У вересні 2023 року Вищий антикорупційний суд почав розгляд по суті справи за обвинуваченням колишнього президента України Віктора Януковича в заволодінні землями лісового фонду на Київщині. Пізніше на цій території він збудував гостинно-ресторанний комплекс “Сухолуччя” площею понад 17 гектарів та вартістю 22 мільйони 347 тисяч гривень, де проводив полювання для близького кола людей.
20 січня 2026-го суд виніс вирок, яким визнав Януковича винним у незаконному заволодінні землями. Колегія суддів призначила йому позбавлення волі строком на 15 років (за сукупність покарання за двома іншими вироками) та заборону обіймати державні посади упродовж 3 років. При винесенні вироку суд, зокрема, посилався на показання свідків, які описували полювання Януковича на території “Сухолуччя”.
Винним також визнано спільника Януковича Віктора Марінцева, йому інкримінували пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Проте суд звільнив його від покарання, у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності.
У цьому ж епізоді кримінального провадження фігурували ще двох обвинувачених – Тетяна Файніцька та Олександр Файніцький. Проти них також закрили провадження під час судового розгляду, у зв’язку із закінченням строків давності.
Watchers детально проаналізував вирок та розповідає, на які докази посилався суд, ухвалюючи рішення.
Реалізація схеми
У 2007 році Янукович обіймав посаду прем’єр-міністра України і, за даними слідства, вступив у змову з директорами ТОВ “Дім Лісника”, що займалося купівлею та продажем власного нерухомого майна, мисливством і відловлюванням тварин, Юрієм Булавою та ТОВ “КиївУніверсалСервіс” (сфера діяльності – обслуговування об’єктів) Василем Гуликом для заволодіння земельними ділянками Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства, у якому розташоване “Сухолуччя”, та використання їх в своїх цілях, а саме — відпочинку та полювання, йдеться у вироку.
Упродовж січня-лютого 2007 року помічник Януковича Микола Коломієць організував та забезпечив прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження № 51-р про передачу цього лісомисливського господарства до сфери управління Державного комітету лісового господарства України.

Надалі у червні-жовтні того ж року знайомі та родичі фігурантів написали заяви до Київської обласної державної адміністрації про виділення їм шматків землі, на яких розташоване “Сухолуччя”. На той момент голова Київської ОДА Віра Ульянченко надала їм дозволи на підготовку проєктів про припинення користування земель на території “Сухолуччя”, переведення їх у категорію сільськогосподарського призначення та відведення у приватну власність для ведення особистого господарства.
Ульянченко, як йдеться у вироку, підписала 20 листів-дозволів, а директор “Сухолуччя” підписав стільки ж листів про незаперечення щодо передачі земель у приватну власність. Також Ульянченко видала розпорядження, якими вилучила та змінила цільове призначення земель. На підставі цих розпоряджень власникам виділили державні кошти на утримання землі.
У вересні 2007 року – січні 2008 року земельні ділянки продали громадській організації Товариство мисливців та рибалок “Кедр”, яким керує Микола Гордійчук. За укладеними договорами вони мали належати громадській організації 49 років. Пізніше фігуранти знову змінили цільове призначення земель на такі, що призначені для обслуговування готельно-ресторанного комплексу та протягом 2009-2011 років компанія його там побудувала.
У липні 2015 року Офіс Генпрокурора вручив підозри за фактом привласнення земель окрім Януковича отримали Вірі Ульянченко, директору Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства та керівнику ГО “Кедр” Миколі Гордійчуку, помічнику Януковича Миколі Коломійцю, на той момент директору ТОВ “Дім Лісника” Юрію Булаві, колишньому директору ТОВ “КиївУніверсалСервіс” Василю Гулику, нинішньому директору ТОВ “КиївУніверсалСервіс” Олександру Файніцькому.
Кримінальне провадження надійшло на розгляд до Вищого антикорупційного суду у вересні 2023 року. У ньому фігурувало четверо обвинувачених: Віктор Янукович, Віктор Марінцев, Олександр Файніцький та Тетяна Файніцька. Раніше, у лютому 2023 року, слідчий суддя ВАКС надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо них, оскільки вони перебувають у розшуку.
У березні 2024 року провадження щодо Олександра Файніцького та Тетяни Файніцької було закрито, у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності.
На запитання Watchers про роль обвинувачених у реалізації схеми Офіс Генерального прокурора зазначив, що не мають збережених записів про цю справу.
Позиції сторін
Захисником Януковича у судових засідань був державний адвокат Андрій Доманський. На його переконання, як зазначається у вироку, сторона обвинувачення не надала доказів про вплив експрезидента на те, що земельній ділянки вибули із державної власності, про надання безпосередньо ним будь-яких вказівок стосовно цього питання. Також він зазначав, що допитані під час судового розгляду свідки не спілкувались з Януковичем, а вирок суду не може ґрунтуватись на припущеннях. Він вважає, що за таких обставин винуватість Януковича не доведена.
“Мені дуже цікаво, чому не були притягнуті в даному випадку і інші особи, які повинні були бути притягнуті, на які посилається безпосередньо цьому ж рішенні суд [ідеться про Віктора Марінцева, якого суд звільнив від відбування покарання] (…) Я зазначав про те, що жодних доказів про вину мого підзахисного немає. А отже, я наполягав на тому, що в даному випадку і свідки, і всі інші, ніхто з них не вказував на прямі вказівки про те, що зазначено в обвинувальному акті, і в тому, що прописав суд”, — сказав адвокат Доманський у коментарі Watchers.

Захисник також зазначив, що не планує подавати апеляційну скаргу.
“Зважаючи на адвокатську етику, я зобов’язаний узгодити правову позицію щодо апеляційної скарги зі своїм клієнтом. На жаль, в мене з даним клієнтом немає спілкування для того, щоб її узгодити. І відповідно до рішення Ради адвокатів України з цього приводу, також з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, щоб не було порушення права на захист особи, я не буду подавати апеляційну скаргу, оскільки вважаю, що дана особа буде мати право на відновлення строку для подачі апеляційної скарги і для того, щоб у нього не спливали строки для можливості звернення до Європейського Суду з прав людини”, — зазначив Доманський.
Захисник другого обвинуваченого Віктора Марінцева Андрій Лісінський вважав, що докази, надані стороною обвинувачення, не доводять причетності до злочину, а свідки не підтвердили будь-який зв`язок між Коломійцем та Януковичем у тому числі спілкування між ними. Також він зазначив, що обвинуваченням не надано доказів щодо спілкування пособника з будь-якими особами стосовно придбання земельної ділянки, внаслідок його дій не нанесено будь-якої шкоди. Також, на його думку, взаємини Коломійця та Януковича носили виключно цивільно-правовий характер, йдеться у вироку.
Адвокати інших обвинувачених Олександр Мірошник та Андрій Лісіцький відмовилися коментувати справу, пояснивши це адвокатською таємницею.
Прокурор зазначав, що надані суду докази є належними, достатніми та допустимим, доводять обставини, наведені в обвинувальному акті. Також обвинувачення просило про призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснювати функції представника влади чи місцевого самоврядування.
Показання свідків
Під час судових засідань суд досліджував показання 11 свідків. Їхні імена у вироку закриті для захисту персональних даних.
Одним з них був колишній директор “Сухолуччя”, який зазначив, що на території періодично проводилися полювання. Він брав участь у їхній організації — визначав, у яких конкретно кварталах проводити загонки, керував нагоничами. Він стверджував, що Янукович постійно брав участь у полюваннях та не пам`ятає, щоб такі заходи проводилися без нього. На час перебування експрезидента на території посилювалася охорона.
Свідком також був колишній директор ТОВ “Кедр”, який зазначив, що у робочому колі Януковича завжди називали “шефом”, під час реалізації процедури відведення земельних ділянок надавав вказівки про необхідність недопущення порушень, пов’язаних зі збереженням лісу.

Ще одним свідком був лікар Януковича. Він брав участь у полюваннях за запрошеннями. За його словами, зазвичай йому телефонував хтось із охорони Януковича та повідомляв час і місце проведення полювання. Організація була на високому рівні, зазначав лікар у суді, було організовано перевезення учасників полювання невеликим бусом. На території була альтанка, мисливський будиночок, де учасники обідали після полювання.
Одним зі свідків був колишній міністр культури і туризму. Кожне полювання, на якому він був присутнім, проводилося за участю Януковича і такі заходи називали “обхід господарства”, зазначив він у суді.
Позиція суду
20 січня 2026 року Вищий антикорупційний суд ухвалив заочний вирок, яким визнав Януковича винним у вчиненні злочину. Суд призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 років та права обіймати посади строком на 3 роки.
Оскільки раніше ВАКС також ухвалив вироки щодо державної зради Януковича, незаконного перетину кордону та підбурювання до дезертирства, загальне покарання експрезидента наразі — 15 років позбавлення волі.
За наслідками судового розгляду суд встановив, що земельна ділянка “Сухолуччя” вибула із державної власності протиправно.
“Зміст вищевказаних норм дає підстави для висновку, що станом на 2007 рік землі лісогосподарського призначення, що перебували у державній власності могли бути передані у приватну власності лише у разі якщо це: замкнені земельні ділянки загальною площею до 5 га у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств, земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь”, — ідеться у тексті вироку.
Суд також встановив, що кінцевою метою заволодіння земельною ділянкою було її використання для відпочинку та полювання Януковича та його близького кола осіб, про що свідчили, зокрема показання свідків з наближеного кола експрезидента.
“Внаслідок вчинення злочину держава втратила право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками державної власності, самостійно визначати її цільове призначення. Натомість учасники злочину, протиправно заволодівши земельною ділянкою державної власності, незаконно збагатилися, зокрема отримавши можливість використовувати земельну ділянку у власних корисливих цілях”, — підсумовує ВАКС у вироці.



