Упродовж двох засідань 23 та 24 вересня у Шевченківському районному суді Львова допитували свідків у справі про вбивство громадської діячки та мовознавиці Ірини Фаріон. У перший день заслухали двох свідків. Наступного — ще п’ятьох.

Обидва дні засідання починалися у закритому режимі. Прокурор наполягав, щоб свідків допитували без присутніх, аби уникнути розголошення їхніх персональних даних. Потерпіла Софія Особа підтримала це клопотання, але захисник обвинуваченого виступив проти, вважаючи такі заходи безпідставними. Позицію адвоката розділив і сам Зінченко. У підсумку колегія суддів вирішила: анкетні дані свідків уточнюватимуть у закритому режимі, а сам допит — відкритому. 

Зінченка обвинувачують в умисному вбивстві, повʼязаному з виконанням Фаріон громадського обовʼязку з мотивів національної нетерпимості, та незаконному володінні вогнепальною зброєю. 

Допит свідків. День перший

Як повідомляло «Суспільне», 23 вересня засідання розпочалося з клопотання обвинуваченого В’ячеслава Зінченка — він просив дозволу на платні дзвінки з СІЗО адвокатам та батькові. Суд задовольнив це прохання. Тоді розпочався допит свідків.

Першою свідчила колега вбитої  зі «Львівської політехніки» [прізвища свідків не зазначаємо в цілях їх безпеки], яка знала Ірину Фаріон ще з 90-х. Вона охарактеризувала її як відповідальну та щиру людину, наголосила, що конфліктів зі студентами не було, а різкість у висловлюваннях стосувалася лише політичних питань. Жінка також розповіла, що після інтерв’ю з журналісткою 5 каналу Яніною Соколовою (4 листопада 2023 року вийшов ефір програми “Рандеву з Яніною Соколовою”, де Фаріон розкритикувала російськомовних українських військових, зокрема з Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування “Азов”; це спричинило обурення зі сторони військових та частини суспільства і призвело до звільнення Фаріон із “Львівської політехніки” – W) Фаріон отримувала погрози телефоном, однак від людини  на прізвище Зінченко їх не надходило.

Другим свідчив відеограф, який п’ять років співпрацював із Фаріон. Він розповів, що востаннє був вдома у неї 16 липня. Вийшов близько опівночі, але жодних підозрілих осіб біля будинку не бачив. За його словами, погрози регулярно з’являлися у коментарях під відео на Youtube, але конкретних осіб встановити не вдавалося. Після його допиту засідання завершили.

Донька Ірини Фаріон Софія Особа після засідання заявила, що отримує погрози від «секти Зінченка у соцмережах». Зі слів Особи, її звинувачують в тому, що вона вбила свою маму, бажають смерті та погрожують її дітям: «Я вважаю, що на це має звернути увагу СБУ».

Допит свідків. День другий

Продаж зброї

Раніше слідство отримало доступ до переписки, з якої з’ясувалося, що користувач під ніком «Параноїк» на спеціалізованому форумі намагався дізнатися, чи є можливість переробити стартовий пістолет та яка вартість такої послуги. За версією обвинувачення, йдеться саме про Зінченка. 

Чоловіка, який продав «Параноїку» стартовий пістолет «Stalker» за чотири тисячі гривень, суд допитав 24 вересня. Свідок долучився до процесу через відеоконференцію. Він підтвердив, що близько трьох років був зареєстрований на сайтах з продажу пневматичної та травматичної зброї, але після вбивства Ірини Фаріон більше їх не відвідував. За його словами, він цікавився там переважно довідковою інформацією, читав літературу «для себе», оскільки має зареєстрований травматичний пістолет. Продажем зброї раніше не займався й не зміг пригадати випадків, коли хтось звертався до нього з подібними запитами.

На одному з сайтів свідок був зареєстрований під ніком «Робін Гуд», нікнейм на іншому – він не згадав. Саме там і відбулося його спілкування з користувачем «Параноїк». Переписка розпочалася навесні 2024 року і тривала приблизно два тижні, однак точної дати він не пам’ятає.

Відповідаючи на питання прокурора, свідок пояснив, що користувач «Параноїк» хотів придбати у нього пістолет. Доставку свідок оформив через «Нову пошту», відправником була його рідна сестра. Конкретної адреси відділення чи контактних даних одержувача свідок не пригадав, але підтвердив, що відправлення було в межах Дніпра.

— Чи зверталася до вас якась особа або ця сама особа з приводу переробки стартових пістолетів? — продовжив допит прокурор.

— Так, зверталася.

— Про що саме була розмова?

— Він спитав, чи можу я переробити стартовий шумовий пістолет під травматичний. Я відповів, що можу, але насправді не міг зробити. 

— Чому?

— Я не займаюся переробкою зброї, в мене немає обладнання, я не вмію це робити.

— А чи повідомляла вам ця особа про наявність в неї інших стартових пістолетів або будь-якої іншої зброї?

— Так, він повідомляв, що в нього є якийсь такий же пістолет і йому треба його переробити з шумового під травматичний.

— Яким чином він хотів його переробити?

— Я так розумію, розсвердлити його просто.

Адвокат обвинуваченого Ігор Сулима поцікавився технічними особливостями стартового пістолета. Свідок відповів, що до такого пістолета застосовуються холості набої з «зелененьким» маркуванням, але конкретну марку не пригадує. Наголосив, що не є експертом, але приблизно пам’ятає калібр — ймовірно 9 мм. Також свідок сказав, що модель пістолету – «Stalker».

Зауважимо, що зброю, з якої вбили Фаріон, правоохоронці не знайшли. Але на місці злочину  була гільза калібром 9х18 мм. Слідство припускає, що постріл було здійснено зі переробленого стартового пістолета.

Захисник обвинуваченого продовжив розпитувати свідка про особливості стартового пістолета. Той пояснив, що ствол у ньому повністю заглушений, ніби залитий або приварений, і без спеціального обладнання зробити з ним щось неможливо. Він також згадав, що відправив покупцеві «трубку» за тисячу гривень, проте не знає, чи могла вона стати заміною ствола.

— Ваша ціль була продати, я правильно зрозумів? 

— Моя ціль була його продати в такому вигляді, яким він був. Шумовий стартовий пістолет.

— Якщо перейти від шумового стартового пістолета до травматичного і, скажімо, до зброї, яка може нанести тілесні ушкодження. Чи може цей пістолет застосовуватись в бойових умовах?

 — У тому вигляді, у якому я його відправляв — ні, точно. А що з ним потім робили або чи могли зробити теоретично — це вже не до мене питання.

Свідок також зауважив, що перший написав користувачу «Параноїк», бо, моніторячи сайти, помітив, що тому потрібна травматична зброя. Адвокат Зінченка Володимир Вороняк поцікавився, яку мету переслідував свідок таким методом. Він пояснив це тим, що з переписки зрозумів: покупець хотів саме травматичну зброю.

— Треба було продати мій шумовий пістолет. Його ніхто не купував. Тут з’явився чоловік, котрому потрібен травматичний, я продав свій під виглядом травматичного.

Свідок розповів, що після отримання відправлення покупець пред’явив претензію щодо цього. Втім, грошей назад не вимагав, натомість попросив доробити його. Продавець надіслав «Параноїку» посилання на відповідні оголошення у відкритому доступі і радив запитувати майстрів, а вони вже скажуть, чи візьмуться за переробку й чи це взагалі можливо.

На кінець допиту адвокат Сулима уточнив, чи усвідомлював свідок, що йдеться про ймовірно незаконну переробку шумового пістолета під травматичну зброю. Свідок визнав, що так, але не звертався в правоохоронні органи, адже припускав, що зброю можуть купувати самі ж правоохоронці.

Після цього свідка допитував Зінченко. Зокрема, він уточнив, чи можна на стартовий шумовий пістолет встановити глушник — свідок відповів, що не має такого досвіду і вважає, що ні. На запитання, звідки він взяв ствол, той пояснив, що замовляв його на сайті у якоїсь людини — мовив, що це була «трубка», свого роду болванка. Конкретної ціни не пригадав, бо пройшло багато часу. 

Ще кілька уточнюючих запитань поставив суддя і на цьому допит першого свідка завершився.

Фото незнайомця на стільці

Тоді до зали суду запросили другого свідка — жінку, яка в день вбивства  сфотографувала підозрілого незнайомця у дворі на вулиці Масарика, 3, де мешкала Фаріон. 

За словами свідка, це була молода особа в червоній або бордовій спортивній кофті з білими лампасами, чорних штанах, білих кросівках, панамі та окулярах. Обличчя вона ніколи не бачила, але зі спини — майже щодня протягом двох тижнів на одному й тому ж місці,  коли поверталася з роботи (у проміжку між 17:00 та 18:00). Жодних рухів чи дій від цієї особи жінка не помічала, тож припустила, що у невідомого могли бути фізичні вади. Вона також не бачила, аби хтось із сусідів з ним розмовляв. У суді свідок показала зроблене фото.

19 липня, вигулюючи собаку, свідок зробила фото цієї людини зі спини. 

— Фото зробила чисто для себе, я не можу пояснити. Мене здивувало, що така спека, а людина сидить довгий час, — пояснила вона у суді.

На уточнювальні запитання Зінченка свідок відповіла, що не може визначити зріст чи вік незнайомця. 

Наступною свідчила жінка, яка також неодноразово бачила невідомого у дворі на Масарика. Вперше вона його помітила 10 липня 2024 року. Жінка розповіла, що здебільшого чоловік сидів на лавці чи стільці, а одного разу зустріла його в проході між п’ятим і шостим під’їздами й це її налякало:

— Я зайшла в прохід з собакою. В основному, якщо там хтось стоїть, то стоїть посеред проходу. Я йду, підняла голову і злякалася, бо людина  стояла там рівно за колоною, під стіною, обличчям до лавки (на якій і сидів зазвичай невідомий, — W)

Жінка каже, що це був молодий чоловік. Можливо підліток. Опис одягу збігся зі свідченнями попереднього свідка, щодня молодик  був одягнений однаково.

За три дні до вбивства Фаріон, 16 липня об 11 ранку, жінка також зробила його світлину. Її авто було запарковане навпроти стільця, де сидів хлопець. Він не міг помітити, що його фотографують, адже свідок зробила це з машини.

— Особа сиділа декілька днів. Мені було якось дивно, бо він приходив в момент, коли я виходила з собакою (орієнтовно о 10:30-11:00) і йшов, коли я приїздила додому. Не знаю [чому зробила фото], в цілях своєї безпеки, — пояснила своє рішення зафіксувати невідомого жінка.

Опісля цих свідчень судді оголосили перерву, крім цього надійшло повідомлення про замінування будівлі суду. Зрештою, близько 14:15, засідання продовжили.

Регулярні погрози Фаріон

Наступними свідчили ті, хто співпрацював або близько спілкувався з Іриною Фаріон. 

До зали закликали редактора програми «Ген українця» — відеопроєкт Фаріон. В день вбивства вони разом з Фаріон працювали над записом трьох випусків.

— В той день вона запізнювалася, написала, що буде добиратися на таксі. Ми чекали на неї, записали ці три програми і попрощалися. Вона пішла близько 16:00, — розповів редактор. 

Він додав, що листувався з нею приблизно за півгодини до трагедії, близько 19:00. Вони узгоджували робочі питання щодо анонсів наступних випусків та оплати диктору, адже наступного дня Фаріон мала їхати за кордон. 

Свідок також зазначив, що вона регулярно отримувала погрози, однак жодного разу не згадувала прізвище Зінченка. Припускає, що це може бути пов’язане з контентом, який виходив:

— Якщо виходила якась дражлива постать, наприклад, генерал УПА і вона [Ірина Фаріон] ще й подавала у доволі гострій манері, любила проводити паралелі з сучасною російсько-української війною, то відповідно збільшувалась кількість коментарів, також доволі гострих.

При цьому свідок не міг  сказати, яких коментарів із погрозами було більше — написаних російською чи українською мовою.

Останньою у суді свідчила подруга Фаріон, яка долучилася до засідання дистанційно. Вона розповіла про громадську діяльність мовознавиці та підтвердила, що та зверталася до кіберполіції через погрози. Зокрема, згадала листопад 2023 року:

— Я стала свідком того, як після виходу програми з Яніною Соколовою  почалася масована атака на Ірину Фаріон в медіаплощині, журналістами різних видань. Внаслідок цієї атаки були злиті у відкритий доступ її дані: адреса, приватний телефон.

На цьому допит свідків завершився. Наступне засідання у справі відбудеться 8 жовтня о 10:30.