Подільський райсуд Києва 12 січня задовольнив клопотання сторони захисту та призначив колегіальний розгляд справи Ігоря Коломойського проти “Укрнафти” та ПриватБанку щодо легалізації незаконно отриманих коштів у розмірі понад 9,2 млрд гривень.
Суд того дня мав провести підготовче засідання за обвинуваченням Коломойського в легалізації незаконно отриманих коштів “Укрнафти” та Приватбанку. Адвокати обвинуваченого подали клопотання про колегіальний розгляд справи, суддя задовільнила його та засідання перенесли.
У кримінальному судочинстві визначено, що в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів здійснюються кримінальні провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років і лише за клопотанням обвинуваченого.
Внаслідок автоматизованого розподілу у суді визначили колегію, котра розглядатиме цю справу – Людмила Казмиренко, Олена Павленко та Олег Денисов.
Хто такий Ігор Коломойський?
Ігор Коломойський — колишній олігарх, бізнесмен, колишній голова Дніпропетровської ОДА, власник великої фінансово-промислової групи “Приват”.
У лютому 2022 року Forbes оцінював його статки у $2 млрд. Проте пізніше він втратив низку ключових активів і статус мільярдера, а також українське громадянство. У листопаді 2022 року держава забрала у Коломойського управління “Укртатнафтою” та “Укрнафтою”.
Улітку 2025 року ПриватБанк виграв позов проти Коломойського та Боголюбова у Високому суді Лондона. Суд визнав, що вони незаконно привласнили з банку майже 2 мільярди доларів через “складну схему перекредитування”. Також суд відхилив заперечення Коломойського та Боголюбова про те, що не було “жодного доказу”, який би пов’язував їх із цими трансакціями, стверджуючи, що їхні аргументи “повністю побудовані на нечесному підґрунті”.
У листопаді того ж року Високий суд Англії зобов’язав Коломойського та Боголюбова виплатити банку понад 3 мільярди доларів компенсації та судових витрат.
Окрім Великої Британії, Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов судяться із ПриватБанком у США та на Кіпрі, до 2025 року ексвланики були учасниками процесу і в Ізраїлі у справі щодо банку “Дисконт”. Однак, суду дійшов висновку, що Ізраїль не є належною юрисдикцією для розгляду позовів проти колишніх власників Банку.
У 2020 році Мін’юст США подав перший із чотирьох позовів проти Коломойського та бізнесмена Геннадія Боголюбова про ймовірну купівлю нерухомості та промислових активів у Штатах за кошти, виведені з ПриватБанку.
Американські компанії олігархів (Optima Ventures та інші) у 2021 році також звернулися до Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (ICSID). Вони вимагали відшкодування у розмірі $23–24 млн, звинувачуючи уряд США в перевищенні повноважень через цивільні позови про конфіскацію їхніх активів (нерухомості та заводів). Станом на січень 2026 року інвестиційний позов перебуває на паузі.
Проти бізнесмена також відкрито кілька кримінальних справ в Україні: від Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки та Служби безпеки України, Національної поліції.
Заволодіння коштами “Укрнафти”
У вересні 2022 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) провело обшуки в помешканні в гірськолижному курорті “Буковель”, де зупинявся Коломойський. НАБУ та САП підозрюють колишнє керівництво “Укрнафти” та директорів низки фірм у розтраті понад 13 млрд гривень нафтогазовидобувної компанії. Справа складається з двох епізодів, що відбулися в 2015 році.
За версією досудового розслідування, в березні-серпні 2015 року компанія провела аукціони з продажу нафтопродукції. Переможці, а саме ТОВ “Прикарпаття-нафтотрейд”, ТОВ “Техтрейдгруп”, ТОВ “Котлас”, ТОВ “Галнафта” і ТОВ “Гарант-УТН”, отримали можливість купити нафту в “Укрнафти”. Сума укладених контрактів складала 10,7 млрд гривень.
Згідно з вимогами законодавства, «Укрнафта» не могла поставити продукцію без попередньої повної передплати. Як стверджувало НАБУ, нафтопродукцію все ж поставили авансом, переробили на Кременчуцькому нафтопереробному заводі , а згодом використали.
Також слідство вважає, що в липні 2015 року “Укрнафта” уклала 70 договорів купівлі нафтопродукції з ТОВ “Котлас” загальною вартістю понад 3,06 млрд грн. Кошти пішли, а нафтопродуктів “Укрнафта” не отримала. Детективи запевняють, що гроші вивели в офшори через ТОВ “Котлас”, звідти у ТОВ “ВТФ Авіас”, а кінцевими отримувачами стали юридичні особи з групи “Приват”, якою тоді ще володіли Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.
Підозрюваними у справі тоді проходили ексголова правління “Укрнафти” Олександр Кущ, колишня заступниця керівника одного з управлінь Наталія Керницька та колишня керівниця одного з відділів “Укрнафти” Людмила Кияниця, директор ТОВ “Прикарпаття-нафтотрейд” Богдан Жук, директорка ТОВ “Техтрейд Груп” Олександра Воловоденко, директор ТОВ “Котлас” Олександр Шаль, директор ТОВ “Галнафта” Петро Звєрєв та директор ТОВ “Гарант-УТН” Олександр Голуб.
Фіктивні внески до ПриватБанку
2 вересня 2023 року Бюро економічної безпеки спільно з СБУ вручили підозру Коломойському в легалізації понад 500 млн гривень банку шляхом внесення готівки у банк. 15 вересня того ж року її оновили за підозрою Коломойського у шахрайстві, відмиванні грошей, заволодінні та розпорядженні чужим майном, а також у підробленні банківських документів.
За матеріалами слідства, упродовж 2013-2014 років Коломойський заволодів 5,8 млрд гривень банку шляхом систематичного “внесення готівки у касу банку”, хоча насправді таких внесків не було, а один з працівників банку склав низку документів на переказ коштів, які підтверджували факт внесення готівки Коломойським. Загалом таким чином Коломойський вніс до каси 949 млн гривень.
Згодом ці внески зарахували на рахунки Коломойського і стали реальними безготівковими коштами. Для того, аби легалізувати ці кошти, бізнесмен, за даними слідства, віддавав їх як позики, розраховувався за кредити своїх компаній, виводив за кордон, переводив у готівку та знімав у відділеннях банку.
Так, впродовж лютого-квітня 2013 року він уклав кредитні договори між банком та контрольованим ПАТ «НАФТОХІМІК ПРИКАРПАТТЯ» та сам виступив поручителем. Згодом він нібито погасив кредит — таким чином підприємство опинилося в боргу перед Коломойським та штучно заборгувало вже особисто йому. У травні-жовтні 2020 року компанія переказала кошти на рахунок Коломойського в IBOX банку. Завдяки цій схемі бізнесмен, за даними слідства, заволодів близько 572 млн гривень.
Також за 2020-2021 роки Коломойський, за даними слідства, купив іноземну валюту в євро та уклав договори про юридичні послуги із закордонними компаніями-нерезидентами. Згодом він “оплатив” їх за договорами та перерахував гроші за кордон на чотири різні рахунки.
В оновленій підозрі від БЕБ та СБУ йдеться про цю ж схему, проте зазначається про заволодіння понад 5,8 млрд гривень за 2013-2014 роки.
2 вересня 2023 року Шевченківський райсуд Києва обрав запобіжний захід бізнесмену у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 509 млн гривень. 15 вересня 2023 року розмір застави збільшили до 3,8 млрд грн, а згодом зменшили до 1,96 млрд грн.
10 жовтня 2023 року суд також накладав арешт на корпоративні права Коломойського в низці товариств, зокрема АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», ТОВ «КІНОТЕАТР «ВАЛЕНТИНА», ТОВ «СТАРЛАЙТ» та інші.
23 вересня 2025 року прокурори Офісу генерального прокурора направили до суду обвинувальний акт у цій справі. Обвинуваченим, крім Коломойського, у справі проходить також Сергій Волков — колишній керівник київської філії ПриватБанку. Зараз справа розглядається у Подільському райсуді Києва.
Інші провадження щодо Коломойського: “оздоровлення банку” та замовлення вбивства
7 вересня 2023 року НАБУ повідомили про нову підозру Коломойському в заволодінні 9,2 млрд гривень ПриватБанку. На момент вчинення імовірного злочину Коломойський обіймав посаду голови Дніпропетровської ОДА.
За даними слідства, у січні-березні 2015 року Коломойський розробив план заволодіння коштами ПриватБанку для того, аби вкласти гроші в свою офшорну компанію Drovale Limited та збільшити частку в статутному капіталі банку. Для цього банк зобов’язали виплатити компанії понад 9,2 млрд грн під приводом зворотнього викупу власних облігацій. 446 млн грн з цих коштів перерахували на рахунки п’яти юридичних осіб під виглядом купівлі-продажу цінних паперів. Згодом ці кошти надійшли на рахунок Коломойського, він вніс їх до статутного капіталу ПриватБанку. Таким чином бізнесмен “виконав вимоги” Програми Національного банку України з фінансового оздоровлення установи на 2015-2017 роки.
Тоді окрім Коломойського, у цій справі підозри отримали ще п’ять тодішніх топ-менеджерів банку: директор департаменту міжбанківського дилінгу Ярослав Луговий, колишній голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет, його заступниця Людмила Шмальченко, начальниця департаменту міжбанківських операцій Надія Конопкіна, заступниця керівника Департаменту з обслуговування рахунків банків-кореспондентів Тетяна Якименко.
Запобіжний захід Коломойському не обирали, однак 8 вересня 2023 року НАБУ наклало 48-годинний арешт на активи ексвласника ПриватБанку. Слідчий суддя ВАКС не підтримав це рішення, Апеляційна палата ВАКС — також.
У вересні 2023 року ВАКС закрив провадження щодо застосування запобіжних заходів членам організованої групи Коломойського. 9 вересня слідчий суддя ВАКСу звільнив з-під варти колишнього директора департаменту міжбанківського дилінгу ПриватБанку Ярослава Лугового через закінчення строків досудового розслідування. Згодом Апеляційна Палата залишила рішення слідчого судді без змін. Ця ухвала не підлягає касаційному оскарженню, проте 20 грудня 2023 року Касаційний кримінальний суд Верховного Суду відкрив провадження за касаційною скаргою прокурора.
“З метою формування єдиної судової практики та правильного застосування норми права у справах даної категорії, колегія суддів вважає необхідним, як виняток, відкрити провадження”, — зазначається у рішенні.
30 січня 2024 року Апеляційна палата ВАКС визначила, що станом на 1 січня 2024 року строки досудового розслідування у справі не спливли, відтак, воно ще триває і вручення підозр у вересні було здійснено правомірно у межах строку.
У липні 2025 року НАБУ та САП завершили розслідування цього епізоду. Він став четвертим щодо заволодіння коштами ПриватБанку.
У серпні 2003 року у середмісті Феодосії четверо людей побили та поранили ножем адвоката Сергія Карпенка. Нападники зустріли його біля магазину, нанесли удари металевим прутом по голові та ножем у груди, живіт та спину. Їх зупинила дружина потерпілого та його життя врятували медики. Тоді нападників затримали і пізніше засудили до позбавлення волі від від 6 до 12 років.
8 травня 2024 року працівники Національної поліції повідомили Коломойському про підозру в замовленні цього нападу. За даними слідства, мотивом стала помста юристові за відмову співпрацювати в незаконній оборудці. Ця оборудка стосувалась запорізького металургійного заводу “Дніпроспецсталь”, щодо якого рішення акціонерів не давало Коломойському повноцінно отримати кошти. Тоді бізнесмен звернувся до адвоката юридичної компанії, яка брала участь у зборі акціонерів та готувала документацію. Коломойський погрожував юристу та казав скасувати рішення акціонерів, проте той йому відмовив.
9 травня 2024 року Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід Коломойському за цією підозрою та залишив його під вартою.