Наприкінці 2025 року у штаті Техас США група українців, які постраждали від російських обстрілів, подала в суд на три провідні американські компанії виробників мікрочипів – Intel, AMD, Texas Instrument та дистриб’юторську компанію Mouser Electronics. 

Їх звинувачують у порушенні Закону США про експортний контроль шляхом постачання російським військовим через іранських/китайських посередників навідних мікросхем, необхідних для ураження українських цивільних цілей.

Інтереси потерпілих представляє американський адвокат Майкл Вотс (Mikal C.Watts). Слухати справу почнуть у листопаді 2027-го.

Детальніше про суть позову та що можуть отримати позивачі у випадку виграшу справи, – читайте на Watchers.

Олена Савранська, мешканка Умані Черкаської області, бабуся та опікунка сімнадцятирічного Максима, який втратив маму і вітчима внаслідок російського обстрілу багатоповерхівки на вулиці Захисників України в Умані (попередня назва Комарова). Олена та її донька Світлана з зятем Ярославом жили на одному поверсі. Тієї ночі, 28 квітня 2023 року, онук ночував у неї. Вона пригадує, що почула, як пролунав сигнал повітряної тривоги. 

“Ми не одразу зреагували на це. Далі події дуже швидко розвивалися: гул літака, посипалися шибки і тоді пролунав вибух. У будинку зникло світло. Чоловік вскочив і сказав, що скоріше за все – приліт. Двері у нашій квартирі горіли. Трохи потушивши їх, чоловік з онуком вискочили з квартири, а я не захотіла. Пізніше я теж вибралася з квартири. Весь цей час я дзвонила дітям, але ніхто не відповідав. Лише коли стало світати, я побачила, що з 9-го по 6-й підʼїзд нічого не має, а з 5-го і до підвалу – залишилися лише кухні. Ми жили на 6-му поверсі”, – розповіла Савранська. 

У цей час, за її словами, на місці весь час працювали медики, рятувальники. Жінка каже, що вони з чоловіком бігали навколо і намагалися дізнатися бодай щось про тих, кого вже змогли дістати. Тоді вирішили, що він поїде до моргу, а вона залишиться на місці. 

“Близько 14-ї з моргу подзвонив чоловік і запитав, які сережки були на Світланці. Ми до останнього вірили, що вона жива. Зятя знайшли тільки наступного дня”, – сказала жінка.

Того дня мама та відчим Максима загинули. 

Зараз і Олена, і її чоловік живуть заради онука, якому у цьому році виповниться 18. 

“На жаль, не можна повернути рідних людей, які загинули і не повернути зруйновані життя,  але ті хто винні, мають понести відповідальність, і це буде справедливо. Якщо зло залишиться безкарним, воно буде  породжувати нове, ще більше зло. Участь у цьому позові – це принциповий момент для пам’яті про загиблих та для побудови майбутнього, де таке не повинно повторитися!”, – додала потерпіла.

Заборона на експорт технологій, які можуть використовуватися для війни в Україні

Американський адвокат Майкл Вотс, який спеціалізується на подачі цивільних позовів проти великих корпорацій та компаній, каже, що ніхто і ніщо не поверне загиблих, проте є шанс притягнути до відповідальності тих, хто причетний до цієї трагедії. 

Так, у грудні 2025 року він приїхав до України, щоби зібрати свідчення потерпілих від кількох російських обстрілів, аби в подальшому вони лягли в основу позову проти американських виробників мікрочипів та інших комплектуючих, експорт яких заборонений законом США в рф, проте які знаходять у російській зброї, яку застосовує країна-агресор по цивільному населенню. 

Коли почалося повномасштабне вторгнення, у США заборонили експорт комплектуючих, які можуть бути використані для війни в Україні. Компанії-експортери зобов’язані не тільки не продавати свої товари, але й контролювати кінцевого споживача, який використовуватиме американські технології. Порушення правил експортного контролю, здебільшого, є кримінальним злочином. У порядку зростання основні покарання, які зазвичай накладаються за порушення, можуть бути від попереджувального листа до тюремного ув’язнення строком до 20 років. Проте деякі компанії все ж продають їх компаніям, що постачають технології в рф.

Більшість компонентів – зі США

До 80% іноземної електронної компонентної бази, виробленої у США, мають уламки ракет та шахедів, якими обстрілюють українські міста, йдеться в документі санкційної групи Єрмака-Макфола, який опублікувала LIGA.net у червні 2023-го.

“У складі крилатих ракет повітряного базування Х-101 міститься щонайменше 53 типи ЕКБ (мікросхеми, чипи тощо) виробництва іноземних компаній. Зокрема, компоненти таких компаній, як STMicroelectronics (Швейцарія), Vicor (США), XILINX (США), Intel Corporation (США), Texas Instruments (США), ZILOG (США), Maxim Integrated (США) та Cypress Semiconductor (США)”, – йдеться у статті з посиланням на дані групи Єрмака-Макфола.

Саме ракета Х-101 була випущена російським бомбардувальником по багатоквартирному будинку в Умані в квітні 2023 року, як і по дитячій лікарні Охматдит у Києві у липні 2024-го. За інформацією Дмитра Афанасьєва, документатора та представника ініціативної групи “Протея”, який працював разом з адвокатом Майклом Вотсом під час його візиту до України, окрім цих двох кейсів, вони опитали потерпілих внаслідок російських атак по Ржищівському ліцею, дитячому майданчику та складу з водою у Кривому Розі.

“10 грудня 2025 року у штаті Техас та Каліфорнії було подано пʼять цивільних позовів від імені майже 30 українців, які постраждали внаслідок російських ударів. У зброї, яка була використана країною-агресором під час вищезгаданих атак, виявлені мікросхеми та чипи Intel, AMD, Texas Instrument. Оскільки ці компанії порушили і закони штатів, зокрема Техасу,  і закони США про експортний контроль, позови було подано по місцю реєстрації цих компаній”, – пояснив Афанасьєв. 

Окрім цього, під час пресконференції у Вашингтоні та Києві 10 грудня 2025 року, Майкл Вотс заявив, що ці компанії знали, що дистрибʼютори та інші канали продажу, були ризиковими та вразливими до перенаправлення до підсанкційних країн.

“Такий результат був передбачуваним, його можна було запобігти, і він став наслідком корпоративних рішень, у яких прибуток поставили вище за людське життя”, – вважає адвокат.

Деталей позову не озвучили, проте на запитання журналістів, як саме потрапляють ці технології до рф, відповів наступне: 

“Ми маємо дані про те, звідки замовляють, як доставляють та куди. Безумовно, більшість цих технологій спочатку доставляється до Китаю та Ірану, а звідти – до рф. Проте ми маємо інформацію щодо Болгарії також”. 

Водночас речник Intel заявив у коментарі Bloomberg, що компанія “не веде бізнес у рф та негайно призупинила всі поставки клієнтам як у рф, так і в білорусі після початку війни”. Intel працює “у суворій відповідності до експортних законів, санкцій та правил у США та на кожному ринку, на якому ми працюємо, і ми вимагаємо від наших постачальників, клієнтів та дистриб’юторів відповідальності за ці ж стандарти”, – йдеться у тексті Bloomberg.

Ціль: компенсації та тиск на компанії   

За словами Дмитра Афанасьєва, очікується, що у випадку задоволення позовів в американському суді сума компенсацій буде різною для кожного позивача в залежності від ступеня шкоди. 

“Простими словами, ті, чиї рідні загинули, – отримають найбільшу компенсацію”, – пояснив він. 

Крім того, завдяки розгляду справи мають намір повпливати на експорт американських технологій. Зокрема, Майкл Вотс наголошує, що вони вимагатимуть, аби ті компанії припинили продавати комплектуючі для російських військових машин.

“Ці судові процеси мають бути такими дорогими для них, репутаційно невигідними, що вони просто припинять це робити. Американська технологія є дуже високоточною та не має аналогів, тому для росії так важливо продовжити отримувати її. Ми не зможемо зупинити війну, але якщо таких високоточних ракет буде менше, кількість жертв в Україні також буде меншою”, – сказав адвокат. 

Перше слухання відбудеться у листопаді 2027 року

Із моменту подачі позовів проти американських технологічних компаній пройшло майже півроку. Як повідомили Watchers у компанії Watts Law Firm, після цього відповідачі звернулися з клопотанням, щоб справи розглядалися у Федеральному суді США, куди їх і перенаправили врешті.

Розгляд справи почнеться 1 листопада 2027 року. Суддею призначено Сідні Фіцвотер з Федерального суду США Північного округу Техасу, який  головуватиме у всіх п’яти процесах.