Вища рада правосуддя 10 липня відклала розгляд заяви про звільнення за власним бажанням судді Деснянського райсуду Києва Ірини Татаурової через відсутність кворуму. Під час Революції Гідності вона відправила під варту мітингувальників та одного випадкового перехожого.  

Броварський райсуд Київської області слухає справу за звинуваченням Татаурової у перешкоджанні мирним зібранням та завідомо незаконних триманнях під вартою. Крім того, у 2022-му її та колишніх київських прокурорів повідомили про підозру — у вчиненні правопорушень, пов’язаних із подіями Революції Гідності. Справу скерували на розгляд по суті до Подільського райсуду Києва. 

Звільнення, поновлення та компенсація 

У 2002-2012 роках Ірина Татаурова обіймала посаду судді Староміського районного суду Вінниці. З 2012 до 2013 рік працювала суддею Вінницького міського суду, а з 2013 — Деснянського райсуду столиці.

Під час протестних акцій, які тривали у центрі Києва взимку 2014-го, Татаурова ухвалювала рішення щодо затриманих мітингувальників та навіть арештувала одного випадкового чоловіка. Крім того, позбавляла активістів водійських посвідчень за участь у автопробігу до «Межигірʼя».

Вища рада юстиції (правонаступниця – Вища рада правосуддя) у листопаді 2015 року внесла подання до Верховної Ради про звільнення Татаурової. І у вересні 2016-го парламент підтримав його за порушення присяги.

У вересні 2017-го Вищий адміністративний суд України визнав протиправним та скасував рішення Вищої ради юстиції про подання на звільнення судді. Потім Вища рада правосуддя подала до Верховного Суду України заяву про перегляд цієї постанови. Але у квітні 2020-го Верховний Суд скасував подання ВРП, оскільки вирішив, що Татаурова не допустила грубих порушень. 

А влітку 2020-го Верховний Суд скасував постанову парламенту про звільнення Татаурової, визнавши її протиправною.  

Згодом, у червні 2021 року, Окружний адмінсуд Києва поновив Татаурову на посаді судді з 17 січня 2017-го та стягнув на її користь з Державної судової адміністрації 1,4 мільйони гривень за час вимушеного прогулу. 

У 2025 році Татаурова подала до ВРП заяву про звільнення за власним бажанням, яку рада мала розглянути 10 липня. Але цього не сталося через відсутність кворуму, оскільки член ВРП Роман Маселко взяв самовідвід, тобто залишилося 10 при кворумі 11. 

Згідно з частиною 1 статті 43 Закону № 2862-ХІІ, суддя, який обіймав посаду щонайменше 20 років, має право подати у відставку — тобто бути звільненим від виконання своїх обов’язків за власним бажанням або у зв’язку із завершенням строку повноважень.

Суддя у відставці, який не досяг встановленого пенсійного віку, отримує щомісячне довічне грошове утримання. Після досягнення зазначеного віку за ним зберігається право на вибір – отримання щомісячного довічного грошового утримання або пенсії на загальних умовах. 

Відправляла під варту та позбавляла водійських посвідчень  

На розгляді Броварського суду знаходиться справа за звинуваченням Ірини Татаурової у перешкоджанні мирним зібранням та завідомо незаконному затриманні, домашньому арешті або триманні під вартою. 

Спершу її розглядала суддя Ганна Білик. У 2021-му Вищий антикорупційний суд визнав Білик винуватою у хабарництві та засудив до 6 років позбавлення волі. За версією слідства, суддя Білик вимагала від приватного підприємства гроші в обмін на ухвалення уточнювального рішення на його користь у справі, що стосувалася вилучення 13,5 тонни пального працівниками Державної фіскальної служби. Розмір винагороди, яку вона просила за свої дії, становив 1000 євро. До ВАКСу її справу слухав Деснянський суд Києва, в якому і працює Татаурова. 

Зрештою, за словами адвокатки потерпілих Світлани Петраковської, у справі за звинуваченням Татаурової змінився склад суду і її почали розглядати спочатку, як передбачено КПК. Нині головуючий — суддя Вадим Червонописький, у справі триває стадія допиту свідків. 

За даними слідства, у січні 2014-го суддя Татаурова відправила під варту Антона Стогова — випадкового чоловіка, який повертався з роботи, але був затриманий. Йому закидали нібито «масові заворушення». Фальсифіковані рапорти правоохоронців стали приводом для відкриття проти нього кримінальної справи. Та вже після перемоги Майдану справу проти Стогова закрили. 

Чоловік під час допиту та в суді у 2014-му заперечував свою участь у масових акціях протесту та пояснив, що 20 січня вийшов з роботи з видавництва «Розумники» та просто повертався додому в бік вулиці Смірнова-Ласточкіна, де його перестріли незнайомі чоловіки спортивної зовнішності, побили, а після цього — затримали працівники міліції.

24 січня 2014 року Татаурова також відправила під варту активіста Олександра Паску. Йому закидали організацію 22 січня на вулиці Грушевського поруч зі стадіоном «Динамо» ім. Валерія Лобановського натовпу у кількості 3000−5000 осіб для вчинення нібито «масових заворушень». 

Вища рада юстиції встановила, що суддя не взяла до уваги покази чоловіка про те, що той перебував на вулиці Грушевського у місті Києві з метою пояснити людям, що агресія та насильство не вирішить ситуації, після чого був збитий з ніг та затриманий працівниками міліції. 

Крім того, вкінці лютого 2014-го Татаурова відправила під домашній арешт Олександра Литвиненка за участь у мирній ході до парламенту по вулиці Інститутській 18 лютого. 

Татаурова також позбавила прав керування автомобілем чотирьох осіб (Бомбалу А.М., Клименко Т.М., Третяк В.К., Андрєєва Ю.І.), які 29 грудня 2013-го начебто не зупинились на вимогу інспекторів ДАІ про зупинку. Того дня відбувся автопробіг активістів до «Межигірʼя». 

А працівники Державної автомобільної інспекції (ДАІ) записували номери автомобілів учасників автопробігу, згодом склали рапорти про те, що деякі з активістів начебто проігнорували вимогу зупинитися. До переліку потрапили й автівки, які просто випадково опинилися на дорозі та їхали у власних справах.

Після цього міліція передавала до судів протоколи про нібито адміністративні порушення, вчинені мітингувальниками. А потім суди позбавляли їх водійських посвідчень. 

На засіданні тоді ще Вищої ради юстиції Татаурова заявляла, що виконувала покладені на неї обов’язки і «діяла об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, виключно в межах чинного закону та керуючись принципом верховенства права, тобто саме так, як і присягала здійснювати правосуддя». 

Ще одна справа

У січні 2022 року Держбюро розслідувань повідомило Татауровій про нову підозру. Підозри у цьому провадженні отримали також колишній прокурор міста Києва Маркіян Висоцький та експрокурор Деснянської прокуратури столиці Анатолій Грибенников. Їм інкримінують незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, службове підроблення та перешкоджання мирним протестам за попередньою змовою. 

За версією слідства, 18 лютого 2014 року співробітник міліції безпідставно склав протокол про затримання учасника протестних акцій, звинувативши його в участі у нібито «масових заворушеннях». Після цього слідчий разом із прокурором, не маючи жодних доказів причетності до злочину, оголосили затриманому про підозру та без належних підстав звернулися до слідчого судді з клопотанням про взяття його під варту. У результаті суддя ухвалила рішення про незаконне застосування до постраждалого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувальний акт скерували до Подільського райсуду Києва для розгляду по суті. Справу слухає суддя Людмила Казмиренко.