Рада суддів 1 травня визначила дев’ять кандидатів до складу Експертної ради, що після остаточного затвердження відбиратиме суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду. Створення цих судів визначила Верховна Рада, ухваливши зміни до законодавства. Вони мають замінити Окружний адміністративний суд Києва, що розглядав позови до органів державної влади.

Як повідомляє пресслужба, Рада суддів передала відібраний список Вищій кваліфікаційній комісії суддів для фінального формування. До Експертної ради має входити шестеро членів, у тому числі міжнародні експерти.

Попри це, про безпосереднє створення цих судів та початок конкурсів суддів наразі не йдеться. Верховна Рада повинна ухвалити ще один законопроєкт, після чого ВККС зможе розпочати конкурсну процедуру. Хоч Вища рада правосуддя уже його погодила.

Хто кандидати від судової системи і коли варто очікувати конкурс до новостворених судів, – у матеріалі Watchers.

Заміна ОАСК

Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) був ліквідований у грудні 2022 року після того, як парламент ухвалив відповідний законопроєкт. У пояснювальній записці до нього президент насамперед посилався на право кожного на справедливий та публічний розгляд його справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, відповідно до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Також він згадував петицію щодо ліквідації ОАСК, зареєстровану на сайті глави держави у липні 2020 року. Її підтримали понад 25 тисяч осіб, що зобов’язує главу держави її розглянути.

Суддям ОАСК на чолі з Павлом Вовком закидають втрату довіри після оприлюднення записів прослуховування розмов з його кабінету, зроблених детективами Національного антикорупційного бюро. Судді обговорювали, зокрема, корупційні схеми під час ухвалення судових рішень, у тому числі для того, щоб поширити свій вплив на вищі органи судової влади і фактично контролювати політичні процеси. Кримінальну справу за цими фактами розглядає Вищий антикорупційний суд.

Справи, що перебували на розгляді в ОАСК, після його ліквідації передали в Київський окружний адмінсуд, але він не має для цього достатньої кількості суддів. І тоді Верховна Рада ухвалила закон про формування двох судів – Спеціалізованого окружного адміністративного суду і Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду як апеляційної інстанції першого.

Ці спеціалізовані суди розглядатимуться адміністративні справи проти національних державних органів, наприклад Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції та інших.

Спеціалізовані суди повинні розпочати роботу, якщо призначена принаймні половина суддів. Претендувати в ці суди можуть судді зі стажем не менше п’яти років для окружного адмінсуду і не менше семи — для апеляційного адмінсуду; мають окремо стаж професійної діяльності у сфері права на посадах державної служби категорії “А”, “Б” в органах державної влади, адвокатом, науковцем або в сукупності не менше семи років (для апеляційного суду — не менше дев’яти років).

Кандидати хто?

Кандидатів на посади суддів повинна вибирати Експертна рада, сформована із трьох членів від Ради суддів та міжнародних організацій у сфері права. 

Членом Експертної ради може бути громадянин України або іноземець, не молодший 35 років, що має ступінь магістра, здобутий в Україні або за кордоном, має стаж діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, високі моральні якості та бездоганну ділову репутацію, є правником із визнаним рівнем компетентності, відповідає критерію політичної нейтральності.

Експертну раду повинна сформувати ВККС. Кількість запропонованих їй кандидатів повинна бути щонайменше 12 – по двоє на посаду.

На відміну від міжнародних організацій, Рада суддів уже затвердила перелік кандидатів до Експертної ради. Ними стали:

Олена Ганечко, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду.

Працювала суддею Шевченківського райсуду Києва, а потім – у Київському апеляційному адмінсуді. Із 2018-го працює суддею Шостого апеляційного адмінсуду.    

Олег Головенко – суддя Київського окружного адміністративного суду. 

У 2019 році попередній склад ВККС рекомендував звільнити Головенка з посади судді, оскільки він не набрав половини необхідної кількості балів за практичне завдання під час кваліфікаційного оцінювання суддів. Однак, минулий склад ВРП відмовився це зробити, оскільки послався на рішення Касаційного адмінсуду у складі Верховного Суду, яким зобов’язав комісію продовжити перший етап кваліфоцінювання Головенка.

Альберт Єзеров, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. 

Був одним із кандидатів на посаду голови ВС у травні 2023-го. До суддівської посади працював, зокрема, в Одеській обласній держадміністрації та Одеській митниці. Під час конкурсу набрав два голоси суддів. Переміг тоді Станіслав Кравченко.

Віталій Кальник, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду. 

Костянтин Кобилянський, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва (попри ліквідацію суду судді не втрачають повноважень, хіба що їх звільняють). 

Сергій Кравцов, доцент кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого. 

Євген Синельников, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. До посади судді працював, зокрема, адвокатом.

Валерія Чорна, суддя Апеляційної палати ВАКС.

«Слідство.Інфо» повідомляло про те, що Чорна у вересні 2022 року стала власницею елітної автівки BMW Х6 з салону, вартість якої може сягати 100 тисяч доларів. Крім того, у грудні 2023 року суддя придбала земельну ділянку та невеликий будинок у Борисполі, що під Києвом.

«Я тут, я не виїжджала за кордон і не припиняла свою роботу. У мене є заощадження, вони накопичуються, тому що я їх не витрачаю, окрім допомоги на ЗСУ та покриття витрат на проживання. Має бути якесь особисте задоволення, вважаю, я заслужила на це і маю право на цю автівку», — пояснювала тоді суддя Чорна причину придбання нею дорогої машини під час повномасштабного вторгнення.

Згодом «Слідство.Інфо» писало, що Чорна відсудила майже два мільйони гривень суддівської винагороди у держави.

Тетяна Чумаченко, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відставці.

Чумаченко працювала суддею до першої відставки у 2016 році у Вищому адміністративному суді. Потім брала участь у конкурсі до нового Верховного Суду на посаду судді Касаційного адміністративного суду, але Вища рада правосуддя у квіні 2019 року відмовилась внести президенту подання про призначення її на посаду судді Верховного Суду.

На думку тодішнього складу ВРП, у 2016 році суддя неналежним чином у складі колегії розглянула справи двох “суддів Майдану”, яких раніше Вища рада юстиції рекомендувала звільнити за порушення присяги. У підсумку Чумаченко подала позов і виграла судовий процес за рішенням Великої Палати ВС.

Чумаченко таки стала суддею ВС у жовтні 2021 році, однак у липні 2023-го знову пішла у відставку.

Міжнародні дедлайни

Створення суду, що розглядатиме справи замість ОАСК, визначено у Плані для Ukraine Facility на 2024–2027 роки та домовленостями з Міжнародним валютним фондом. Зокрема, в Ukraine Facility йдеться про III квартал 2025 року як термін виконання цієї часитини судової реформи. Утім, очевидно, що Україна не встигне її виконати. Бодай тому, що президентський законопроєкт «Про утворення Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду», підготовленого Офісом Президента, поки не зареєстрований у парламенті. Хоча вже отримав погодження у Вищій раді правосуддя, що дає висновки на всі проєкти законів, які стосуються судової влади. Згідно з законодавством, суди утворюються законом, внесеним главою держави, після консультацій із ВРП.

Член ВККС Віталій Гацелюк у коментарі Watchers зазначив, що комісія не може почати конкурс до цих судів, оскільки очікує на ухвалення відповідного законопроєкту у парламенті. За його припущеннями, для проведення цього конкурсу потрібно від дев’яти місяців до року.

Голова комітету з питань правової політики Верховної Ради Денис Маслов не зміг відповісти на запитання Watchers, коли президентський законопроєкт може проголосувати парламент, як і які наслідки матиме невиконання цього зобов’язання Ukraine Facility вчасно.

За попередніми прогнозами одного зі співрозмовників Watchers, ухвалення цього закону в парламенті може відбутися не раніше третього кварталу цього року. А конкурс — другого кварталу 2026-го.