Шевченківський райсуд Києва у середу, 30 квітня, не обрав запобіжний захід колишньому народному депутату, регіоналу Владиславу Лук’янову, залишивши клопотання прокуратури без розгляду. А справу проти нього — скерував до апеляції для визначення іншого суду, який слухатиме її. 

Лукʼянова обвинувачують у виправданні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії рф проти України, глорифікації її учасників (ч. 2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України). Обвинувачення передали до суду для розгляду ще у 2024 році. 

Слідство стверджує, що він пересилав у месенджері Telegram дописи з проросійськими наративами. Лукʼянов вважає себе постраждалим. 

Watchers відвідав кілька судових засідань і розповідає деталі. 

Пересилання дописів 

Наприкінці лютого минулого року Соломʼянський райсуд Києва призначив Лукʼянову нічний домашній арешт без носіння електронного браслета. Тоді він ще мав статус підозрюваного. 

У тексті рішення Соломʼянського суду, з яким ознайомився Watchers, йдеться, що з 1 червня 2022 року по 29 березня 2023-го Лук’янов у чаті Telegram надсилав іншому користувачу дописи з російських сайтів.

А з 7 червня по 29 серпня 2023 року Лукʼянов, як йдеться у тексті, пересилав у Telegram співрозмовнику дописи з пропагандистських російських ресурсів. 

Експертиза підтвердила, що у вказаних дописах було виправдовування збройної агресії рф, а також містилися пропагандистські російські наративи. 

У повідомленні на сайті СБУ про затримання Лукʼянова вказано, що у 2020 році він став депутатом міської ради Бахмута від забороненої партії ОПЗЖ. А після того, як росіяни захопили частину регіону, перереєстрував власну компанію інтернет-провайдера за законодавством рф. 

У дописі СБУ також написано, що Лук’янов надав фсб доступ до обладнання, а це, своєю чергою, дозволило спецслужбам рф контролювати активність населення в інтернеті. 

СБУ писала, що після переїзду на підконтрольну територію України Лукʼянов продовжив керувати компанією.

У коментарі Watchers 25 квітня цього року після засідання суду адвокатка Лукʼянова Інна Король сказала: «Це те, що вони пишуть, то вони просто пишуть [про інтернет провайдера]. Інтернет-провайдера вона [справа] не стосується. Тут лише про приватні переписки у Telegram». 

Сам Лук’янов у коментарі Watchers сказав, що не був у Донецькій області з 2014 року, коментуючи запитання журналістки щодо інтернет-провайдера.  

«Після 2014 року я жив і працював декілька років у Китаї. Створили невеликий бізнес там. Були навіть наміри розповісти українським підприємствам, як створювати бізнес в Китаї, поділитися досвідом», — сказав він.

На стадії підготовчого

Обвинувальний акт щодо Лукʼянова скерували до Шевченківського суду Києва 4 вересня 2024 року, повідомила на запит Watchers Київська обласна прокуратура. 

Із вересня 2024-го і до сьогодні суд не міг перейти від етапу підготовчого засідання до розгляду по суті. Прокурор Вадим Яхно пояснив Watchers, що так ставалося через неявки адвокатів на слухання, внаслідок яких засідання відкладалися. 

На засіданні 25 квітня, зокрема, не прийшов другий адвокат Лукʼянова Андрій Михайлов. Він письмово просив відкласти розгляд через залученість до завдань у складі територіальної оборони. 

«Обвинувачений має право мати пʼять захисників. Тому я вважаю, що без другого захисника ми не можемо проводити», — коментувала адвокатка Король. Але суд вирішив проводити слухання.

Тоді прокурор оголосив клопотання про обрання запобіжного заходу Лукʼянову — особистого зобовʼязання з покладенням обовʼязків: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою, не відлучатися з Києва без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання, здати паспорти для виїзду за кордон і носити електронний засіб контролю. 

Прокурор також просив призначити справу до розгляду по суті у відкритому режимі, щоб вільні слухачі та журналісти могли відвідувати засідання. 

«Спершу відносно Лукʼянова було застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Потім запобіжний захід судом було змінено на особисте зобовʼязання. Враховуючи те, що підготовче засідання у справі не відбувалося через неявки захисників, то строк дії запобіжного заходу сплив. На даний час залишається актуальним ризик переховування від суду. Усвідомлюючи тяжкість покарання, він може виїхати за кордон та переховуватись, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Він досяг 60-річного віку і має паспорт для виїзду за кордон», — мотивував прокурор. 

Він додав, що обвинувачений, маючи звʼязки у правоохоронних органах, може впливати через них на перебіг судового розгляду. 

«Враховуючи підтримку обвинуваченим протиправної діяльності російських окупаційних військ, існує ймовірність, що він буде сприяти у проведенні підривної діяльності рф та перешкоджати провадженню таким чином», — додав Яхно. 

За його словами, обліковий запис у Telegram, з якого Лукʼянов поширював дописи, наразі активний. Тому існує ймовірність, що підсудний продовжить поширення дописів з виправдовуванням агресії рф. Яхно наголосив, що у період з 2022 року і по теперішній час Лукʼянов та його родичі придбали нерухомість в Іспанії. 

Адвокатка Король заперечила щодо клопотання прокуратури. Лукʼянов заявив, що підстав висувати йому такі обвинувачення немає. 

«Мої діти отримали виховання в Лондоні і після завершення навчання з відмінними атестатами отримали там нормальну роботу, і створили сімʼї. Одна онука моя — іспанка і громадянство України ми також зберегли. А друга онучка в мене є громадянкою Британії. Я хочу показати, що в мене не могло бути конфлікту інтересів. Я намагався зробити все, щоб допомагати людям. Я виїжджав за межі України і повертався назад. Я проживаю у Києві, і це моє особисте рішення», — сказав обвинувачений. 

Він додав, що видалив усі свої сторінки у соціальних мережах, коли пішов з політики. 

Після цього суд вирішив продовжити розгляд 30 квітня. 

Без запобіжного заходу 

Наступного засідання, 30 квітня, суд знову продовжив розгляд клопотання про запобіжний захід. Під час його обговорення суддя Володимир Бугіль поставив перед учасниками процесу питання, чи підлягає обвинувальний акт розгляду у Шевченківському суді Києва, оскільки місце вчинення злочину слідство не встановило.

Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, якщо місце вчинення злочину не встановлено, справу мають скерувати до суду того району, в якому завершили досудове слідство. 

Прокурор Євген Завістовський, що в цей раз представляв обвинувачення, просив призначити справу до розгляду по суті саме у Шевченківському суді. 

«Обвинувальний акт скерували для розгляду до Шевченківського райсуду Києва, враховуючи місце проживання обвинуваченого [у Шевченківському районі]. Тому вважаємо, що місце вчинення інкримінованого злочину саме там», — наголосив він. 

Адвокатка йому заперечувала і повторювала свою позицію про неналежність суду.

Лукʼянов, виступаючи на засіданні, взагалі сказав, що вважає себе постраждалим. 

«Немає ні складу злочину, ні шкоди ніякої не заподіяно. Немає людини, яка була б постраждалою. Постраждалим у цій справі я вважаю себе. Я приходив на кожне засідання. Я наполягав на тому, щоб мене допитали по справі, щоб я міг пояснити, що не було ніякої мотивації і не могло її бути. З перших днів конфлікту ми почали робити все, щоб надати матеріальну допомогу благодійну для медичних закладів. Немає жодного свідка, який би сказав щось погане про Лукʼянова», — заявив він. 

Після виходу з нарадчої кімнати, суддя Бугіль оголосив рішення, яким залишив клопотання про запобіжний захід Лукʼянову без розгляду, а обвинувальний акт скерував до Київського апеляційного суду для визначення іншого суду, що слухатиме справу.