієї з представниць потерпілої сторони Ольги Веретільник, слухання заново спричиняє ситуацію, у якій суд може не встигнути розглянути справу повністю, оскільки строк давності закінчується у липні 2028 року. 

«Враховуючи детальність судового розгляду, повторний розгляд, це в тому числі означає, що нова колегія повторно буде розглядати всі клопотання, які подавала сторона захисту. І там було дуже багато клопотань про дослідження доказів. Попередня колегія добру половину чи третину, я не скажу співвідношення, але достатньо багато з тих клопотань задовольнила. І це був достатньо великий об’єм. Якщо нова колегія піде по тому ж шляху, теж погодиться переслуховувати аудіозаписи, досліджувати частину документів, то ми реально можемо не встигнути», — зазначила Веретільник у коментарі Watchers

Друга представниця потерпілої сторони Анна Калинчук вважає, що швидкість розгляду справи залежить, зокрема, від навантаженості суду та частоти засідань. За її словами, Київський апеляційний суд після зміни колегії не призначає засідання у справі з невідомих причин. Калинчук зазначає, що подавала запити в суд щодо причин непризначення судових засідань, проте відповідей не отримала.

«З приводу засідання вони не надали ніякої відповіді, тобто вони кажуть: “Очікуйте виклику на судове засідання”. Там є така, скажімо, прогалина в законодавстві, що коли відбувається новий авторозподіл, тобто змінюється склад суду з одного на інший, то немає строку, впродовж якого має бути призначене наступне чергове засідання. Він має бути розумним. Але що таке розумний строк? Це законодавчо не визначено. Я їм надіслала цей запит, прошу призначити негайно, на нього відповіді ще немає», — зазначила Калинчук. 

За її словами, суд може не встигнути завершити розгляд справи через велику кількість клопотань захисників Мангера та Левіна. Адвокатка зазначає, що упродовж розгляду в апеляції захист подавав клопотання щодо виклику окремих свідків, передослідження конкретних доказів, дослідження конкретних документів чи статтей в мережі. Суд витрачає час на розгляд всіх клопотань навіть у разі відмови у задоволенні. 

«Це такі юридичні аспекти, вони можуть зі сторони виглядати, що нічого такого, право в них є таке робити, але я працюю в юриспруденції 15 років, знаю так само усі способи, яким чином можна справу затягнути. І от це один із таких методів – подати 100 нерелевантних клопотань», — зазначила адвокатка. 

Адвокат одного з обвинувачених Олександр Шадрін, своєю чергою, заперечує затягування розгляду справи зі сторони захисту.

«Затягують якраз представники потерпілих. Зокрема Калинчук любить по півгодини заявляти якісь клопотання про пришвидшення розгляду справи, які потім вимушені коментувати всі учасники провадження, судді – приймати щодо них рішення і витрачати на це процесуальний час, абсолютно беззмістовно. Я розумію, що це – їхнє право, але, займаючи таку поведінку, при цьому стверджувати, що це сторона захисту затягує… Сторона захисту лише намагається довести очевидну річ про те, що, наприклад, щодо Владислава Мангера відбулось засудження, де його вина не була доведена поза розумним сумнівом», — зазначив Шадрін.

Водночас адвокат зазначив, що він та його клієнт не планують наполягати на розгляді справи в апеляції спочатку.

Watchers звернувся в пресслужбу Київського апеляційного суду щодо наступного засідання у справі Гандзюк, проте не отримали відповіді телефоном. На момент публікації матеріалу журналістка відправила запит на пошту суду. 

Читати по темі