Прогрес у реформі судової системи та у сфері безпеки й прав людини в Україні — очевидний, але він залишається крихким. Для сталих змін потрібні не лише законодавчі ініціативи, а й інституційна незалежність, захист від відкату реформ і ефективна співпраця держави та громадянського суспільства.
Глави 23 та 24 Звіту Європейської Комісії з питань розширення ЄС, оприлюдненого на початку листопада 2025 року, що стосуються системи правосуддя — це не просто переговорні пункти, а тест на демократичну стійкість України у кризових умовах. Успіх у цих реформах визначатиме не лише внутрішню ефективність верховенства права, а й траєкторію України на шляху до членства в ЄС.
Звіт оцінює прогрес України обережно оптимістично: хоча держава досягла «певного прогресу», значні виклики залишаються. Українські медіа сприйняли звіт здебільшого позитивно, підкреслюючи, що «Україна перебуває серед чотирьох країн, які просуваються до членства в ЄС разом із Молдовою, Албанією та Чорногорією».
У цьому огляді стисло аналізуються ключові досягнення, ризики та перспективи в рамках Глав 23 та 24, розглянуті в контексті загальної траєкторії верховенства права в Україні та її прагнень до членства в ЄС.
Інституційна реформа та незалежність судів
Україна продовжує здійснювати значні реформи судових інституцій. Згідно зі звітом 2025 року, становлення Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) просувається, а конкурси на посади суддів дедалі більше відповідають міжнародним стандартам.
Коаліція громадських організацій — Лабораторія законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центр прав людини ZMINA, Адвокат майбутнього та Асоціація правників України у Тіньовому звіті (Shadow Report) презентованому у жовтні цього року, відзначають стабільний прогрес, підкреслений ухваленням Дорожньої карти верховенства права у травні 2025 року. Водночас залишаються серйозні ризики: наприклад, Громадській раді доброчесності потрібна ревізія робочої моделі та забезпечення належного фінансування і технічної підтримки.
Антикорупційні інституції та незалежність прокуратури
Особливо чутливим питанням є стійкість антикорупційних органів. Звіт 2025 року висловлює занепокоєння щодо спроб централізувати контроль над Національним антикорупційним бюро та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою під керівництвом Генпрокурора. Хоча частина законодавчих змін була скасована під тиском громадськості та ЄС, вони демонструють уразливість антикорупційних гарантій.
Захист основних прав
У сфері основних свобод Україна досягла певного формального узгодження з європейськими стандартами, однак Тіньовий звіт громадянського суспільства вказує на прогалини у практичному застосуванні, зокрема у забезпеченні повного судового захисту під час порушення прав.
Організована злочинність, корупція та прокуратура
У рамках Глави 24 очікується посилення співпраці України з механізмами ЄС у сфері боротьби зі злочинністю, корупцією та транснаціональним судочинством. Звіт 2025 року відзначає певний прогрес, але водночас застерігає щодо ризиків, пов’язаних з управлінням прокуратурою, зокрема щодо посилення впливу Генпрокурора.
Верховенство права у сфері безпеки
Співпраця у сфері безпеки, включно з антитероризмом та міграційною політикою, є центральною для Глави 24. Тіньовий звіт громадянського суспільства підкреслюєє, що реформи у сфері безпеки мають інтегрувати захист прав людини, щоб боротьба зі злочинністю не підривала цивільні свободи.
Судова співпраця та мобільність
Позитивним сигналом є збільшення відповідності України нормам ЄС щодо екстрадиції, взаємної правової допомоги та процедурної гармонізації. Проте звіт застерігає, що обмеженість ресурсів та нестабільність через війну можуть ускладнити повну реалізацію цих норм.
Ключові досягнення та ризики
Досягнення Дорожньої карти з питань верховенства права свідчить про політичну рішучість і прогрес у доборі суддів та перевірці доброчесності, особливо за участі міжнародних експертів. Водночас залишається потреба у новій середньостроковій стратегії розвитку судової системи та Конституційного Суду.
Навантаження на суди, кадровий дефіцит та вплив війни також впливають на ефективність реформ. Основні напрямки покращень, за оцінкою Європейської комісії, включають:
- повне укомплектування Конституційного Суду, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
- прискорення заповнення суддівських вакансій і перевірки суддів із залученням міжнародних експертів;
- реформи прокуратури, системи дисциплінарної відповідальності та прозорого добору керівників органів юстиції;
- посилення прозорості у доборі членів ВККС та удосконалення системи електронного документообігу.
З повною версією тексту англійською мовою можна ознайомитись за посиланням.
_______________________
Тексти рубрики Погляди відображають винятково точку зору автора. Точка зору редакції Watchers може з нею не збігатися.
