Самарський районний суд міста Дніпро 24 квітня 2025 року засудив до 15 років увʼязнення уродженця Донеччини Сергія Івахненка. Про це йдеться у тексті вироку. 

Івахненко народився у місті Торез Донецької області, але пішов воювати проти України. За даними слідства, у лютому 2022-го він перейшов на бік ворога та брав участь у веденні бойових дій проти Збройних Сил України.

Після того, як ЗСУ взяли його в полон у 2025-му, він постав перед українським судом. Його звинуватили у державній зраді та колабораційній діяльності (частина 1, 2 статті 111 Кримінального кодексу, частина 7 статті 111-1 КК). 

Про справу 

20 лютого 2022 року, встановили слідчі, Сергій Івахненко у місті Сніжне Донецької області вступив на військову службу до «днр». Його взяли на посаду стрільця з присвоєнням військового звання «рядовий». Він отримав військову форму зразка збройних сил рф та автомат Калашнікова (АК 74) з боєкомплектом до неї.

З 22 лютого 2022-го по 3 березня 2023-го він воював проти України на позиціях в районі шахти Ізотова у окупованій росіянами Горлівці. Йому ставили завдання спостерігати за рухом особового складу та військової техніки ЗСУ, у разі наступу на позиції «днр» — здійснювати спротив.

4 березня 2023 року його підвищили до оператора взводу ПТУР (протитанкових керованих ракет) 132 окремої мотострілецької бригади. 19 червня того ж року Івахненко офіційно уклав контракт про проходження військової служби у збройних силах рф.

У жовтні 2023-го підсудний отримав мінно-осколкове поранення в районі Новобахмутівки Донецької області. І до 2 грудня проходив лікування, потім його залучили до внутрішньої служби при штабі в окупованій Горлівці. 

Після цього, до 6 травня 2024 року, Івахненко знову залучався до служби в Горлівці та селі Керамік Донецької області. З 15 по 26 червня 2024-го — у місті Залізне на Донеччині.

26 червня 2024-го він вдруге отримав поранення, на цей раз кульове. Але після лікування знову повернувся воювати проти України. 

З 1 грудня 2024 року Івахненко брав участь у бойових діях на боці рф у місті Торецьк. Вже 13 лютого 2025-го, виконуючи наказ росіян про штурм, був затриманий військовослужбовцями Збройних Сил України.

Після того щодо Івахненка відкрили кримінальну справу, після завершення розслідування її передали до суду. В суді Івахненко повністю визнав свою вину, підтвердивши обставини діяльності проти України. 

Показав позиції рф 

Правоохоронці провели слідчий експеримент 5 березня 2025-го року, під час якого Івахненко показав на відкритій карті Google місця несення ним військової служби у рядах «днр» та збройних сил російської федерації упродовж трьох років. 

Він підтвердив: 20 лютого 2022-го у Сніжному вступив на службу до лав «днр», отримав звання «рядовий». Спершу служив на бойових позиціях в районі шахти Ізотова в окупованій Горлівці. На карті він вказав на місце розташування бойових позицій стрілецької роти, де проходив службу. 

Підсудний також показав місце розташування полігону «Кальміус», де проходив підготовку. 

Обвинувачений під час слідчого експерименту сказав, що у серпні 2024-го отримав військове звання «молодший сержант». На звершення він показав на карті місце, де його затримали оборонці ЗСУ. 

Максимальне покарання

Суд зрештою визнав Івахненка винуватим та призначив таке покарання: 

• за звинуваченням у держзраді (ч. 1 ст. 111 КК України) — 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
• за звинуваченням у колабораційній діяльності (ч. 7 ст. 111-1 КК України) — 12 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на 10 років, з конфіскацією всього майна. 

Шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, йому остаточно призначили 15 років за ґратами. 

«При призначенні обвинуваченому покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушення, які згідно статті 12 КК, є особливо тяжкими злочинами, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який вчинив злочини проти основ національної безпеки України», — йдеться у тексті вироку. 

Суд вважав помʼякшувальною обставиною те, що Івахненко щиро каявся та сприяв розкриттю своїх злочинів.

Після вироку сторони можуть оскаржити його в апеляційному порядку.