Вищий антикорупційний суд 22 вересня дослідив кілька розмов, у тому числі телефонних, що є матеріалами негласних слідчих розшукових дій у справі колишніх суддів Київського апеляційного суду Юрія Сливи, Віктора Глиняного, Ігоря Паленика та В’ячеслава Дзюбіна. Їх обвинувачують в отриманні хабаря у 35 тисяч доларів. 

За даними слідства, на початку вересня 2023 року до Київського апеляційного суду  надійшла скарга для скасування арешту двох літаків української «Авіакомпанії Константа». Один із літаків використовувала компанія «Мотор Січ», президент якої В’ячеслав Богуслаєв — обвинувачений у колабораціонізмі та пособництві рф. Для вирішення цієї справи на користь компанії, до судді В’ячеслава Дзюбіна звернулася особа, яка представляла інтереси власників. Згодом у судових засіданнях виявилося, що йдеться про Тетяну Поліщук (справжнє прізвище – Сиротюк). Вона свого часу працювала секретарем судових засідань в Київському апеляційному суді, як і її чоловік Роман Сиротюк. Обоє сьогодні – адвокати. 

Жінка нібито домовлялася з Дзюбіним про рішення на користь авіакомпанії за 35 тисяч доларів винагороди: по 10 тисяч кожному з суддів колегії, яка мала ухвалювати рішення, та 5 тисяч – для нього. Останній передав цю пропозицію судді Паленику. Той, за даними слідства, погодився та узгодив це із рештою суддів колегії – Сливою і Глиняним. 

27 листопада колегія суддів скасувала арешт літаків. Наступного дня Дзюбін, каже слідство, отримав обіцяні кошти. 

У листопаді 2023-го прокуратура знову клопотала про арешт двох літаків, і Печерський суд задовольнив клопотання. А у січні 2024-го апеляція підтвердила це рішення. 

Обовʼязки 

На початку слухання прокурор Вадим Кохно, просив знову покласти на підсудних обов’язки, оскільки їхній термін сплив 17 вересня, а ризики переховування від суду досі існують. 

Йдеться про обовʼязок утримуватися від спілкування зі свідками щодо справи  та здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон. 

Адвокат Дзюбіна Олег Юрченко заперечував. Законодавством, стверджував він, не передбачене клопотання про покладання обовʼязків. А отже, на думку адвоката, після закінчення строку дії обовʼязків, ухвала в цій частині припиняє свою дію, і обовʼязки скасовуються. 

Дзюбін коротко підтримав думку Юрченка. А Паленик попросив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобовʼязання. На його думку, тільки у такому разі на нього можуть покласти обовʼязки. 

«Клопотання не передбачено КПК (Кримінальному процесуальному кодексу – W), воно не відповідає вимогам… Закон передбачає обрання, продовження та скасування (запобіжного заходу). Не передбачено покладення обовʼязків», — додав Паленик. 

Глиняний, своєю чергою, заявив, що ризики мають бути підтверджені доказами, яких прокурор, на його думку, не надав. Слива наголосив, що для виїзду за кордон наразі діють обмеження. 

«Ми без дозволу воєнкомату ніяк не зможемо виїхати за кордон. Ці клопотання крадуть процесуальний час. Ми постійно являємось: приходимо в суд і виконуємо обовʼязок», — додав він. 

Суд, вийшовши з нарадчої кімнати, клопотання прокурора все ж задовольнив. 

Дослідження доказів  

Після цього суд почав досліджувати  докази прокуратури — матеріали негласних слідчих розшукових дій. 

Першим суд вивчив запис розмови з кабінету судді Паленика, де він говорив нібито з суддею Глиняним у жовтні 2023-го: 

Паленик*: По цій справі до мене підходив Дзюбін. Це арешт літаків двох.

Глиняний: Ага. 

Паленик: Але ці в 2019-му році [нерозбірливо] фірма. Приходив Дзюбін.

Глиняний: Да, їм там відмовили чи наклали?

Паленик: Наклали. Треба, він прийшов, я говорю: «Не можу на 2 автомобілі, на 2 літака скасувати, тому що один представляє інтереси однієї фірми, яка має, має в оренду». Ну, якусь там, взяли літаки, щоб їх віддали, а другий літак належить «Мотор Січі».

Глиняний: Ну да.

Паленик: Хоча власники є, власники є прибалтійська фірма якась, чи естонська, чи латвійська.

Глиняний: В «Мотор Січ», в оренді? Чи використовують?

Паленик: Воно на обслуговуванні, що вони обслуговують.

Глиняний: Ааа, взяли.

Паленик: Да, є документи про те, що ще в 2019 році вони викупили в росії. Тобто там по великому рахунку можна скасовувати, але я не знаю, як, що, Дзюбін скаже.

[нерозбірливо]

Глиняний: Сказав, щоб зайшли в пʼятницю. Надо вводні, вводних дохєра.

Паленик: Дзюбін сказав 25.

Глиняний: Все, питань нема.

Паленик: Це адвокати шукають, де дешевше.

Глиняний: Да, да. 

Наступна розмова:

Паленик: Просив, блін, в середу, хто просив… Пішов сьогодні. ПрАТ «Авіакомпанія». А, оце. Константа оця.

Глиняний: А, це. Ні, як сказали, що вранці вони тільки там поступили. 

Паленик: Но єдине, що, як мені сказали, накладено арешт на один літак, ну, як, експлуатант «Мотор Січ». А потім знову, власник той самий. 

Глиняний: Інший.

Паленик: ПрАТ «Авіакомпанія». В мене тут апеляція від авіакомпанії. Вот, він прийшов, я тоді йому прямо кажу: «Я не можу по 2 літаках, бо це,  він не має відношення до [нерозбірливо].

Глиняний: Ну, в принципі да.

Паленик: «Мотор Січ». Це як він під власника цієї фірми.

Глиняний: Ну звичайно, хто, користувач прийде, він повинен бути. Той, ну, користувач.

Паленик: Це не то, що, вот.

Глиняний: Наприклад, в мене в оренді був, я ж не власник авіакомпанії.

Паленик: Вот є власник «ЕКА Group» (власником двох арештованих літаків була естонська компанія «EKA GRUPP OU» – W), або він мені апеляцію приносить ну як так.

Потім суд дослідив розмову у кабінеті Паленика з Дзюбіним: 

Паленик: Що по цьому? Вони тоді відклались.

Дзюбін: Я…я… 

Паленик: Так нічого не змінилось.

Дзюбін: Приедет сегодня директор генеральный, с договором, с оригиналом. Договор сразу он подписывал [нерозбірливо].

Паленик: Що 2 літака їм належать. Да?

Дзюбін: Да, 2 им. То, либо они сразу налепили, что тут у вас, знаешь.

Паленик: Ага, бо там інші щось підходять. В тебе ж не відкинули?

Дзюбін: Нет заборон, все нормально.

Паленик: Все хорошо. Все хорошо в них.

Дзюбін: Тоді я передзвоню, щоб там, щоб вони не зірвалися.

Паленик: Хорошо. 

Після цього в суді прослухали телефонну розмову Поліщук та Дзюбіна.   

Поліщук: Вʼячеслав Вікторович, погано чути. Алло!

Дзюбін: Таня, вот тільки він мені передзвонив, тільки що. Тільки що я з ним переговорив.

Поліщук: Ага. 

Дзюбін: З приводу цього, цих літаків.

Поліщук: Давайте я підʼїду зараз до вас, щоб не по телефону, добре? Я тут в центрі, біля офісу.

Дзюбін: Нє, Тань, просто я тобі зразу кажу, що там, якщо там все буде те, що ми договорено, з документами, там нема питань, всі умови, все в силі.

Поліщук: Вʼячеслав Вікторович, можна я підʼїду до вас? 

Дзюбін: Підʼїдеш, да? Ну, там в мене слідчий зараз. Ти там скажеш дівчатам, я перерву зроблю, щоб ми переговорили. Добре?

Поліщук: Все, поняла. Хорошо, добре. 

Дзюбін: Давай.

У суді дослідили ще одну телефонну розмову між ними: 

Поліщук: Добрий день, Вʼячеслав Вікторович.

Дзюбін: Не віддзвонювались? Бо я тільки вийшов, нічого не знаю. 

Поліщук: Ні, мені ще не подзвонили, нічого ще не сказали.

Дзюбін: Я от тільки вийшов, і я потом узнаю все, що вот тут, у них, там вони там слухають. Ми ж там затримались майже на 3 години.

Поліщук: Ага.

Дзюбін: Видно тривога ж була, людей же всіх повигоняли. То може вони з приводу того, що з запізненням все, зʼїхали всі справи.

Поліщук: Скоріш за все. Тому що ще мені не віддзвонилися.

Поліщук: А скажіть, може ми на ранок на завтра сплануєм? [Нерозбірливо] Бо я з клієнтом сьогодні поговорила.

Дзюбін: Ага. 

Поліщук: Він сказав мені, що, ну, буде рішення — короткий текст, ну.

Дзюбін: Короткого тексту ми не даємо, наприклад, наші не дають.

Поліщук: Там за заявою тільки, да, треба? Заяву, щоб написали?

Дзюбін: Ні, до заяви, до заяви ми даємо тільки повний текст.

Поліщук: Тільки повний. Ага.

Дзюбін: Да. Я не знаю, як вони, там ми раньше давали, то коли я був там. А зараз така позиція, що ми, ну. Мені по-барабану, я могу давать, давать, що хочеш. Ну, людям треба — я могу дать. Ну, там у нас упирається, в общем, там…

Поліщук: Тоді я вам віддзвонюсь. Дивіться, клієнт мені просто на вечір призначив зустріч.

Дзюбін: Я зрозумів, так.

Поліщук: Добре.

Наступна телефонна розмова Дзюбіна та Поліщук за 27 листопада 2023-го:

Дзюбін: Ну, що, я тільки приїхав. Нічого поки?

Поліщук: Тільки що мені віддзвонився адвокат. Каже, що все добре, слава Богу! От щойно вийшли з засідання.

Дзюбін: Ну, я тоже дзвонив. Ще нічого не міг дізнатись.

Поліщук: Ага. 

Дзюбін: Ну, смисл. Щоб вони зробили копії там, таке.

Поліщук: Оце вони просто мені сказали, що дуже довго була нарадча. Вот щойно, буквально 2 хвилини тому набрав і каже, що все добре. 

Дзюбін: Там є, там є просто одна людина, яка дуже важка.Тому там вот таке було. Раніше там інший був, він уже у відставку пішов. А зараз там поміняли одного дурника, то він щось там викручує незрозуміло з чогось.

Поліщук: Ага. 

[нерозбірливо]

Дзюбін: Все, Танюша, якось домовимося, ну, давай, на роботу не треба! Та у нас, ти ж розумієш, що зараз.

Поліщук: А куди?

Дзюбін: Давай, буду знати, коли воно закінчується, тебе наберу. Після 15:00 я тебе наберу. Десь о 16:00. І вже буду знать приблизно.

Поліщук: А може я з самого ранку з вами зустрінуся? 

Дзюбін: А що я потім буду робити?

Поліщук: Та можем о 7:30 зустрітися, о 8 ранку.

Дзюбін: Таскатись. Я ж, куди я діну.

[нерозбірливо]

Дзюбін: Чи там краще, де АЗС. Де ми тоді зустрічались. Памʼятаєш?

Поліщук: Там, де ви мене тоді підвозили. Добре. 

Дзюбін: Добре. І спокійно там можна сісти і все обговорити, да і все. Тому що у нас стає, ну, завтра розкажу, я в телефон не хочу заряжать.

Поліщук: Тоді я завтра чекаю зранку вашого дзвінка. Як ви виїдете, наберіть, будь ласка.

Дзюбін: Да. Будемо десь приблизно, від мене відʼїжджаємо в хвилин 20. Ми без двадцяти десь 8, без двадцяти п’яти.

Поліщук: Ara, ara.

Дзюбін: А тобі звідки? Я ж не знаю, де ви живете, я ж в гостях не був.

Поліщук: Я буду їхати з Ocean Plaza, цей район.

Дзюбін: Це Голосіївський район?

Поліщук: Да. Либідська.

Дзюбін: Все, давай.

Поліщук: Да. Тоді до завтра. До побачення!

Після цього суд оголосив перерву в засіданні до 29 вересня.