Національне антикорупційне бюро на початку грудня 2025 року пред’явило підозри народній депутатці Анні Скороход, її помічнику-консультанту Сергію Капацину та знайомому Андрію Ставенку в організації злочинної групи і підбурюванні до надання неправомірної вигоди представникам Ради національної безпеки і оборони за накладення санкцій на ТОВ “Транспортна компанія Бласко”. За це вони, за даними слідства, вимагали хабар у $250 тисяч.

За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, представник компанії, котра нібито була зацікавлена в накладенні санкцій на “Бласко”, сплатив частину хабаря — $125 тисяч і отримав розписку про грошову позику. Санкції на компанію РНБО не наклала. 

9 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для народної обраниці у вигляді застави у понад три мільйони гривень. Через кілька днів за неї внесли всю суму.

Щодо інших фігурантів справи суд також обрав запобіжні заходи: Капацину призначили 1 мільйонів 514 тисяч гривень застави, Ставенка арештували з можливістю внести заставу у 4,5 мільйона гривень. Засідання щодо них були закриті і рішення в судовому реєстрі не опубліковані. Згодом Ставенко та Капацин внесли застави.

Про засідання та аргументи сторін — у матеріалі Watchers. 

Анна Скороход стала народною депутаткою у 2019 році від партії “Слуга народу”, обіймала посаду членкині Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. У листопаді того ж року під час засідання парламенту вона звинуватила фракцію у тому, що через її голосування щодо анбандлінгу “Нафтогазу” та земельної реформи затримали її на той момент чоловіка Олексія Алякіна. Після цього Скороход виключили з фракції, згодом вона приєдналася до депутатської групи “За майбутнє”. 

У 2023 році вона стала головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства у Міністерстві оборони та Збройних силах України. 

Прізвище депутатки також нібито фігурує на записах НАБУ та САП про корупцію в енергетиці (операція “Мідас”) — за даними слідства, фігуранти обговорювали написання депутатських запитів від її імені. Сама Скороход заявляла, що не відправляла таких запитів і не знала про них.

Імовірна реалізація схеми 

5 грудня 2025 року антикорупційне бюро та прокуратура повідомили Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійного фонду Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку підозри у тому, що вони нібито діяли в складі злочинної групи і обіцяли за $250 тисяч посприяти в накладенні санкцій РНБО на ТОВ “Транспортна компанія Бласко”.

На сайті благодійного фонду Osprey Global Solutions Ukraine йдеться, що це “спільний американо-український проєкт, заснований в результаті реалізації гуманітарних та навчальних проектів з метою сприяння відновленню України, відновлення оборонних можливостей України, навчання фахівців з розмінування та проведення розмінувань”. Співзасновниками фонду є Девід Л. Грейндж, генерал-майор Збройних сил США у відставці, та Сергій Губяк, юрист, експерт у сфері державного управління. Watchers намагався поспілкуватися з Сергієм Губяком за контактами фонду на офіційному сайті, утім, додзвонитися не вдалося.

“Транспортна компанія Бласко”, згідно з даними YouControl, зареєстрована у вересні 2014 року, основний вид діяльності – вантажний автомобільний транспорт, власник — Олександр Шамбальов.

У коментарі Watchers Шамбальов розповів, що дізнався про кримінальне провадження, в якому прозвучала його компанія, з медіа. Він не знає, хто міг би бути зацікавлений у накладенні санкцій на його бізнес. Як і фігурантів справи, так і свідка Іщука, який нібито вів перемовини, Шамбальов не знає.

Разом з тим, підприємець повідомив, що поліція відкрила кримінальне провадження за фактом виїзду водіїв, що працювали в “Бласко” і не повернулися із закордонних відряджень. “Ми зверталися в різні органи, щоб була відповідальність таких людей. Тому що я не можу нести відповідальність за це. Я даю людям роботу, плачу величезні податки державі і від початку повномасштабного вторгнення постійно допомагаю військовим. Виходить, ті, хто втік, нестимуть відповідальність лише, якщо повернуться в Україну. І це якийсь штраф. А мені що робити?” – обурюється Шамбальов.

За версією слідства, не пізніше 18 липня 2025 року нардепка залучила до реалізації схеми Сергія Капацина та Андрія Ставенка. Вони втрьох нібито підбурювали чоловіка із прізвищем Іщук до надання неправомірної вигоди секретареві і члену Ради національної безпеки і оборони. Чи йдеться про нинішнього секретаря РНБО Рустема Умерова, – наразі невідомо. Хто такий Іщук, слідство також не повідомляє.

Після отримання коштів фігуранти нібито обіцяли посприяти в застосуванні санкції щодо компанії, яка конкурувала із замовником. Назву компанії слідство також не називає.

Із уривків матеріалів справи, котрі були озвучені під час обрання запобіжного заходу щодо Скороход, слідство повідомляє, що 18 липня нібито нардепка призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість застосування санкцій. Вона, ймовірно, зазначила, що необхідною умовою для цього є надання грошових коштів у розмірі $250 тисяч. Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів Іщуку він має отримати від “замовника” розписку про позику грошових коштів як гарантію виконання умов. 

За словами прокурора Івана Стрельцова, 21 липня Скороход надіслала у месенджері повідомлення на номер Іщука з проханням передати частину коштів у розмірі $60 тисяч, а 25 липня також дала вказівку, що подальше спілкування здійснюватиметься через довірену особу — Ставенка. Через 30 хвилин після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

У листуванні Ставенко, за даними сторони обвинувачення, вимагав надати першу частину коштів у розмірі $50 тисяч і зазначив, що необхідно надати другу частину пізніше. 28 серпня він повідомив Іщуку, що у разі передачі повної суми почнеться процес застосування санкцій. 

4 вересня між народною депутаткою, помічником, спільником та свідком Іщуком відбулась зустріч, на якій фігуранти, за даними слідства, сказали останньому про необхідність надати повну суму коштів, на що той відповів, що готовий віддати лише “аванс”. На це помічник повідомив, що треба “хоча би $30 тисяч”. У відповідь, за даними НАБУ, Скороход висловила незадоволення, зазначивши, що у разі непередачі усієї суми, нічого для застосування санкцій робити не будуть. Іщук відмовився, і зустріч була завершена. 

Позиція захисту 

“Ваша честь, мене обісрали на всю країну. Я вважаю, що я маю право показати людям, що мені немає чого приховувати (…) Я прошу, щоб всі люди в Україні бачили, як проходить судове засідання і всі доводи сторони обвинувачення. Тому я категорично наполягаю на послідовності сторони обвинувачення, категорично наполягаю на публічному розгляді, тому що ті матеріали, які були викладені в соцмережах, а також в мережі інтернет не відповідають дійсності”, – заявила 9 грудня Скороход на клопотання обвинувачення про закритий розгляд обрання запобіжного заходу у Вищому антикорупційному суді.

Судові засідання щодо двох інших фігурантів справи відбулися до цього у закритому режимі. Після висловлення позиції нардепки суд дозволив розглядати клопотання за участі журналістів та вільних слухачів.

“За матеріалами чітко зазначено, що я не виступаю гарантом, що я “по понятіям” не така. Я ніколи ні в кого і на за що гроші не брала… І в мене питання: якщо ви давали гроші, то де гроші? У мене їх не вилучили, у Андрія не вилучили, у Сергія не вилучили. Що публікували НАБУ мені не відомо… Нема грошей? Де санкції? Санкцій нема. Посадової особи нема…” — зазначила з-поміж іншого Скороход у суді.

Після обшуків у фігурантів справи НАБУ, САП і СБУ оприлюднили фото, на яких у тому числі були пачки грошових коштів. Скороход на це повідомила, що на світлинах не її квартира.

Депутатка також повідомила, що їй невідома вказана у матеріалах компанія “Бласко”, та вона не винна в інкримінованих злочинах. 

Прокурор Стрельцов просив про арешт Скороход з можливістю внести заставу у близько 10,5 мільйона гривень. Таке клопотання він обґрунтував ризиками виїзду за кордон, можливістю переховуватися, впливати на свідків та знищити докази. 

Адвокати Скороход заперечували. Зокрема, захисник Валерій Івченко заявив, що підозра грунтується лише на показах свідка Іщука, які не підтверджені беззаперечними та допустими доказами. 

“Між свідком Іщуком та контактом, який у нього в телефоні записаний як АК, відбувалось активне спілкування у переважній більшості, прошу звернути увагу, саме за ініціативою цього заявника. Однак, зміст вказаного спілкування зрозумілий, чомусь лише свідку, ну і очевидно, стороні обвинувачення (…) Частина четверта статті 27-ї Кримінального кодексу зазначає, що підбурювачем, а, згідно підозри, моя підзахисна має статус мало того, що підозрювана, є підбурювачем, а є й особою, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення. Звертаю увагу, що свідок Іщук не має статусу співучасника злочину, він має статус свідка”, — сказав Івченко. 

Окремо адвокати зупинились на протоколі негласних слідчих розшукових дій від 5 вересня 2025 року, якого не озвучував прокурор. У ньому йдеться, що правоохоронці зафіксували зустріч фігурантів того дня. Як стверджує захист з посиланням на документ, Скороход тоді не згадувала про санкції чи службових осіб. А свідок Іщук вийшов із офісу з грошима, що ставить під сумнів, що нардепка отримала від нього кошти. Більш детальніше цей епізод під час судового засідання не обговорювали.

Захист також стверджував про відсутність ризику знищення речових доказів. Одним із аргументів було те, що перелік поданих документів до РНБО досі невідомий, а отже, Скороход не може їх знищити.

Крім того, адвокати заявили, що розмір застави, запропонований прокурором, є непомірним для підозрюваної. Офіційна заробітна плата Скороход становить близько 50 тисяч гривень, що не дозволяє внести таку заставу. А дохід у 5 мільйонів 200 тисяч грн за 27 років, на які посилалася у суді сторона обвинувачення, не враховує витрати на життя, утримання родини та майна, додавали адвокати.

Зрештою 9 грудня Вищий антикорупційний суд застосував щодо Скороход запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 мільйонів 28 тисяч гривень, яку 12 грудня внесли за нардепку. Згодом суд також наклав арешт на два її мобільні телефони та планшет, однак апеляційна палата повернула це клопотання на повторний розгляд.

Як зазначив прокурор Іван Стрельцов у коментарі Watchers, в одному з телефонів є листування фігурантів. Деталі озвучити не зміг через таємницю слідства. 

Раніше суд також застосував запобіжні заходи іншим підозрюваним: Капацину призначили 1 млн 514 тис грн застави, Ставенка арештували з можливістю внести заставу у 4,5 млн грн. Засідання щодо них були закриті і рішення в судового реєстрі не опубліковані. Згодом Ставенко та Капацин внесли застави. Другий зазначив, що за нього це зробили друзі, і він має повернути борг.