Печерський райсуд Києва 12 вересня продовжив арешт детективу Національного антикорупційного бюро Руслану Магамедрасулову до 21 жовтня. 

За даними слідства, Руслан Магамедрасулов виступав в ролі посередника продажу до республіки Дагестан (рф) партій технічної коноплі, незаконне вирощування якої організував його батько-підприємець — Сентябр Магамедрасулов. Таким чином він допомагає своєму батькові вести незаконну торгівлю з рф та завдавати шкоди Україні, вважає слідство.

Детектив пов’язує відкриття провадження щодо нього з прийнятим законопроєктом, який обмежував незалежність НАБУ та САП. 

21 липня Служба безпеки України затримала керівника четвертого міжрегіонального підрозділу НАБУ Руслана Магамедрасулова. Його підозрюють у готуванні до пособництва державі агресору, вчинення за попередньою згодою групою осіб дій, спрямованих на допомогу державі агресору у пособництві з метою надання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів. 

У провадженні досліджується епізод, у якому детектив нібито домовляється з представниками республіки Дагестан російської федерації про продаж коноплі компаніям «Агронова» та «Полісся». 

Наступного дня суд арештував його без можливості внесення застави. Адвокати подали скаргу на це рішення до Київського апеляційного суду, проте засідання тричі переносилось. 

12 вересня у Печерському районному суді Києва відбулось засідання щодо продовження запобіжного заходу детективу. Суддя Олег Білоцерківець ухвалив рішення продовжити тримання під вартою без можливості внесення застави до 21 жовтня. Сторона захисту заявляє про наміри оскаржити і це рішення. 

Докази обвинувачення 

Прокурори Олександр Ганілов та Сергій Павлик наполягали на необхідності продовжити арешт Магамедрасулова ризиками: можливістю виїзду підозрюваного за кордон, впливу на свідків чи знайомих посадовців. 

«Враховуючи характер кримінальних правопорушень, які пов’язані із злочином проти національної безпеки, маніпулятивним станом підозрюваного та іншими обставинами, які визначені 178-ю статтею Кримінального кодексу України, орган судового розслідування вважає, що продовження заходів тримання під вартою надасть можливість запобігти ризикам, зазначеним в цих питаннях, забезпечить дієвість кримінального провадження, виконання підозрюваного покладених на останнього обов’язків», – зазначили прокурори.

Також, за словам сторони обвинувачення, детектив зламав телефон, який хотіли вилучити правоохоронці під час обшуку, а це може підтверджувати його бажання протидіяти розслідуванню.

Адвокатка Олена Щербан наголошувала на необґрунтованості підозри, а також заявила, що в підозрі Магамедрасулову немає доказів вчинення злочину детективом. 

«Вважаємо, що підозра абсолютно не обґрунтована. Більше того, я не побоюсь назвати її вигаданою. Тому що, якщо ми навіть візьмемо повідомлення про підозру, там вісім сторінок, в яких згадується про все: статути ООН, Конституцію, закон про Національне антикорупційне бюро. І це займає там майже сім сторінок, і лише одна сторінка в кілька абзаців, в якій ідеться про суть буцімто того, що вчинив підозрюваний, буцімто він готувався. Але я наголошую, мова не йде про вчинення ним будь-якої торгівлі чи будь-чого, що в своїх офіційних комунікаціях вказує Служба безпеки України. Мова йде про буцімто готування до передачі матеріальних ресурсів російській федерації», – сказала вона.

За словами адвокатки, слідство посилається на розмову, в якій підозрюваний називає республіку Дагестан, тоді як на записі чутно країну Узбекистан, що випливає із контексту розмови далі та використання слова «узбеки». Інша адвокатка Магамедрасулова – Тетяна Мельник – зазначила, що семантико-контекстуальна експертиза запису розмови була здійснена лише за два дні та у висновку експерт перевищив свої повноваження. 

Окрім цього, адвокатка додала, що слідство стверджує про продаж коноплі за конкретною державною програмою, проте така програма відсутня у Дагестані та діє в Узбекистані. 

Адвокатки підозрюваного наполягали на відсутності ризиків застосування до Магамедрасулова домашнього арешту.

«Коли приходить якась група людей в масках, не повідомляючи нічого, просто відбирають цю техніку, пробачте мене, це не ризик, це захист сенситивної інформації, це його обов’язок був, власне, захищати вміст цього телефону», – пояснила Щербан те, що її підзахисний зламав телефон під час обшуку.

Щодо ризиків виїзду за кордон, тиску на підозрюваних та впливових осіб, сторона захисту зазначила, що прокурори не надали вагомих підстав для продовження тримання під вартою. Адвокатки посилались на хворобу Магамедрасулова та зобов’язання перед батьком похилого віку, дружиною і неповнолітньою дочкою, а також, надали адресу фактичного проживання у Києві, даючи зрозуміти, що він не уникатиме переховування. 

Сам Магамедрасулов, у свою чергу, заперечив вчинення злочину:

«Питання того, що я продавав у Дагестан коноплю – це взагалі смішно. Вартість цієї коноплі, наскільки я вже потім дізнався 8 млн грн. Три партнери, це десь по три мільйони гривень. Це 75 тисяч доларів. Тобто я за 75 тисяч доларів хотів продати коноплю країні-агресорці? Ну не знаю, це повинні мені дати тоді Премію Дарвіна».

Магамедрасулов також заявив, що пов’язує відкриття провадження з маніпуляцією задля прийняття законопроєкту №12414, який обмежував незалежність Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Парламент ухвалив його 22 липня – наступного дня після затримання Магамедрасулова та ще кількох працівників НАБУ. Це призвело до масових акцій протесту і врешті президент подав нових законопроєкт, який повернув попередні повноваження антикорупційним слідчим органам.

Додатковий свідок обвинувачення та заяви про тиск

Сторона обвинувачення долучила до матеріалів справи свідчення Олексія Таранця. Слідство не повідомляє, хто він. У провадженні йдеться, що Магамедрасулов нібито вихвалявся йому зв’язками серед впливових осіб. 

Адвокатка Олена Щербан зазначила, що до Таранця міг бути застосований тиск з боку правоохоронців:

«Я хочу наголосити і звернути увагу, що нам достовірно відомо, що пана Таранця утримували в Службі безпеки кілька днів і фактично з нього вибивали потрібні свідчення. І, власне, в цьому кримінальному провадженні ми спостерігаємо дуже багато тиску і на свідків в цьому кримінальному, і на тих свідків, про яких ми ще навіть не заявили». 

Також захист зазначив, що СБУ проводила негласні слідчі розшукові дії з лютого 2025 року з метою залякування співробітників НАБУ і зупинити розслідування, які вели детективи в той момент і продовжують вести зараз. 

Окрім цього, у провадженні як свідок проходить народний депутат Федір Христенко. Як зазначає Олена Щербан, його дружина вже повідомляла про тиск, які здійснювала СБУ задля отримання показань проти Магамедрасулова. 

Над справою Магамедрасулова працює 42 прокурори та понад 50 слідчих, на переконання адвокатки, є прямою вказівкою Офісу Президента.

«Вони шукають докази, тиснуть на свідків, впливають, розмовляють та слідкують за адвокатами (…) Це пряма вказівка з Офісу Президента. Я в цьому переконана». 

Щербан також заявила про тиск на неї як на адвокатку Магамедрасулова: 

«Коли я тільки вступила в цю справу, щодо мене Вища школа адвокатури подала скаргу. І мені уже кажуть про те, що можуть призупинити свідоцтво на місяць чи два на занять до спеціальності. Побачимо, як це буде розвиватися, але, от такі моменти є, дійсно».