Київський апеляційний суд 16 січня продовжив розглядати справу смертельного нападу на Катерину Гандзюк. На слуханні дослідили медичну експертизу щодо отриманих травм та дані про причину смерті громадської діячки. 

Захист обвинувачених переконував, що лікування жінки нібито було неправильним, а підсудний Владислав Мангер припустив, що Катерина Гандзюк би вижила, якби залишилась лікуватися у Херсоні. Відправку її на лікування до Києва він назвав «піаром». 

Судді апеляції наразі переглядають вирок Дніпровського райсуду Києва, яким ще у 2023-му колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера та його помічника Олексія Левіна визнано винуватими у цій справі і засуджено до десяти років позбавлення волі. 

31 липня 2018 року на радницю міського голови Херсона Катерину Гандзюк вилили близько літра сірчаної кислоти. Лікарі намагалися врятувати її, але 4 листопада вона померла у лікарні. 

Захист наполягав на нібито неправильному лікуванні Гандзюк 

У суді 16 січня на прохання сторони захисту дослідили висновок комісії Херсонського бюро судово-медичної експертизи за вересень 2018 року щодо тяжкості травм, які отримала Катерина Гандзюк внаслідок нападу. Експертна комісія дійшла висновку, що жінка отримала тяжкі тілесні ушкодження, їй встановили діагноз — хімічний опік сірчаною кислотою. Крім того, Гандзюк зробили операцію та видалили глибокі некрози шкіри, що утворилися внаслідок опіку. Площа прооперованих ділянок склала 30 відсотків. Кислота пошкодила руки, частину спини, шию та обличчя.

Одразу після нападу жінку привезли до Херсонської обласної клінічної лікарні, але згодом доставили спецсанітарним бортом до однієї зі столичних лікарень. 

Адвокат Левіна — Сергій Севастьянов — заявив, коментуючи доказ, що нібито Гандзюк не отримувала відповідне та правильне лікування. 

«Захист наголошував у суді першої інстанції, що причинно-наслідкові зв’язки, вказані у вироку, не відповідають ні характеру отриманих травм, ні характеру подальшого лікування. Отримання таких травм вимагає у подальшому постійного діалізу, а цього не відбувалося жодного разу, коли її доставили до Києва», — заявив він. 

На його переконання, при таких травмах медики нібито мали проводити процедури у барокамерах (спеціальний пристрій, що має вигляд капсули, призначений для насичення організму киснем). 

«Цього також не було зроблено. У медичному висновку щодо причин смерті Гандзюк вказано поліорганну недостатність, що взагалі не відповідає характеру отриманих травм. Це не є взагалі діагнозом. Мусимо звернути увагу, що механічні травми, отримані Гандзюк, з урахуванням застосування правильних протоколів лікування, жодним чином не могли призвести до поліорганної недостатності», — додав він. 

Синдром поліорганної недостатності (СПОН) – розвиток недостатності двох або більшої кількості органів чи систем органів у тілі людини.

Адвокатка родини загиблої Ольга Веретільник у суді звернула увагу, що є експертизи, які чітко встановили причину смерті.  

«Вони встановили, що є причинно-наслідковий зв’язок між отриманими травмами і виникненням поліорганної недостатності. Під нею маються на увазі проблеми в роботі багатьох органів і систем організму людини. Це не заперечує того, що смерть настала внаслідок ситуації з нападом», — наголосила вона. 

Судмедексперти Володимир Зосименко та Едуард Лєйчак, що проводили експертизу у справі, констатували на допиті у суді першої інстанції: смерть настала внаслідок хімічних опіків, отриманих під час замовного нападу. Захист Мангера та Левіна висували у суді першої інстанції версії щодо ймовірності її смерті внаслідок недбалості лікарів, неправильних ліків та навіть тромбозу. 

«Будь-яких дефектів надання медичної допомоги не було. Надання медичної допомоги відбулося відповідно до стану потерпілої та лабораторних показників», — казав тоді Зосіменко. 

Він підтвердив і те, що основне захворювання встановили вчасно, а призначене лікування не могло викликати смерть. 

Судмедексперти також відкинули версії адвокатів підсудних про нібито тромбоз як причину смерті. За їх твердженням, тромбоз був проявом перебігу основного захворювання (опіків), а не наслідком поліорганної недостатності.

Адвокат Севастьянов у суді першої інстанції також питав експертів, чи була поліорганна недостатність першопричиною смерті. Спеціалісти ж відповідали, що ця хвороба розвивається у разі тяжких травм, але жодним чином не могла стати першопричиною смерті. 

Батько Катерини: «Вона була у надважкому стані після нападу»

Під час допиту у суді батько Катерини — Віктор Гандзюк, що є лікарем, зазначав: на його погляд, лікування жінки було правильним. Але після лікарського консиліуму 2 листопада йому сказали готуватись до найгіршого. Катерина, розповідав він, була у надважкому стані після нападу. Проте у Херсоні не було спеціалістів з таких опікових хвороб:

«Слід враховувати дію сірчаної кислоти як такої, тобто хімічні опіки. Це дія на нирки, з протоколу патологоанатомічного дослідження видно, що нирок як таких в неї вже не було, були суцільні некрози. Суть лікування таких хвороб полягає в тому, що потрібно зняти здорову шкіру і покрити нею опіки. Шкіру знімали. Два, три дні, і рана знову чорніла. Кількість опіків і кількість ран, які не встигли загоїтись, на момент смерті становила 80% шкіри». 

Катерина дуже хотіла жити, зауважував її батько. Він припускав, що якби вона вижила, то не мала б волосся, ніколи не ходила би без панчох, не одягнула би короткий рукав сукні. У неї би також не працювала ліва рука, а через рубці не закривалося би ліве око. 

Олександр Сафарян, прокурор у справі, підкреслив у суді 16 січня, що у Гандзюк після нападу виявили саме тяжкі тілесні ушкодження: 

«Тяжкість визначена не за наслідком нанесення ушкоджень, а саме за ознакою небезпечності в момент заподіяння. Якщо позиція захисту полягає у тому, що нібито не такі серйозні ушкодження були, то навіть нанесення таким способом тілесних ушкоджень (виливання кислоти) вже є небезпечним для життя. І тому ушкодження було визнано тяжкими». 

Мангер: «У нас би її врятували» 

Мангер стверджував на засіданні 16 січня, що Гандзюк би врятували, якби вона залишилась лікуватись у Херсоні. 

«У нас був опіковий центр, куди привезли Гандзюк. Там є апарат діалізу, були всі можливості… У Херсоні пані Гандзюк би не вмерла. А що відбулось? Почався оцей політичний піар: літак, виступи у пресі. Але людину забрали від фахівців, де б її врятували, і відвезли до лікарні, яка не спеціалізувалась на таких опіках. У нас би її врятували», — заявив він. 

Після цього адвокат Сергій Севастьянов заявив, що у справі нібито мав місце ексцес виконавця. 

«Ми не заперечуємо про нелюдський спосіб нанесення травм та про жорстокість, мій клієнт сам засуджує дії цих виконавців. Але є чіткий кримінально-правовий феномен під назвою ексцес виконавця. Проте він не був навіть врахований судом, не було надано належну оцінку. Це свідчить, що принцип безпосередньості було порушено», — заявив захисник Левіна. 

Ще у дебатах він стверджував, що Микита Грабчук, засуджений один з виконавців нападу, самостійно прийняв рішення після придбання кислоти перелити її в літрову банку, оскільки так було зручно облити жінку, що нібито свідчить про наявність ексцесу виконавця. Левін також заявляв, що не ухвалював рішень, яким чином напасти на Гандзюк. Він переконував, що виконавці нападу нібито самостійно визначались і з кількістю кислоти, яку вилили на потерпілу. Він стверджував, що ніяких вказівок не давав про те, куди виливати небезпечну речовину. 

Наразі засуджено пʼятьох виконавців нападу, вони пішли на угоду зі слідством. Йдеться про Сергія Торбіна, Микиту Грабчука, Віктора Горбунова, В’ячеслава Вишневського та Володимира Васяновича. Суд визнав їх винуватими та призначив: Торбіну 6,5 років тюрми. Грабчука засудив до шести років увʼязнення, Васяновича та Вишневського до чотирьох років, Горбунову суд дав три роки увʼязнення.

Ексцес виконавця — дії виконавця злочину, що не охоплюються умислом інших співучасників, якщо такі дії утворюють самостійний склад злочину або ці дії суттєво відрізняються від тих, що планувались іншими учасниками.

Під час розгляду справи у Дніпровському райсуді Києва захист також намагався переконати суд, що нападники не знали про небезпечність кислоти. Адвокатка родини загиблої, своєю чергою, звертала увагу на відео обшуку зі складу, де нападники-виконавці купували кислоту. Там чітко видно, казала вона, на кожній банці наклейки з написом про небезпеку речовини.

Крім того, суддя Юлія Іваніна, що визнала Мангера та Левіна винуватими, у тексті вироку написала: 

«… захист посилається одночасно як на невстановленість факту причетності обвинувачених до даного злочину, так і на ексцес виконавця, що, на думку суду, саме по собі виключає факт непричетності, у разі наявності ексцесу виконавця, однак розглянувши ці аргументи, як окремі підстави для виправдання, так і в сукупності, суд не встановив для цього ґрунтовних підстав з огляду на обсяг досліджених судом доказів та внутрішнє переконання про винуватість обвинувачених». 

Експертиза: смерть настала від хімічних опіків 

Потім у суді дослідили експертизу трупа, яка встановила, що смерть жінки настала саме від хімічних опіків. Адвокатка Ольга Веретільник зазначила: 

«Катерина Гандзюк, звертаю увагу, лікувалась у Києві у спеціалізованому відділенні. У нас в Україні напади з використанням кислоти не настільки часті, і відділень, що спеціалізуються на хімічних опіках, немає». 

Прокурор нагадав слова експертів, яких допитували у Дніпровському суді Києва про те, що з подібними ушкодженнями люди не живуть:

«Казали, що її витягували та намагались врятувати. І врятувати таку людину це було би більше чудо, ніж звичайна практика». 

Після цього в суді оголосили перерву до 30 січня.