Святошинський райсуд Києва у середу, 28 січня, визначив заставу у понад 119 мільйонів гривень як альтернативу арешту обвинуваченому у справі смертельного ДТП Олексію Тандиру.

Його обвинувачують у порушенні правил безпеки дорожнього руху у стані сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого — нацгвардійця Вадима Бондаренка.

Кількома днями раніше Європейський суд з прав людини  ухвалив рішення за скаргою Тандира та присудив виплатити йому з державного бюджету 2 100 євро компенсації моральної шкоди. Суд констатував порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На засіданні 28 січня прокуратура наполягала на тому, щоб залишити Тандира під вартою. Держобвинувач наголосив, що рішення ЄСПЛ не означає, що Тандир мав бути на волі. Захисники підсудного натомість переконували, що рішення Європейського суду було неминучим. За словами адвокатів, ЄСПЛ констатував, що Україна та суд, який діє від імені держави, порушив права їх клієнта.

Рішення ЄСПЛ 

Європейський суд з прав людини 22 січня ухвалив рішення у обʼєднаній справі Ridkodubskyy and Others v. Ukraine, де серед заявників був і Олексій Тандир. Суд розглянув шість індивідуальних заяв у одній справі, оскільки їх скарги стосувалися подібних обставин, зокрема, тривалого тримання під вартою. 

На переконання суду, у справі Тандира використовували припущення без конкретних доказів щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю, не розглядали можливість альтернативних запобіжних заходів. Суд констатував і використання формальних формулювань при продовженні запобіжного заходу.

ЄСПЛ також постановив, що Тандиру мають виплатити з державного бюджету України 2 100 євро компенсації моральної шкоди та 250 євро відшкодування судових витрат. 

Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини, написала у своєму Facebook, що проблема з якістю обґрунтування рішень про тримання під вартою – не нова для української правової системи.

Вона нагадала, як у 2016 році ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Ігнатов проти України» та вказав однією з проблем те, що суди наводять загальні фрази про серйозність обвинувачень і ризик втечі без конкретних фактів. Також, зазначила  Сокоренко, немає належної оцінки необхідності  тримання під вартою, а альтернативні запобіжні заходи не розглядаються.

«Висновки зі справи «Ігнатов» переходили з рішення у рішення. Скарги за статтею 5 стали розглядатися як системна проблема за спрощеною процедурою. Почалися так звані справи про повторювані порушення. Зараз для ЄСПЛ у таких справах з самого початку зрозуміло, що є порушення. Часто суду навіть не потрібна позиція держави», — йдеться у її дописі. 

Вона зазначила, що рішення за скаргою Тандира «цілком стандартне».

«Однак реальність така, що ЄСПЛ практично 10 років каже про одне й те саме у негучних справах. В гучних та чутливих для нас, як суспільства, справах – рівно ті самі проблеми», — написала Сокоренко. 

Керівник напряму «Правопорядок» «Лабораторії законодавчих ініціатив» Євген Крапивін звернув увагу на те, що існує проблема тривалості розслідування та недостатнього контролю за виконанням запобіжних заходів у системі кримінальної юстиції. На його думку, ще однією проблемою є зловживання процесуальними правами сторонами процесу, адже у Кримінальному процесуальному кодексі  зловживання правом стосується лише відводу і надмірної вступної промови. Тоді як неявки представників сторін судового процесу, однакові клопотання та інші способи затягування досі мають місце. 

Ще одним недоліком, на думку Крапивіна, є перевантаженість судово-експертних установ, які можуть місяцями робити експертизи. А це своєю чергою може сповільнювати кримінальне провадження. Судді, на переконання експерта, більш охоче задовольняють клопотання про арешт, адже рішення щодо іншого запобіжного заходу може обурити суспільство. 

«Зміни до законодавства розвʼязують цю системну проблему лише частково. Доцільно також змінювати ставлення до альтернативних запобіжних заходів щодо тримання під вартою, які не повʼязані з обмеженням свободи пересування. З іншого боку — жорстким має бути контроль за домашнім арештом, заставою та іншими заходами, що унеможливлюють тиск на свідків, потерпілого, знищення доказів, втечу», — йдеться у коментарі експерта, опублікованому на сайті організації. 

«Рішення ЄСПЛ не означає, що Тандир мав бути на волі»

Печерський райсуд Києва взяв Тандира під варту 27 травня 2023 року. Прокурор тоді розповів, що свідки відчули запах алкоголю і специфічне мовлення на місці події. Також в автівці Тандира знайшли напівпорожню пляшку, ймовірно, з-під алкогольного напою. Прокурор наголошував, що одразу після аварії Тандир не давав жодних свідчень слідству щодо події, а він сам заявив у суді, що не заперечує причетності до ДТП. 

Згодом справу передали на розгляд по суті до Святошинського райсуду Києва. Підготовче слухання затягнулося через відводи судді Бандурі від адвокатів Тандира та самого обвинуваченого. Справу у суді слухають дотепер. Так, на початку грудня 2025-го обвинувачений скаржився у суді, що знаходиться під вартою вже більше двох років.

На засіданні 28 січня 2026 року прокурор Олександр Задорожний просив продовжити Тандиру тримання під вартою ще на два місяці. Він посилався на ризики ймовірного переховування від суду, знищення важливих речей та документів, впливу на свідків та потерпілих. Прокурор зазначив, що про наявність цих ризиків свідчить, зокрема, поведінка обвинуваченого. Одразу після ДТП, за його словами, Тандир переконував поліцію, що не керував автомобілем, запевняв, що він — пасажир. А після приїзду адвоката на місце події — його брата Дмитра — почав імітувати погане самопочуття. 

Дмитро Тандир під час допиту у суді переконував, що його брат не був у стані спʼяніння: 

«Людина перебуває спочатку у стресовому стані. Це змінюється шоком. Усвідомлення приходить тільки через певний час. В частині алкогольних напоїв дуже часті маніпуляції. Олексій не був пʼяний. Я з ним спілкувався у безпосередній близькості». 

«Тандир затягував проходження освідування на стан спʼяніння. Під час здачі зразка сечі підмінив його, набравши води з унітазу. Він також на початку відмовився надавати біологічний зразок крові. Відтак довелося брати рішення суду на його примусове відібрання. З моменту скоєння ДТП до відібрано пройшло більше 16 годин», — додав прокурор під час засідання 28 січня. 

Ще під час найпершого засідання з обрання запобіжного у травні 2023 року прокурор Андрій Даньков пояснював: чим більше часу проходить з моменту події, тим менший відсоток алкоголю залишається в крові особи. За його словами, виконати ухвалу суду про примусове відібрання біологічних зразків, а саме крові, вдалося близько 18:00 години вечора. 

«Він був готовий активно перешкоджати правосуддю, що робить заставу неефективною проти ризиків. Рішення ЄСПЛ не означає, що Тандир мав бути на волі. Воно означає лише те, що держава Україна не змогла достатньо переконливо обґрунтувати у попередніх судових рішеннях, чому домашній арешт чи застава були абсолютно неможливими у його випадку протягом тривалого часу», — наголосив Задорожний у суді 28 січня. 

Адвокат родини загиблого Павло Теслюк підтримав клопотання прокурора. Він додав, що ризики переховування тільки збільшуються. Допитані свідки і досліджені докази свідчать, за його словами, що дійсно було порушення правил дорожнього руху, а Тандир був напідпитку. 

«Дійсно є ризик впливу на свідків, потерпілих та експертів. Також є ризик перешкоджання провадженню іншим чином. Уже в СІЗО обвинувачений здійснив правочин з відчудження майна. У разі обрання більш мʼякого запобіжного заходу у обвинуваченого буде більше можливостей для перешкоджання кримінальному провадженню», – додав він. 

У вересні 2023-го дружина Тандира  звернулась до суду із заявою про розірвання шлюбу. Вона стверджувала, що останній рік з Тандиром шлюбно-сімейні стосунки не підтримує, спільного господарства не веде, живе окремо. Позов було подано вже після того, як Тандиру висунули офіційне обвинувачення і передали справу до суду. Святошинський райсуд Києва розірвав шлюб обвинуваченого з дружиною 6 грудня 2023-го. 

«Після розірвання шлюбу майно було переписано на дружину з метою уникнення компенсації за рішенням суду»,— зазначав тоді представник потерпілих. Тому суд наклав лише частковий арешт на майно Тандира. 

За словами представника, обвинувачений потім, у разі ухвалення обвинувального вироку, може заявити, що грошей на компенсації потерпілим немає. 

«Від самого початку обвинувачений намагався уникнути кримінальної відповідальності. Йдеться і про здачу біологічних зразків, і про відмову проходити на місці перевірку на стан спʼяніння. Особа, що вважає себе невинуватою, не буде скаржитись на те, що засідання призначаються занадто часто», — наголосив Теслюк у суді 28 січня. 

У суді раніше допитували свідків з Державного бюро розслідувань. Вони розповіли, що взяти біологічні зразки у Тандира не вийшло спершу в установі «Соціотерапія», а потім й у клінічній лікарні. Це сталося лише з третьої спроби у бюро судово-медичних експертиз. Там, у кімнаті з умивальниками та унітазом, Тандиру надали пластикову склянку для аналізів. Але він сказав, що поки не може здати зразки. Потім свідку подзвонили і він передав камеру колезі, пішов у кінець коридору. Тандир тим часом сидів на стільці. Раптом, в якийсь момент, Тандир взяв склянку і хотів здати аналіз нікого не попередивши.  

«Коли ми вже зайшли до кімнати, і я продовжив зі спини фіксувати… Але вже тоді пластикова банка для аналізу знаходилась трохи вище пояса Тандира. А фізіологічні потреби він справляв в унітаз. В банці рідина була прозора світла і без жодного кольору. Без ознак сечі», — розповідав свідок.

Теслюк прокоментував у суді і рішення ЄСПЛ, ухвалене на користь Тандира: 

«У ЗМІ вже активно йде обговорення цього рішення. Але воно стосується не того, що тримання під вартою було незаконним, а лише обгрунтованості даного запобіжного заходу. У рішенні ЄСПЛ зазначено лише про матеріальну компенсацію, там не зазначено про звільнення з-під варти або інші заходи, що мають бути вжиті судом на виконання рішення». 

На засідання 28 січня приходила група чоловіків військовослужбовців на підтримку родини загиблого нацгвардійця. Вони не захотіли давати коментарі, сказали лише, що слідкують за перебігом справи, а через зайнятість на службі відвідувати судові засідання не можуть.

«Якщо прокурор не довів ризиків, то треба відмовляти у задоволенні клопотання»

Адвокатка Тандира Ірина Бовнегра просила повністю відмовити прокурору. Захисниця також прокоментувала рішення ЄСПЛ, зазначивши, що воно було неминучим. 

«ЄСПЛ – той суд, що не каже: звільніть з-під варти, а виключно констатує, що держава Україна та суд, який діє від імені України, порушив права особи. Суд зазначив не тільки про ідентичність ухвал [щодо продовження запобіжних заходів]… Суд сказав, що ще у травні 2023 року не було доведено стороною обвинувачення ризиків, на підставі яких застосувався найсуворіший запобіжний захід», — додала адвокатка. 

Після цього вона переконувала, що ризики, про які говорили прокурор та представник потерпілих, відсутні. 

«Коли сторона обвинувачення зазначає, що Тандир може знищити якусь з речей… Шановний суд, все, що мало місце у цьому провадженні, було вилучено. Однак не було вилучено знак, з яким контактував автомобіль. Особисті речі потерпілого повернули потерпілим. Біологічні зразки, що були відібрані, зберігаються 90 днів. Що він може знищити?», — обурливо запитала  захисниця. 

Другий адвокат Тандира — Олег Юрченко — також наполягав відмовити у задоволенні клопотанні прокурора. 

«Що сказав ЄСПЛ? Три речі. Суд аналізував усі ухвали слідчих суддів. І Ваші, Ваша честь. Суд аналізував те, що написано у рішеннях. Там йдеться про використання припущень за відсутності будь-якої доказової бази. Друге — неспроможність вивчити можливості застосування інших запобіжних заходів. Це не про заставу йде мова. Адже у жодній ухвалі питання застосування інших запобіжних заходів взагалі не розглядалась», — зауважив він. 

За його словами, запобіжний захід не є покаранням, а має запобігати ризикам у провадженні. 

«Я переконаний, що на суд здійснюється неабиякий тиск, на мою субʼєктивну думку. Я прошу звернутися до закону і розглядати клопотання у межах закону. Я навіть поруку готовий за свого клієнта особисту дати. Якщо прокурор не довів ризиків, то треба відмовляти у задоволенні клопотання», — вважає  Юрченко. 

«Рішення ЄСПЛ визнаються джерелом права в Україні»

Сам обвинувачений, виступаючи перед судом, зазначив, що ЄСПЛ присудив стягнути на його користь грошову компенсацію як сатисфакцію за порушені права. Це рішення, на його переконання, свідчить про те, що тримання під вартою протягом усього періоду, з травня 2023 року, здійснювалось з порушенням.

«Суд оцінював тривалість і обґрунтованість мого увʼязнення у сукупності. Судом були визнані дефекти: використання припущень замість доказів, шаблонність судових рішень, ігнорування альтернативних запобіжних заходів. Це означає, що жодне з судових рішень щодо продовження строку тримання під вартою протягом усього часу не відповідали стандартам Конвенції», — додав він. 

Тандир заявив, що рішення ЄСПЛ є юридичним фактом того, що подальше його утримання під вартою є незаконним. Він наголосив, що рішення ЄСПЛ визнаються джерелом права в Україні. Це рішення, вважав він, підлягає виконанню.

Обвинувачений також сказав, що ніхто не застрахований від аварій. Всі водії, за його словами, теоретично можуть потрапити у подібну ситуацію. 

«Я захищаюсь від необґрунтованих, від вигаданих обвинувачень. Всі обвинувачення є вигаданими, вони будуються на припущеннях. Чому я маю визнати обвинувачення? Я доводжу свою позицію перед судом шляхом подання клопотань, надання заперечень, подання відводів. Я не маю заперечувати? Не маю права захищатися?», — зазначив він. 

Тандир також згадав у своєму виступі у суді, що хотів компенсувати потерпілим шкоду. 

«Попросив дружину, яка зібрала якісь гроші. Але було це!.. Що зробили потерпілі? Кинули ці гроші в обличчя адвокатам і мені. А як я тоді маю це зробити? Як я маю це зробити з СІЗО? Я не розумію», — резюмував він. 

Під час одного із засідань, де вирішували, чи продовжувати Тандиру арешт, адвокат родини загиблого Віталій Сердюкприніс 18 тисяч гривень та віддав їх захисту. У коментарі Watchers він казав, що дружина Тандира перерахувала ці гроші потерпілій Анні Бондаренко. За його словами, передача коштів у такий спосіб може бути розцінена судом як помʼякшувальна обставина.  

Застава як альтернатива 

Суддя Іван Бандура, вийшовши з нарадчої кімнати, вирішив: «Клопотання прокурора задовольнити та продовжити Олексію Тандиру тримання під вартою. Визначити відносно Тандира заставу у розмірі 119 мільйонів 880 тисяч гривень». 

Тандир відреагував на рішення з широкою посмішкою та емоцією здивування на обличчі. Втім, відмовився коментувати Watchers, чи планує вносити заставу. 

Адвокати підсудного після завершення слухання сказали, що розмір застави надто високий. 

«Вона [застава] непомірна. Звідки в нього [стільки грошей]? Ми у засіданнях Бандурі неодноразово говорили, що це є порушенням: одні і ті самі клопотання,  одні і ті самі ухвали. Сьогодні ми це рішення ЄСПЛ маємо», — сказала адвокатка Ірина Бовнегра Watchers. 

Інший адвокат Олег Юрченко своєю чергою назвав рішення профанацією.  

«І за цю профанацію ми платимо зі своєї кишені. Або ми збираємося жити у європейській державі, де все відбувається за законом, або ми хочемо медійного права», — додав він у розмові з журналісткою. 

За його словами, у рішенні ЄСПЛ констатовано не про заставу, а про те, що жодного ризику не було доведено.  

«Суддя під тиском рішення ЄСПЛ зробив вигляд, що він його виконав», — додав адвокат.