Шевченківський райсуд Києва 21 серпня допитав Артема Косова, обвинуваченого у вбивстві з хуліганських мотивів неповнолітнього Максима Матерухіна біля фунікулера у Києві (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України).

За версією слідства, 7 квітня 2024 року на станції фунікулера Косов напідпитку чіплявся до групи підлітків. Вийшовши з вагону, він дочекався неповнолітнього хлопця і штовхнув. Під час падіння той отримав смертельний поріз шиї. 

Косов був працівником Управління державної охорони України на момент події. 

Працював водієм в УДО 

Артем Косов розповів суду, що до трагедії працював в Управлінні державної охорони. До його обовʼязків входило перевезення людини (імʼя якої не назвав) з місця проживання до роботи. Він також додав, що не був учасником бойових дій. 

«Захист особи не був прописаний у моїх обовʼязках, однак у мене була зброя для відбиття нападу. Я проходив стрілецькі курси та курси домедичної допомоги. Заняття бойовими мистецтвами були передбачені, так. Раніше я займався дзюдо, і у мене є звання кандидата в майстри спорту», — сказав він. 

Обвинувачений зауважив, що у день трагедії мав вихідний і вирішив зустрітися з другом. Він не заперечив, що на зустріч взяв із собою зброю. Близько 16:00 вони вже гуляли у районі Поштової площі, а потім — зайшли у фунікулер.  

«Що ви пили в той день?» — запитав обвинуваченого Генпрокурор Руслан Кравченко, що уже вдруге був присутній у судовому засіданні у цій справі. Поруч сиділи ще двоє його колег.

«Пиво, потім наливка — три по 250 протягом дня. А потім було віскі — 50 грам», — відповів Косов.

«А наркотичні речовини?» — продовжував запитувати Кравченко.

«В той день не вживав. А вживав до цього за тиждень. Це був канабіс. Це сталося вперше в житті», — зазначив обвинувачений.

«Ніхто нікому не казав іти служити» 

«Було дуже багато людей у фунікулері, і ми не змогли зайти на одну з дверей, я запропонував зайти у інші. Мій товариш дивився відео на телефоні, щось мені показував. Але я звернув увагу, що було шумно і зробив зауваження. Потім в мою сторону пішла лайка [з боку групи підлітків]. Вони між собою щось казали, перекрикували. Потім я звернув увагу, що на мене дивляться ці хлопці. Я сприйняв це як агресію в свою сторону. Ніхто нікому не казав іти служити. У нас був діалог, а не монолог, я ставав питання і мені відповідали, так само мені. Ми обмінялись словами», — розповів він. 

Раніше  друзі Максима Матерухіна, що були в той день з ним, розповідали у суді, що Косов перед нападом чіплявся до неповнолітнього із питанням про те, чи готовий той «віддати борг батьківщині». 

Косов зауважив, що група підлітків не виглядала, на його думку, як діти. А загиблий хлопець через високий зріст, виглядав Косову на 18-20 років. 

«Коли ми приїхали, я хотів підійти до цієї групи підлітків. Вони не здавалися мені дітьми. Вони всі довколафутбольні хлопці — в шортіках такі. Довколафутбольні — ті, які люблять футбол і ведуть себе відповідно, а також провокують людей, розбишаки. Під час виходу хтось міг мене штовхнути. Після чого я спустився до них [підлітків]», — заявив він. 

На запитання прокурорки Олени Васильєвої про те, кому у вагоні фунікулера Косов сказав фразу: «Потрібно шість секунд, щоб покласти шістьох», обвинувачений заявив, що взагалі не памʼятає, чи казав це.  

Обвинувачений розповів, що після зупинки вагона фунікулера звідти почали виходити пасажири. А Матерухін, за словами Косова, виходячи, тримав руки на рівні грудей. 

«Руки були зверху, не опущені, він тримав їх на рівні грудей. Я сприйняв це ну… У мене спрацював захисний механізм. Я схопив його руку і смикнув вниз, щоб той не наносив ніякі удари. Я його ніби обійняв. Вони [інші підлітки] стали позаду мене: чи на щось розрахували, чи планували — мені невідомо. В якийсь момент моя нога зіскочила, я оступився і впав, а на мене почали наноситись удари. Ми впали, а на мене наче накинулись, наносились удари. Я більше тоді переймався за мою сумку, мені було важливо, щоб сумка була зі мною. Вони били по голові. Це про що каже? Що хотіли закінчити конфлікт?» — заявив підсудний. 

Після цього, як заявив Косов, хтось потягнув його за капюшон і вдарив по голові. Втім, за словами прокурорки Васильєвої, під час досудового слідства, Косов не казав ані слова про побиття. 

«І коли мене били, я скатуюсь до скла, в цей момент мене підіймають за капюшон та заливають газом в очі. Я втратив рівновагу, все було дуже швидко. Потім я піднімаюсь і бачу кров, розумію, що вона не моя. Я вирішив оцінити ситуацію і хотів допомогти [Максиму], нахилився до нього. Коли я почав більш детально оглядати, мене хапають ззаду і перекидають через себе. Я пішов до чергової по станції і побачив там джгут, спустився до хлопця. Взяв кофту, склав кілька разів і намагався через плече накласти його», — заявив він. 

Косов сказав, що патрульна поліція після приїзду на місце події дуже повільно одягала рукавички та відкривала аптечку. 

«Я рухався до групи підлітків, а не на вихід, щоб запитати, чому була така лайка. [Раніше] я зробив зауваження стосовно [слів щодо] служби в армії. І мені хотілось дізнатись, чому саме така відповідь на це запитання була [від них]», — сказав Косов, відповідаючи на запитання прокурорки.  

Заявив, що не мав мотиву 

«І те, що я міг голосно говорити тоді, ну вибачте — це стресова ситуація. Я не знаю, як так вийшло. Я не мав наміру нікого вбивати. У мене не було ані мотиву, ані умислу на вбивство. Мені інкримінують таку статтю важку. Я не прокинувся з думкою, що треба когось вбивати», — додав він. 

Підсудний заявив, що тоді, згідно зі службовою інструкцією, як військовослужбовець мав в першу чергу повідомити керівника про те, що сталось, саме тому вимагав йому подзвонити. 

Раніше в суді досліджували відеодокази, і на одному з записів чути голос обвинуваченого, який постійно вимагає викликати його керівництво. Там звучить вимога до слідчого: «Щоб моє керівництво розібралося з вами».

На одному із засідань також досліджували відео з бодікамер поліцейських, що прибули одразу після вбивства на місце події, де чути, як Косов говорить їм: «Мною було ухвалене рішення про кидок людини через стегно». Вочевидь маючи на увазі такі дії стосовно неповнолітнього. Втім, уже під час допиту 21 серпня, Косов сказав, що не робив цього. 

Хоча Руслан Кравченко, відповідаючи на запитання Watchers після засідання, сказав, що прокуратура таки встановила, що Косов перекинув загиблого через стегно. 

Крім того, Косов сказав, що не визнає вину. Він додав, що така ситуація сталася з ним вперше у житті. 

Після цього суд задовольнив клопотання прокуратури про проведення комплексної судово-медичної експертизи. Прокуратура просить поставити перед експертами запитання щодо того, якими є механізм заподіяння ушкоджень, про механіку утворення тілесних ушкоджень, про послідовність нанесення тілесних ушкоджень. А також щодо того, чи наявний прямий звʼязок між діями обвинуваченого та смертю потерпілого. 

Суд задовольнив і клопотання обвинуваченого щодо проведення повторного слідчого експерименту на місці події. 

Суд оголосив перерву до 26 вересня.