Шевченківський райсуд Києва 5 червня допитав двох свідків у справі колишнього очільника управління Служби безпеки України в місті Києві Олександра Щеголєва. Останній втік з України у 2022-му році, тому нині справа щодо нього слухається заочно. Засідання транслювалося на сайті Судової влади.
Щеголєва обвинувачують в організації штурму Майдану в ніч з 18 на 19 лютого 2014-го. В результаті цих подій у центрі Києва згорів Будинок профспілок, близько 10 протестувальників було вбито, десятки — поранено. За інформацією слідства, до планування операції були причетні посадовці МВС та СБУ Києва, зокрема Щеголєв.
Змушували залучити військовослужбовців
Першим у суді допитали свідка Володимира Заману, колишнього начальника Генштабу Збройних сил України.
18 лютого 2014 року Служба безпеки України у зв’язку з масовими протестними акціями, оголосила про проведення так званої «антитерористичної операції» на території всієї країни.
«18 лютого 2014 року від тодішнього міністра оборони надійшло доручення про виділення техніки, згідно з розпорядженням антитерористичного центру для проведення операції, план якого мені не був відомий. Розпорядження було виконано. Техніка передавалась у розпорядження антитерористичного центру, куди входили і представники Міноборони та Збройних сил. Вертольоти були передислоковані на майданчик аеродрому Васильків, прожектори — в район вулиць Грушевської та Володимирської у Києві», — розповів свідок.
Замана сказав, що погодився виділити техніку як компроміс, щоб не залучати військовослужбовців Збройних сил для участі в «антитерористичній операції» із зачистки Майдану.
«Спроби залучити військовослужбовців і переконати мене віддати відповідний наказ, бо тільки я мав на це право, здійснював протягом лютого 2014 року неодноразово тодішній міністр оборони Павло Лєбєдєв (після втечі Януковича він виїхав з України, був помічений у Кремлі на зборах щодо «прийняття» Криму до рф – W). Я відмовив. У приміщенні СБУ мене також намагались переконати, це пан Віктор Пшонка (генпрокурор часів Януковича – W) та Лєбєдєв. Я відмовив», — сказав свідок.
Вони, за його словами, під час зустрічей вимагали підписати документи про залучення чотирьох військових частин і передати в розпорядження СБУ для виконання «завдань» на Майдані. Під час зустрічей одного разу був присутній і Андрій Портнов, на той момент перший заступник глави адміністрації Януковича.
«Мова про конкретику там не йшла. Мене хотіли переконати про підписання директив, в яких визначалось про конкретні військові частини (95 аеромобільна бригада, 25 повітряно-десантна бригада, 79 аеромобільна бригада і батальйон морської піхоти). Уже 19 лютого мені на стіл поклали директиви, які готувалися не в Генштабі, а у СБУ. Мені потрібно було підписати, але я відмовився. А потім дізнався, що є указ президента про звільнення мене з посади», — сказав Замана.
Вимога зупинити метро
Наступним суд допитував Володимира Федоренка, що взимку 2014-го був начальником комунального підприємства «Київський метрополітен». Він розповів, як ухвалював рішення про зупинку підземки.
Для того, аби не допустити підтримки мешканцями Києва протестувальників на Майдані, 18 лютого близько 16:00 столична влада вирішила зупинити метро.
«18 лютого мені зателефонував директор департаменту транспорту і просив приїхати в район станції «Театральна». Ми потім поїхали разом у департамент суспільних комунікацій, вже у кабінеті тоді був колишній глава КМДА Володимир Макеєнко і ще заступники. Макеєнко казав, що є лист від СБУ про наявність терористичної загрози в метро, тому необхідно зупиняти рух поїздів негайно. Я розумію, що СБУ є головним органом у протидії тероризму, і що це дуже серйозно. Я казав, що готовий підписати будь-який документ. Він сказав, що треба моє розпорядження. Мені вручили доручення для виконання», — розповів свідок.
Втім йому не конкретизували, яка саме існує загроза.
«Говорили, що є загроза, треба зупинити рух метро терміново. Була категорична вимога. Я вважав, що це оперативна ситуація. Я дав команду черговому по метрополітену, і він пояснив всім диспетчерам про зупинку руху поїздів. Там тоді знаходилась велика кількість людей пасажирів. Зупинили, ну не було ніяких нарікань, жертв. Все було нормально. Після цього я залишався на пункті управління. Я після цього постійно перепитував, чи загроза ще існує. Мені Макеєнко казав, що повідомлять, коли будуть зміни», — розповів Федоренко.
У суді раніше досліджували зміст листа, підписаного обвинуваченим Щеголєвим 18 лютого 2014-го. Цей лист досліджували у відкритому судовому засіданні у 2019 році.
У листі Щеголєв просив Макеєнка обмежити рух потягів столичного метрополітену.
«Передбачається, що найближчим часом до м. Києва буде прибувати велика кількість учасників масових протестних акцій, серед яких перебуватимуть особи, здатні до вчинення протиправних дій. У зв’язку з чим, зберігається висока ймовірність вчинення терористичних актів екстремістськи настроєними особами. Збільшується кількість анонімних повідомлень про мінування обʼєктів господарювання, місць з масовим перебуванням людей, зокрема метрополітену», — йшлося у тексті того листа.
Проте підсудний неодноразово в суді наголошував, що метро у Києві зупиняли не через цей лист. Він заперечував, що цей лист було направлено 18-го лютого, і те, що це була його вказівка. Щеголєв заперечував і те, що це було частиною підготовки до «АТО» у столиці та зачистки Майдану ввечері того ж дня.
Виїхав з України
Від початку справи Щеголєв був під вартою, потім суд поступово пом’якшував йому запобіжний захід. У червні 2019 року суд відпустив його під домашній арешт, а у жовтні — під особисте зобов’язання.
Вже 18 травня 2022 року Шевченківський суд оголосив Щеголєва у міжнародний розшук, тому що той втік з України. Примітно, що прокурори щоразу під час оголошення клопотань щодо запобіжного заходу наголошували на ризиках переховування та втечі Щеголєва.
Розгляд справи у суді нині продовжується заочно — за процедурою in absentia.
Олександр Щеголєв. Фото: Insider