Київський апеляційний суд 30 січня дослідив відеозапис обшуку, проведений вдома в одного з обвинувачених у справі смертельного нападу на Катерину Гандзюк Олексія Левіна, а також аудіозапис допиту вже засудженого керівника виконавців нападу Сергія Торбіна.
Захисники обвинувачених переконували, що знайдений у сейфі партійний квиток «Батьківщини» на імʼя Левіна нібито підкинули. А за словами Владислава Мангера, цей квиток партія Левіну не видавала. Крім того, на дослідженому у суді аудіозаписі допиту Торбіна у Дніпровському суді чути, як він розповідає, що Мангер та Левін були знайомі, ба більше — дружили. Торбін також зазначає, що Левін запросив його на «справу» і «замовляв» саме тяжкі тілесні ушкодження.
У київській апеляції наразі переглядають вирок Дніпровського райсуду Києва, яким колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера та його помічника Олексія Левіна визнали винуватими у цій справі. Обом присудили по десять років позбавлення волі. Вирок набере законної сили після апеляційного оскарження.
У Левіна знайшли партквиток «Батьківщини»
На початку відеозапису обшуку вдома у Левіна видно, як слідчі намагаються стукати, аби зрозуміти, чи є хтось всередині. Але потім, зрозумівши, що нікого немає, відчиняють двері та заходять всередину. Спершу оглядають шафи і столи. Потім знаходять сейф та відкривають його. Всередині вони виявили чоловічий годинник, ключі, 1550 доларів у пакеті та партійний квиток від партії “Батьківщина” на ім’я Левіна.

Його захисник Сергій Севастьянов, коментуючи доказ, заявив, що Левін ніколи не був у партії «Батьківщина». Він стверджував, що нібито обвинувачення тримається лише на цьому знайденому партквитку.
«Печатка стоїть під фотографією, а не над, як вказано у вимогах документообігу. Цей доказ нібито зв’язує мого клієнта з паном Мангером. Мій клієнт ніколи не був у цій партії. По-іншому ніяк не могли зв’язати», — припустив адвокат.
Мангер своєю чергою заявив, що у відповіді від центрального та регіонального апарату партії “Батьківщина” йдеться, що такий квиток за таким номером ніколи не видавався.
«На цьому квитку стоїть підпис голови обласного осередку пана Юрія Одарченка. І третє — пан Левін був помічником депутата пана Миколи Ставицького, який був головою обласного осередку Радикальної партії. Неможливо раніше було уявити, щоб “Батьківщина” та Радикальна партія поряд навіть сиділи. Але, на жаль, у вироку про це ані слова», — продовжив обвинувачений Мангер.
Його захисник Дмитро Ільченко переконував суддів апеляції, що партквиток нібито підкинули.
«На відео видно, що лежить пачка документів і ніякого партійного квитка там немає. Потім камеру відводять на фіксацію серійних номерів знайдених грошей, і тоді, коли камера повертається, то там цей квиток вже лежить зверху. Він десь зʼявився невідомо як, і слідчий його радісно бере», — заявив адвокат.
«Сьогодні ми переглядали відео обшуку в будинку Левіна, де знайшли партійний квиток БЮТ. Захист стверджує, що це єдиний доказ зв’язку між Мангером і Левіним. Це звучить смішно. Особливо коли через 5 хв, ми досліджували допит Торбіна у суді, який прямо каже: усі знали, що вони друзі», — написала адвокатка родини загиблої Анна Калинчук після засідання у своєму Facebook.
Прокурор Олександр Сафарян наполягав, що партійний квиток ніхто не підкидав.
«Не зрозуміло взагалі, про що йде мова і яка позиція захисту. Вона у тому, що його підкинули? Відеозаписом цього не встановлено. Слідча дія проводилася достатньо повно, вона показує хід проведення. Слідчі поводилися дуже чемно до майна, що там знаходиться, як ми бачили. Там знаходились і поняті, які дивились за процесом», — зауважив він.

У Дніпровському райсуді Києва свого часу досліджували лист керівника регіонального херсонського осередку ВО “Батьківщина” щодо партійного квитка, виданого Левіну, який виявили під час обшуку, і відповідь голови партійного осередку щодо того, що Левін не перебував у списках партії “Батьківщина”. Водночас Ільченко заявляв тоді, що слідство, аби буцімто сфабрикувати справу на Мангера і Левіна, підробило цей квиток.
У спільноті “Хто замовив Катю Гандзюк?” у Facebook писали, що Ільченко сам може бути причетний до видачі фейкового партквитка Левіну.
«На момент, коли партквиток був виданий Левіну, а саме 3 жовтня 2017 року, Ільченко займав посаду заступника голови Херсонської обласної організації політичної партії “Батьківщина”. Окрім того, наші джерела в партії повідомляють про те, що на момент видачі Левіну партквитка, голова облорганізації був відсутній, а партквиток Ільченко видав Левіну самостійно, маючи доступ до печатки та підробивши підпис керівника облорганізації Юрія Одарченка», — йшлося у дописі.
У декларації Ільченка за 2017 рік є запис, у якому вказано, що він займав таку посаду у той період.
Що підтвердив Торбін на допиті
Після цього у суді прослухали фрагменти аудіозапису допиту Сергія Торбіна у Дніпровському суді Києва.
Торбін – вже засуджений керівник групи виконавців нападу на Гандзюк, до 24 лютого 2022 року відбував покарання, після чого був звільнений указом Президента, оскільки заявив про бажання долучитися до оборони країни.

На допиті, який відбувся у червні 2022-го, Торбін підтвердив, що Мангер та Левін мали «чудові дружні стосунки». Обох часто бачили разом на набережній та у ресторанах. За його словами, Левін при ньому називав Мангера «Ніколаєвіч». Раніше ще один свідок — Ігор Павловський — казав, по-перше, що Левін називав Мангера «Ніколаєвіч», а по-друге, що Левін казав йому, що «вони з Ніколаєвічем замовили напад».
Також Торбін розповідав, що Левін запросив його на зустріч влітку 2018-го. Казав, що «є одна тєма і треба без телефонів поговорити». Зустріч відбулась у парку біля кафе «Золотий Ключик». Левін, за словами свідка, розповів, що треба одну людину сильно побити.
«Сказав, що треба одну людину побити, що вона всім набридла [під час слідства і судового розгляду з’ясували, що йшлося про Катерину Гандзюк]. Він запропонував на вибір: побити, руку зламати чи облити кислотою. Щоб на якийсь час її ізолювати, щоб вона була у лікарні», — зазначав Торбін на допиті.
Він стверджував, що спершу не хотів брати у цьому участі. Але сказав, що запитає хлопців, які сиділи без «роботи». Вони зрештою погодились. Йдеться про вже засуджених виконавців злочину: Микиту Грабчука, Володимира Васяновича, В’ячеслава Вишневського і Віктора Горбунова. Усі вони визнали вину та пішли на угоду зі слідством.
За словами свідка, у разі обрання методу побиття, їм ставили завдання поламати руки та ноги. А облиття кислотою передбачало те, щоб лишились шрами. Торбін під час допиту казав, що молодики почали слідкувати за Гандзюк після того, як отримали завдаток. Левін повідомив їм адресу.
На початку група нападників схилялась до побиття жінки, але, за словами свідка, це було складно зробити зокрема через те, що Гандзюк їздила на роботу та поверталася додому службовим авто. Тому молодики вирішили облити її кислотою.
Прокурор запитував, яку мету переслідував Левін, коли замовляв облиття Катерини. Торбін натомість відповідав, що той просив, аби вона потрапила в лікарню.
«Була розмова, що вона всім набридла, що пише забагато. Коли прозвучало ім‘я «Ніколаєвіч», то я зрозумів, що про Мангера йшла мова», — казав він у суді першої інстанції.
Торбін також зазначав, що після отримання завдатку за напад минуло два з половиною тижні, і Левін нервував, що «так довго робота не була зроблена». Свідок казав, що завдаток склав 500 доларів, вже після нападу йому дали 4,5 тисячі доларів. Він залишив собі 500 доларів, а решту — віддав виконавцям. За його словами, замовляли нанесення саме тяжких тілесних ушкоджень.
Торбін розбирався у таких деталях, адже вчився у Херсонському училищі міліції. А після випуску обійняв посаду оперуповноваженого відділення карного розшуку у Херсонській області. Втім, у січні 2000-го його звільнили з правоохоронних органів через службову невідповідність.
Торбін під час свідчення пояснював, що не звернувся до поліції після замовлення нападу, адже йому потрібні були гроші. Виконавцям, за твердженням свідка, було не цікаво, хто виступив замовником. Тоді як, за словами виконавця Грабчука, Торбін спонукав їх до нападу словами про те, що Гандзюк нібито мала проросійські погляди. Наполягав, що її треба «провчити».
«Торбін нас привіз в Херсонську адміністрацію, де якісь збори проходили. Показав її [Гандзюк] там, показав її фотографію у фейсбуці. Уже після цієї поїздки була перша спроба прослідкувати, де вона живе», — розповідав Грабчук.

Нападники розподілили між собою ролі так, що Грабчук мав стежити за Гандзюк перед вчиненням злочину. У день нападу Васянович сидів неподалік будинку жінки в автомобілі, щоб після виливання кислоти забрати Грабчука. Вишневський своєю чергою спостерігав за ситуацією зі спортивного майданчика. А Васянович одразу після нападу мав забрати Грабчука. По дорозі співучасники, каже слідство, викинули телефони із сім-картами.
Торбін також заявляв у суді, що Левін дзвонив йому з «проханням» не зʼявлятись до суду і не давати показань.
Сторони не встигли висловитись щодо дослідженого доказу в апеляційному суді. До цього повернуться на наступному засіданні 10 квітня.


