Голосіївський райсуд Києва 20 травня скерував до апеляції для визначення підсудності справу проти двох працівників Управління державної охорони, обвинувачених у співпраці з фсб рф зокрема щодо планів замаху на українських посадовців. 

Йдеться про працівників УДО Андрія Гука та Олександра Деркача. Останнього обвинувачують у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Тоді як Гука: у державній зраді в умовах воєнного стану, готуванні до терористичного акту, запереченні збройної агресії рф та незаконному поводженні зі зброєю. 

Торік у травні Служба безпеки України повідомила про викриття агентурної мережі фсб рф, до якої входили двоє працівників УДО. Слідство, втім, вважає, що Гук працював на фсб з 2014-го, і завербував свого колегу — Деркача. 

Обвинувачених не можуть звільнити з роботи, поки діє режим воєнного стану, оскільки ті працювали в УДО до затримання і мають статус військовослужбовців. Обидва наразі під вартою. 

Агентурна мережа 

У травні 2024 року СБУ повідомила, що викрила мережу агентів фсб рф, які готували вбивство начальника головного управління розвідки Кирила Буданова, голови СБУ Василя Малюка та хотіли взяти в заручники президента України Володимира Зеленського. До складу мережі входили двоє полковників УДО, які також передавали секретну інформацію рф, та один виконавець, імʼя якого невідоме, повідомляє СБУ  

Співробітники 9 управління департаменту оперативної інформації 5 служби фсб рф керували організацію. Йдеться про Максима Мішустіна, Дмитра Перліна та Олексія Корнєва. Мішустін та Корнєв — росіяни, а Перлін народився та вчився в Україні, був членом руху «Український вибір» Медведчука. 

Агентурна мережа, кажуть в СБУ, планувала ліквідувати очільника ГУР Кирила Буданова перед Великоднем у 2024 році. Завербований агент (виконавець, якого затримали, але імʼя невідоме) мав спостерігати за переміщенням особи під охороною та передавати інформацію. За координатами будинку, де мав знаходитись посадовець, росіяни хотіли завдати ракетного удару. Потім — атакувати дроном людей, що залишилися на місці. Після цього — вдарити ще однією ракетою, аби знищити сліди застосування дрона.

Озброєння для агента, за даними СБУ, забезпечив один з підсудних: привіз FPV-дрони, заряди до РПГ-7, а також протипіхотні міни МОН-90. Відомство зафіксувало його поїздку за ними до іншого регіону України. 

СБУ публікувала аудіозапис перехопленої розмови куратора фсб з виконавцем, ім’я якого невідоме. Останньому за «роботу» обіцяли винагороду від 50 тисяч доларів. 

«У тебе буде 20-30 хвилин. Ти відходиш, чуєш бабах, заводиш пташку [дрон], летиш туди, бачиш людей. Вони там щось розбирають… і додатково наносиш удар по скупченню людей. Після цього ми твої сліди, що було завдано удару дроном, прикриваємо другим ударом ракети», — казав фсбшник виконавцю. 

У відео, яке оприлюднила СБУ після затримання, ймовірно Гук казав: «Починаючи з травня 2014 року оплата за мою роботу проходила у вигляді зустрічей за кордоном. Олексій, куратор з фсб, віддавав мені гроші готівкою, 3 тисячі доларів. З початку повномасштабного вторгнення рф гроші накопичувалися і передавалися за кордоном моїм родичам».

Він також зазначав, що отримував гроші під час поїздок в інші регіони України. 

На оприлюдненому СБУ відео тоді ще підозрюваний, ймовірно Гук, розповів про спілкування з фсбшником у лютому та березні 2022-го. Він додавав, що йому також ставили завдання «прозондувати настрої співробітників», які були в охороні Офісу президента. 

«Завдання було знайти людей, які зможуть під час будь-якого переходу, або виходу на вечірнє звернення [президента] до кабінету, або на площу перед Офісом президента заблокувати [його]. Куратор мав передати завдання тій людині, яка, на мою думку, готова була б виконати цю операцію», — казав він.

Гук також зазначав, що фсб наказали йому збирати інформацію про керівників силових відомств України, дані про політичне керівництво країни та інсайдерські переміщення — щодо посад, змін міністрів, голосування законів.  

Заручник-президент

Агентурна мережа, каже слідство, шукала виконавців серед військових, наближених до охорони президента, які б могли взяти останнього в заручники, а згодом — вбити. 

2023 року, нагадаємо, Зеленський розповідав в інтерв’ю The Sun, що українські спецслужби запобігли щонайменше 5-6 замахам на його життя з початку повномасштабного вторгнення.

Один із затриманих у травні 2024-го розповів про плани фсб взяти Зеленського в заручники на початку повномасштабного вторгнення. Про це писало видання The Times, журналіст якого спілкувався з високопоставленим співробітником СБУ, імʼя якого не названо. 

«У лютому 2022 року агент отримав завдання виявити інших лояльних до рф держохоронців і вбити лояльних до України, щоб взяти в заручники президента. Вони мали змусити Зеленського зробити відео заяву про капітуляцію та про те, що немає причин воювати – інакше його вб’ють», — казав співрозмовник журналісту The Times. 

За словами співрозмовника The Times, Гук народився в росії, що є можливим мотивом його дій. А Деркач — брав участь у цьому заради грошової винагороди і просування в кар’єрі.

Як писало The Times, під час обшуків у Гука та Деркача знайшли вибухівку та частини безпілотника, замасковані всередині шин і деревині поблизу будинку. Правоохоронці також виявили схованку із телефоном. 

Співрозмовник також розповів The Times, що на початку вторгнення у 2022 році Гук пропонував колегам з УДО не чинити опору. Він казав, що вони, мовляв, – не армія, і не мають спеціального завдання захищати Україну.

Суд перенаправив справу  

20 травня суд мав провести підготовче засідання у справі та вирішити, чи призначати справу до розгляду по суті. Проте головуюча суддя Галина Бондаренко заявила, що колегія, ознайомившись з обвинувальним актом, виявила, що у документі не вказано місце вчинення злочину. Судді запропонували передати справу до Київського апеляційного суду для визначення підсудності. 

Прокурор Андрій Похил був проти. Він зауважив, що це питання вже вирішувалось раніше на прохання сторони захисту. Тоді апеляція визначила — справа підсудна Голосіївському суду. Адвокати Ігор Мельниченко та Наталія Деркач залишили питання на розсуд суду. 

Після виходу з нарадчої кімнати суд вирішив скерувати справу до апеляції для визначення підсудності. 

«Суд вважає, що підсудність має визначатися за місцем закінчення досудового розслідування, тобто Соломʼянський райсуд», — пояснив прокурор журналістам після слухання. 

У коментарі Watchers він додав, що справу передали до суду на розгляд по суті місяць тому. А підсудних — не звільнили з роботи, адже вони мають статус військовослужбовців. 

Обвинувачені та їх захисники відмовились від коментарів Watchers.

У вересні 2024-го, коли ще тривало досудове слідство, захисниця одного з фігурантів (у тексті рішення не зазначене, кого саме) заявляла у Шевченківському райсуді Києва, що викривальні покази її клієнт дав внаслідок психологічного тиску на нього та застосування душіння. Вона через це зверталась до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення, однак справу не відкрили.