У Вишгороді почали судити росіянина за обвинуваченням у пограбуванні підприємства під час окупації Димера на Київщині

Іншого росіянина, який став співучасником пограбування, встановили за загубленим паспортом.

У Вишгороді почали судити росіянина за обвинуваченням у пограбуванні підприємства під час окупації Димера на Київщині

Вишгородський райсуд Київської області 14 травня цього року почав розглядати справу щодо російського військовослужбовця Петра Маметьєва, якого слідство вважає причетним до пограбування підприємства «Гумка» у селищі Димер Київській області. 

27-річного Маметьєва з Челябінської області рф звинувачують у порушенні законів та звичаїв війни. Він брав участь в окупації Київської області у складі 64 окремої мотострілецької бригади 35 загальновійськової армії східного військового округу (військова частина Nº 51460). 

За даними слідства, Маметьєв разом з іншим військовослужбовцем рф пограбував одне з підприємств під час окупації Київщини. При цьому інший російський військовий жорстоко побив охоронця цього підприємства. 

Для наживи

Селище Димер на Київщині було окуповане росіянами з 25 лютого по 31 березня 2022 року.

Скріншот сторінки обвинуваченого у соцмережі «Вконтактє»/сайт «Миротворець» 

Слідство вважає, що під час окупації військовослужбовці рф відбирали у цивільних приватне майно для наживи. Так, 3 березня разом з іншим російським армійцем, підсудний Маметьєв у бронетранспортері із символом «V» заїхав на територію підприємства «Гумка», виламавши при цьому вхідні ворота.

Вони вкрали на підприємстві будівельні товари та інструменти на загальну суму 1 080 252 грн. 

Обвинувачений, на переконання слідства, усвідомлював, що вкрадені речі не можуть бути використані у військових цілях. Тому Маметьєв порушив Конвенцію про захист цивільного населення під час війни, Конвенцію «Про закони і звичаї війни на суходолі» та статті додаткового протоколу до Женевських конвенцій про захист жертв міжнародних збройних конфліктів. 

Загублений паспорт 

У Вишгородському суді окремо слухається справа щодо співслужбовця Маметьєва — 38-річного Анатолія Костюченка, який народився та виріс на Донеччині. 

Костюченко, за версією слідства, пограбував підприємство разом з Маметьєвим. А перед тим — побив охоронця ТОВ «Гумка» — Ігоря Коноплю. Він вдарив потерпілого автоматом по голові та грудях, наказавши стати на коліна. Потім дістав патрон до свого автомата, аби налякати чоловіка вбивством. 

Костюченка впізнала мешканка Димера (її прізвище в цілях безпеки не називають). Вона знайшла його паспорт у ямі серед вулиці. А потім його по фотографії впізнав і потерпілий.

Підготовче засідання 

Прокуратура скерувала справу для розгляду до суду ще у 2024 році. Проте з того часу сторони не могли зібратися повним складом для початку підготовчого засідання. Засідання відкладалися у тому числі через неявку адвокатів, призначеного державою, потім захисник відмовився брати участь у справі, оскільки провадження слухається у Київській області, а не у столиці. 

На слухання 14 травня цього року сторони зібралися повним складом і перейшли до підготовчого засідання. Прокурор Павло Подосінов долучив до матеріалів справи докази того, що обвинуваченого повідомляли про розгляд справи. Йдеться про публікацію його виклику до суду на сайті Офісу генерального прокурора та повідомлення про виклик на відомі слідству номери телефону обвинуваченого. 

Прокурор Подосінов виступає на засіданні 14 травня/фото: Аліна Кондратенко, Watchers

Держобвинувач разом з тим просив відкласти засідання, у звʼязку з неявкою обвинуваченого і ще раз повідомити його про слухання. Захисник росіянина з центру безоплатної правової допомоги Валерій Березинець підтримав пропозицію прокурора.  

Адвокат росіянина із центру безоплатної правової допомоги на засіданні 14 травня/фото: Аліна Кондратенко, Watchers

Суд погодився відкласти розгляд до 16 червня, а також повторно надіслати виклики обвинуваченому за відомими номерами телефону. Це необхідно для того, аби переконатися, що обвинувачений дійсно повідомлений про дату та місце розгляду справи проти нього. 

Подосінов планує на наступному слуханні у разі повторної неявки підсудного просити суд проводити заочний розгляд справи.