Германа Галущенка, колишнього міністра юстиції та енергетики, затримали у ніч на 15 лютого під час спроби перетину державного кордону. За даними «Української правди» , він їхав за кордон як багатодітний батько. Його зняли з потяга, оскільки він фігурує у провадженні з розкрадання коштів «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”». Такий запит прикордонникам подавали Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Наступного дня йому вручили підозру в легалізації отриманих незаконним шляхом коштів від схеми на Енергоатомі. За даними слідства, йдеться про виведення коштів на підвладні ексміністру компанії та їх перерахування на навчання дітей, рахунки колишньої дружини й депозит. Загальна сума коштів, які потрапили до компаній через фонд становила понад $7,4 млн. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії, повідомила САП.
Згодом Вищий антикорупційний суд арештував його з можливістю вийти під заставу у 200 млн гривень.
Детальніше про підозру Германа Галущенка та позиції сторін — у матеріалі Watchers.
Четверо підозрюваних у справі про розкрадання держкоштів у Енергоатомі вийшли з-під варти. Деталі схеми ймовірного розкрадання та ролі фігурантів у справі (ВИПРАВЛЕНО)
Національне антикорупційне бюро 10 листопада провело обшуки та почало публікувати записи розмов, ймовірно, фігурантів справи щодо розкрадання близько 100 млн доларів та отримання неправомірної вигоди в розмірі 10-15% вартості контрактів від контрагентів Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”» . За даними слідства, використовуючи службові зв’язки в Міністерстві енергетики та державній компанії, підозрювані забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель та рухом фінансів.
Серед підозрюваних – колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор з безпеки Енергоатому Дмитро Басов та троє працівників так званого бек-офісу з легалізації коштів — Ігор Фурсенко, Людмила Зоріна та Леся Устименко.
У розшуку також перебувають бізнесмен та співзасновник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч та Олександр Цукерман. Міндіч, за даними слідства, впливав на колишнього міністра енергетики Германа Галущенка та колишнього міністра оборони Рустема Умєрова. Бюро стверджує, що реалізація злочину залежала від побудови Міндічем особистих зв’язків з очільниками міністерств, проведення з ними та іншими учасниками зустрічей за місцем його фактичного проживання.
За версією слідства, Міндіч визначив організатором схеми бізнесмена Олександра Цукермана, який мав досвід у банківській справі та володів широким колом знайомств.
Цукерман нібито визначив і сформував склад злочинної групи. Зокрема, не пізніше 15 січня 2025 року, як повідомило НАБУ, запропонував до неї долучитися Лесі Устименко, Людмилі Зоріній та Ігорю Фурсенку.
Тоді ж Цукерман долучив до групи Ігоря Миронюка та Дмитра Басова, через що, за даними слідства, отримав контроль над Енергоатомом. Окрім цього, слідство стверджує, що в період з 16 до 26 жовтня Цукерман та Міндіч залучили до групи працівників прокуратури. Утім, кого саме, — не називає.
У групі діяла ієрархічна структура, у якій Міндіч та Цукерман були організаторами та керівниками, Миронюк керував Басовим та водночас спільно із ним керували працівниками прокуратури, повідомляє слідство. Також у групи був «бек-офіс», розташований у квартирі колишнього нардепа та наразі члена ради федерації федеральних зборів рф Андрія Деркача.
За словами прокурора Сергія Савицького, легалізація коштів відбувалася трьома шляхами. Першим способом було отримання, доставлення коштів до офісу та змішування, другим — маскування коштів та переміщення на рахунки компаній та третім — передача у власність іншим особам, обмін видовалюти або переміщення криптоактивів.
Створення фонду та навчання у Швейцарії
За версією слідства, у 2021 році на острові Ангілья (територія Великої Британії) фігуранти справи зареєстрували фонд Hamilton Investment Fund SPC, який мав залучити близько $100 млн «інвестицій». Його очолив знайомий підозрюваних, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс Івор Омсон, який, за даними українського слідства, професійно надавав послуги з відмивання коштів.
Серед «інвесторів» фонду була родина Германа Галущенка. Аби приховати участь ексміністра, на Маршаллових Островах створили дві компанії: Congem ventures та Oros ventures, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами оформили колишню дружину та чотирьох дітей Галущенка. Ці компанії купили акції фонду та стали його «інвесторами», після чого, за даними САП, підозрювані почали перераховувати кошти з Енергоатому на рахунки фонду в трьох швейцарських банках.
Наразі слідство встановило, що на рахунки фонду перерахували понад $7,4 млн. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині Галущенка, яка проживає у Швейцарії, напряму.
Частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту, повідомляє слідство, поклали на депозит, від якого родина отримувала додатковий дохід, а також витрачала його на власні потреби.
Слідство стверджує, що у період перебування Галущенка на посаді міністра енергетики (2021-2025 роки) від підозрюваного Ігоря Миронюка (відомого на записах НАБУ як «Рокет») фігуранти отримали понад $112 млн готівкою від діяльності в енергетичному секторі.
«Сигізмунд» і «Професор»
Під час судового засідання із обрання запобіжного заходу Галущенку прокурор Іван Дячук зачитував суть підозри і наголошував на ролі ексміністра в реалізації схеми розкрадання на Енергоатомі. Матеріали справи охоплюють період, коли Галущенко обіймав посаду віцепрезидента Енергоатому. За версією слідства, він регулював дії Ігоря Миронюка та Дмитра Басова та легалізовував отримані через «без-офіс» кошти. На записах НАБУ Галущенко фігурує під всевдонімом «Професор» та «Сигізмунд».
В обґрунтованості підозри обвинувачення долучило записи діалогів, зустрічей та протоколи.
За словами прокурора, 11 лютого 2025 року відбулася розмова між Устименко та Цукерманом, що стосувалась файлу, на якому зберігалась інформація під назвою «Мангеттен»:
Устименко: Это те вчерашние, да? Только я так и не поняла, ты все время перерываешся или как мне в “Манхеттен” записать? Или лучше у Тимура [Міндіча], лично?
Цукерман: Нет, запиши в «Манхеттен», что зашло 250 от теннисиста. Ну все равно будем что-то для Сигизмунда, что-то нам, распредели.
Розмова від 18 лютого 2025 року, за словами сторони обвинувачення, відбулася між Цукерманом та Фурсенком про перерахування коштів на рахунки фонду Галущенка:
Цукерман: Доллары, да, везде доллары.
Фурсенко: А кто?
Цукерман: Это Сигизмунду отдают. Токен надо будет Сигизмунду на фонде переставить.
Розмова від 3 березня 2025 року між нібито Цукерманом та Фурсенком також про перерахування коштів:
Цукерман: Так, Игореш, Сигизмунд попросил, ну, что-то вот это оставим на фонд, а то, что там его, выдать уже.
Фурсенко: Его?
Цукерман: Ну да, уточни у Оли [ймовірно, колишньої дружини Галущенка], какой там у нее график. Я думаю, что будем 400.
Щодо депозитів у швейцарських банках прокурор наводить розмову від 24 березня 2025-го, де Устименко звертається до Цукермана: «Я там ещё с Мариной по Сигизмунду сверилась, у них же увеличился депозит там. Надо запросить на 500 000. Это 463 то, что ему переставили и плюс были там 83, это проценты. По, ну, доход из депозита».
Обвинувачення також надало протокол з листуванням Галущенка та заступника міністра юстиції Євгена Пікалова від 21 липня 2025 року, в якому другий звертається до міністра для погодження камери утримання детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова. У листуванні Пікалов відправив Галущенку повідомлення: «Доброго дня. Поступило прохання від СБУ попрацювати в умовах СІЗО із затриманим керівником підрозділу НАБУ. Завтра йому скоріше за все оберуть запобіжний захід і привезуть до нас у Лук’янівське СІЗО. Просять безкоштовну камеру з неприємними сусідами». Того ж дня Пікалов скинув фото камери Лук’янівського СІЗО з повідомленням: «Це попередні умови, які ми запропонували», на це Галущенко відповів «+».
27 червня 2025 року Петро Котін (колишній директор Енергоатому) скерував до Галущенка наказ Міністерства юстиції про виключення Енергоатома з реєстру боржників у кримінальних провадженнях з повідомленням: «Нас виключили з реєстру. Кажуть, що ти дав команду, але, думаю, брешуть». Як стверджує прокурор, цей наказ надалі дав можливість фігурантам працювати за схемою «шлагбауму». Вона полягала в тому, що Миронюк та Басов спілкувалися з компаніями-контрагентами та вимагали в них 10-15% від вартості договору, у подальшому за це Енергоатом обіцяв вчиняти дії у їхніх інтересах. У разі, якщо компанія відмовлялася від пропозиції, вона потрапляла в «чорний список» та не мала можливості більше укладати договори з Енергоатомом — до тендерної документації могли вноситись особливі вимоги, що блокувало участь у подальших тендерах.
Прокурор Іван Дячук також повідомив, з 2018 року Галущенко виїжджав за кордон 58 разів, його колишня дружина і діти проживають за кордоном. На думку прокурора, це свідчить про відсутність мотивації та міцних соціальних зв’язків у Галущенка, аби залишитись в Україні та показує ризик втечі.
Прокурор також наголошував на ризиках впливу на свідків та просив про застосування для Галущенка запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 425 млн 984 тис гривень. На обґрунтування такої суми обвинувачення, зокрема, посилалось на майновий стан підозрюваного: дохід у понад 18 млн 500 тис гривень та право власності на дві земельні ділянки в Київській області.
«Пройшло майже 100 днів»
Адвокат Віталій Свірєпов у суді наголошував на тому, що Галущенко не збирався тікати з країни, бо взяв квиток на потяг на власне ім’я. У кримінальному провадженні впродовж чотирьох місяців він був лише один раз допитаний слідчими як свідок, проте на офіційний ресурсах його представляли як члена злочинної організації. Також він зазначив, що в попередніх підозрах у цій справі Галущенко зазначається як міністр енергетики, а в цій — віцепрезидент НАЕК «Енергоатом».
«Немає в матеріалах кримінального провадження навіть жодної заяви від якоїсь громадянина чи представника підприємства-контрагента Енергоатома про те, що в нього вимагали якусь неправомірну вигоду, а не те, що навіть її одержували. В чому координація дій Галущенка з точки зору прокурора, — також незрозуміло. Напевно, ці слова вживались виключно для того, щоб якось створити оболонку його протиправних дій», — вважає Свірєпов.
Адвокат Володимир Вак зазначив, що ризиків втечі чи впливу на слідство немає, оскільки з моменту вручення підозр фігунтам справи вже пройшло майже 100 днів і Галущенко мав час для того, аби втекти, вплинути на свідків чи знищити докази:
«Нагадаю, після проведення обшуку у Германа Валерійовича та після вимушеної еміграції Міндіча та Цукермана до Ізраїлю пройшло вже майже 100 днів. І я думаю, керуючись здоровим глуздом та логікою, можна припустити, що, якщо якийсь нехороший документ і був у володінні мого підзахисного, то він був реально вже давно в знищенні. Прокуратура нічого не робила ці 100 днів. Після початку «міндичгейту» вже пройшло майже 100 днів. Та за цей період при бажанні можна було вчинити певний тиск на любого зі свідків».
Також Вак наголосив на тому, що протоколи та записи розмов мали бути перекладені з російської мови на українську і тому не можуть бути допустимими.
Ще один адвокат — Мурад Абакаров просив для ексміністра застосувати більш м’який запобіжний захід, який не пов’язаний з триманням під вартою.
Сам Галущенко на суді зазначив, що помітив зміну підстав та обставин у підозрах. Він заперечив координування Миронюка та Басова і стверджував, що виїжджав за кордон до своїх дітей. Також Галущенко підтвердив, що спілкувався з іншими підозрюваними, проте тільки в межах консультацій.
«Дійсно мені дзвонили, писали керівники підприємств. І навіть чинний міністр теж зі мною радилась [ідеться про міністерку енергетики Світлану Гринчук]. Питання в тому: а з ким їм радитись? Який міністр енергетики пройшов чотири зими у війні?», — сказав Галущенко у коментарі в перерві засідання.
Зрештою 16 лютого Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Галущенку у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 200 млн гривень.
Голос на записах
В оприлюднених у листопаді записах НАБУ, за даними слідства, є і Герман Галущенко. Він нібито обговорював з фігурантами кадрові питання в Міненерго. На одному з записів імовірно є голос Галущенка у розмові з президентом. Глава держави нібито зателефонував Галущенку після того, як Міндіч відправив повідомлення Зеленському, Цукерман на це відповів: «А ты говорил, что никто с тобой ни о чем не разговаривает, а тут — на тебе». Галущенко запитав, що саме Міндіч написав Зеленському, той відповів: «Что Гера хочет с тобой поговорить». Далі Галущенко перепитав у Міндіча, як спілкуватися з президентом. Міндіч відповів: «Та слушай, Владимир Александрович, та все, вы же понимаете, идти мне в дворники тоже не с руки, я сделаю все, что вы скажете, все, что вам надо, я — ваш».
