Верховна Рада 22 липня в цілому підтримала законопроєкт, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Початково він стосувався особливостей розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням безвісти людей під час воєнного стану. Однак 263 депутатів парламенту проголосували його з поправками, внесеними незадовго до голосування, які вже стосувалися антикорупційних органів. Ці законодавчі зміни, за словами експертів, позбавляють їх незалежності. 

Це викликало обурення з боку українських та міжнародних організацій, послів, окремих політиків та посадовців. Вони закликали президента ветувати закон. Аби висловити свою незгоду із діями влади, увечері того ж дня у кількох містах України зібралися акції протесту. Утім, глава держави таки підписав закон. 

Про те, як розгорталися події та що зміниться після ухвалення закону, – у матеріалі Watchers.

Масові обшуки 

Напередодні ухвалення закону – 21 липня – працівники Служби безпеки України (СБУ), Державного бюро розслідування (ДБР) та Офісу генерального прокурора прийшли з обшуками до детективів НАБУ. Згодом стало відомо, що відбулося близько 70 таких слідчих дій без ухвал судів у різних регіонах України. 

Згодом стало відомо, що троє працівників НАБУ зазнали тілесних ушкоджень під час обшуків і мали труднощі з їх фіксацією. 

Паралельно СБУ проводила перевірку в САП щодо дотримання вимог законодавства про державну таємницю. В антикорупційній прокуратурі повідомили, що представники СБУ отримали доступ до матеріалів усіх проваджень і спеціальних операцій, які ведуться НАБУ та САП. У відповідь у СБУ спростували факти розголошення інформації.

Після цього деяким детективам оголосили підозри у державній зраді та незаконній торгівлі з рф. Іншим — у вчиненні дорожньо-транспортних пригод у 2021 та 2023 році.  

«За багатьма цими фактами проводилися внутрішні перевірки, у тому числі НАБУ, і ми також готуємо окрему комунікацію цих знахідок», — наголосив голова бюро Семен Кривонос на брифінгу 22 липня, після термінового повернення із закордонного відрядження разом із керівником САП Олександром Клименком.

22 липня суди відправили під варту двох працівників НАБУ: Віктора Гусарова — співробітника Центрального апарату, який, за інформацією слідства, входить до закритого підрозділу «Д-2», а також одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів – Руслана Магомедрасулова. У СБУ стверджують, що він нібито «має контакти з представниками рф та допомагає своєму батьку вести торгівлю з нею».

«Ми думаємо, що вони просто превентивно спрацювали, бо дізнались, що в НАБУ готується підозра Тимуру Міндічу (співвласнику “Студії “Квартал 95”)», — припустив співрозмовник «Української правди» в антикорупційних органах. 

У пресслужбі НАБУ на запитання Watchers відмовилися коментувати цю інформацію. Кривонос, відповідаючи на це запитання під час вищезгаданого брифінгу, сказав, що у відомстві ніколи не анонсують підозр. 

У червні 2025-го НАБУ затримало родича Міндіча під час спроби втечі з країни. Йому повідомили про підозру, адже його вважають організатором розкрадань коштів державного акціонерного товариства «Харківобленерго». 

Законопроєкт спершу не стосувався НАБУ та САП

Законопроєкт № 12414 був зареєстрований у Верховній Раді ще 16 січня цього року. Серед ініціаторів – депутати від «Слуги народу» Максим Павлюк, Вʼячеслав Медяник, Олександр Бакумов та безпартійний Сергій Мінько, який входить до депутатської групи «Довіра». У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що його розроблено, у зв’язку зі зростанням кількості зникнення людей безвісти під час воєнного стану.

Початково проєкт закону пропонував спростити порядок визначення місця досудового слідства, аби підвищити ефективність розслідування в умовах воєнного стану.

Проте, як повідомила громадська організація «Лабораторія законодавчих ініціатив» (ЛЗІ), 22 липня до Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності надійшли пропозиції щодо розширення змісту проєкту закону. Офіційно відомо, що серед тих, хто подавав правки, був Максим Бужанський від «Слуги народу», повідомляли у Transparency International Ukraine. 

Як відбувалося голосування, повідомили окремі депутати Верховної Ради, оскільки засідання не транслюються через воєнний стан в країні. 12 парламентарів намагалися блокувати трибуну в знак протесту проти голосування, а результати голосування написав депутат із фракції «Голос» Ярослав Железняк у Facebook. 

«Виступала Батьківщина активно за, ОПЗЖ, групи і особливо — коаліція. Тому, так, коли порівнюють цей закон (а він був поданий 16 січня, щоправда не 2014 року, а 2025-го) з законами 16 січня (часів Януковича), тут люди роблять помилку. Тому що навіть за закони 16 січня треба було збирати голоси. А ось тут голосів було прямо з запасом, і люди це робили свідомо, усвідомлюючи всю відповідальність, і всі ті наслідки», — сказав Железняк в ефірі Radio NV, коментуючи ухвалення в цілому цього законопроєкту.

Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine, у коментарі Watchers зазначила, що з назви самого законопроєкту очевидно, що він ніяким чином не стосувався чи то НАБУ, чи то САП. Крім того, голосування відбулося із порушенням статті 116 Регламенту Верховної Ради щодо подання поправок до законопроєкту, котрий готується до другого читання. 

«Голосуванням за цей закон ми суперечимо вимогам Міжнародного валютного фонду і європейських інституцій. Хоча ще зовсім недавно були горді виконанням їх і тим, що ці ж НАБУ і САП активно незалежно працюють навіть під час повномасштабної війни», — сказала вона.  

«Тим не менш, чи це на щось таки вплине, на жаль, покаже час. Ще цього року нас точно чекає щорічний звіт Європейської комісії щодо нашої євроінтеграційних зусиль. Буде також звіт парламенту Європейського союзу на цю ж тему восени», — додала Риженко. 

Невдовзі після голосування спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав закон. 

Ці події викликали обурення представників громадськості та окремих політиків і посадовців. А в містах України розпочалися акції протесту.

Їх учасники вимагали ветувати закон. Згодом на сайті парламенту інформація щодо підписання закону то зʼявлялась, то зникала, але президент все ж підписав закон. Після опівночі Володимир Зеленський все ж вийшов із відеозверненням до народу. 

«Антикорупційна інфраструктура працюватиме. Тільки без російських впливів – від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше», — сказав він.

«Повноважень більше, ніж у Пшонки»

Згідно з аналізом ЛЗІ, у пропозиціях до Кримінального процесуального кодексу йшлося про наступні зміни:

1. Посилення ролі Генерального прокурора, якому надається право витребовувати будь-яке кримінальне провадження з метою перевірки дотримання законності, а також передачі його іншим прокурорам для вивчення. Такий механізм створює ризик втрати процесуальної незалежності прокурорів, які ведуть справу, може фактично зупинити розслідування і відкриває можливість ручного втручання в розгляд резонансних справ.
2. Виключна підслідність у справах, що належать до компетенції НАБУ і САП, скасовується. Відтепер прокурор вищого рівня може передавати провадження від одного органу досудового розслідування до іншого, посилаючись на неефективність слідства. Генеральний прокурор отримує ще ширші повноваження — він зможе передавати будь-які справи у будь-якому напрямку, а також надавати НАБУ обов’язкові до виконання письмові вказівки у кримінальних провадженнях.
3. Скасовується більшість положень, які гарантували Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) процесуальну незалежність у справах про топ-корупцію, що забезпечувало неупереджене та ефективне розслідування. 
4. Закриття кримінального провадження щодо підозрюваного. Нині, навіть якщо провадження щодо конкретної особи закривається, це не заважає продовжити слідство щодо самого правопорушення. Натомість пропонується надати спеціальним суб’єктам — посадовцям категорії «А», народним депутатам, суддям, керівникам держпідприємств тощо — право особисто подавати клопотання про закриття провадження. 
5. Продовження дії на строк 3 роки після припинення чи скасування воєнного стану всіх додаткових інструментів, передбачених ст. 615 КПК України(особливості розслідування в умовах воєнного стану). При цьому, зважаючи на зміну практики досудового розслідування, не виключено, що будуть застосовуватись «мертві» наразі норми щодо проведення обшуків чи продовження запобіжних заходів самими прокурорами, без звернення до слідчого судді, який обʼєктивно не може здійснювати повноваження на певній території.

Адвокат і командир мінометної батареї батальйону «Вовки ДаВінчі» Андрій Писаренко у коментарі Watchers зазначив, що всі зміни у законі передбачають узалежнення прокурорів САП та самої антикорупційної прокуратури від Генпрокурора.

«Особливо тривожить повернення такої практики, як право витребовувати будь-яке кримінальне провадження – це дає не лише повний доступ до конфіденційної інформації, а й відкриває шлях до неформального впливу на перебіг справ», — каже він.

«Це – архаїчний інструмент, який давно мав залишитися в минулому. Така логіка управління прокуратурою – це спадок радянської традиції, що суперечить принципам незалежності та процесуальної автономії, до яких ми роками прагнули. Повернення до неї – не просто крок назад. Це системна загроза довірі до інституцій, верховенству права і самій логіці антикорупційної реформи», – зауважує Писаренко.

Микола Хавронюк, директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ, вважає, що Генпрокурор ще не мав такої влади, яку отримав зараз. 

«Цим законом відповідальність з НАБУ та САП частково знімається і передається до Генпрокурора. Він отримує процесуальні повноваження, які до цього часу мав керівник САП. Відповідно останній цих повноважень позбавляється. Але Генпрокурор не спроможний виконувати той обсяг повноважень стосовно нагляду за кількома сотнями розслідувань. І тому він буде в ручному режимі доручати різним прокурорам проводити розслідування. Таким чином, ми не зможемо знайти справжніх відповідальних. Можна прогнозувати, що будуть гальмуватися розслідування проваджень, і Україна побачить, що крадуть більше, а відповідальність несуть ще менше, ніж раніше. Такої великої влади Генеральний прокурор ще не мав всі ці роки», — коментує він у розмові з Watchers. 

Він припускає, що після ухвалення закону розслідуванням справ проти “ворогів влади” займатиметься НАБУ, а проти “друзів” – якісь інші більш контрольовані правоохоронні органи.

«Зараз у Генерального прокурора повноважень більше, ніж було у Віктора Пшонки (що очолював Генпрокуратуру за часів Януковича – W). Головне, що Генпрокурор, на відміну від прокурора, який очолює САП, призначений у політичний спосіб. Генпрокурора ніхто не перевіряв на доброчесність та його професіоналізм. А от прокурора САП перевіряли. Ми памʼятаємо, як довго йшов конкурс, і які сильні були кандидати», — додав Хавронюк. 

Transparency International наводить як приклад справу нардепа Олександра Юрченка, затриманого на хабарі. У період, коли САП залишалася без керівника, усі процесуальні дії погоджувала на той момент Генпрокурорка Ірина Венедіктова. Вона упродовж семи днів не підписувала підозру, підготовлену НАБУ, фактично блокуючи розслідування. 

Ще одним прикладом є справа, у якій фігурував заступник керівника Офісу президента Олег Татаров, яку закрили у квітні 2022-го. Цьому передувало те, що Офіс генерального прокурора передав справу до Служби безпеки України. Йому інкримінували можливу участь у наданні хабара з метою підроблення експертизи в справі щодо заволодіння коштами Національної гвардії. 

«Правда, для цього спочатку використали технічну ухвалу слідчого судді Печерського суду про визначення підслідності, на виконання якої генеральна прокуратура і передала справу [Татарова]. Зараз, для того, щоб забрати справу проти топ посадовця у НАБУ і передати будь-якому іншому органу Генпрокурору навіть ухвали суду не треба», – зауважує Андрій Писаренко.

Генпрокурор Кравченко під час брифінгу 23 липня обурився, що його запідозрили у спробах втручатися у роботу НАБУ і САП. Він заявив, що не забиратиме у них справу підозрюваного в корупції ексміністра національної єдності Олексія Чернишова, близького до президента. За інформацією деяких ЗМІ, дружина Зеленського нібито хрестила доньку експосадовця. 

«Як розслідували НАБУ і САП, так і буде. Я подивлюся, як вони закінчать. І як потім прокурори із САП підуть і будуть підтримувати державне обвинувачення до вироку», — сказав Генпрокурор. 

Він додав, що Офіс генпрокурора і САП допомагатимуть одне одному.

«І ми будемо однією сім’єю. Вони будуть працювати за своїми кримінальними провадженнями, а ми — за своїми», — сказав Кравченко.

В обід, 23 липня, відбулася зустріч керівників правоохоронних органів у Офісі президента за участі Зеленського. Після якої останній написав, що наступного тижня буде зустріч «щодо плану загальних дій».  

А НАБУ і САП за підсумками зустрічі заявили, що для відновлення незалежної роботи необхідно ухвалити новий закон, що поверне скасовані парламентом гарантії їхньої роботи.

Антикорупційні органи та міжнародники стурбовані

Ухвалений законопроєкт суперечить антикорупційному курсу України, сформованому після Революції Гідності, кажуть у «Лабораторії законодавчих ініціатив», «Центрі протидії корупції», центрі ZMINA, Медійній ініціативі за права людини, Адвокатській дорадчій групі та інших українських громадських організаціях. 

Речник Єврокомісії Ґійом Мерсьє у своїй заяві сказав, що в ЄС стурбовані діями України щодо її антикорупційних інституцій — НАБУ та САП.

«Ці установи є ключовими для реформи в Україні та мають діяти незалежно, щоб ефективно боротися з корупцією й зберігати довіру суспільства», — заявив він.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) застерегла Україну, що тиск на антикорупційні інституції може зашкодити оборонним інвестиціям та поставити під загрозу фінансування її післявоєнного відновлення. 

Крім того, представники G7 висловили стурбованість ситуацією, зазначивши, що хочуть обговорити останні події з українським урядом.

«Ми всі маємо спільне зобов’язання підтримувати прозорість, незалежні інституції та належне врядування. Ми високо цінуємо наше партнерство з Україною у спільній боротьбі з корупцією», — йдеться у заяві організації.

«Антикорупційні інституції України є надзвичайно важливими для її шляху реформ. Обмеження їхньої діяльності стане серйозним кроком назад. Захист незалежності цих інституцій та подальший прогрес у зміцненні верховенства права залишаються ключовими для процесу вступу України до ЄС», — написав, у свою чергу, міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп у соцмережі X. 

Глава НАБУ Семен Кривонос на брифінгу 22 липня заявив, що Верховна Рада України 263 голосами знищила антикорупційну інфраструктуру. 

«Те, що створювалося, як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією, сьогодні було знищено представниками, у тому числі, «регіоналів» в парламенті», — заявив він. 

Що далі 

Депутати, які виступили проти нових законодавчих змін, почали збір 45 підписів для звернення в Конституційний Суд. Хавронюк, своєю чергою, вважає таку ідею можливою, але не дуже дієвою.

«Навряд чи це [ухвалений закон] можна повернути назад. Конституційний суд у нас зараз майже безпорадний. Варто одному судді захворіти, і справу можуть не розглядати місяцями. Ще й складно буде для подання набрати 45 голосів, судячи з того, як вони голосували в залі. І того, що найближчим часом буде ухвалене рішення [з боку КС] я не очікую», — зазначив він. 

Хавронюк також поки не бачить загроз для Вищого антикорупційного суду, до підсудності якого належать справи НАБУ і САП, утім, не виключає спробу блокувати конкурс на посади суддів ВАКС та його апеляційної палати, який нещодавно розпочався.

«У цій ситуації залишається сподіватися на внутрішній тил – на громадянське суспільство, фахову спільноту та незалежні ЗМІ. І водночас – на чітку, безкомпромісну позицію наших європейських партнерів, які мають бути ще категоричнішими у захисті реформ попередніх років. Бо йдеться не лише про виконання зобов’язань, а про стратегічний вибір: зберегти незалежність інституцій і рухатися вперед – або втратити роки й довіру», – зазначає, у свою чергу, Писаренко.

Народна депутатка від «Голосу» Інна Совсун вважає, що швидким способом «відкотити ситуацію» буде ухвалення нового законопроєкту, який скасує внесені зміни. 

«За ніч моя команда його підготувала. Сьогодні вранці ми вже відправили його на підпис іншим депутатам і депутаткам», — написала вона 23 липня у Facebook. 

Андрій Писаренко також ставить під сумнів ефективність конституційного оскарження в нинішній ситуації.

«Процес конституційного оскарження надто довгий. Треба чітке скасування всього закону 12414. Повернути інституційну незалежність НАБУ та САП, які розслідують високорангову корупцію. Викликати депутатів з відпусток, подати законопроєкт про повний реверс всіх антикорупційних норм. Вибачитись, і тільки тоді піднімати питання про відпустки під час війни (Железняк повідомляв, що після ухвалення цього закону парламент пішов у відпустку, – W). Інакша їх поведінка – це плювок в обличчя суспільству та військовим, які явно більше за депутатів заслужили на цю відпустку. Ніхто не дозволить перекреслити європейський вибір України. Не ці депутати його починали, і не їм, тимчасовим, його відміняти», – вважає Писаренко.

Увечері 23 липня Володимир Зеленський вийшов із новим відеозверненням:

«Звісно, усі почули те, що кажуть люди цими днями – в соціальних мережах, один одному, на вулицях. Проаналізували всі занепокоєння, всі аспекти того, що варто змінити і що має бути активізовано, я запропоную Верховній Раді законопроєкт, який буде відповіддю, який забезпечить силу системі правопорядку. І не буде жодного російського впливу чи втручання в діяльність органів правопорядку, і – дуже важливо – всі норми для незалежності антикорупційних інституцій будуть. І дуже очікую від самої нашої групи керівників правоохоронних та антикорупційних органів, від Генерального прокурора України пропозицій тих норм, які мають спрацювати». 

А тим часом, люди у різних містах України продовжували виходити на протести, висловлюючи незгоду із новим законом.