Києво-Святошинський районний суд Київської області 22 травня продовжив запобіжні заходи Володимиру Узбеку, Стефану Слабинському та Андрію Олифійцю, обвинуваченим у державній зраді, незаконному заволодінні транспортним засобом та нанесенні тілесних ушкоджень під час окупації Михайлівки-Рубежівки, що на Київщині. 

На попередньому засіданні 25 березня суд визначив їм заставу як альтернативу арешту, один із них її вніс і перебуває на волі. 

За даними слідства, під час окупації селища вони перейшли на бік ворога та схиляли до цього інших. А також надавали росіянам продукти та медикаменти. Обвинувачені своєю чергою кажуть, що допомагали людям — розвозили їжу і воду.  

Суть справи

Правоохоронці переконують, що у березні 2022-го обвинувачені підтримали ідеї «руського міра» після того, як військові рф окупували Михайлівку-Рубежівку. А також закликали допомагати окупаційним військам.

16 березня 2022 року, вважають слідчі, вони допомогли росіянам вкрасти автомобіль «Toyota Rav-4», який належав одному з жителів селища. 

Обвинувачені з 17 по 30 березня 2022 року, носили білі стрічки на руках та ногах, що, на думку слідства, свідчило про їх перехід на бік росіян. 

У період з 20 по 23 березня того ж року вони використали проти місцевого мешканця зброю, оскільки той відмовився перейти на бік рф. Цей чоловік наразі визнаний потерпілим у справі. 

У коментарі Watchers у 2024 році троє обвинувачених заперечили свою причетність.  

«Ми врятували людей, які були у нас в селі. Ми допомагали людям, давали їжу, воду, ліки, дрова. Ми ж там фактично виживали, нічого не було: ні води, ні світла. Ми брали зі своїх запасів в тому числі. [Крім того] Люди їхали і залишали [запаси і автівки]», — казав один з них. 

Ще один обвинувачений казав, що його побили росіяни, але із заявою до поліції не звертався. 

«Коли люди виїжджали, то казали: от у нас їжа лишається, будь ласка, заберіть і роздайте. У нас був генератор і ми заправляли його, люди приходили заряджати телефони», – зазначав Узбек.  

Узбек, за словами його адвоката, під час окупації Київської області фотографував розташування сил рф, і передавав їх до СБУ. 

Один з підсудних вніс заставу 

Упродовж судового розгляду троє обвинувачених були під вартою. На слуханні 25 березня цього року прокурор просив продовжити їм арешт. 

Захисники обвинувачених наполягали, щоб суд відпустив їх під інший запобіжний захід, не повʼязаний із утриманням під вартою. Вони посилались на їх міцні соціальні звʼязки.

Суд тоді продовжив строк перебування під вартою трьом підсудним і визначив як альтернативу застави — 908 тисяч 400 гривень. 

Суд, втім, як написано у рішенні, взяв до уваги покази свідків, які повідомляли під час допиту про тиск на них з боку підсудних під час досудового розслідування, аби вони відмовились від заяв про вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими. 

Узбек, станом на 22 травня цього року, вніс заставу і вийшов із СІЗО. Тепер на нього покладено такі обовʼязки: 

• прибувати до суду та прокурора за кожним викликом;
• не відлучатися за межі Києва та Київської області без дозволу суду;
• повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;
• утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; 
• здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. 

Решта двоє обвинувачених — під вартою.

Конституційний суд України у червні 2024-го визначив: обираючи запобіжний захід тримання під вартою (за частиною 6 статті 176 КПК) є можливість, за певних підстав, застосувати заставу як більш м’який запобіжний захід. На це посилається і Києво-Святошинський суд в своїй ухвалі. 

У частині 6 статті 176 КПК йдеться: під час воєнного стану до підозрюваних або обвинувачених за статтями 109 – 114-2, 258 – 258-6, 260, 261, 437 – 442-1 ККУ, при наявності ризиків, застосовується запобіжний захід — тримання під вартою. 

«За частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід», — йдеться у повідомленні КСУ. 

Двоє обвинувачених просили зменшити заставу  

На засіданні 22 травня прокурор (своє імʼя і фото просив не публікувати через ризики, повʼязані з роботою) просив залишити під вартою Олифійця і Слабинського ще на два місяці, і продовжити обовʼязки, покладені на Узбека. 

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор наголосив, що існують ризики переховування від суду, впливу на свідків та потерпілих, вчинення іншого правопорушення обвинуваченими. 

«Слабинський та Олифієць обвинувачуються в особливо тяжкому злочині, вони мали контакти з представниками рф. Ніякі суспільні звʼязки не забезпечать належну процесуальну поведінку», — сказав прокурор.   

Захисниця Олифійця — Едіта Опришко — просила зменшити її клієнту заставу до 242 тисяч гривень. 

«Підставою продовження запобіжного заходу є наявність доведених ризиків. Розмір застави не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого. Олифієць не має постійного джерела доходу. Майновий стан родини не дозволяє зібрати суму застави. Він має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей», — заявила адвокатка. 

Адвокат Слабинського — Олексій Алфімов — також просив зменшити заставу до 242 тисяч гривень своєму підзахисному. За його словами, батьки обвинуваченого потребують постійного догляду, у звʼязку зі станом здоровʼя.

«Вони [батьки] потребують також фінансової підтримки. Вони не можуть допомогти внести Слабинському заставу, оскільки не працюють. Сам Слабинський вже більше трьох років — під вартою», — сказав правник. 

Слабинський під час виступу в суді наполягав його не фотографувати. Він посилався на тиск на нього та спотворення суспільної думки, у звʼязку з поширенням фотознімків. Аналогічне прохання висловили Олифієць та Узбек. Відтак, суддя Олександр Гришко заборонив Watchers фотографувати підсудних. 

Володимир Невкритий, захисник Узбека, просив відмовити прокурору у його клопотанні. 

«Тяжкість статті сама по собі не може вважатися підставою для продовження строків тримання під вартою. Мій підзахисний виконує усі обовʼязки, покладені на нього судом. Він хоче довести свою невинуватість. Саме мій підзахисний допомагав органам державної влади і передавав відомості щодо окупаційних військ до СБУ [під час окупації]», — заявив адвокат. 

Зрештою суд залишив під вартою двох підсудних із альтернативою застави у 908 тисяч 400 гривень, а Узбеку — продовжив дію обовʼязків.